Шляхи розвитку бюджетної системи України

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП

 

На сьогоднішньому етапі  розвитку економіки України в  умовах кризового стану важливе  місце займає правильне формування і ефективне використання бюджетних коштів. Через бюджет можна вирішувати пріоритетні напрямки економічних реформ, спрямовувати зусилля держави на тих моментах, вирішення яких в кінцевому підсумку дасть можливість вийти із економічної та фінансової  кризи.

Всі питання, які стосуються бюджетної системи України, регламентуються  Конституцією України, Законом України  «Про бюджетну систему України» та Законом України «Про місцеве  самоврядування в Україні», іншими законодавчими актами.

Бюджет - це план утворення  і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються органами державної влади України,органами влади Автономної Республіки Крим та місцевими радами.

В даній дипломній  роботі розглянуто роль і місце бюджетного планування та бюджетного процесу в бюджетній системі України. Аналіз цього питання базується на дослідженні показників виконання міcцевих бюджетів Хмельницької області, Волочиського району Хмельницької області та м. Волочиськ.

           Характеризуючи нинішній стан, проблеми  і перспективи розвитку місцевих бюджетів України, основна увага в дипломній роботі приділяється найсуттєвішим етапам бюджетного планування, формування, виконання місцевих бюджетів та підвищення їх  ролі в розвитку регіонів.

           Наукова новизна дипломної роботи полягає у висвітленні ряду теоретичних рекомендацій, що мають важливе значення для посилення ролі місцевих бюджетів.

  Метою роботи є  дослідження місцевих бюджетів, їх призначення  та проведення  аналізу діючої практики бюджетного  планування, формування і виконання місцевих бюджетів.

На наш погляд, дослідження  проблеми місцевих бюджетів  необхідно  розглядати у двох аспектах.

По-перше, як організаційну  форму мобілізації частини фінансових ресурсів в розпорядження місцевих органів самоврядування.

По-друге, як систему фінансових відносин, що складаються між місцевими та державними бюджетами, а також в середині сукупності місцевих бюджетів.

В розділі першому  буде викладено питання сутності бюджетного процесу та принципів  бюджетного планування, буде дано характеристику бюджетному регулюванню, плануванню та прогнозуванню бюджетних коштів, що мобілізуються місцевими бюджетами.

В другому розділі  проведено аналіз надходжень бюджетних  коштів за всіма джерелами, визначено  напрямки видатків місцевих бюджетів у Хмельницькій області, а зокрема бюджету Волочиського району.

В ході проведеного аналізу  в третьому розділі надано пропозиції щодо вирішення проблем, які виникають  в ході планування та прогнозування  місцевих бюджетів. Сконцентровано увагу  на порядку та строках затвердження бюджетів, визначено порядок взаємовідносин між різними рівнями місцевих бюджетів.

В бакалаврській роботі використовувались законодавчі  та інструктивні матеріали, статистичні  довідники та ряд інших джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС ТА БЮДЖЕТНЕ ПЛАНУВАННЯ В УКРАЇНІ

1.1. Сутність бюджетного процесу  та основні принципи бюджетного    планування.

 

Відповідно до статті 2 Закону України «Про бюджетну систему  України» бюджетна система складається  з Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Сукупність всіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи  України, є зведеним бюджетом України. Зведений бюджет України використовується для аналізу і визначення засад  державного регулювання економічного і соціального розвитку України.

Бюджет Автономної Республіки Крим об’єднує республіканський бюджет та бюджети районів і міст республіканського  підпорядкування Автономної Республіки Крим.

До місцевих бюджетів належать обласні, міські, районні, районні в містах, селищні і сільські бюджети.

Бюджет області об’єднує обласний бюджет та бюджети районів  і міст обласного підпорядкування.

Бюджет району об’єднує районний бюджет, бюджети міст районного  значення, селищні та сільські бюджети.

Бюджет міста, яке має районний поділ, об’єднує міський бюджет та бюджети районів, що входять до його складу. У випадках, коли міській, районній у місті Раді народних депутатів адміністративно-підпорядковані  інші міста, селища чи сільські  населені пункти, бюджети цих міст, селищні, сільські бюджети об’єднуються відповідно у бюджеті міста або бюджеті району в місті, Радам народних депутатів яких зазначені населені пункти підпорядковані.

