Методи прийняття управлінських рішень в системі управління персоналом

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Марта 2012 в 19:14, курсовая работа

Описание

Прийняття рішень є важливою частиною будь-якої управлінської діяльності. Завдяки процесу прийняття рішень здійснюється координація діяльності компанії - головна функція менеджера. Прийняття рішення являє собою свідомий вибір серед варіантів, що є або альтернатив напряму дій, що скорочують розрив між теперішнім часом і майбутнім бажаним станом організації. Таким чином, даний процес включає в себе багато різних елементів, але неодмінно в ньому присутні такі елементи, як проблеми, цілі, альтернативи і рішення - як вибір альтернативи. Даний процес лежить в основі планування діяльності організації.

Содержание

Вступ…………………………………………………………………………3
1. Теоретичні основи та сутність управлінських рішень………………………...5
1.1. Сутність і характеристика управлінських рішень…………………………5
1.2. Класифікація управлінських рішень………………………………………..9
1.3. Фактори, що визначають якість та ефективність управлінських рішень.11
2. Принципи і методи прийняття управлінських рішень та управління персоналом організації…………………………………………………………14
2.1. Стадії прийняття управлінських рішень…………………………………..14
2.2. Методи прийняття управлінських рішень………………………………17
2.3. Система управління персоналом та принципи її побудови……………26
2.4. Методи побудови сиситеми управління персоналом організації………35
3. Прийняття управлінських рішень в організації «Стара аптека»…………….38
3.1. Чинники, що впливають на процес прийняття управлінських рішень….38
3.2. Прийняття рішень в організції «Стара аптека» та оптимізація управління персоналом………………………………………………………………….42
Висновки……………………………………………………………………53
Список використаної літератури…………………………………………55

Работа состоит из  1 файл

Курсач.doc

— 573.00 Кб (Скачать документ)

Метод сценаріїв. Використовують при обґрунтуванні багатоходових складних управлінських рішень. Передба­чає прогноз розвитку подій за трьома сценаріями: опти­містичним, песимістичним і найвірогіднішим. Усі сцена­рії обґрунтовуються за їх наслідками. Обмеженістю мето­ду є вивчення лише декількох варіантів розвитку подій.

Оскільки керівники не завжди ознайомлені із сучас­ними методиками економічних розрахунків, у процес обґрунтування вводиться моделювання за допомогою інформаційної системи забезпечення підтримки управ­лінських рішень. З її допомогою розробляються варіан­ти уточнених дій, що дає змогу коригувати модель сис­теми управління після кожного сеансу гри.

Методи оцінювання варіантів рішення. Передбача­ють формування критеріїв вибору, за якими здійснювати­меться оцінювання запропонованих проектів. Якщо проб­лема структурована і може бути вирішена за допомогою математичного програмування, то найчастіше критерієм вибору є цільова функція, яку слід оптимізувати (наприк­лад, мінімум часу, максимум доходу). Цей метод є ефек­тивним лише за наявності чітко сформульованої мети.

Для оцінювання варіантів слабо структурованих рі­шень застосовують систему зважених критеріїв, тобто оці­нювання здійснюється у три етапи. На першому етапі від­бираються найважливіші критерії. Альтернативні варіан­ти рішень за цими критеріями поділяють на три групи:

а)              ті, що відповідають вимогам;

б)              ті, що не відповідають вимогам;

в)              сумнівні.

Методи реалізації рішення. Використовують пі­сля прийняття та схвалення рішення. Методом доведен­ня рішення до виконавців найчастіше є план реалізації, який передбачає систему заходів для досягнення по­ставлених цілей. Часто такий план має вигляд мереже­вого графіка. У ньому вказано послідовність виконання робіт і їх тривалість, що дає змогу оптимізувати витра­ти часу на реалізацію управлінського рішення. Але такі графіки доцільні лише для складних рішень, до реалі­зації яких залучено багато учасників. Реалізація простих рішень забезпечується методами прямого адмініс­трування, розпорядництва та економічними методами (через винагороду). [4]

Вагоме значення в реалізації управлінського рішен­ня має застосування методів контролю. З їх допомогою можна своєчасно виявити відхилення від наміченого плану дій або недоліки самого рішення і внести необхід­ні корективи. Залежно від змісту рішення доцільними є методи фінансового контролю, оперативного контролю за виробництвом, контролю якості тощо.

