Шляхи удосконалення кредитної політики, в умовах перехідної економіки

     Фінансова криза призвела до скорочення попиту на кредити та відтік депозитів, відчутним  залишається знецінення національної валюти, інфляційні коливання тощо. І якщо раніше вітчизняні банки намагалися за рахунок кредитування одержати максимальні прибутки, то в сучасних умовах банки намагаються лише повернути надані кредити та одержати за них відсотки. Рівень кредитування значно скоротився, виросли процентні ставки за кредитами, знизилась кредитоспроможність позичальників, що призвело до їх неможливості розрахуватися за власними зобов’язаннями перед банками.

     З таблиці 3.2 видно, що частка кредитного портфеля в активах банку до 2009 року мала позитивну тенденцію до збільшення, однак починаючи з 2009 року частка кредитного портфеля скорочується, різко збільшується питома вага проблемних кредитів, що також є наслідком світової фінансової кризи.

     Загальна сума прострочених кредитів у Дніпропетровській області на початок 2011 року складала 827,2 млн.грн., що на 115,9 млн.грн. або на 16,3% перевищувала зазначений показник на 01.01.2010 року. В структурі проблемної заборгованості комерційних банків України Дніпропетровській області належить 0,91% проблемних кредитів [17].

     Обсяг наданих кредитів станом на 01.01.2011 року становив  755030 млн. грн., що на 37214 млн.грн. менше за відповідний період 2009 року і лише на 7682 млн.грн. більше – за 2010 рік.

     Негативний вплив фінансової кризи був відчутний також і у Дніпропетровській області, коли за січень-грудень 2009 року було видано кредитів на загальну суму 2658,6 млн.грн., що становить лише 31% від видачі за відповідний період 2008 року (8682,2 млн.грн.). За 2010 рік видано кредитів на загальну суму 2575,4 млн. грн., що на 253,4 млн.грн., або на 21,2% більше видачі за відповідний період минулого року [9].

     Погіршення  фінансового становища банків відбилося  в підвищенні ними жорсткості власної  політики: банки згорнули довгострокові програми кредитування, підвищили умови надання споживчих позик та процентні ставки (кредитні ставки банків у національній валюті зросли до 32,5 % річних).

     За  даними НБУ, жителі Дніпропетровської області платять найдорожчі кредитні ставки (32,5%), після Івано-Франківської (35%) та Сумської (32,9%) областей. Дана ситуація призводить до скорочення попиту на кредитні ресурси, довіри населення до банків. Якщо порівнювати із зарубіжним досвідом, то у Японії ставка за банківський кредит становить 7 - 8%, у Росії – 12,36 – 12,81% тощо) [9].

     У ситуації, що склалася сьогодні в економіці  України, більшість комерційних  банків поки що обмежують свою діяльність передусім наданням розрахункових  послуг та короткостроковими позиками на посередницькі заходи, що не сприяє ефективному використовуванню кредитних ресурсів на користь виробництва і зміцнення грошового обігу. Довгострокові кредити для промисловості, сільського господарства, іпотечного ринку залишаються закритими. Так, політика банків спричинила зупинку капітальних витрат на проведення інноваційних заходів щодо збільшення виробництва, підвищення якості і розширення асортименту споживчих товарів і платних послуг, а також розширення експортної бази. На підприємствах призупинено витрати на технічне переозброєння, реконструкцію, будівництво, пайову участь в створенні спільних підприємств і виробництв, витрати на організацію і розширення матеріально-технічної бази підсобних сільських господарств [4].

     Вихід України із кризи, стабілізація економічного становища, підвищення добробуту людей неможливі без розвиненого кредитного ринку. А для цього, крім подолання інфляції, необхідне здійснення ряду інших невідкладних заходів – потрібно приймати певні стратегічні управлінські рішення, здійснювати відповідні заходи щодо поліпшення структури кредитного портфеля банків, зниження рівня кредитних ризиків, що забезпечить ефективну роботу банків, підвищить ступінь їх прибутковості та надійності. 
 

