Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Февраля 2012 в 12:07, курсовая работа
В ринковій економіці України, враховуючи умови фінансової кризи, відбуваються принципові зміни в системі управління підприємствами і організаціями. Слідством таких змін стають нові підходи до якості управління персоналом. Управління персоналом признається однією з найважливіших сфер життя підприємства, здатного багато разів підвищити її ефективність, а саме поняття «управління персоналом» розглядається в достатньо широкому діапазоні: від экономіко-статистичного до філософсько-психологічного.
ВСТУП………………………………………………………………................................4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СТИЛЮ КЕРІВНИЦТВА В МЕНЕДЖМЕНТІ................................................................................................................7
1.1. Поняття і сутність стилю керівництва.......................................................................7
1.2. Класифікація стилів управління................................................................................11
1.3. Критерії ефективності різних стилів в менеджменті..............................................16
РОЗДІЛ 2. СПЕЦИФІКА ВЖИВАННЯ РІЗНИХ СТИЛІВ КЕРІВНИЦТВА В УПРАВЛІННІ ОРГАНІЗАЦІЯМИ СФЕРИ ПОСЛУГ...................................................22
2.1. Особливості менеджменту сфери послуг.................................................................22
2.2. Вибір ефективного методу і стилю управління як застава загальної
ефективності підприємства сфери послуг.......................................................................26
ВИСНОВОК.......................................................................................................................35
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........................................................................37
Таблиця 2.1
Основні елементи, що формують систему управління персоналом
Елементи | Класичний підхід | Сучасний підхід |
Ресурси | Фізичний і грошовий капітал | Фізичний і грошовий капітал Людські ресурси |
Витрати на персонал | Прямі витрати | Довгострокові інвестиції |
Залучення персоналу | Грошовий стимул | Активний пошук Реклама Соціальні пільги |
Витрати на навчання | Мінімальні | Визначаються за принципом «витрати - вигода» |
Форми навчання | На робочому місці | Зовні фірми, включаючи загальну освіту |
Соціальна інфраструктура | Відсутній | Формуються окремі компоненти за принципом «витрати - вигода» |
Організація праці | Індивідуальна | Індивідуальна Групова |
Регламентація виконавця | Жорстка | Різний ступінь свободи в організації праці |
Мотивація до праці | Індивідуальна | Поєднання морально- економічних стимулів, використовування різних мотивів діяльності |
Горизонти (терміни) планування | Короткостроковий | Період життєвого циклу людських ресурсів |
Функції кадрових служб | Переважно облікові | Переважно аналітичні і організаційні |
Стиль керівництва | Авторитарний | Визначається ситуацією |
В табл. 2.2 представлені форми управлінської поведінки, які забезпечують найбільшу ефективність роботи сервісного підприємства залежно від рівня розвитку співробітників підприємства. Можна помітити, що на початковому етапі розвитку авторитарність вітається, але чим вище рівень розвитку колективу, тим ширше може бути залучення працівників до управління, делегування і передача повноважень співробітникам.
Таблиця 2.2
Залежність форм управлінської поведінки керівника від рівня розвитку співробітників підприємства сфери послуг
Рівень розвитку співробітника, колективу | Форма управлінської поведінки |
Низький рівень: " Не хочуть працювати, не уміють працювати" (низька кваліфікація, несумлінні працівники) | "авторитарна вказівка" чіткі вказівки що і як робити, інструктаж постійний контроль роботи коли необхідно - карайте, відзначайте помилки і хорошу роботу, заохочуйте добрі результати роботи |
Середній рівень: "хочуть працювати, але ще не уміють працювати" (недостатньо досвіду, хоча володіють певними базовими навиками і старанні, добросовісний) | "популяризація" 1) вказівки, інструктаж в популярній форма (наставництво, порада, рекомендації, дається можливість і самостійність проявити) 2) регулярний контроль роботи 3) поважне, доброзичливе відношення 4) інтенсивне спілкування (оцінюються індивідуальні характери, виявляються загальні інтереси) 5) коли необхідно - наказуйте 6) винагороджуйте позитивну поведінку, коли необхідно - карайте |
