Податкові аспекти формування облікової інформації

Оподатковуваний податок визначають у такій послідовності:

1.Визначають сукупний валовий  дохід. Це дохід від усіх  видів діяльності  отриманий платником  податку протягом звітного періоду.

2. Коригують сукупний валовий доход, зменшуючи його на суму доходів, які за змістом підлягають виключенню зі складу валових доходів для оподаткування, тобто визначають скорегований валовий дохід.

3.Зменшують скоригований валовий  дохід на суму валових витрат  та на суму амортизаційних відрахувань. Загальну суму оподатковуваного прибутку визначають за формулою: ОП = СВД – (ЗВВ-В) – (АВ-А), де

О П- оподатковуваний прибуток ;

С В Д - скоригований валовий дохід;

З В В - загальна сума валових витрат;

А В- амортизаційні відрахування;

А-сума амортизаційних відрахувань, що підлягають виключенню для оподаткування.

 

Згідно з Законом України  „ Про податок на додану вартість”[2] підприємства(платники податку) зобов’язані подавати податковому органу за місцем свого знаходження податкову декларацію. При цьому декларація подається незалежно від того чи появились у звітному періоді податкові зобов’язання. Закон України про „Податок на додану вартість” передбачає, що платники цього податку  зобов’язані вести окремий облік операцій з продажу і придбання, обкладених за ставкою 20% і звільнених від оподаткування, та операцій, вартість яких не включають у валові витрати виробництва та які не підлягають амортизації, імпортних та експортних операцій у книзі обліку продажу товарів(робіт, послуг) та книзі обліку придбання товарів(робіт, послуг). У книгах обліку продажу чи придбання товарів (робіт, послуг) записи здійснюють лише платники податку на додану вартість. Ці книги мають бути прошнуровані та пронумеровані і зареєстровані в державній податковій адміністрації(інспекції) за місцем реєстрації платника податку на додану вартість[28.54] Порядковий номер у книгах обліку продажу чи придбання товарів відповідає цьому ж порядковому номеру податкової накладної. Якщо облік придбаних або проданих товарів ведуть за допомогою комп’ютера, тоді  щоденний облік цих операцій здійснюють у формі журналів. Журнали складають за такою ж формою, як і книги обліку придбання (продажу) товарів. Дані зі  щоденного обліку операцій заносять у ці книги загальним підсумком за день. У книзі обліку придбання окремо обліковують операції, пов’язані з придбанням товарів, з правом включення до податкового кредиту та без права включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість. Окремо ведуть облік операцій, вартість яких не включають до складу валових витрат виробництва(обігу) або які не підлягають амортизації. Книга обліку придбання  містить у собі порядок обліку операцій, і визначає основу для можливості віднесення податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) продавцю у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів. У книзі обліку продажу ведуть окремий облік операцій з продажу товарів (робіт, послуг), щодо яких виникають та не виникають податкові зобов’язання.                                                                          Відповідно до Закону України „ Про податок на додану вартість”, для платників податку в яких обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів, робіт, послуг за попередній календарний рік перевищує 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, податковий(звітний) період дорівнює календарному місяцю. На виконання Закону України „Про податок на додану вартість” наказом Державної податкової адміністрації України затверджено форми та порядок ведення податкового обліку, обумовленого вимогами статті 7 Закону. А саме, розроблено та затверджено порядок заповнення документів, що стосуються ПДВ: 

- податкової накладної;

- розрахунку коригування кількісних  і  вартісних показників.

- книги обліку продажу товарів;

- книги обліку придбання товарів;

Податкова накладна є важливим документом, оскільки одночасно виконує функції  звітного, податкового і розрахункового документа, який підтверджує факт продажу  чи придбання товарів, робіт чи послуг, що тягне за собою виникнення права  на податковий кредит та податкове зобов’язання. Вона складається у двох примірниках на момент виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто з відвантаження або з оплати. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів, робіт, послуг.[ 22,с.154-160]

 

