Розглянувши табл. 2.6 можна побачити, що основну  масу доходів банку складає чистий процентний дохід, який визначається як різниці між процентами за активними  операціями з кредитування та розміщення власних коштів на депозити в інших  банках (отримані) та процентами за пасивними операціями з отримання позик від інших фінансових установ та з залучення депозитів (сплачені). Сума даного виду доходів протягом досліджуваного періоду зростала: в 2008 році величина зростання становила 61049 тис. грн. (154,%), в 2009 році – 10619 тис. грн. (10,6%), тобто в останньому звітному році темп приросту досить різко впав.

     Що  стосується доходів з комісії, то тут можна побачити зовсім протилежну ситуацію, темп приросту в 2009 році навпаки підвищився:

• в 2008 році приріст становив 13482 тис. грн. (45,3%);
• в 2009 році – 46363 тис. грн. (107,2%).

     Враховуючи  таку динаміку, а також розглянувши розміри отриманих доходів за кожним видом, то можна зробити висновок, що в 2008 році операційна система банку була орієнтована в більшості на процентні доходи, а от в 2009 році банк знову збільшив комісію. Якщо дослідити ринок кредитування України загалом, то можна побачити, що саме в 2008 році більшість банків почали пропонувати кредити без комісії, хоча до того комісія складала досить високу частку виплат за позику. А от, що стосується 2009 року, то в даному періоді значно виріс попит на кредити на придбання авто чи квартири, обов’язковою умовою яких була сплата комісії, в результаті чого обсяги комісійних доходів банків знову зросли. Саме тому і простежується таке коливання даних видів доходів і в АКБ "Імексбанк".

     Торговий  та інший доходи банку займають дещо меншу питому вагу в сукупних грошових надходженнях, однак в підсумку періоду 2007-2009 років вони також зросли, незважаючи на те, що в 2008 році простежується зниження інших доходів на 4257 тис. грн. (59,7%). Загалом скупний чистий дохід банку протягом досліджуваного періоду зростав досить високими темпами: в 2008 році – на 72188 тис. грн. (84,7%), в 2009 році – на 76399 тис. грн. (48,5%). Аналіз витрат досліджуваної фінансової установи показує, що темпи їх приросту є значно меншими від доходних. Тільки в 2008 році простежується досить високий темп приросту по статті витрати на персонал в розмірі 104,6% (26872 тис. грн.). Однак, загалом величина зростання всіх видів витрат була не високою. В результаті цього темп приросту чистого прибутку значно перевищив темп приросту доходу, аналогічну ситуацію можна прослідкувати і за 2009 рік (зростання чистого прибутку в 2008 році склало 11926 тис. грн. (111,4%), а в 2009 році – 17757 тис. грн. (78,5%)). Таким чином, чистий прибуток банку зростає швидше, ніж доходи, що відбувається за рахунок економії витрат. При цьому, слід відзначити, що такий темп приросту, за якого прибутковість з кожним роком зростає майже вдвічі є надвисоким. Загалом, за результатами останнього звітного періоду сума чистого прибутку склала 40389 тис. грн. Це є свідченням ефективності функціонування операційної системи АКБ "Імексбанк".

2.3. Оцінка операційної системи.

     В першу чергу, необхідно зауважити, що операційна система банку дещо відрізняється від тієї, що сформована на підприємстві, яка включає три таких механізми як управління, забезпечення та виробництво. Загалом підсистема управління є подібною, а от система забезпечення дещо відрізняється. Замість налагодження постачання сировини та матеріалів і збуту готової продукції, в банківській установі її функції полягають в залученні тільки грошових коштів, в основному через депозитні операції, та в розміщенні даних коштів у вигляді надання кредитів населенню та підприємствам. Також підсистема забезпечення включає функцію по забезпеченню установи основними засобами та нематеріальними активами. А от виробнича підсистема тут взагалі відсутня, банк тільки купляє та продає фінансові ресурси. Управління операційною системою в АКБ "Імексбанк" забезпечує менеджмент банку на всіх рівнях інфраструктури. Управлінська ланка, в свою чергу, входить в структуру операційної системи.

