Підвищення рівня життя населення Рівненської області

 

Таблиця 2.1.3.

Динаміка  структури втрат робочого часу в  Рівненській області

№ п/п	Показники	Роки
		2007	2008	2009
1	не відпрацьовано  штатним працівником, годин	16	24	79
	в тому числі  з причин:
2	неявки з  дозволу адміністрації, %	57,1	59,4	25,3
3	відпустки за ініціативою  адміністрації, %	6,0	7,8	5,1
4	неявки внаслідок  переведення на скорочений робочий  день (тиждень), %	29,4	28,5	67,4
5	інші причини, %	7,5	4,3	2,2

 

Робочий час  необхідно використовувати раціонально,оскільки саме цей фактор являється одним  із найголовніших резервів підвищення продуктивності праці як окремого працівника,так  і підприємства,галузі,регіону,а  як наслідок і країни в цілому.

Загалом зберігається негативна тенденція використання фонду робочого часу працівниками в Рівненській області. Значне погіршення використання робочого часу у 2009 році пояснюється зростанням кількості неявок внаслідок переведення на скорочений робочий день (тиждень) частка яких складає 67,4%  від загальної кількості втрат робочого часу. Майже в два рази зменшилась частка неявок з дозволу адміністрації в порівнянні  з попередніми періодами , яка у 2009 році  становить 25,3%  від загальної кількості втрат робочого часу.

При визначенні продуктивності праці будемо користуватись даними про витрати на оплату праці. Тоді продуктивність праці визначатимемо шляхом ділення економічних результатів (ВРП) на значення показника «Оплата праці», одиниця виміру продуктивності праці в такому випадку – грн./грн.

       ВРП, витрати на оплату праці та вартість основних засобів визначаються для Рівненської області за даними «Статистичного щорічника Рівненської області за 2009 рік» за розділами «Національні рахунки» та «Матеріально-енергетичні ресурси».

Таблиця 2.1.4.

Показники продуктивності праці та капіталу Рівненської  області

№ п/п	Показники	Роки			Темп  зростання (ланцюговий)
		2007	2008	2009	2008 від 2007	2009 від 2008
1	ВДВ (ВРП), млн.грн.	11180	14074	13469	125,89	95,70
2	Витрати на оплату праці, млн.грн.	1413,3	1735,6	1553,2	122,8	89,5
3	Вартість основних засобів на кінець року, млн.грн.	40277	45643	49826	113,32	109,16
4	Продуктивність  праці, грн./грн.	7,9	8,1	8,7	102,53	107,41
5	Продуктивність  основних засобів, грн./грн.	0,28	0,31	0,27	110,71	87,10

 

Для деталізації  причин недостатньої продуктивності праці  та пошуку резервів її покращення проведемо  аналіз технічного стану основних засобів  на підставі розрахунку показників зносу, придатності, оновлення основних засобів.

Таблиця 2.1.5.

Показники стану та руху основних засобів

№ п/п	Показники	Роки			Темп  зростання (ланцюговий)
		2007	2008	2009	2008 від 2007	2009 від 2008
1	Вартість основних засобів на кінець звітного періоду, млн.грн	40277	45643	49826	113,32	109,16
2	Надійшло основних засобів, млн.грн.	2020	2220	-	109,9	-
3	Коефіцієнт  надходження  ОЗ	0,05	0,049	-	98,0	-
4	Коефіцієнт  зносу ОЗ	0,489	0,498	0,501	101,84	100,6
5	Коефіцієнт  придатності ОЗ	0,511	0,502	0,499	98,24	99,4

 

Провівши аналіз, ми бачимо: вартість отриманих основних засобів зростає, що забезпечує і збільшення коефіцієнту надходження. Отже відбувається фінансування за рахунок власних коштів, кредитування і державної допомоги. Це дає можливість поступово закуповувати транспортні засоби, машини і обладнання, прилади та інструменти. Коефіцієнт зносу є не дуже високим, але він свідчить про наявність  застарілого обладнання, техніки та технології, про простої у виробництві та ін.

Фактори зростання  продуктивності праці представляють  собою сукупність рушійних сил і  причин, що призводять до збільшення продуктивності праці. Основним завданням в даному контексті є знаходження шляхів використання внутрішньовиробничих резервів та способів підвищення позитивного впливу факторів на продуктивність праці.

Для найповнішого використання резервів зростання продуктивності праці необхідно розробити програми управління продуктивністю, в яких визначатимуться види резервів, конкретні терміни і заходи по їх виявленню і реалізації, плануватимуться витрати на ці заходи і очікуваний економічний ефект від їх впровадження, призначатимуться відповідальні виконавці, розроблятимуться системи мотивації працівників до досягнення запланованого рівня продуктивності.

На рівень продуктивності праці на підприємствах впливають  рівень екстенсивного використання праці, інтенсивність праці та техніко-технологічний стан виробництва. Джерелом зростання продуктивності праці, є техніко-технологічне вдосконалення виробництва під дією науково-технічного прогресу. За рахунок цього продуктивність праці зростає так швидко, що дає можливість виробляти  все більше споживчих благ меншою кількістю праці.

Отже питання  підвищення рівня продуктивності праці  відіграє важливу роль в економіці  сучасних підприємств регіону як одна з найважливіших складових  їх конкурентоспроможності. Зростання продуктивності праці забезпечує збільшення реального продукту й доходу, а тому воно є важливим показником економічного зростання як окремих суб’єктів господарювання  регіону так і країни в цілому.