Лісовий дохід – плата, яка вираховується за деревину, що відпускається на пні, живицю та інші лісові користування в лісах державного значення і зараховується в дохід бюджету. До лісових ресурсів державного значення належать деревина від вирубок головного користування і живиця, заготовлені в лісах, що перебувають в державній власності. Дозволом на спеціальне використання лісових ресурсів державного та місцевого значення є лісорубний квиток (ордер) або лісовий квиток, виданий згідно зі встановленими нормами.                                                                                                                                                       

Лісорубний квиток (ордер) видається :

- на використання лісових ресурсів  державного значення(на заготівлю деревини при рубках головного користування і лісовідновних рубках та на заготівлю живиці в лісах, які перебувають в державній власності);

- на використання лісових ресурсів  місцевого значення (на заготівлю  деревини при рубках головного користування і лісовідновних рубках в лісах, що перебувають у колективній і приватній власності, і на заготівлю другорядних лісових матеріалів – пеньків, лубу, кори, деревної зелені, тощо)[26.77]

Лісорубний квиток також видається  на проведення рубок догляду за лісом, санітарних та інших рубок, пов’язаних з проведенням лісогосподарських заходів, і в разі розчищення лісових земель у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів. На сінокосіння, випасання худоби, розміщення вуликів і пасік, на заготівлю дикорослих плодів, ягід, грибів, лікарських рослин і технічної сировини, на використання лісових ділянок з науково-дослідною метою(без права рубки дерев), на тимчасове використання земель лісового фонду для сільськогосподарського виробництва, крім сільськогосподарських угідь, що входять до складу  земель лісового фонду, а також на використання лісових ресурсів для потреб мисливського господарства, на розміщення туристичних таборів, баз відпочинку  та інших об’єктів. Загальне використання лісових ресурсів є безплатним. Спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і з туристичною метою та для проведення науково – дослідних робіт є платним. Плата справляється за встановленими таксами або  як орендна плата чи дохід, одержаний від реалізації лісових ресурсів на конкурсних основах. Розмір плати за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду встановлюється з лімітів використання їх і такс на лісову продукцію та послуги з урахуванням якості і доступності. Такси і порядок справляння таких платежів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платежі за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення в розмірі 80% зараховуються до державного бюджету і 20% до бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів областей[28.146]

Окрім того існують особливості  нарахувань та сплати інших податків[додаток №1-№7]

Щодо правових законів , які регулюють сплату інших податків, зборів та платежів то вони регулюються різноманітними законодавчими актами.

 

3. Аналіз структури та динаміки  податків підприємства.

 

Досить важливим є дослідження  структури податків на підприємстві, їх взаємозв’язків та динаміки. В першу чергу необхідно порівняти динаміку, тобто безпосередні відхилення ( в сторону збільшення чи зменшення ) тих чи інших видів податків та зборів. Для цього необхідно взяти показники за декілька послідовних безперервних періодів і зробити їх співставлення між собою та в загальній структурі руху. Окрім того можливо зіставити різні показники між собою, як у кількісному так і в якісному відношенні.

 

Для початку проаналізуємо такий  показник як Податок на прибуток. Так  у 2001 році податок на прибуток був нарахований у розмірі 59.3 тис. грн. При цьому на початку звітного періоду по даному податку спостерігалась заборгованість по кредиту 641 рахунку у розмірі 24,3 тис. грн. На кінець звітного періоду було фактично сплачено 74.5 тис. грн. При цьому на кінець звітного періоду заборгованість зменшилась у значній мірі – більш ніж у 2,5 рази і в результаті залишилась кредитова заборгованість у розмірі 9.1 тис. грн. Протягом 2002 року був нарахований Податок на прибуток у розмірі 60.2 тис. грн. На кінець звітного періоду було сплачено 46.7 тис. грн. Заборгованість таким чином не була покрита а навпаки зросла – більш ніж у 2,4 рази, в результаті чого   залишилась кредитова  заборгованість  по рахунку 641 на суму 22.6 тис. грн. За період 2003 року була нарахована до сплати з прибутку  сума у розмірі 58.4 тис. грн.  Фактично було сплачено наприкінці періоду 78.3 тис. грн. Таким чином на кінець звітного періоду залишилась кредитова заборгованість по даному податку на суму 2.7 тис. грн., тобто загалом заборгованість зменшилась практично у 9 разів. За період 2004 року податок на прибуток був нарахований у розмірі 42.3 тис. грн. Протягом звітного періоду було сплачено 42.3 тис. грн. Таким чином на початку 2005 року заборгованість по податку на прибуток знизилась ще більше в порівнянні з минулими періодами і  тепер відображалась по кредиту 641 рахунку у розмірі 0.7 тис. грн.   