     Серед основних напрямів роботи, сприяючих  зміцненню банку і зростанню довіри з боку вкладників і інвесторів, провідне місце займають заходи, направлені на поліпшення корпоративного управління і удосконалення системи управління ризиками.

     Система управління ризиками покликана забезпечити  своєчасну ідентифікацію ризиків, оцінку ризиків і вживання заходів по їх оптимізації, ефективна взаємодія підрозділів на всіх організаційних рівнях і вирішення конфлікту інтересів, що виникають в процесі управління ризиками.

     Діяльність  банку по управлінню ризиками здійснюється через організаційну структуру. Процес ризик-менеджменту в банку охоплює всі структурні рівні: від управлінського (Спостережна рада і Правління банку) до рівня, на якому безпосередньо приймаються або виникають ризики.

     Правління банку взаємодіє з Спостережною радою з питань ризик-менеджменту, виходячи із загальноприйнятих принципів корпоративного управління і ієрархії процесу. Взаємодія складається з двох складових частин – звітність і надання рекомендацій. У частині надання рекомендацій Кредитний комітет і Правління банку розробляє і подає на розгляд Спостережній раді розглянуті кредитні проекти, що перевищують ліміти повноважень комітету, бізнес-плани і стратегію діяльності банку.

     Правління банку і кредитний комітет  є найвищими виконавчими органами банку, які несуть відповідальність за організацію і реалізацію процесу ризик-менеджменту в банку.

     Органом оперативного контролю є служба внутрішнього аудиту, яка здійснює нагляд за виконанням системи внутрішнього контролю і  виносить рішення про її достатність  і ефективність.

     Служби внутрішнього аудиту оцінюють адекватність систем управління ризиками потребам банку.

     Для забезпечення додаткових заходів по управлінню ризиками в банку функціонують постійно діючі профільні комітети, а саме кредитний комітет і  Комітет з управління активами і пасивами, які є колегіальними органами.

     Кредитний комітет щомісячно оцінює якість активів і пасивів банку і  готує пропозиції по формуванню резервів на покриття можливих втрат по активних операціях. Кредитний комітет визначає і встановлює процедури, методики, стандарти і інструкції щодо практики управління кредитним ризиком, оцінки забезпечення по наданих кредитах, встановлює політику по роботі з проблемними активами.

     Комітет з управління активами і пасивами щомісячно визначає потреби банку  в ліквідних коштах; управляє ризиком ліквідності в короткостроковій, середньостроковій і довгостроковій перспективі; визначає політику управління ринковими ризиками, вживає оперативні заходи по управлінню активами і пасивами банку. Комітет готує пропозиції відповідним органам управління банку щодо зміни банківських продуктів, тактики і стратегії присутності банку на ринку банківських послуг.

     В умовах нестабільного зовнішнього  середовища, яке впливає на стан кредитно-грошової системи в цілому, керівництво банку надає особливу увагу ринковим ризикам. Управління ринковими ризиками здійснюється за допомогою системи лімітів, виборів методів хеджування, оцінки можливих наслідків.

     Для управління, оцінки і контролю ринкових ризиків використовується VAR-методологія. Всі системи внутрішнього контролю проходять стрес-тестування.

     Управління  ліквідністю здійснюється двома способами – шляхом управління активами і шляхом управління ліквідними позиковими коштами.

     Управління  ризиком ліквідності і процентним ризиком базується на GAP-аналізі, суть якого полягає в розрахунку абсолютного і відносного розриву між потоками активів і пасивів по відповідних термінах погашення. Розрахунок і контроль цього показника проводиться щодня по основних видах валют: гривна, долари США, євро, російські рублі.

     Контроль  здійснюється консолідовано, в розрізі  головного банку і філіалів. Для  оцінки і аналізу фактичного рівня  ліквідності і платоспроможності  банк використовує обов’язкові вимоги норм встановлених економічних нормативів регулювання діяльності комерційних банків НБУ і додаткові показники.

