Шляхи поліпщення фінансової діяльності підприємства

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ Й НАУКИ УКРАЇНИ

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

Уманська  філія

 

Кафедра економіки

 

Спеціальність 7.050107 “Економіка підприємства”

 

ДИПЛОМНА  РОБОТА

на тему:

“Шляхи поліпшення фінансової діяльності підприємства (на прикладі ДП АТ "КИЇВХЛІБ" Київський хлібокомбінат № 12”)”

 

 

 

 

 

Студента Драч Олександра

Науковий керівник: к.е.н., доцент Транченко Л.В.

 

Допущено  до захисту   “____”          2007 р.

 

 

Завідувач кафедри  економіки 

та менеджменту  філії,

к.е.н., доцент                                                                                     Лисенко Н.О.

 

 

2007

 

 

 

	Зміст
	Вступ
	Розділ 1. Теоретичні питання з фінансової діяльності підприємства, щодо його ефективного використання та управління в умовах ринкових відносин
1.1	Сутність і склад фінансових ресурсів та політика їх формування	5
1.2	Управління фінансовими  ресурсами на підприємстві	13
1.3	Формування фінансових ресурсів з урахуванням операційного лівериджу та ефекту фінансового  важеля	20
1.4	Моделювання  фінансової сталості і розвитку підприємства	28
	Розділ 2. Аналіз фінансово-господарької діяльності ДП АТ "КИЇВХЛІБ" Київський хлібокомбінат № 12”
2.1	Загальна характеристика підприємства	30
2.2	Оцінка фінансового  стану і його фінансових ресурсів	43
2.3	Аналіз динаміки змін в структурі балансу	48
	Розділ 3. Удосконалення  структури фінансових ресурсів підприємства та підвищення ефективності їх використання  у ДП АТ "КИЇВХЛІБ" Київський хлібокомбінат № 12”)”
3.1	Обґрунтування та шляхи  підвищення ефективного використання фінансових ресурсів	73
3.2	Визначення операційного лівериджу та ефекту фінансового  важеля на прогнозний період	77
3.3	Оцінка прогнозу здійснення ефективної фінансової політики формування фінансових ресурсів підприємства	82
	Висновки
	Список літератури
	Додатки

 

 

 

 

 

Вступ

 

З переходом економіки  України до ринкових відносин, підвищується самостійність підприємств, їх економічна і юридична відповідальність. Різко  зростає значення фінансової стійкості  суб'єктів господарювання. Все це значно збільшує роль раціонального управління фінансовими ресурсами підприємства. Рано або пізно керівники підприємства стикаються з проблемами управління фінансовими ресурсами: з'ясовується, що показники і процедури, що використовувалися раніше для планування діяльності підприємства, наприклад обсяг виробленої продукції, не дозволяють йому успішно конкурувати через високу собівартість продукції і поява конкурентів не тільки  починає перешкоджати отриманню звичних прибутків, але зводить іноді прибуток до нуля.

Стратегічними задачами розробки рекомендацій були: максимізація прибутку підприємства, оптимізація структури підприємства і підвищення його фінансової стійкості, забезпечення інвестиційної привабливості підприємства, створення ефективного механізму управління фінансовими ресурсами.

Метою дипломної роботи є опанування теоретико-методологічного матеріалу, щодо визначення і використання фінансових ресурсів на підприємстві та визначення ефективних заходів підвищення ефективності їх використання на підприємстві. Для досягнення поставленої мети були поставлені такі завдання:

• визначити теоретичні засади з фінансової діяльності підприємства, щодо його ефективного використання та управління в умовах ринкових відносин;
• провести аналіз фінансово-господарької діяльності ДП АТ "КИЇВХЛІБ" Київський хлібокомбінат № 12”;
• вдосконалити структуру фінансової діяльності підприємства та підвищити ефективність їх використання у ДП АТ "КИЇВХЛІБ" Київський хлібокомбінат № 12”.

Об'єктом дослідження  виступає Дочірнє підприємство АТ "КИЇВХЛІБ" "Хлібокомбінат №12". Предметом дослідження - механізм поліпшення фінансової діяльності підприємства ДП АТ "КИЇВХЛІБ" Київський хлібокомбінат № 12”.