Порівняємо показники за різні  періоди між собою, взявши за базу порівняння суму сплаченого податку  на прибуток за період 2001- 2004 років. За дані періоди розрахунки з бюджетом по податку на прибуток склали :

59300 + 60200 + 58400 + 42300 =220200(гривень)

Частка нарахована до сплати в 2001 році складає :

(59300 : 220200) * 100% = 26,93%

Частка за 2002 рік становить:

(60200 : 220200) * 100% =27,34%

Частка за 2003 рік:

(58400 : 220200) * 100%=26,53%

Частка за 2004 рік:

(42300 : 220200) * 100% =19,2%

 

Як бачимо за чотирьохрічний період показники податку на прибуток підприємства зазнали значних коливань – найнижчим  він був у 2004 році, а найвищим у 2002році. Діапазон в якому він мінявся становить: 60200 - 42300 =

17,9 тис. грн. У відсотковому значенні він становив  27,34 – 19,2 = 8,2 %.

Як бачимо такі коливання податку  на прибуток пов’язані в першу  чергу з тим, що на такі зміни мала вплив як зміна податкових ставок, так і зміна  самого прибутку підприємств.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Податок на додану вартість також являється одним з найважливіших податків підприємства. На початок 2001 звітного періоду спостерігається  заборгованість, яка відображалась по  кредиту 641 рахунку (субрахунок  ”Податок на додану вартість”) у розмірі 6.4 тис. грн. Протягом звітного періоду було нарахована до сплати загальна сума коштів у розмірі 173,8 тис. грн. Загалом, на кінець звітного періоду було сплачено 163. 8 тис. грн. і залишилась кредитова заборгованість у розмірі 16.4 тис. грн. Отже внаслідок даних розрахунків заборгованість зросла у 2,4 рази. Протягом 2002 року було начислено до сплати  по податку за додану вартість 210.2 тис. грн. Фактично в кінці звітного періоду було сплачено 217.4 тис. грн. Таким чином на кінець звітного періоду попередня заборгованість була частково покрита і зменшилась в 1,8 разів і на початок 2003 звітного періоду залишилась заборгованість в сумі 9.2 тис. грн. Протягом 2003 періоду було нарахована до сплати  сума у розмірі 272.8 тис. грн. Фактично було сплачено 248.8 тис. грн. і на початок 2004 року була заборгованість у розмірі 33.2 тис. грн. Тобто як бачимо заборгованість Лісгоспу в порівнянні з попереднім періодом зросла майже втричі. Протягом 2004 року було нараховано 366.9 тис. грн. до сплати, а фактично сплачено протягом звітного періоду грошових коштів на суму 360.6 тис. грн. В результаті даних розрахунків з бюджетом, на початок 2005 року  залишилась заборгованість, яка ще зросла в порівнянні з попереднім періодом і тепер відображалась по кредиту 641 рахунку у розмірі 39.5 тис. грн.

Проаналізуємо динаміку податку на додану вартість за чотири звітні періоди, взявши за базу порівняння нараховані до сплати суми по податку на додану вартість за період 2001- 2004 років.

За період 2001-2004 років було начислено  до сплати грошових коштів на суму :

173800 + 210200 + 272800 +366900 = 1023700(гривень) 

Таким чином за 2001 рік частка податку  в відношенні до бази порівняння становила наступний відсоток:

 

(173800:1023700)*100%=16,97%

 

За 2002 рік частка склала:

(210200:1023700)*100%=20,53%

 

За 2003 рік частка склала:

(272800:1023700)*100%= 26,66 %

 

За 2004 рік частка становила:

(366900:1023700)*100%= 35,84 %

 