Отже, менеджери повинні добре знати переваги та недоліки різних методів прийняття рішень, вміти ком­бінувати їх, виділяти типові управлінські завдання і застосовувати при їх вирішенні структуровані методи прийняття рішень, а також збагачувати арсенал мето­дів власними розробками.

 

2.3.                Система управління персоналом та принципи її побудови.

 

У ряді організацій формуються системи управління персоналом, що об'єднують під єдиним керівництвом заступника директора по управлінню персоналом усі підрозділи, що мають відношення до роботи з кадрами.

Система управління персоналом організації – система, у якій реалізуються функції управління персоналом. Вона включає підсистему загального і лінійного керівництва, а також ряд функціональних підсистем, що спеціалізуються на виконанні однорідних функцій. Склад підсистем, що входять до системи управління схематично приведен на рис. 1.

 

 

                                                                                                    

 

 

 

 

 

                                                               Функциональні підсистеми

 

Управління організацією в цілому

 

Управління окремими функціональними и виробничими підрозділами організації

 

Планування і маркетинг персоналу

 

Управління найманням і урахуванням персоналу

 

Управління трудовими відношеннями

 

Забезпечення нормальних умов праці

 

Управління розвитком персоналу

 

Управління мотивацією поведінки персоналу

 

Управління соціальним розвитком

 

Розвиток оргструктури управління

 

Правове забезпечення системи управління персоналом

 

Інформацийное забезпечення системи управління персоналом

 

Рис. 1.  Склад підсистем системи управління персоналом організації

 

 

Підсистема загального і лінійного керівництва здійснює: управління організацією в цілому, управління окремими функціональними і виробничими підрозділами. Функції цієї підсистеми виконують: керівник організації, його заступники, керівники функціональних і виробничих підрозділів, їх заступники, майстра, бригадири.

Підсистема планування і маркетингу персоналу виконує такі функції: розробка кадрової політики і стратегії управління персоналом, аналіз кадрового потенціалу, аналіз ринку праці, організацію кадрового планування, планування і прогнозування потреби в персоналі і т.д.

Підсистема управління та урахування персоналу здійснює: організацію наймання персоналу, організацію співбесіди, оцінки відбору і прийому персоналу, урахування прийому, переміщень, заохочень і звільнення персоналу, фахову орієнтацію та організацію раціонального використання персоналу і т.д.

Підсистема управління трудовими відношеннями проводить: аналіз і регулювання групових і особистисних взаємовідносин, аналіз і регулювання відношень керівництва, управління виробничими конфліктами і стресами і т.д.

Підсистема забезпечення нормальних умов праці виконує такі функції, як дотримання вимог психофізіології та ергономіки праці, дотримання вимог технічної естетики, охорони праці і навколишнього середовища і т.д.

Підсистема управління розвитком персоналу здійснює: навчання, перепідготовку і підвищення кваліфікації, вступ в посаду та адаптацію нових робітників, оцінку кандидатів на вакантну посаду, періодичну оцінку кадрів і т.д.

Підсистема управління мотивацією поведінки персоналу виконує такі функції: управління мотивацією трудової поведінки, нормування і тарифікація  трудового процесу, розробка систем оплати праці, розробка форм участі персоналу в прибутках і капіталі і т.д.

Підсистема управління соціальним розвитком здійснює: організацію суспільного харчування, управління житло-побутовим обслуговуванням, розвитком культури і фізичного виховання, забезпечення охорони здоров'я і відпочинку, забезпечення дитячими установами, управління соціальними конфліктами і стресами і т.д.

Підсистема розвитку організаційної структури управління виконує такі функції, як аналіз сформованої оргструктури управління, проектування нової оргструктури управління, розробка штатного розкладу, формування нової оргструктури управління і т.д.

Підсистема правового забезпечення системи управління персоналом здійснює: рішення правових питань трудових відношень, узгодження розпорядницьких та інших документів по управлінню персоналом, рішення правових питань господарської діяльності, проведення консультацій по юридичних питаннях.

Підсистема інформаційного забезпечення системи управління персоналом виконує такі функції: ведення урахування і статистики персоналу, інформаційне і технічне забезпечення системи управління персоналом, забезпечення персоналу науково-технічною інформацією і т.д.

