Недержавні фінансово-кредитні установи

_ЗМІСТ

_{ВСТУП_________________________________________________________ 3}

_{РОЗДІЛ  1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ ІНСТИТУТІВ}

_{1.1 Сутність та основні функції фінансово-кредитних інститутів_________ 7}

_{1.2 Основні види фінансово-кредитних інститутів_____________________ 11}

_{РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ ІНСТИТУТІВ}

_{2.1 Загальні тенденції  розвитку фінансово-кредитних інститутів_________33}

_{2.2 Аналіз отримання  прибутків фінансово-кредитних інститутів________ 36}

_{2.3 Державне регулювання діяльності фінансово-кредитних інститутів___ 44}

_{РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ ІНСТИТУТІВ}

_{3.1 Використання зарубіжного досвіду в Україні______________________ 61}

_{3.2 Державне стимулювання  діяльності фінансово-кредитних інститутів__66}

_{ВИСНОВКИ_____________________________________________________70}

_{СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ______________________________73} 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

_ВСТУП

    _{Актуальність теми. В даній курсовій роботі ми розглянемо діяльність небанківських фінансово-кредитних установ і проблеми які з нею пов′язані. Ідея обмеження й витіснення товарно-грошових відносин в економіці радянського типу вилилась у руйнування системи кредиту та заборону діяльності кредитних інститутів. Проте в будь-якій ринковій економіці, кредитну систему творять різноманітні кредитні установи. Значну питому вагу в обсязі їх операцій становлять різноманітні небанківські фінансово-кредитні установи.}

    _{Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути складають ту частину парабанювських установ, які обслуговують певні групи клієнтів, що вважаються ризиковими для комерційних банків. Зокрема, споживачів кредитних ресурсів із сфер сільського господарства, будівництва, малого підприємництва та інші. Небанківські установи не тільки орієнтуються на задоволення потреб певних типів клієнтів. Вони нерідко надають кредитно-фінансові послуги на пільгових засадах, а свою фінансову діяльність здійснюють, не випускаючи власних боргових зобов'язань. Основним видом їхніх цінних паперів стали власні акції. Тому всі ризики зміни вартості активів і пасивів на фінансовому ринку небанківські установи розподіляють серед своїх акціонерів.}

    _{Небанківські  фінансово-кредитні інститути акумулюють середньострокові та довгострокові інвестиційні ресурси і вкладають  їх у вітчизняну економіку. Ці структури є перспективними внутрішніми інвесторами і від їх ефективного розвитку залежить розвиток вітчизняної економіки в цілому.}

    _{Ступінь дослідження проблеми. Діяльність небанківських фінансово-кредитних інститутів викликає велику зацікавленість тому, що вони здатні акумулювати значні обсяги коштів на тривалі строки. В багатьох країнах вони були створені законодавчими актами з метою фінансування інвестицій у провідні галузі економіки, стимулювання споживчого попиту, фінансування програм розвитку порівняно відсталих регіонів тощо. Більше того, держава не лише брала участь у їх заснуванні, а й надавала їм пільги та гарантії і навіть бюджетні субсидії на розвиток інфраструктури і розширення операцій. Більше того, держава не лише брала участь у їх заснуванні, а й надавала їм пільги та гарантії і навіть бюджетні субсидії на розвиток інфраструктури і розширення операцій.}

    _{Мета і завданя дослідження. Метою є вивчення функцій спеціалізованих кредитно-фінансових установ небанківського типу, що передбачає набуття спеціальних знань та з'ясування особливостей технічних прийомів проведення операцій в межах кредитної системи, які з різних причин не обслуговуються комерційними банками.}

      _{Щоб розкрити тему курсової роботи і за для досягнення мети було розв′язано такі завдання:}

