Податкові аспекти формування облікової інформації

Відрахування на обов’язкове соціальне  страхування та обов’язкове пенсійне страхування на нараховуються на доходи громадян від володіння корпоративними правами (одержаними дивідендами).

Відрахування на додаткове пенсійне страхування та обов’язкове медичне страхування з віднесенням на собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) здійснюється  згідно з порядком, визначеним законодавством.[ 8 ]

На субрахунку №651 „за пенсійне забезпечення” ведеться облік розрахунків  з Пенсійним фондом України за збором на обов’язкове держане пенсійне забезпечення.

На субрахунку №652 „за соціальним страхуванням” ведеться облік розрахунків  з Пенсійним фондом  України  за збором на обов’язкове соціальне  страхування.

На субрахунку №653 „за страхуванням на випадок безробіття” ведеться облік розрахунків з Державним бюджетом на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

На субрахунку №654 „ за індивідуальним страхуванням” ведеться облік розрахунків  зі страховими організаціями за індивідуальним страхуванням персоналу підприємства, за їх письмовими дорученнями, у разі добровільного страхування, з нарахованої їм заробітної плати, страхових внесків за договорами і обов’язковим страхуванням, що встановлюється законодавством.  На субрахунку № 655 „ за страхуванням майна” ведеться  облік розрахунків за страхуванням майна працівників підприємств. Такі страхові платежі підлягають перерахуванню страховим організаціям із заробітної плати за згодою працівника. Аналітичний облік ведеться за кожним видом зборів, за страхувальниками та окремими договорами страхування. На вирахувані із заробітної плати за заявами працівників суми для перерахування належних з них страхових внесків органам соцстраху складається проводка :  Дт 66 – Кт 65( на відповідному субрахунку).  

Для аналітичного обліку щодо податків і платежів підприємства складають  відомість, у якій стосовно кожного  виду платежів щомісяця відображують за  кредитом суми податків та інших  платежів, належні до сплати до бюджету  та позабюджетних  фондів, а за дебетом – сплачені суми.

Сальдо заборгованості  на кінець місяця при цьому виводиться строго стосовно кожного виду платежів. Для  розгорнутого обліку господарських  операцій щодо податку на додану вартість ведеться спеціальна відомість аналітичного обліку розрахунків з ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету(за кредитом), або суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету(за дебетом).Відомість використовується в системному бухгалтерському обліку для контролю за правильністю і повнотою відображення сум ПДВ у реєстрах податкового (позасистемного) обліку (Книзі придбання і Книзі) продажу товарів (робіт, послуг) і складання декларацій з ПДВ, котрі подаються до органів податкової служби.

Методичні основи формування в бухгалтерському  обліку інформації про 

відтерміновані податкові зобов’язання розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначено в П(С)БО № 17 „податки на прибуток”                       ( положення бухгалтерського обліку).

На рахунку № 54 ведеться облік  суми податків на прибуток, які                                                                               сплачуватимуться  в наступних періодах унаслідок виникнення тимчасової різниці між балансовою вартістю активів або зобов’язань та оцінкою цих активів або зобов’язань, яка використовується для оподаткування[22.123]

 

„ Відтерміновані податкові зобов’язання ” є пасивним, балансовим і призначений  для обліку господарських операцій, на ньому ведеться облік суми податків на прибуток, сплачуватимуться  в  наступних періодах унаслідок виникнення тимчасової різниці при обчисленні податку на прибутку у бухгалтерському і податковому обліку. За кредитом рахунку відображається сума податку на прибуток, що підлягає сплаті в майбутніх періодах  відповідно до податкових зобов’язань  за рахунок нарахування поточних податкових зобов’язань .

Визначення сум відтермінованих  податкових актів і зобов’язань  здійснюється згідно з П(с) БО№17 „Податки на прибуток”.

Різниця в податку на прибуток є  результатом того, що в Декларації про прибуток не знайде свого відображення сума авансів з рахунку №681 „Розрахунки за авансами одержаними”, а звідси в бухгалтерському обліку цей аванс не знайде відображення(за кредитом рахунку №70”Дохід від реалізації”).