    3.2. Шляхи оптимізації кредитного портфелю комерційних банків 

    Кредитний портфель банку є "вершиною" кредитної діяльності. Його не можна прирівнювати до простої сукупності кредитів, оскільки кредити можуть взаємодіяти, внаслідок чого кредитний портфель характеризується не тільки сукупним ризиком, але і чисто портфельним ризиком. Як підсумок саме якість всього кредитного портфеля в цілому визначає ефективність кредитної діяльності.

    Для  того,   щоб   сформувати  кредитний  портфель  банку  необхідно  здійснити відбір кредитів і досконало  оцінити кредитоздатність позичальника.

    На   сьогодні   в   багатьох   країнах   існують   різні   системи   оцінки кредитоздатності позичальника. Розглянемо деякі з них:

    1. Система "П'ять С" Conditions - умови; Collateral - забезпечення; Capital -капітал; Capacity ( або Cash flow) - потенційні можливості (або потік грошових коштів).

    2.PARSER - від анг. "parse" - робити граматичний  розбір. Ця система оцінки налічує  шість компонентів: Person - особа; Amount - сума; Repayment -погашення; Security - забезпечення; Expediency - доцільність; Remuneration винагорода.

    3.CAMPARI. Character - репутація; Ability - здатність; Means - засоби; Purpose - мета; Amount - сума; Repayment - погашення; Insurance -страхування.

    4.MEMO RISK - це найбільша за кількістю  компонентів з наведених систем  оцінки, поділяє їх на дві групи [15]:

    1) Management - управління   2) Repayment - погашення

    Experience – досвід   Interest – процент

    Market – ринок    Security – забезпечення

    Operations – діяльність   Control - контроль

    Різні компоненти наведених систем мають  дуже різне навантаження. Вагомість та, відповідно, трудомісткість одних аспектів аналізу кредитоспроможності (наприклад, Capacity або Cash flow) контрастує з другорядністю та / або дублюванням інших. Однак, доцільно було б у кредитній діяльності банків застосовувати нову систему оцінки кредитоздатності позичальників - "ЦЕНЗОР", її було створено та впроваджено в 1997 році. Зараз цей інструмент практично використовується в рамках Програми міжнародного інституту менеджменту. "ЦЕНЗОР" складається із метою елементів - Ціль; Експозиція; Наслідки; Забезпечення; Обставини; Репутація. Розглянемо детальніше кожен із елементів "ЦЕНЗОР".

    РЕПУТАЦІЯ. У рамках аналізу елемента "Репутація" мають ретельно оцінюватись персональні властивості позичальника як суб'єкта кредитної угоди. Мова іде про такі особисті характеристики як чесність, порядність клієнта чи партнера кредитної організації, професійні здібності позичальника тощо. У сучасних умовах вітчизняного ринку аналітику, напевно, також слід вважати його найважливішим. Ц випливає з того, що саме на цій стадії аналітик має справу з найбільш вагомим, але найменш придатним для контролю з боку кредитора фактором - бажанням позичальника виконувати умови кредитної угоди. Проблема загострюється тим, що в Україні майже не розвинута міжбанківська система обміну кредитною інформацією подібно до тії, наприклад, що є між американськими комерційними банками завдяки діяльності агенцій типу Robert Morris Associate. Крім того, з'являються багато позичальників, які взагалі не мають кредитної історії.

    Репутація, або властивості, оцінюється за трьома компонентами:

    1. Цілісністю особистості - дотримання  моральних та етичних принципів,  мотивація людини, її фізичний  та ментальний потенціал.

    2. Компетентністю - володіння потрібними  навичками, знаннями та запасом  кваліфікації. Також слід оцінити загальне економічне мислення ключових менеджерів, прийняття ними сучасних соціальних та економічних стандартів.

    3. Довірою ринку, яка є виміром  ринкової репутації та обсягу  управлінського досвіду, визначає  здатність керівництва отримати  кредит, переживати скрутні часи  і т.ін. [15]

    Оцінка  репутації керівництва великою  мірою суб'єктивна. Проте необхідно  застосовувати послідовні формалізовані критерії для оцінки якості менеджменту. Найчастіше використовують рейтингову експертну оцінку.