• _{розкрити сутність та основні функції фінансово-кредитних установ;}
• _{показати основні види фінансово-кредитних інститутів;}
• _{висвітити загальні тенденції розвитку фінансово-кредитних інститутів;}
• _{проаналізувати отримання прибутків, що було зроблено за даними 2005-2007 рр. які нам дають змогу зробити такий аналіз;}
• _{висвітлити методи державного регулювання діяльності фінансово-кредитних інститутів;}
• _{показати зарубіжний досвід та його використання в Україні;}
• _{проаналізувати державне стимулювання фінансово-кредитних інститутів.}

     _{Методи  дослідження. Дослідження базується на методі наукового пізнання та концептуально-логічному аналізі.}

     _{Інформаційну  базу досліджень склали законодавчі та нормативні документи, статистична звітність Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, Української асоціаці інвестиційного бізнесу, різні економічні сайти та вітчизняна і зарубіжна економічна література.} 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

_{РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ ІНСТИТУТІВ} 

_{1.1 Сутність та основні функції фінансово-кредитних інститутів}

      _{Небанківські фінансово-кредитні установи - це різноманітні  установи, які акумулюють тимчасово вільні грошові кошти і розміщують їх у формі кредиту. За своїм загальним функціональним призначенням вони аналогічні банкам, але все ж таки помітно відрізняються від останніх. Їх відміна від банків полягає як в особливостях руху тимчасово вільних коштів, так і у формах надання кредиту небанківськими фінансово-кредитними установами.}

      _{Перше пов'язано з тим, що банківська система акумулює ті тимчасово вільні кошти, які за невеликим винятком у процесі свого руху набувають ознак руху капіталу, використовуються власником цих грошей як капітал. Дійсно, власник заощаджень (юридична або фізична особа) віддає свої гроші в банк з єдиною метою - отримати відсоток, тобто власник коштів використовує їх як капітал. Інша справа з тими коштами (принаймні зі значною їх частиною), що акумулюється небанківськими кредитними установами. Значною мірою ті заощадження, що акумулюють парабанки, не набувають у своєму русі форми капіталу. Дійсно, заощадження, які індивід розміщує, вкладаючи наприклад, у страхову компанію або в пенсійний фонд зовсім не призначені для отримання від передачі їх у користування якогось відсотка. Мета полягає в тому, щоб зберегти ці кошти і отримати їх назад у разі настання страхового випадку, досягнення пенсійного віку.}

      _{Разом з тим парабанки акумулюють і ті заощадження що призначені бути капіталом, але для яких банківська система не може забезпечити певні умови їх руху. Так, розміщений у банку депозит завжди має чітко визначену межу прибутковості. У формі норми відсотка. Проте власник заощаджень може керуватись у своїй поведінці стосовно цих грошей іншими мотивами. Скажімо, бажанням розмістити їх таким чином, щоб межа прибутковості його капіталу не була визначена заздалегідь. Таку можливість і дають парабанки, де можна придбати, наприклад, акції і отримувати за ними дохід, який попередньо не регламентується якоюсь нормою.}

      _{Небанківські фінансово-кредитні установи відрізняються від банківської системи і тим, що розміщення акумульованих грошових коштів на відміну від банків вони здійснюють не у вигляді надання кредиту в суто грошовій формі, а у вигляді купівлі у позичальників їх цінних паперів.}

_{Певною характерною рисою небанківських кредитних установ як водночас і їх особливістю є досить вузька спеціалізація цих установ, що, як правило, чітко регламентується державою. Це пов'язано з тим, що більшість таких установ (наприклад, пенсійні фонди, страхові компанії тощо) не можуть зникнути і повинні функціонувати постійно. Дана обставина обумовлює вузьку спеціалізацію перш за все для забезпечення жорсткого контролю держави над їх діяльністю.}

     _{До системи небанківських кредитних установ належать інвестиційні фонди, кредитні спілки, пенсійні фонди, страхові компанії, довірчі товариства і деякі інші установи. Поява цих інститутів обумовлена низкою причин, серед яких можна назвати і деякі загальні, котрі визначили розвиток усієї системи небанківських кредитних установ. Назвемо деякі з них.}