Бюджетне планування являється одним із основних компонентів  фінансового планування і по своєму соціально-економічному значенні стоїть разом з найбільш важливими інструментами організації планомірного, пропорційного розвитку ринкової економіки.

До бюджетного планування в широкому розумінні цього поняття  відноситься не тільки лише планування бюджету, по всіх ланках бюджетної системи, але й його виконання.

Планування, розгляд, складання  та виконання бюджетів всіх рівнів базуються на одних і тих же принципах, взаємно доповнюючи один одного та представляють по своїй  суті взаємозв’язані напрямки одного і того ж процесу.

Безпосереднє складання  бюджетів виконується на майбутній  рік на базі його виконання за поточний період і тих фінансових норм та нормативів, які доведені в установленому  порядку до всіх галузей народного  господарства, регіонів, різних підприємств та організацій. При цьому проектуємі взаємовідносини бюджетів з іншими фінансовими планами максимально наближаються до реальних потреб та можливостей як суб’єктів господарювання так і економіки України в цілому.

Відповідні органи виконавчої влади в ході виконання плану та бюджету можуть вносити окремі зміни та доповнення в показники затвердженого бюджету, з метою більш повного виявлення резервів додаткових бюджетних надходжень, забезпечення економії у витратах, пошуку ресурсів на невідкладні потреби та міроприємства, які не були передбачені в бюджеті на етапі планування.

Бюджетне планування – це централізований розподіл та перерозподіл в процесі складання  та виконання бюджету сукупного  суспільного продукту і національного  доходу по всіх ланках бюджетної системи та по видах фінансових планів на основі державного плану соціально-економічного розвитку України.

Бюджетний процес – це регламентований законодавством порядок  складання, розгляду, затвердження, бюджетів, їх виконання та контроль за їх виконанням, затвердження звітів про  виконання бюджетів, які складають бюджетну систему України. Бюджетний процес передбачає розробку нормативно-правових та організаційних основ, які дають конкретне уявлення про форми організації цієї роботи, про розподіл функцій при виконанні бюджету між органами державної влади та управління, планово-фінансовими органами та установами банків, об’єднаннями, підприємствами, бюджетними організаціями.

Зміст бюджетного планування більш ширший: воно також включає  питання теорії та методології складання бюджетів усіх рівнів та всіх фінансових планів народного господарства України.

В процесі бюджетного планування вирішуються такі задачі, як:

• організація складання фінансових планів в народному господарстві, їх відповідність загальній фінансовій програмі держави на майбутній період; відповідність показникам плану соціально-економічного розвитку країни;
• встановлення загального об’єму фінансових ресурсів та їх розподіл по окремим міністерствам, відомствам та галузям народного господарства, регіонами країни; виявлення розмірів власних ресурсів господарства, які можуть бути направлені на їх розвиток;
• визначення та обгрунтування  (місцевого) бюджету по всіх джерелах поступлення доходів в відповідності з фінансовими планами суб’єктів господарювання.
• визначення всіх напрямків видатків державного (місцевого) бюджету за цільовим призначенням як в загальному об’ємі, так і по видах витрат в відповідності до економічної класифікації;
• встановлення загальних фінансових зв’язків в народному господарстві, визначення необхідних пропорцій та співвідношень між централізованими та децентралізованими фінансами, встановлення степеня участі кожного з фінансових планів в фінансовому забезпеченні потреб розширеного відтворення, розвитку економіки та невиробничої сфери;
• надання в розпорядження органів державної влади централізованого фонду грошових коштів, призначених для проведення як загальнонаціональних міроприємств, так і соціально-економічних та культурних міроприємств окремих регіонів;
• проведення та організація роботи по мобілізації грошових надходжень або фінансових ресурсів та визначення можливостей забезпечення ними всіх галузей економіки, які знаходяться на бюджетному фінансуванні;
• здійснення державного фінансового контролю за ходом виконання бюджету.

При здійсненні бюджетного планування важливо керуватися його основними принципами:

1. Демократизація бюджетних відносин, яка полягає в тому, що при здійсненні бюджетного планування необхідно враховувати оптимальні взаємозв’язки між  державним або консолідованим бюджетом та місцевими бюджетами, а також між бюджетними ланками місцевих бюджетів;
2. Пріоритетне значення бюджетного планування у всій сукупності фінансових планів;
3. Єдність системи фінансових планів. Бюджетні плани повинні бути погоджені як по доходній, так і по видатковій частині по всіх ланках бюджетної системи України;
4. Директивність та цільовий характер бюджетних призначень та обов’язків;
5. Органічний зв’язок бюджетного планування з планами соціально-економічного розвитку країни та регіонів.