У залежності від розмірів організацій склад підрозділів буде змінюватися: у дрібних організаціях один підрозділ може виконувати функції декількох підсистем, а в крупних функції кожної підсистеми, як правило, виконує окремий підрозділ. Мною (див. мал. 4) приведена схема сучасної організаційної структури системи управління персоналом великої організації.

Необхідно розрізняти принципи управління персоналом і принципи побудови системи управління персоналом.

Принципи управління персоналом (ПУП) – правила, основні положення і норми, яким повинні слідувати керівники і спеціалісти в процесі управління персоналом. Правила управління персоналом відбивають вимоги об'єктивно діючих економічних законів, тому і самі є об'єктивними.

Принципів управління персоналом багато, але при всіх умовах управління персоналом здійснюється на основі таких принципів, що затвердилися традиційно у вітчизняних організаціях: науковості, демократичного централізму, плановості, єдності розпорядництва; відбору, добору і розставління кадрів; сполучення єдиноначальності і колегіальності, централізації і децентралізації; лінійного, функціонального і цільового управління; контролю виконання рішень та ін.  

Принципи побудови системи управління персоналом (ППСУП) - правила, основні положення і норми, яким повинні слідувати керівники і спеціалісти підрозділів управління персоналом при формуванні системи управління персоналом організації. Принципи побудови системи управління персоналом являють собою результат узагальнення людьми об'єктивно діючих економічних законів, властивих їм загальних рис, початків їх дії. Принципи об'єктивні так само, як об'єктивні економічні закони. [10]

Розрізняють дві групи принципів побудови системи управління персоналом: принципи, що характеризують вимоги до формування системи управління персоналом організації, і принципи, що визначають напрямки розвитку системи управління персоналом організації. Всі принципи побудови системи управління персоналом реалізуються у взаємодії. Їх сполучення залежить від конкретних умов функціонування персоналу в організації.               

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.Принципи побудови системи управління персоналом в організації

 

Принцип

Зміст принципу

Принципи, що характеризують вимоги до формування системи управління персоналом

Обумовленості функцій управління персоналом цілям виробництва

Функції управління персоналом формуються і змінюються не довільно, а відповідно до потреб і цілей виробництва

Первинності функцій управління персоналом

Склад підсистем системи управління персоналом, організаційна структура, вимоги до робітників і їх чисельність залежать від змісту, кількості і трудомісткості функцій управління персоналом

              Продовження таблиці 1

Оптимальності співвідношення інтра- і інфрафункцій управління персоналом

Визначає пропорції між функціями, спрямованими на організацію системи управління персоналом (інтрафункції) і функціями управління персоналом (інфрафункції)

Оптимального співвідношення управлінських орієнтацій

Диктує необхідність випередження орієнтації функцій управління персоналом на розвиток виробництва в порівнянні з функціями, спрямованими на забезпечення функціонування виробництва

Потенційних імітацій

Тимчасове вибуття окремих робітників не повинно переривати процес здійснення яких-небудь функцій управління.  Для цього кожний робітник системи управління персоналом повинний вміти імітувати функції вищестоящого, нижчестоящого співробітника і одного-двох робітників свого рівня

Економічності

Припускає найбільше ефективну і економічну організацію системи управління персоналом, зниження долі витрат на систему управління в загальних витратах на одиницю продукції, що випускається, підвищення ефективності виробництва.  У випадку, якщо після заходів щодо удосконалювання системи управління персоналом збільшилися витрати на управління, то вони повинні перекриватися ефектом у виробничій системі, отриманим у результаті їх здійснення

Прогресивності

Відповідність системи управління персоналом передовим закордонним і вітчизняним аналогам

              Продовження таблиці 1

Перспективності

При формуванні системи управління персоналом варто враховувати перспективи розвитку організації

Комплексності

При формуванні системи управління персоналом необхідно враховувати усі фактори, що впливають на систему управління (зв'язку з вищими органами, договірний зв'язок, стан об'єкта управління і т.д.)