    ОБСТАВИНИ. Аналіз елемента "Обставини" має бути зосереджено на оцінці стійкості позичальника до зміни зовнішніх умов бізнесу, що може значною мірою вплинути на здатність повернення позики. Компонент "Обставини" аналізується через оцінку також трьох ключових зон ризику:

    1. Загальноекономічні умови. Зміни  навколишнього можуть значно  підвищити ризик неплатоспроможності  позичальника. Це й динаміка специфічного бізнес-середовища і прийняття законодавчих актів, що впливають на фінансовий стан підприємств, і рівень злочинності тощо.

    2. Галузеві умови. Оцінка стосується: а) структури галузі (рівень рентабельності  в галузі; структура витрат та  ін.); аналізу динаміки галузі (розглядається розмір ринку та характер його динаміки).

    3. Конкурентна позиція підприємства. Аналіз має включати: а) впливовість  підприємства - політичні орієнтири  керівництва, здатність до лобіювання  власних інтересів і ін; б) потенціал зміни - визначається життєздатність, стратегія підприємства, можливість майбутнього успіху чи адаптації до негативного перебігу подій; в) позиціювання - співвідношення ціна/якість для продукції підприємства, ключові фактори успіху, диференціація продуктів, конкурентоспроможність. При цьому визначається конкурентна позиція компанії.

    ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ. Компонент "Забезпечення" визначає важелі впливу на позичальника - рівень контролю банку та можливу ліквідаційну вартість застави з урахуванням часу, тобто чистої теперішньої вартості.

    Оцінка  забезпечення може виконуватися за трьома зонами кредитного ризику.

    1. Стабільність підприємства. Кредитор  має проаналізувати термін існування  компанії; правовий статус підприємства; стан банківських рахунків позичальника; вік обладнання страхової полки позичальника та ін.

    2. Чиста ліквідаційна вартість. Невелика  ліквідаційна вартість може не  покрити несплачені борги. Великі  ліквідаційні витрати зменшать  отриману кредитором чисту суму  компенсації.

    3. Можливість контролю. Основні аспекти, на які треба звернути увагу; перевірити документації; проведення інспекції на місці для перевірки існування застави; оцінка часової тривалості завершення юридичних дій та відповідальних витрат, у якому банку обслуговується позичальник, можливість контролювання розрахункового рахунку.

    НАСЛІДКИ. Цьому компонентові _v відповідає аналіз фінансових наслідків попередньої діяльності підприємства, визначення ключових показників та надійності компанії. Елементу аналізу кредитоспроможності "Наслідки" властиві три зони ризику [15].

    1. Рентабельність.

    2. Ліквідність та оборотність. Ця  зона ризику визначає здатність  компанії виконувати свої поточні  зобов'язання.

    3. Надійність або ліверидж. Визначає  адекватність капітал позичальника, ступінь фінансового ризику та стійкість. Це ознака зобов'язань власника своєму бізнесу. Значне переважання залучених коштів власним капіталом часто є причиною фінансового краху підприємства.

    ЕКСПОЗИЦІЯ. Багато джерел підкреслюють виключну важливість цього елемента аналізу кредитоспроможності висвітлення (експозиції) та оцінки потоків грошових коштів.

    Чому  для цього елемента система "ЦЕНЗОР" використано саме термін "експозиція". Експозиція (від лат expositio - виставлення  напоказ тлумачення, опису) у цьому контексті розкриття здатності до вчасного повернення боргу (а не тільки бажання, про що дбає насамперед оцінка репутації). Це висвітлення минулої та, головне, очікуваної та фінансової діяльності компанії, майбутньої короткострокової та довгострокової платоспроможності позичальника.

    ЦІЛЬ. Останній компонент аналізу кредитоспроможності пов'язаний з метою кредитування. Якісну оцінку відповідного ризику може бути дано на підставі відповідей на запити. На що реально витрачатимуться гроші?; Чи згідно з діючим законодавством?, Чи відповідає позика кредитній політиці банку? Якщо аналітик дасть ґрунтовні відповіді на такі питання, він може значно доповнити свої висновки щодо компетенції керівника компанії -позичальника, сучасного рівня розуміння ним бізнесу [15].

    Отже, "ЦЕНЗОР" сприяє підготовці якісних інвестиційних пропозицій, баченню різних аспектів ризику своїх проектів, взаєморозумінню позичальників та кредиторів, покращенню якості бізнес-планів та удосконаленню їхньої оцінки.