     Головними завданнями системи управління ризиками в АКБ "Імексбанк" є:

• ідентифікація видів ризиків, які приймає на себе банк під час функціонування як фінансово-кредитна організація;
• розробка та впровадження сучасних методів моніторингу, аналізу та оцінки ризиків;
• розробка та впровадження заходів запобігання або мінімізації впливу ризиків на діяльність банку, шляхом виконання низки фінансових та не фінансових (операційних) процедур, заходів хеджування та диверсифікації, вдосконалення процедур прийняття рішень щодо доцільності прийняття або відмови від прийняття ризику;
• забезпечення контролю за дотриманням встановлених обмежень, стандартів, процедур, порядків та процесів;
• аналіз ефективності інструментів запобігання ризикам, їх вдосконалення відповідно до змін зовнішнього оточення та внутрішнього середовища.

     Банк  забезпечує розподіл функцій, обов’язків та повноважень з ризик-менеджменту  між всіма підрозділами та контрольною  службою, особливо коли йдеться про  забезпечення оптимального виконання функцій внутрішньобанківського контролю.

     Управління  кредитним ризиком здійснюється на підставі розроблених:

• положень щодо управління кредитним ризиком;
• положення щодо кредитування;
• лімітів ризику на одного контрагента та групу взаємопов’язаних контрагентів;
• визначених повноважень з прийняття рішень щодо ухвалення кредитних операцій.

     В частині оцінки загального кредитного ризику здійснюється:

• аналіз кількісної та якісної структури кредитно-інвестиційного портфелю у статиці та динаміці;
• динамічний аналіз дохідності кредитно-інвестиційного портфелю;
• аналіз розподілу робочого капіталу Банку по якісних складових кредитно-інвестиційного портфелю;
• оцінка достатності покриття кредитно-інвестиційного портфелю резервом під можливі втрати;
• аналіз нормативів ризику на одного позичальника Н₇ та нормативу загального обсягу великих кредитів Н₈, нормативів інвестування Н₁₁,Н₁₂; нормативів по операціях інсайдерів банку Н₉,Н₁₀ в динаміці;
• оцінка ступеню концентрації ресурсів та вкладень за регіональною, галузевою ознакою та ознакою контрагентів.

     Система управління ринковим ризиком здійснюється на підставі розроблених положень щодо контролю ринкових ризиків, процедур і засобів контролю за дотриманням облікової політики банку, технологічних карт продуктів та послуг банку, що підтримуються в постійно актуальному стані, чітко визначених обов’язків та повноважень з прийняття рішень.

     Управління  ризиком ліквідності здійснюється на підставі розроблених положень щодо управління ризиком ліквідності та активами/зобов’язаннями, регулярного процесу ідентифікації і звітування про концентрації зобов’язань по клієнтах за всіма валютами, плану на випадок виникнення кризових обставин щодо ліквідності та фінансування. В частині оцінки ризику ліквідності здійснюється:

• аналіз розподілу активів та пасивів за строками в статиці та динаміці;
• аналіз руху залишків та оборотів на рахунках;
• аналіз динаміки формування депозитної бази;
• аналіз рівня осідання коштів по складових ресурсної бази;
• прогнозування обсягів залишків на активних та пасивних рахунках на підставі платіжного календарю;
• аналіз нормативів ліквідності Н₄, Н₅, Н₆ та їх складових в динаміці.

     Управління  ризиком зміни процентної ставки здійснюється на підставі розроблених положень щодо ризику процентної ставки , процедур і засобів контролю щодо управління ризиком процентної ставки. В частині оцінки процентного ризику здійснюється:

• динамічний аналіз "ГЕПу" між чутливими до змін відсоткової ставки активами та оцінка ступеню концентрації активів та пасивів по строках;
• оцінка волатильності процентних ставок, розрахунок процентного VAR;
• аналіз чутливості (еластичності) очікуваного чистого процентного доходу до відсоткових ставок.

     Система управління валютним ризиком складається на підставі розробленого положення стосовно управління валютним ризиком, механізму управління валютною позицією, здійснення періодичного аналізу відкритої валютної позиції банку. В частині оцінки валютного ризику здійснюється:

• аналіз структури та динаміки валютної позиції;
• моніторинг та аналіз операцій, що впливають на розмір відкритих позицій;
• розрахунок логарифмів темпів росту курсів валют, оцінок VAR, їх аналіз та оцінка;
• аналіз динаміки нормативів ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку Н₁₃, Н_13-1, Н_13-2.