Крім технічних  чинників, дослідження впливу матеріальних складових мотивації найманих працівників будемо досліджувати на основі порівняння індексів продуктивності праці та заробітної плати та коефіцінта випередження темпів зростання продуктивності праці порівняно з темпами зростання середньомісячної заробітної плати.

Таблиця 2.1.6.

Співвідношення  темпів зростання продуктивності праці  та середньої заробітної плати 

№ п/п	Назва показника	Одиниці виміру	Роки
			2007	2008	2009
1	Продуктивність  праці одного працівника	тис. грн.	47,78	60,4	77,39
2	Середня заробітна плата  одного працівника	тис. грн.	1,13	1,52	1,61
3	Темп зростання  продуктивності праці	-	-	126,41	128,19
4	Темп зростання  середньої заробітної плати	-	-	134,42	105,98
5	Коефіцієнт  випередження	-	-	0,94	1,21

 

Коефіцієнт  випередження розраховумо за формулою:

    

В даній таблиці  прослідковується тенденція збільшення середньої заробітної плати та продуктивності праці одного працівника. Коефіціент  випередження у 2009 році перевищує 1, а, отже, застосовувати заходи щодо зменшення  існуючого фонду оплати праці недоцільно. Крім того темп зростання ПП зачно випереджає темп зростання середньої заробітної плати одного працівника, що свідчить про ефективну систему мотивації на підприємствах регіону.

Отримані результати дослідження використання трудового потенціалу будуть пов’язані  з тенденціями соціально-економічного розвитку  Рівненської області.

Для цього наведемо таблицю з відповідними соціально-економічними показниками (таблиця 2.1.7).

Таблиця 2.1.7.

Показники соціально-економічного розвитку Рівненської  області

№ п/п	Показники	Роки			Темп  зростання (ланцюговий)
		2007	2008	2009	2008 від 2007	2009 від 2008
1.1	ВДВ (ВРП) у виді діяльності (регіоні) - всього, млн.грн. - на одного зайнятого (на одну особу), грн.	11180 9695	14074 12217	13469 11699	125,89 126,01	95,70 95,76
1.2	ВВП в Україні - всього, млн.грн. - на одну особу, грн.	720731 15496	948056 20495	913345 19832	131,54 132,26	96,34 96,77
2	Середньомісячна номінальна заробітна плата, грн. - в регіоні (ВЕД) - в Україні	1133 1351	1523 1806	1614 1906	134,42 133,68	105,98 105,54
3	Витрати на оплату праці, у валовій доданій вартості, % - в регіоні (ВЕД) - в Україні	12,6 48,8	12,3 49,6	11,5 49,4	97,62 101,64	93,5 99,60
4	Рівень безробіття економічно активного населення  регіону, %	9,0	8,8	12,7	97,78	144,32
5	Міграційний приріст (скорочення) населення регіону, осіб - внутрішня міграція - міждержавна міграція	-1387 -584	-1606 -266	-1332 -135	115,8 45,55	82,94 50,75

 

     Ефективне використання трудового потенціалу є елементом сталого соціально-економічного розвитку як регіону, так і країни в цілому, що передбачає зростання конкурентоспроможності економіки, її соціальну орієнтованість, зростання рівня життя населення, формування добробуту суспільства та стимулювання людського розвитку.

      В Рівненській області трудовий потенціал все ще використовується неефективно. Існує багато проблем, які знижують його якість та кількісний склад в цілому.

        Проблема ускладнюється безробіттям економічно активного населення, яке становило в 2009 році 12,7% трудоактивного населення. На це значною мірою вплинув початок економічної кризи. У зв’язку з цим перед українським урядом стоїть кілька важливих завдань: з одного боку, прискорити проведення економічних реформ, а з другого — забезпечити продуктивну зайнятість максимальної кількості економічно активного населення, яка б відповідала ринковим потребам. Щоб розв’язати ці нагальні і невідкладні проблеми ринку праці та зайнятості, потрібно створити конкуренте середовище, яке сприяло б перебудові підприємств і зумовлювало значні зміни у структурі зайнятості.

 

2.2. Тенденції  рівня життя населення Рівненської  області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Шляхи підвищення рівня життя населення

 

        Протягом останніх років всупереч очікуванням, пов'язаним із економічними зрушеннями, тенденції до покращання рівня життя майже не змінились - навпаки, і рівень, і глибина бідності в Україні зросли. Головним чинником існування бідності в Україні є майнове розшарування населення. Незважаючи на те, що в останні роки диференціація доходів населення України, яка катастрофічно зростала протягом 90-х років, дещо стабілізувалась, вона залишається досить вагомою і супроводжується загальним падінням рівня життя населення.

         В основі державної політики подолання бідності та підняття рівня життя населення має бути визнання того, що цієї мети не можна досягти виключно шляхом підтримки знедолених. Необхідні комплексні підходи, орієнтовані як на бідні, так і на відносно забезпечені верстви суспільства. Зусилля держави щодо підвищення рівня життя всіх верств населення незалежно від їх матеріального положення мають спиратися на забезпечення сталого економічного зростання, всебічний розвиток і максимально повне використання трудового потенціалу країни, поліпшення ситуації на ринку праці.

       Необхідно подолати вкрай негативну тенденцію соціальної поляризації суспільства, забезпечити зниження економічної нерівності шляхом запровадження гнучкої податкової політики, раціональних соціальних трансфертів, стимулювання малого та середнього бізнесу, захисту прав дрібних акціонерів, легалізації тіньової діяльності і незареєстрованих доходів. Економічне зростання створює необхідне підґрунтя для зниження безробіття (включаючи приховане) та підвищення доходів від трудової діяльності.