Тобто у формі №3 „Звіт про  фінансові результати” передоплата  не відображається, і,  отже, для визначення податку на прибуток вона також не використовується[24.98]   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                              Розділ ІІ. Податкова система  підприємства.

  

1. Прямі і непрямі податки.

Коломийський держлісгосп веде централізований бухгалтерський облік. Для ефективної роботи бухгалтерії тут працюють п’ятеро бухгалтерів, кожен з яких займається роботою по збору , розрахунку і систематизації тих чи інших показників. В зв’язку з цим розроблена швидка та ефективна система взаємодії між бухгалтерами, що забезпечує максимально ефективне ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. В зв’язку з тим що підприємство являється платником податків до держбюджету, то очевидною є необхідність ведення чіткого і своєчасного обліку податків на підприємстві, оскільки на сьогоднішній день облік податків вважається одним з найважливіших видів обліку, адже податки значною мірою впливають як на діяльність підприємства в цілому, так само торкаються і діяльності  кожного його працівника зокрема.

У залежності від форми  оподаткування всі податки поділяються на прямі і непрямі.

Прямі податки – це податки, які встановлюються безпосередньо на доходи і майно платників і сплачуються ними з власних надходжень грошових коштів. До них належать такі податки : на прибуток , на транспортні засоби, на землю, прибутковий податок з доходів громадян та інші. Їх розмір залежить від обсягу об’єкту оподаткування . Чим більший об’єкт оподаткування, тим більша сума податку при однаковій ставці податку, і навпаки.                                                                                                                      

Непрямі податки – це податки, що встановлюються на товари і послуги і  оплачуються покупцем в їх цінах або тарифах, а до бюджету сплачуються продавцями товарів, робіт, послуг. До непрямих податків зокрема відносяться : податок на додану вартість, акцизний збір, мито, що стягується митними органами. Для них характерна простота вилучення, вони забезпечують регулярність надходжень до бюджету[23.76]  

Протягом тривалого періоду часу існувала проблема співвідношення прямих і непрямих податків. Багато економістів вважало, що податкові системи мають ґрунтуватися переважно на прямих податках. Щодо непрямих податків, то навіть найрішучіші противники усвідомлювали їхнє фіскальне значення, а тому, якщо й пропонували відмовитися від цих податків, то не одразу. Інші віддавали перевагу непрямим податкам на тій підставі, що за умови їхньої помірності вони найбільш помірні та найменш обтяжливі  та помітні для народу

і дають найбільші надходження до бюджету. Сучасні вчені обґрунтовують переваги непрямих податків більшою нейтральністю їх відносно стимулів щодо зростання доходів та вибору варіантів господарських рішень, отже вищою економічною ефективністю. Більшість економістів, як у минулому , так і тепер усвідомлюють переваги та недоліки прямих та непрямих податків, обґрунтовують необхідність розумного поєднання обох видів податків. При цьому вони наголошують на тому, що позитивний чи негативний вплив не є неминучим проявом характерних особливостей того чи іншого податку. Зокрема характер впливу залежить від рівня податкової ставки, механізму визначення об’єкту оподаткування, способу утримання, від тих умов за яких встановлено цей податок, від досконалості закону, що регулює його справляння, узгодженості такого закону з рештою податкових законів, якості інших нормативно – правових актів, нарешті від діяльності самих органів податкової політики. Саме з усіма цими обставинами й необхідно рахуватися : від відповідності певного податку господарському становищу країни чи певної галузі господарства, від більш чи менш правильної організації податкових органів, від наявності тих чи інших необхідних для обліку платоспроможності даних  - залежить вплив податків як на діяльність підприємства, так і на економічне життя країни вцілому.

У Коломийському держлісгоспі проводиться  сплата наступних податків та обов’язкових платежів: попнева плата, ПДВ, податок  на прибуток, плата за землю, податок  з власників транспортних засобів, збір за забруднення навколишнього середовища, комунальний податок, податок на доходи фізичних осіб, збір до державного інноваційного фонду, відрахування до Пенсійного фонду, відрахування до Фонду соціального страхування, відрахування до Фонду соціального страхування на випадок безробіття, відрахування до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Для кращого розуміння динаміки та структури податків доцільним  буде їх відображення у графічній  формі.