При написанні  дипломної роботи використовувались  такі методи дослідження як: як горизонтальний аналіз вертикальний аналіз, аналіз коефіцієнтів (відносних показників), порівняльний аналіз, побудова прогнозної фінансової моделі на прогнозний період.

Інформаційною базою для написання дипломної  роботи послужили Закони України, Постанови  Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, інші нормативні і законодавчі акти та документи, а також роботи відомих зарубіжних і вітчизняних вчених-економістів. Базою фінансового аналізу була бухгалтерська звітність підприємства за 2004 - 2006 роки, а саме: бухгалтерський баланс (форма № 1 по ОКУД), звіт про фінансові результати (форма № 2 по ОКУД).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Теоретичні питання  з фінансової діяльності підприємства, щодо його ефективного використання та управління в умовах ринкових відносин

1.1. Сутність і склад фінансових ресурсів та політика їх формування

 

Ринкова економіка, при  всій різноманітності її моделей, відомих  світовій практиці, характеризується тим, що являє собою соціально  орієнтоване господарство, що доповняється державним регулюванням. Величезну роль як у самій структурі ринкових відносин, так і в механізмі їх, регулювання зі сторони держави грають фінанси. Вони невід'ємна частина ринкових відносин і одночасно важливий інструмент реалізації державної політики. Ось чому сьогодні як ніколи важливо добре знати природу фінансів, глибоко розбиратися в умовах їх функціонування, бачити способи найбільш повного їх використання в інтересах ефективного розвитку суспільного виробництва.

У структурі фінансових взаємозв'язків народного господарства фінанси підприємств займають початкове, визначальне положення, оскільки обслуговують основну ланку суспільного виробництва, де створюються матеріальні й нематеріальні блага і формується переважаюча маса фінансових ресурсів країни. Управління фінансовими ресурсами підприємства - це сукупність цілеспрямованих методів, операцій, важелів, прийомів впливу на різноманітні види фінансів для досягнення певного результату [23].

Фінансові ресурси підприємства - це частина грошових коштів у формі  прибутків і зовнішніх надходжень, призначених для виконання фінансових зобов'язань і здійснення витрат по забезпеченню розширеного відтворювання [12].

Фінансові ресурси й  капітал являють собою головні  об'єкти дослідження фінансів підприємства. В умовах регульованого ринку  частіше застосовується поняття "капітал", який є для фінансиста реальним об'єктом і на який він може впливати постійно з метою отримання нових прибутків підприємства. Таким чином, капітал - це частка фінансових ресурсів, введених підприємством в оборот і в дію, що приносять прибутки від цього обороту. У такому значені капітал виступає як перетворена форма фінансових ресурсів.

У такому трактуванні  принципова відмінність між фінансовими  ресурсами й капіталом підприємства полягає в тому, що на будь-який момент часу фінансові ресурси більше або рівні капіталу підприємства. Однак це не означає, що чим більше розмір капіталу наближається до розміру фінансових ресурсів, тим ефективніше підприємство працює.

У реальному житті  рівності фінансових ресурсів і капіталу у працюючої підприємства не буває. Фінансова звітність будується так, що різницю між фінансовими ресурсами й капіталом не можна виявити. Справа в тому, що в стандартній звітності представлені не фінансові ресурси як такі, а їх перетворені форми - зобов'язання й капітал. У практичній діяльності люди стикаються, як правило, не з категоріями, а з їх, перетвореними формами, тому в стандартній фінансовій звітності з практичної доцільності відбиваються саме вони [10].

З визначення фінансових ресурсів слідує, що за походженням вони розділяються на внутрішні (власні) і зовнішні (залучені). У свою чергу внутрішні в реальній формі представлені в стандартній звітності у вигляді чистого прибутку й амортизації, а в перетвореній формі - у вигляді зобов'язань перед службовцями підприємства, чистий прибуток являє собою частину прибутків підприємства, яка утвориться після вирахування із загальних сум прибутків обов'язкових платежів - податків, зборів, штрафів, пені, неустойок, частини процентів і інших обов'язкових виплат. Чистий прибуток знаходиться в розпорядженні підприємства і розподіляється за рішеннями її керівних органів.