Бюджетне планування здійснюється безпосередньо Міністерством фінансів України та місцевими фінансовими органами у відповідності з наданими їм правами. Основи бюджетного планування, права та обов’язки органів, які здійснюють планування визначені в Законі України “Про бюджетну систему України”, а також в Законі України “Про місцеві Ради народних депутатів, місцеве та регіональне самоуправління” та ряд інших законодавчих актів.

Складання бюджету передбачає розробку плану в два етапи.

На першому етапі  здійснюється зведене бюджетне планування, в ході якого визначаються основні напрямки планової роботи, шляхи та засоби мобілізації фінансових ресурсів, вишукуються можливості для балансового поєднання намічених доходів  та видатків на майбутній період, розглядається можливий дефіцит бюджету та джерела його покриття.

Головною ціллю зведеного  бюджетного планування виступає формування найважливіших народногосподарських пропорцій розвитку економіки. Разом  з тим також до задач зведеного  бюджетного планування слід віднести визначення факторів економічного зростання, а також факторів, які впливають на бюджетну політику країни чи певного регіону.

Основою зведеного бюджетного планування являються синтетичні балансові  розрахунки, показники, такі як сукупний національний продукт, валовий внутрішній продукт, національний доход, прибуток, отримана в масштабі всього народного господарства, рівень споживання, рівень доходів населення, мінімальний споживчий бюджет та інші. Централізованим плановим органом України на цій стадії в першу чергу розробляється баланс народного господарства, який представляє собою систему зведених економічних таблиць, іншими словами, збалансованих та взаємопов'язаних натуральних і вартісних балансів, які дають представлення про рух (виробництво, розподіл та споживання) сукупного національного продукту та національного доходу, про співвідношення доходів та витрат бюджету, які складаються у відповідності з наміченими проектами плану; про грошові доходи та витрати населення, про валютні надходження та витрати в іноземній валюті.

Зведене бюджетне планування служить попередньою стадією  планової роботи фінансових органів.

На другому етапі  виконується адресне бюджетне планування, встановлення конкретних зв’язків з  бюджетом всіх фінансових планів народного  господарства. Потім ці бюджети приймають форму фінансових зобов’язань. При бюджетному плануванні здійснюється організація забезпечення бюджетів різних рівнів  відповідними даними. Вона полягає в слідуючому:

Кабінет Міністрів України  доводить до місцевих рад народних депутатів та їх виконавчих органів інструктивні матеріали про особливості складання розрахунків до проекту бюджетів на наступний бюджетний рік;

органи виконавчої влади  Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя у встановлений їхніми радами строки, виходячи із необхідності затвердження бюджетів до початку нового бюджетного року, доводять до місцевих рад народних депутатів та їх виконавчих органів нижнього рівня відповідні вказівки відносно розробки проектів бюджетів.

У випадках незбалансованості доходів та мінімально необхідних витрат бюджетів селищних, сільських рад народних депутатів, бюджетів районів та міст виконавчі органи місцевих рад народних депутатів подають  в виконавчі органи місцевих рад вищого рівня. а у випадках незбалансованості доходів та витрат бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя – Кабінету Міністрів України необхідні розрахунки для визначення нормативів відрахувань  від регулюючих доходів, розміру дотацій, данні про зміни складу об’єктів, які знаходяться на бюджетному фінансуванні.

Мінімально необхідні  витрати розраховуються по одиничним  чи груповим соціальним та фінансовим нормативам, що встановленні вищими органами влади та управління на основі діючих законодавчих актів, з врахуванням  індексу інфляції в межах фінансових можливостей країни та відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Для повного обліку всіх фінансових ресурсів, а також виявлення  середнього фінансового забезпечення Автономної Республіки Крим, адміністративно-територіальних одиниць відповідний виконавчий орган влади складає територіальний зведений баланс фінансових ресурсів, дані якого можуть бути враховані при визначенні розмірів субвенції.

Кабінет Міністрів України  доводить до виконавчих органів влади  Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя наступні показники:

• проектні нормативи відрахувань від регулюючих доходів;
• розмір дотацій і субвенцій, які передбачаються до виплати з державного бюджету України та їх цільового призначення;
• перелік витрат, які передбачається передати з державного бюджету України для фінансування з бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.