Підвищення рівня життя населення Рівненської області

       Слід зазначити, що ризику захворіти піддаються майже однаковою мірою як забезпечені, так і малозабезпечені верстви населення. У сучасному суспільстві високий дохід не гарантує людині збереження здоров'я, адже зараження інфекційними хворобами може відбуватись як під час безпосередніх, так і опосередкованих контактів з хворою людиною.

      Крім інфекційних, значного поширення набули хвороби, пов'язані з уживанням алкоголю, наркотичних та інших психоактивних речовин. При цьому рівень доходу є часто не стримуючим, а стимулюючим фактором. Молодь часто не знає наслідків уживання наркотиків та алкоголю, не може визначити межі, коли людина вже не контролює свої бажання чи небажання продовжувати приймати шкідливі речовини. Як наслідок, у суспільстві стрімко зростає кількість хворих на алкоголізм та наркоманію.

      Особливістю сучасного розвитку соціального середовища в Україні є те, що його процеси та явища відбуваються в умовах переходу економіки країни на ринкові засади господарювання, чим і визначається їх характер та спрямованість. Негативні соціальні процеси, зумовлені як специфікою перехідного періоду, так і відсутністю адекватної державної політики, можуть стати перешкодою економічному зростанню й стабільності в суспільстві.

     Для поглибленого дослідження окремих складових рівня життя - матеріального становища, умов проживання, стану соціального середовища у роботі представлено систему показників, яка охоплює найважливіші аспекти та дає можливість здійснювати поглиблений аналіз життєвого рівня населення.

      На основі концепції дослідження рівня життя населення на основі багаторівневого підходу розроблено методику оцінки рівня життя населення України, яка базується на системі показників, що сформовані в три блоки та одну позаблокову групу. Основним принциповим моментом дослідження є те, що оцінка рівня життя населення країни здійснюється за відповідними до розробленої концепції блоками показників, без виходу на один узагальнюючий (інтегральний) показник.

       Дослідження проводиться у певній послідовності, поетапно. На першому етапі здійснюється оцінка економічних передумов для підвищення рівня життя за системою позабло-кових показників (економічних індикаторів), які слугують вихідною основою для вивчення передумов підвищення рівня життя населення та прогнозування значення його показників на коротко- та середньострокову перспективу. На другому етапі проводяться розрахунки та аналізуються показники матеріального становища (блок 1), оцінюються умови проживання населення в цілому та окремих соціально-демографічних груп (блок 2), вивчається стан соціального середовища (блок 3)

         Оцінка матеріального становища населення (блок 1) здійснюється у трьох аспектах:

   1) аналізуються поточні надходження домогосподарств та їх використання (із застосуванням показників доходів та витрат);

   2) вивчаються показники споживання, які характеризують ступінь реалізації попиту за допомогою наявних ресурсів (при цьому вихідною базою є витрати домогосподарств);

  3)    аналізуються накопичені ресурси (рухоме та нерухоме майно).

      Поточні надходження домогосподарств оцінюються за показниками грошових та сукупних доходів. Розрахунки здійснюються в цілому та по окремих соціально-демографічних групах населення.

     При оцінці матеріального становища населення важливим елементом комплексного дослідження виступає аналіз структури доходів.

      Важливим  елементом аналізу доходів населення  є оцінка купівельної спроможності, що здійснюється на основі зміни кількості продуктових наборів, які можна придбати за середньомісячну заробітну плату, середню пенсію, середню стипендію, що отримують студенти. В Україні навіть найбагатші верстви населення більшу частину бюджету витрачають на харчування.

      Для вивчення напрямків використання доходів оцінюється структура витрат за цільовим призначенням. Аналіз здійснюється в розрізі соціально-демографічних груп, у територіальному аспекті, з використанням детальних вартісних оцінок за видами й способами споживання.

      Дослідження витрат домогосподарств здійснюється за такими основними групами:

- витрати на харчування;

- витрати на непродовольчі товари;

- витрати на послуги;

- витрати на заощадження та придбання нерухомості;

- інші витрати, які не увійшли до вищеперелічених груп.

     Оцінка майнових характеристик домогосподарств передбачає визначення питомої ваги населення, яке має окремі товари тривалого користування (в середньому по країні, у міських поселеннях, у сільській місцевості) та володіє базовим, розширеним та інноваційним наборами товарів тривалого використання; має у власності житло; володіє земельною ділянкою.

       Вивчення умов проживання населення (блок 2) здійснюється за трьома групами показників:

1) кількісними показниками, що стосуються безпосередньо забезпеченості житлом;

2) якісними характеристиками житла, що визначають ступінь його комфортності;

3) показниками, які характеризують доступність для населення закладів соціальної інфраструктури.

       Як показали попередні дослідження, добробут домогосподарств значною мірою залежить від місцевості проживання. Тому аналіз показників рівня життя проводиться у розрізі типу населеного пункту: виділяється велике місто, мале місто, село.

        Дослідження факторів соціального середовища, що впливають на рівень життя населення (блок 3), здійснюється по всьому населенню, без виділення соціально-демографічних груп та типів населеного пункту. Якщо на двох попередніх етапах дослідження проводилось за певними рівнями, то до оцінки соціального середовища застосовано інший підхід - групування чинників за їх природою. Наприклад, показники, які характеризують стан демографічного розвитку, об'єднані в демографічний блок, показники, що стосуються економічних характеристик населення - блок економічних умов тощо.