Як бачимо за період з 2001 по 2004 роки податок на додану вартість коливався у межах від 173800грн. до 366900грн. У відсотковому виразі дані суми становили відповідно 16,97% (у 2001 році) і 35,84% ( у 2004 році). Діапазон у якому зазнав змін податок на додану вартість становить: 366900 – 173800 = 193100( гривень). У відсотковому виразі коливання становитимуть по відношенні до загальної бази порівняння : 35,84% - 16, 97% = 18,87%. Як бачимо структурні зрушення по сплаті податку на додану вартість за період 2001 – 2004 років відбулись у значній мірі ( 18 ,87 %). Це говорить як про значні зміни у ставках нарахувань податку на додану вартість з одного боку, а з іншого боку про значні збільшення у закупівлі лісгоспом різного роду                      виробничого устаткування, робітничого обладнання та інших видів товарів, що значним чином вплинуло на збільшення нарахувань по податку на додану вартість.

На даному етапі урядом розроблено пропозиції, щодо скасування чинних пільг  і запровадження спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства. Спеціальний режим передбачає оподаткування операцій з наданням товарів лісового господарства за ставкою 6 % до суми поставлених товарів. При цьому сума податку буде спрямовуватися не до бюджету, а на відшкодування витрат лісгоспу чи агрофірми зі сплати ПДВ у складі ціни виробничих факторів, а у надлишковій сумі включатись до складу валових доходів підприємства і оподатковуватися податком на прибуток. У разі коли сума податку буде меншою за суму податку на додану вартість, сплачену в ціні виробничих факторів, така відємна сума включатиметься до складу валових витрат підприємства і при визначенні податку на прибуток буде вираховуватися з платежів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Плата за землю.

На початку 2001 року заборгованість по даному платежу становила 0.3 тис. грн., і відображалась по кредиту 641 рахунку на відповідному субрахунку. За звітний період нараховано для  сплати до бюджету 1.8 тис. грн. Фактично протягом 2001 року було сплачено 2.1 тис. грн. Таким чином на кінець 2001 року було повністю покрито заборгованість по даному платежу і на початок 2002 року було нульове сальдо по даному субрахунку. Протягом 2002 року була нарахована плата за землю у розмірі 2.3 тис. грн., яка була сплачена протягом звітного періоду в повному обсязі. За 2003 рік нараховано та сплачено 2.2 тис. грн. А за 2004 звітний рік було нараховано 2.9 тис. грн. Протягом звітного періоду цю заборгованість було повністю покрито і тому на початок 2005 року заборгованості по даному рахунку не спостерігалось. Тобто початкове сальдо по даному рахунку дорівнювало нулю.  

Проаналізуємо динаміку плати за землю  та її структурні зрушення за період 2001-2004 звітного років. Для цього за базу порівняння необхідно взяти всі нараховані до сплати платежі за даний період. Так в період з 2001 по 2004 роки до сплати в бюджет було всього начислено :

1800 + 2300 + 2200 + 2900 = 9200(гривень)

Фактично частка податку в 2001 році склала:

                  ( 1800 : 9200 ) * 100% = 19,56 %

 

                     Частка за 2002 рік:

                   ( 2300 : 9200 ) * 100% = 25 %

 

      Частка  за 2003 рік: 

( 2200 : 9200 ) * 100% = 23,92 %

 

                        Частка за 2004 рік:

                  ( 2900 : 9200 ) * 100% = 31,52 %

 

Як бачимо в відношенні із загальною  базою порівняння найбільша частка сплат припадає на 2004 рік і становить 31,52 % , а найменша на 2001 рік  і становить 19,56 %. Як бачимо структурні зрушення за період 2001- 2004 коливались у межах від 1800грн. до 2900грн., що становить у відсотковому вираженні (31,52% - 19,56%) = 11,96 %. Тобто коливання попневої сплати знаходяться у межах 11,96%  у відношенні до загальної бази порівняння за період 2001 – 2004 звітного років. На збільшення розмірів попневої плати в даному випадку має вплив, як безпосереднє збільшення такс і ставок на видачу лісорубних квитків і на іншу продукцію лісового господарства. А крім того має значний вплив обсяг робіт, що виконуються лісовим господарством. Як бачимо таке зростання ( на 11,96 %) показує, що за період 2001 – 2004 років мало місце значне підвищення такс і цін на продукцію лісової промисловості, а крім того спостерігався незначний зріст виконуваних лісгоспом робіт і наданих послуг.