Хороший рівень: "хочуть і уміють працювати" (мають базові навики і кваліфікацію, достатні для більшості аспектів роботи). Подальший розвиток такої групи співробітників вимагає, щоб вони в своїй роботі брали на себе більше відповідальності і щоб їх моральний стан залишався хорошим | "участь в управлінні" 1) проводьте консультації із співробітниками по окремих проблемах радьтеся з ними 2) заохочуйте ініціативу підлеглих, вислів ними своїх зауважень, пропозицій 3) надайте більше відповідальності 4) обмежуйте прямі вказівки і контроль 5) створюйте системи самоконтролю співробітників 6) ставте цілі, не уточнюючи спосіб їх досягнення 7) широко спілкуйтеся 8) винагороджуйте активність, ініціативу, хорошу роботу |
Високий рівень: "хочуть і уміють працювати творчо" (екстра фахівці, що досягли високої кваліфікації, відповідальні, ініціативні працівники) | "передача повноважень" 1) ставте проблему, прояснюйте цілі і досягайте згоди по відношенню до них 2) надайте необхідні права, повноваження співробітнику для самостійного вирішення проблеми 3) уникайте втручання в справи 4) самоврядування і самоконтроль у співробітників 5) якщо вас просять, надайте підтримку 6) серйозно реагуйте на прохання |
Успіх стилю управління можна оцінювати по дії на прибуток і витрати. При оцінці треба також використовувати критерії, що відносяться до задач:
- по розробці продукції і послуг;
- організації в цілому;
- управлінню персоналом (тривалість відсутності, задоволеність роботою, готовність до зміни роботи, відчуття власної гідності, творчі якості, ініціативність, готовність до навчання).
Ефективним стилем управління підприємства сфери послуг в сучасних умовах (на думку більшості зарубіжних фахівців з менеджменту) є партисипативний (свівучасний) стиль, тому що йому властиві наступні риси:
1) регулярні наради керівника з підлеглими;
2) відвертість у відносинах між керівником і підлеглими;
3) залучена підлеглих в розробку і ухвалення організаційних рішень;
4) делегування керівником підлеглим ряду повноважень, має рацію;
5) участь рядових працівників як в плануванні, так і в здійсненні організаційних змін;
6) створення особливих групових структур, що наділюють правом самостійного ухвалення рішень («групи контролю якості»);
7) надання працівнику можливості автономно (від інших членів організації) розробляти проблеми, нові ідеї.
Партисипативний стиль на підприємстві сфери послуг переважний, якщо:
1) керівник упевнений в собі, має високий освітній і творчий рівень, уміє цінувати і використовувати творчі пропозиції підлеглих;
2) підлеглі мають високий рівень знань, умінь, потребу в творчості, незалежності, особовому зростанні, інтерес до роботи;
3) задача, що стоїть перед співробітниками, припускає множинність рішень, вимагає теоретичного аналізу і високого професіоналізму виконання, достатньо напружених зусиль і творчого підходу.
Нарешті, вживання стилів управління має певні обмеження (правові, етичні, цінності підприємництва).
Ефективність стилів управління не можна оцінювати зовні конкретних ситуацій. При цьому слід враховувати:
- особисті якості (уявлення про цінності, самосвідомість, основна позиція, відношення до ризику, роль особистих мотивів, авторитет, виробничий і творчий потенціал, рівень освіти);
- залежність від майбутніх задач (чи містять вони творчі або новаторські елементи, ступінь сформульованости, наявність досвіду їх рішення, чи розв'язуються вони планово або як раптово виникаючі, чи повинні виконуватися індивідуально або в групі, тиск термінів);
- організаційні умови (ступінь жорсткості організаційної структури, централізоване і децентралізоване рішення задач, кількість інстанцій ухвалення рішення, чіткість шляхів інформації і зв'язку, ступінь контролю);
- умови навколишнього середовища (ступінь стабільності, умови матеріального забезпечення, соціальна безпека, пануючі суспільні цінності і структури).
Отже, модно зробити висновок, що до управлінського персоналу сервісного підприємства висуваються як особисті, так і професійні вимоги. Вибір ефективного стилю і методу керівництва залежить від конкретних умов і зрілості розвитку організації, а їх дотримання забезпечить підприємству не тільки високу конкурентоспроможність, але і приведе до виходу на лідируючу позицію на ринку.