Оперативності 

Своєчасне прийняття рішень по аналізу та удосконалюванню системи управління персоналом,  попереджаючих або оперативно усунуючих відхилення

Оптимальності 

Різноманітна проробка пропозиції по формуванню системи управління персоналом і вибір найбільше раціонального варіанта для конкретних умов виробництва

Простоти

Ніж простіше система управління персоналом, тим краще вона працює.  Безумовно, це виключає спрощення системи управління персоналом на шкоду виробництву

Науковості

Розробка заходів щодо формування системи управління персоналом повинна ґрунтуватися на досягненнях науки в галузі управління з урахуванням зміни законів розвитку суспільного виробництва в ринкових умовах

              Продовження таблиці 1

Ієрархічності

В будь-яких вертикальних розтинах системи управління персоналом повинно забезпечуватися ієрархічна взаємодія між ланками управління (структурними підрозділами або окремими керівниками), принциповою характеристикою якого є несиметрична передача інформації «униз» (дезагрегировання, деталізація) і «нагору» (агрегировання) по системі управління

Автономності 

У будь-яких горизонтальних і вертикальних розтинах системи управління персоналом повинна забезпечуватися раціональна автономність структурних підрозділів або окремих керівників 

Узгодженості

Взаємодії між ієрархічними ланками по вертикалі, а також між щодо автономними ланками системи управління персоналом по горизонталі повинні бути в цілому узгоджені з основними цілями організації і синхронізовані в часу

Стійкості

Для забезпечення стійкого функціонування системи управління персоналом необхідно передбачати спеціальні «локальні регулятори», що при відхиленні від заданої цілі організації ставлять того або іншого робітника або підрозділ у невигідне положення і спонукають їх до регулювання системи управління персоналом

Багатоаспектності

Управління персоналом як по вертикалі, так і по горизонталі може здійснюватися по різноманітних каналах: адміністративно-господарському, економічному, правовому та ін.

                                                                                               Продовження таблиці 1

Прозорості

Система управління персоналом повинна мати концептуальну єдність, містити єдину доступну термінологію, діяльність усіх підрозділів і керівників повинна будуватися на єдиних «несучих конструкціях» (етапах, фазах, функціях) для різноманітних по економічному змісті процесів управління персоналом

 

 

 

Комфортності

Система управління персоналом повинна забезпечити максимум зручностей для творчих процесів обґрунтування, виробітки, прийняття і реалізації рішень людиною.  Наприклад, вибіркова преса даних, розмаїтість опрацювання, спеціальне оформлення документів із виділенням істотної інформації, їх гармонічний зовнішній вигляд, виняток зайвої роботи при заповненні документів і т.д.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4.           Методи побудови системи управління персоналом організації.

Наука і практика виробили інструментарій вивчення стана діючої системи управління персоналом організації, побудови, обґрунтування і реалізації нової системи – методи побудови системи управління персоналом.

Таблиця 2.  Класифікація методів аналізу і побудови системи управління персоналом організації.

Методи обстеження (збір даних)

Методи аналізу

Методи формування

Самообслідування

Інтерв'юіровання, бесіда

Активне спостереження робочого дня

Моментне спостереження

Анкетування

Вивчення документів

Функціонально-вартісного аналізу

Системний аналіз

Економічний аналіз

Декомпозиція

Послідовної підстановки

Порівнянь

Динамічний

Структуризації цілей

Нормативний

Параметричний

Моделювання

Функціонально-вартісного аналізу

Головних компонент

Балансовий

Кореляційний і регрєсійній аналіз

Дослідний 

Матричний 

Системний підхід

Аналогій

Експертно-аналітичний

Параметричний

Блоковий

Моделювання 

Функціонально-вартісного аналізу

Структуризації цілей

Дослідний

Творчих нарад

Колективного блокноту

Контрольних питань

Морфологічний аналіз

 

              Продовження таблиці 2

Методи обґрунтування

Методи впровадження

Аналогій

Порівнянь

Нормативний

Експертно-аналітичний

Моделювання фактичного і бажаного стану досліджуваного об'єкта

Розрахунок кількісних і якісних показників оцінки економічної ефективності запропонованих варіантів

Функціонально-вартісного аналізу

Навчання, перепідготовка і підвищення кваліфікації робітників апарата управління

Матеріальне і моральне стимулювання нововведень

Притягнення громадських організацій

Функціонально-вартісного аналізу

Информация о работе Методи прийняття управлінських рішень в системі управління персоналом