• _{На початку XX ст. виникла як явище і постійно посилюється інвестиційна активність населення, що, у свою чергу, обумовлено зростанням його доходів і постійним перетворенням частини цих доходів на заощадження.}
• _{3 боку суб'єктів господарювання помітно зростає потреба в інвестиціях, що викликано високим динамізмом сучасного суспільного виробництва.}
• _{Залучення заощаджень населення характеризується дорожнечею, і водночас зростає складність організації ефективного управління ними.}

     _{Таким чином, у сучасній високорозвиненій ринковій економіці частина доходів, які отримує населення, набуває характеру потенційного інвестиційного ресурсу, а з боку суб'єкта господарювання постійно зростає потреба в такому ресурсі. У той же час готовність населення здати свої заощадження в тимчасове користування визначається індивідуальною мотивацією особи, що передбачає наявність різноманіттях форм залучення цих заощаджень. Це різноманіття не може бути забезпечено тільки банківською системою й тому в сучасних умовах набуває стрімкого поширення система небанківських фінансово-кредитних установ.}

     _{У нашій державі така ланка кредитної системи розвинена ще досить слабо. Це підтверджується фактом дуже незначної величини їх активів у сукупному ВВП. Так, за даними звіту, зробленого Світовим банком на 2000 р., активи позабанківських кредитних установ в Україні складали тільки     1.5 % від ВВП. Це замало, бо навіть у нашої сусідки Росії відповіли й показник становить 4 %, не говорячи вже про високорозвинені країни, до рівня яких нам дуже далеко. Наприклад, у Німеччині цей показник склав у 2000 р. 72,2 % від ВВП, а в США — 261,8% . Розглянутий показник мало змінився і в наступні роки.}

     _{Становлення вітчизняних небанківських кредитних установ відбувається дуже повільно і зовсім не відповідає тим завданням що стоять перед державою в період розбудови ринкової економіки. Серед найбільш актуальних проблем, без вирішення яких не можна розраховувати на формування потужної ланки небанківських кредитних установ і посилення їх ролі в розвитку вітчизняної економіки, слід назвати:}

• _{Дуже недосконале правове поле, в межах якого функціонують ці установи, а подекуди й відсутність нормативних актів прямого впливу, які б регламентували дії тієї чи іншої ланки цього сектору.}
• _{Великий рівень недовіри населення до дії багатьох установ цієї системи. Так, скажімо, непоодинокі випадки шахрайства з боку організаторів цілого ряду довірчих товариств (трестів) та фінансових компаній викликали негативну реакцію населення щодо послуг цих фінансових посередників.}
• _{У цілому сфера діяльності позабанківських кредитних установ досить слабо контролюється державою, що значно підвищує ступінь ризику всіх учасників цього процесу і, передусім, ризик головного агента-інвестора.}

     _{Зазначені проблеми найбільш нагальні для вирішення і не вичерпують усіх перешкод, які необхідно подолати на шляху розбудови небанківської ланки кредитної системи й підвищення її ролі у відтворювальному процесі.} 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

_{1.2 Основні види фінансово-кредитних  інститутів}

      _{Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути - саме парабанківські  установи, діяльність яких орієнтується на обслуговування певних типів клієнтури (нерідко на пільгових умовах) або поширюється на такі сфери кредитування, які є ризикованими для приватних банків (сільське господарство, будівництво, мале підприємництво).}

      _{Поштово-ощадні установи - особлива різновидність спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, які акумулюють дрібні заощадження широких верств населення через поштові відділення і використовують ці кошти для кредитування інших кредитно-фінансових установ та держави. Останнім часом вони дедалі частіше здійснюють кредитно розрахункове обслуговування населення (це є характерною функцією банків). Найстарішими представниками поштово-ощадних установ є поштово-ощадні банки.}