 

   2. Особливості нарахування  та сплати податків підприємства.

 

У системі органів, що здійснюють мобілізацію  коштів до централізованих фондів держави , діють такі структури. Діяльність органів Пенсійного Фонду в Україні  регулюється Положенням про Пенсійний  Фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1березня 2001 року, Законом України від 26 червня 1997 року „ Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування „ , Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України відповідно до Закону України від 21 травня 1999 року „ Про здійснення контролю за сплатою збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та збору на обов`язкове соціальне страхування „  

Податок на доходи фізичних осіб  в Україні пройшов досить тривалий шлях до свого становлення. Однак при всіх його видозмінах спостерігалась одна чітка тенденція – це тенденція до переходу від диференційованої системи оподаткування доходів різних категорій платників що є притаманним економіці адміністративно-командного соціалізму з нерівноправним становищем різних форм власності, видів діяльності та форм доходу, до системи прибуткового податку що забезпечує рівність всіх платників, властиву демократичним державам. Грошові надходження до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності регулюються на підставі Інструкції про порядок надходження , обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, від 26 червня 2001 року[24.77]

Сплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України здійснюються на підставі Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 20 квітня 2001 року.

Податок на прибуток.

Перехід до податкової форми взаємовідносин між підприємствами і державою розпочався з 1990року, коли в процесі проведення податкової реформи було ухвалено Закон  СРСР „Про податки з підприємств, об`єднань, організацій”. В Україні аналогічні взаємовідносини було започатковано ухваленням 21 лютого 1992року Закону „ Про оподаткування доходів підприємств і організацій.” Податок на прибуток підприємств є одним з вагомих важелів регулювання розподілу між державою та підприємствами всіх форм власності прибутку, як головного джерела інноваційної діяльності підприємств.

Загалом  у  процесі становлення  прибуткового оподаткування підприємств  в Україні спостерігається тенденція  до переходу від оподаткування доходу до оподаткування прибутку, внаслідок чого об’єкт оподаткування наближається до прийнятих у світовій практиці норм. Так останнім законом, що суттєво змінив порядок оподаткування підприємств став прийнятий Верховною Радою України Закон „Про оподаткування прибутку підприємств”[3]. Головна особливість закону полягає у тому, що внесені до закону зміни відповідають світовій практиці оподаткування. Декларацію про прибуток підприємства складають за формою, Затвердженою ДПА України. У декларації вказують передбачені формою показники. У разі не заповнення того чи іншого рядка через відсутність операцій у ньому ставлять прочерк. Якщо окремі рядки не заповнюються через відсутність операцій, підприємство не подає податковому органу додатки, передбачені відповідним рядком декларації. Законом України „ Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами „ передбачено, що податкові декларації контролюючий орган приймає без попередньої перевірки зазначених у них показників. Якщо об’єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від`ємне значення об’єкта оподаткування ( з урахуванням амортизаційних відрахувань), сума такого від`ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного року. Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками півріччя , трьох кварталів та року, здійснюється з урахуванням від`ємного значення об’єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від`ємного значення. Окрім того дані наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами, даними фінансового обліку  й відповідати податковому обліку (звітності). Достовірність інформації у податковій декларації підтверджують підписи керівника підприємства і головного бухгалтера, та засвідчується печаткою. При цьому до податкового органу подається оригінал , а не копія декларації про прибуток. Декларація складається із головної та двох основних частин і одинадцяти додатків, з яких сім(К1-К7) подаються щокварталу, у тому числі за рік, а чотири (Р1-Р4) подаються виключно за рік. У разі якщо окремі рядки декларації не заповнюються через відсутність відповідних операцій , платники податку не подають податковому органу передбачені відповідним рядком декларації додатки. У заголовній частині декларації відображаються повна назва підприємства(відповідно до установчих документів), зареєстрованого в установленому порядку, ідентифікаційний код, код виду економічної діяльності місцезнаходження та номер телефону, факсу, електронної пошти, тощо.  Декларацію підприємство подає незалежно від того, виникло у звітному періоді податкове зобов’язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово - господарської діяльності[24.156]