ВИСНОВОК
Управління всюди супроводжує діяльність людини. І всяка діяльність людини потребує управління. Завдяки управлінню виявляється можливою ця діяльність. Чим краще здійснюється управління, тим вище вірогідність успіху. Від управління залежить реальність передбачення результату, чіткість і узгодженість дій людей. А так само зацікавленість людини - учасника сумісної праці загалом, результаті. От чому починаючи з певним етапом розвитку виробництва і суспільства, всю більшу увагу надається управлінню. Ставляться задачі вдосконалення управління, пошуку нових форм, визначення можливостей його розвитку, використовуючи засоби нової техніки, збагачення інформацією.
Стиль управління - це спосіб, яким керівник управляє підлеглими йому співробітниками, а також незалежний від конкретної ситуації управління зразок поведінки керівника. За допомогою встановленого стилю управління може досягатися задоволеність роботою і заохочується продуктивність співробітників. Разом з тим оптимального стилю управління не існує, і говорити про перевагу того або іншого стилю управління можна тільки для певної ситуації управління.
Стиль управління або керівництва - найважливіший чинник в менеджменті на сервісному підприємстві, оскільки основне багатство організації сфери послуг - це її співробітники. Правильно певний і успішно вживаний стиль дозволяє найбільш успішно використовувати потенціал всіх працівників підприємства. Саме тому останніми роками багато фірм надають цьому питанню таку істотну увагу.
Отже, підведемо деякі підсумки розглянутих в курсовій роботі основних стилів керівництва і ефективності їх вживання. Аналіз показує, що за десятиріччя активного вивчення проблеми первинна схема стилів управління, що включає авторитарний, демократичний і нейтральний стилі, зазнала значні зміни. До числа найперспективніших в цій області можуть бути віднесені використовування ситуаційного підходу, зміна стилів, що використовуються, залежно від типу особи і авторитету керівника, зрілості розвитку підприємства і його колективу, спроби створення моделей вірогідності ефективності керівництва і розгляду стилю керівництва як багатовимірної освіти.
Іншими словами, з методологічних принципів визначення ефективності стилю керівництва найбільшу реалізацію одержав принцип системності. Тому можна вважати, що подальший прогрес в даній області вивчення стилів керівництва багато в чому залежатиме від ступеня реалізації в дослідницькій практиці всіх названих вище методологічних підходів і принципів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Андрєєва Р. М. Соціальна психологія. 2-е вид. - М.: МГУ, 2008. - 380 с.
2. Белінська Е., Тіхомандріцька О. Социальна психологія: Хрестоматія. - М.: Ліга-М, 2010. - 410 с.
3. Герчикова І. Н. Менеджмент. Навчальний посібник. - М.: Инфра-м, 2004. - 560 с.
4. Гончарів В. В. У пошуках досконалості управління. Керівництво для вищого управлінського персоналу. - М.: Вид-во «Логос», 2003. - 246 с.
5. Демідова Л. С. Сфера послуг в постіндустріальній економіці // Світова економіка і міжнародні відносини, 1999 № 2. с. 44-51.
6. Журавльов А. Л. Стиль керівництва. - М.: Ізд-во «Дєло», 2007. - 236 с.
7. Іванцевіч Дж. М. Лобанов А. А. Людські ресурси управління. - М.: Терра, 2003. - 300 с.
8. Казаріна Л. А., Туренко Т. А., Сфера послуг: економіка, менеджмент, маркетинг, Іркутськ, Із-во ІГЕА, 2001. - 480 с.
9. Кибанов А. Я. Захаров Д. К. Формування системи управління персоналом на підприємстві. - М.: Вид-во «АСТ», 2003. - 340 с.
10. Кричевский Р.Л., Рыжак М.М. Психологія керівництва і лідерства. - М.: Вид-во Моск. ун-та, 2005. - 380 с.
11. Маусов Н. Менеджмент персоналу - ключова ланка внутрішньофірмового управління // Проблеми теорії і практики управління. 2005. №3. с. 109-115.
12. Паригин Б.Д. Основи соціально - психологічної теорії. - М.: Наука, 2001. - 186 с.
13. Пітерс Т., Уотермен Р. У пошуках ефективного управління. - М.: Економіка, 2008. - 216 с.
14. Психологія управління: курс лекцій / під ред. Удальцова М. В. - Новосибірськ: Ізд-во НГАЕУ, 2007. - 256 с.
15. Пугачов В. П. Руководство персоналом організації. - М.: вид-во «Дєло», 2008. - 266 с.