       Однією з гострих проблем, які виникають у період трансформацій, є зростання майнового розшарування населення за рівнем матеріального добробуту. Не є винятком і українське суспільство. Тому третім етапом дослідження є оцінка ступеня розшарування населення, яка дає можливість визначити розподіл населення за матеріальним статусом. Традиційно оцінка диференціації населення здійснюється із застосуванням показника доходів, однак за умови існування значної частки тіньових надходжень такий метод не дає можливості виявити дійсні масштаби ступеня поляризації суспільства. Тому в разі аналізу розподілу домогосподарств України за матеріальним статусом використовуються, крім доходів, інші показники матеріального забезпечення (сукупні ресурси, витрати домогосподарств).

       Загальна оцінка ступеня розшарування населення здійснюється за децильними групами. Аналізується розподіл сукупних ресурсів домогосподарств; визначаються середні показники доходів та витрат усіх децильних груп населення, оцінюється розподіл середніх розмірів номінальних і реальних доходів та витрат, розподіл коефіцієнта співвідношення витрат та доходів у децилях. Слід зазначити, що останнім часом намітилась чітка тенденція до скорочення розриву між доходами та витратами (якщо раніше в усіх децильних групах витрати значно перевищували доходи, то нині ситуація змінилась: перевищення середніх витрат над доходами фіксується лише у населення верхніх децилів). Вимірювання ступеня нерівності здійснюється за допомогою коефіцієнта Джині-Тейла.

     Для регіональної оцінки диференціації населення за матеріальною ознакою як базовий показник у роботі використовується коефіцієнт фондів. Але розподіл проводиться за квартальними групами, що забезпечує репрезентативність даних для аналізу.

 

           1.2. Показники оцінювання рівня життя населення

 

     Для оцінки рівня життя населення України в перехідний період застосовується система показників, об'єднаних у блоки, які характеризують різні аспекти досліджуваного явища. Використання системи показників надає змогу конкретними кількісними значеннями охарактеризувати рівень життя різних верств суспільства та зміни, що відбуваються у ньому.

      Основними індикаторами стану економічної системи, що визначають умови формування рівня життя в країні, є:

• величина валового внутрішнього продукту на душу населення, тис. грн:

         -  у фактичних цінах;

         -  у співставних цінах;

• індекс споживчих цін, %;
• питома вага оплати праці найманих працівників у ВВП, %;
• питома вага кінцевих споживчих витрат домогосподарств у ВВП, %;
• обсяг роздрібного товарообігу (у розрахунку на одну особу), тис. грн; співвідношення продовольчих і непродовольчих товарів у роздрібному товарообігу, %;
• рівень економічної активності населення, %;
• розмір фонду оплати праці в розрахунку на одного працівника, тис. грн:

          - номінальний;

          - реальний;

• коефіцієнт демоекономічного навантаження, %;
• співвідношення розмірів мінімальної пенсії та мінімальної заробітної плати працівників, зайнятих в економіці, %;
• кількість малих підприємств (на 10 тисяч наявного населення);
• зобов'язання банків за коштами, залученими на рахунки фізичних осіб, млн грн;
• рівень безробіття (за методологією МОП), %;
• облікова ставка НБУ,%.

     Блок 1. Матеріальне становище населення

     Система показників матеріального становища охоплює широкий спектр соціально-економічних характеристик, що відображають матеріальний добробут населення в різних аспектах.

      Доходи й витрати:

- середньомісячна номінальна  заробітна плата, грн;

- середньомісячна реальна заробітна плата, грн;

- середній розмір пенсії, грн;

- співвідношення середньої заробітної плати та середньої пенсії;

- співвідношення середньої і мінімальної заробітної плати;

- співвідношення середньої і мінімальної пенсії;

- середньодушові сукупні доходи домогосподарств, грн/міс;

- середньодушові грошові доходи домогосподарств, грн/міс;

- купівельна спроможність доходів;

- питома вага натуральних доходів, отриманих домогосподарствами від особистого підсобного господарства, у сукупних доходах, %;

- питома вага доходів від трудової діяльності в сукупних доходах, %;

- питома вага грошових доходів у сукупних доходах домогосподарств, %;

- питома вага соціальних трансфертів у сукупних доходах домогосподарств, %;

- середньодушові сукупні витрати домогосподарств, грн/міс;

- середньодушові грошові витрати домогосподарств, грн/міс;

- питома вага витрат на харчування в сукупних витратах домогосподарств, %;

- питома вага витрат на послуги в сукупних витратах, %;

- питома вага витрат на непродовольчі товари в сукупних витратах, %;

- питома вага витрат на заощадження та придбання нерухомості в сукупних витратах, %;

      Показники споживання:

- кількість спожитих продуктів харчування за основними групами (кг, за місяць у розрахунку на одну особу);

- енергетична цінність добового раціону харчування, ккал на 1 особу;

- вміст білків у добовому раціоні харчування, г на одну особу;

- вміст жирів у добовому раціоні харчування, г на одну особу;

- вміст вуглеводів у добовому раціоні харчування, г на одну особу;

- співвідношення реального та нормативного споживання продуктів харчування за основними групами;

- співвідношення реального та нормативного показника енергетичної цінності харчування;

- співвідношення реального та нормативного показника вмісту основних поживних речовин у раціоні харчування;

- питома вага домогосподарств, які не змогли забезпечити собі достатній рівень харчування (за самооцінкою), %;

- питома вага домогосподарств, які не мали можливості щодня харчуватись гарячими стравами (за самооцінкою), %;

- питома вага домогосподарств, у яких були випадки голодування серед дорослих (за самооцінкою), %;

- питома вага домогосподарств, які не змогли включити до раціону м'ясні або рибні продукти хоча б двічі на тиждень (за самооцінкою), %;

- витрати домогосподарств на послуги охорони здоров'я та придбання медичних препаратів: