Що  стосується даного підприємства, то рентабельність відсутня, тому що підприємство має  збитки.

     Таким чином, під час аналізу фінансового  стану підприємства були сформульовані  наступні висновки: валюта балансу  зменшилась на 779,3 тис. грн, або 42,29 %, що не є позитивом. Стан основних засобів підприємства незадовільний, так як знос складає 67%, з чого можна зробити висновок про зношеність обладнання. В структурі джерел формування майна 86,05 % складає власний капітал, що є ознакою високої фінансової стійкості. Тенденція зниження поточних обов'язків є позитивною і свідчить про зниження ризику втрати фінансової стійкості. Залучення довгострокових кредитів для формування майна підприємства свідчить про продуману стратегію дій в майбутньому.

     Розрахунок  абсолютних показників фінансової стійкості  показав, що підприємство має кредити, не погашені в строк та прострочену  кредиторську заборгованість, однак  відстежується динаміка позитивних змін. Подальший розгляд відносних  показників показав, що підприємство не має ознак поточної неплатоспроможності, запаси забезпечені власними джерелами формування, підприємство має низьку залежність від зовнішніх кредиторів.

     Що  стосується показників ліквідності - на початку й на кінець звітного періоду спостерігається нестача найбільш ліквідних активів для покриття термінових зобов'язань, але цей недолік компенсує великий розмір активів, що швидко та повільно реалізуються.

2.2 Аналіз стратегічного  потенціалу та  конкурентних переваг  підприємства

 

     В умовах ринкової економіки, які склалися в Україні, аналіз конкурентоспроможності підприємств стає об'єктивною необхідністю, так як в сучасній конкурентній боротьбі при всій її масштабності, динамізмі  і гостроті виграє той, хто аналізує і бореться за свої конкурентні позиції. Важливою проблемою стає кількісна оцінка рівня конкурентоспроможності підприємства і управління нею [20].

     Оцінка  конкурентоспроможності підприємства базується на аналізі його сильних  і слабих сторін, а головне, - потенційних  можливостей. Оцінка потенційних можливостей підприємства - складна і трудомістка задача, яка дозволяє забезпечити баланс ринкових запитів з реальними можливостями самого підприємства, розробити основні програми його виробничого розвитку і поведінки на ринку, а також підвести реальну і компетентну основу під рішення, що приймаються.

     Оцінку  внутрішнього середовища фірми - її силу та слабкість, а також зовнішніх  можливостей та загроз проводять  за допомогою SWOT-аналізу.

     SWOT-аналіз  являє собою групування факторів  оточуючого середовища на зовнішні та внутрішні (відносно підприємства) та їх аналіз з позиції визначення позитивного чи негативного впливу на діяльність підприємства.

     Схематично  процес SWOT-аналізу поданий на рис.2.2.

     До  основних завдань SWOT-аналізу відносять:

• виявлення можливостей, які відповідають ресурсам фірми;
• визначення загроз і розробка заходів щодо знешкодження їхнього впливу;
• виявлення сильних сторін фірми й зіставлення їх з ринковими можливостями;
• визначення слабостей фірми та розробка стратегічних напрямів їх подолання;
• виявлення конкурентних переваг фірми та формування її стратегічних пріоритетів.

     Узагальнюючим елементом SWOT-аналізу, на якому базується  формування стратегії фірми, є матриця  сильних та слабких сторін, можливостей  та загроз (рис.2.1).

     Сутність  матриці SWOT полягає у тому, що вона дає змогу завдяки різноманітним  комбінаціям сильних та слабких  сторін, можливостей та загроз формувати  оптимальну стратегію фірми згідно з умовами ринкового середовища.

     Відповідно  до матриці SWOT можливі чотири основні різновиди стратегій:

     1) стратегія, яка використовує сильні  сторони фірми для реалізації можливостей, - найбажаніша, найперспективніша стратегія;

     2) стратегія, яка використовує сильні  сторони фірми для знешкодження  загроз;

     3) стратегія, що спрямована на мінімізацію слабких сторін фірми на основі використання можливостей;

     4) стратегія, котра спрямована на  мінімізацію слабостей фірми  та потенційних загроз [20]. 

                             Сильні сторони     Слабкі сторони

     Рис.2.1 Матриця SWOT 

     Рис.2.2 Процес SWOT-аналізу 

     При цьому можливості фірми - це сприятливі зовнішні аспекти її діяльності, завдяки  яким вона може досягти конкурентних переваг на ринку.

     Загрози - це несприятливі тенденції розвитку зовнішнього середовища, які можуть негативно впливати на ринкові позиції  фірми.

     Можливості  та загрози визначаються на основі аналізу зовнішнього середовища фірми. Досліджують стан та тенденції  розвитку факторів та показників зовнішнього середовища і роблять висновки щодо можливостей (за сприятливих тенденцій розвитку цих факторів) або загроз (за несприятливих тенденцій розвитку факторів).

     Результати  проведеного аналізу зовнішнього  та внутрішнього середовища загроз та можливостей, сильних та слабких сторін яскраво відображає таблиця 2.2.

     Якщо  керівництво компанії не знає її сильних  та слабких сторін, не уявляє зовнішніх  можливостей і не підозрює про  загрози, воно не в змозі розробити  стратегію, яка відповідає конкурентному положенню фірми.

     Тому  для аналізу було обране саме SWOT-аналіз для оцінки стратегічного потенціалу та конкурентних переваг ВАТ “ЮТЭМ”, оскільки саме SWOT-аналіз є необхідним компонентом стратегічної оцінки конкурентної позиції фірми.

     Використання концепції ланцюгів цінностей, SWOT-аналізу та інших інструментів стратегічного аналізу для визначення конкурентоспроможності підприємства необхідно, але недостатньо. Більш глибока оцінка проводиться по відношенню до конкурентної сили і конкурентної позиції компанії.

     Елементами  такої оцінки є дослідження наступних  аспектів:

1. наскільки міцно підприємство утримує свою конкурентну позицію;
2. які перспективи зміцнення або послаблення конкурентної позиції за умови збереження стратегії, яка застосовується на даний момент;
3. яке місце займає компанія серед основних конкурентів;
4. чи має компанія на даний момент часу конкурентну перевагу або відстає за рівнем конкурентоспроможності від головних конкурентів;
5. яка спроможність компанії захищати свою позицію у контексті рушійних сил галузі, конкурентного тиску, очікуваних дій конкурентів.

     Керівникам  недостатньо лише визначити галузь зміцнення або послаблення конкурентної позиції.

     Необхідно з'ясувати, чи має фірма чисту  конкурентну перевагу (або навпаки) по відношенню до основних конкурентів, а також чи є можливість зміцнення ринкової позиції компанії і підвищення ефективності її діяльності в рамках застосовуваної в нинішній час стратегії. Недостатньо лише визначити рівень витрат компанії, необхідно провести ще й комплексний порівняльний аналіз всіх стратегічно важливих аспектів бізнесу фірми [13].

 

Таблиця 2.1. Можливості та загрози, сильні та слабкі сторони ВАТ “ЮТЭМ”

 

     Найбільш  багатообіцяючий спосіб визначення того, наскільки міцно фірма утримує  свою конкурентну позицію, - це кількісна  оцінка у порівнянні із суперниками  кожного з ключових факторів успіху і кожного суттєвого індикатора конкурентної сили. Ключові фактори успіху - це характерні для даної галузі фактори, які приносять їй переваги. Для різних галузей ключові фактори успіху не однакові. Більш того, вони не однакові і для однієї галузі, оскільки можуть змінюватися у часі. Виявлення ключових факторів успіху (КФУ), діючих у найближчій перспективі, і визначення серед них найважливіших складають значну частину роботи по стратегічному плануванню.

     До  КФУ можуть бути віднесені ряд  факторів, зазначених у таблиці 2.2.

 

      Таблиця 2.2

     Ключові фактори успіху підприємства