Зовнішні або залучені фінансові ресурси діляться також  на дві групи: власні й позикові [3]. Такий розподіл, зумовлений формою капіталу, в якій він вкладається зовнішніми учасниками в розвиток даної підприємства: як підприємницький або як позиковий капітал. Відповідно результатом вкладень підприємницького капіталу є утворення залучених власних фінансових ресурсів, результатом вкладень позикового капіталу - позикових коштів.

Підприємницький капітал  являє собою капітал, вкладений (інвестований) у різні підприємства з метою  отримання прибутку і прав на управління підприємством. Позиковий капітал - це грошовий капітал, наданий у борг на умовах повернення й платності. На відміну від підприємницького капіталу позиковий не вкладається у підприємство, передається їй у тимчасове користування з метою отримання процента. Цим видом бізнесу займаються спеціалізовані кредитно-фінансові інститути (банки, кредитні об'єднання, страхові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні фонди).

У реальному житті  підприємницький і позиковий  капітали тісно пов`язані. Сучасне  ринкове господарство вельми диверсифіковане, тобто розосередити як по видах діяльності, так і в просторі. Диверсифікація сьогодні є одним із найважливіших чинників забезпечення стабільності й стійкості ринкового господарства і його фінансової системи. Але поглиблення диверсифікації неминуче веде до ускладнення фінансових потоків і капіталу, розширення застосування у фінансовій практиці спеціальних інструментів, що істотно ускладнює фінансову роботу підприємства [13].

Всі фінансові ресурси  підприємства як внутрішні, так і  зовнішні в залежності від часу, протягом якого вони знаходяться  в розпорядженні підприємства, діляться на короткострокові (до одного року) і довгострокові (понад одного року). Цей розподіл досить умовний, а масштаб тимчасових інтервалів залежить від фінансового законодавства конкретної країни, правил ведення фінансової звітності, національних традицій.

У реальному житті, тривалий час, капітал у грошовій формі залишатися не може, оскільки він повинен заробляти нові прибутки. Перебуваючи в грошовій формі у вигляді залишків грошових коштів у касі підприємства або на її розрахунковому рахунку в банку вони не приносять прибутків підприємством або майже не приносять. Перетворення капіталу з грошової форми в продуктивну називається фінансуванням.

Прийнято розрізнювати дві форми фінансування: зовнішнє й внутрішнє. Такий розподіл, зумовлений жорстким зв'язком між формами фінансових ресурсів і капіталу підприємства з процесом фінансування. Характеристика видів фінансування представлена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Структура джерел фінансування підприємства [14]

Види фінансування	Зовнішнє фінансування	Внутрішнє фінансування
Фінансування на основі власного капіталу	1. Фінансування на  основі внесків і пайовий участі (наприклад, випуск акцій, залучення  нових пайовиків)	2. Фінансування за  рахунок прибутку після оподаткування  (самофінансування у вузькому  значенні)
Фінансування на основі позикового капіталу	3. Кредитне фінансування (наприклад, на основі позик,  позик, банківських кредитів, кредитів  постачальників)	4. Позиковий капітал,  що формується на основі прибутків  від продажу - відрахування в  резервні фонди (на пенсії, на  відшкодування збитку природі веденням гірських розробок, на сплату податків)
Змішане фінансування на основі власного й позикового капіталу	5. Випуск облігацій,  які можна обміняти на акції,  опціонні позики, позики на основі  надання права участі в прибутку, випуск привілейованих акцій	6. Особливі позиції,  що містять частину резервів (тобто,  що не оподатковуються поки  відрахування)

 

Власні залучені фінансові  ресурси - це базова частина всіх фінансових ресурсів підприємства, яка базується  на момент створення підприємства і знаходиться в її розпорядженні протягом усьому її життя. Цю частину фінансових ресурсів прийнято називати статутним фондом або статутним капіталом підприємства. У залежності від організаційно-правової форми підприємства її статутної капітал формується за рахунок випуску і подальшого продажу акцій (звичайних, привілейованих або їх комбінації), вкладень у статутній капітал паїв, часткою. За час життя підприємства її статутної капітал може дробитися, меншати й збільшуватися, в тому числі за рахунок частини внутрішніх фінансових ресурсів підприємства [30].

 

Джерелами власних фінансових ресурсів є:

1. статутний капітал (кошти від продажу акцій і пайові внески учасників);
2. резерви, накопичені підприємством;
3. інші внески юридичних і фізичних осіб (цільове фінансування, добродійні внески й інше.).