Сутність та види лізингу

 Найбільше  незадоволення лізингоодержувачі  отримали в іноземних лізингових  компаніях, які пропонували більш  сприятливі фінансові умови, але  негативний фон пов’язаний із жорсткими умовами і пропозицією тільки імпортного обладнання, тобто іноземні лізингової компанії пріоритетно використовують тільки збутову функцію лізингу, що не відповідає основним інтересам українських споживачів, у яких є попит саме на інвестиційну функцію лізингу відповідно до Цивільного кодексу України.

2.2 Ринок фінансового  лізингу 

 Відповідно  до підпункту 5 статті 4 Закону  України “Про фінансові послуги  та державне регулювання ринків  фінансових послуг” фінансовий  лізинг віднесено до фінансових  послуг, а його регулювання віднесено до компетенції Уповноваженого органу з регулювання діяльності фінансових установ.

 Указом Президента  України від 4 квітня 2003 року №  292/2003 Уповноваженим органом виконавчої  влади в сфері регулювання  ринків фінансових послуг було визнано Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України (далі – Держфінпослуг).

 Слід зазначити,  що до компетенції Держфінпослуг  відноситься регулювання ринків  фінансових послуг та нагляд  за небанківськими фінансовими  установами, для яких надання фінансових послуг, в тому числі і фінансового лізингу, є виключним видом діяльності.

 З метою  впорядкування діяльності небанківських  фінансових установ, які надають  фінансові послуги у тому числі  і фінансового лізингу, Держфінпослуг  розпорядженням від 05.12.03 № 152, зареєстрованого в Міністерстві юстиції Україні 29.12.03 за № 1252/8573 (із доповненнями, затвердженими розпорядженням Держфінпослуг від 18.03.04 № 184, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06.04.04 за № 432/9031) затвердила „Положення про внесення інформації щодо фінансових компаній до Державного реєстру фінансових установ та встановлення вимог до облікової та реєструючої системи фінансових компаній”.

 Реєстрація  фінансових компаній розпочалася  у першому кварталі 2004 року. Станом на 1 березня 2005 року до Державного реєстру фінансових установ було внесено 50 юридичних осіб, 14 з яких серед іншого мають намір надавати і послуги фінансового лізингу. [18]

 Слід також  зазначити, що переважна більшість  фінансових компаній новостворені і тільки починають діяльність на фінансовому ринку.

 З метою  регулювання діяльності юридичних  осіб не фінансових установ,  в тому числі і лізингових  компаній, Держфінпослуг розпорядженням  від 22.01.2004 р. № 21 зареєстрованим  Міністерством юстиції України 16 квітня 2004 р. за № 492/9091 затвердило „Положення про надання окремих фінансових послуг юридичними особами – суб`єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами”, яким було запроваджено ведення Переліку юридичних осіб, які мають право надавати фінансові послуги та перебувають на обліку в Держфінпослуг. До вказаного Переліку відповідно до пункту 1.4 включаються юридичні особи, які систематично надають фінансові послуги, в тому числі і послуги фінансового лізингу. Причому до Переліку включаються юридичні особи, які надали до Держфінпослуг визначений Положенням перелік документів. Тобто встановлено дуже м’який безкоштовний механізм обліку юридичних осіб, які систематично надають фінансові послуги.

 Облік таких юридичних осіб Держфінпослуг розпочало у другому кварталі 2004 року. Станом на 1 березня 2004 року до Переліку було внесено 126 юридичних осіб, 38 з яких позиціонують себе як лізингові компанії. Динаміку зареєстрованих фінансових компаній та взятих на облік юридичних осіб Держфінпослуг наведено на рисунку 2.1.

 

 Рисунок 2.1. Кількість внесених до Реєстру  фінансових компаній та внесених  до Переліку юридичних осіб 

 З метою,  запровадження системи збору  та обробки статистичної інформації  щодо обсягу і кількості укладених та виконаних договорів фінансового лізингу, строку їх дії, галузі використання предмету лізингу та обладнання, яке є предметом лізингу та інші Держфінпослуг розпорядженням від 27.01.2004 № 27 затвердила “Порядок надання звітності фінансовими компаніями і юридичними особами – суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг можливість надавати окремі види фінансових послуг”, яке зареєстровано у Міністерстві юстиції України 06.04.2004 р. за № 431/9030. Для покращення якості, достовірності та темпів збору та аналізу звітності суб‘єктів, які здійснюють лізингові операції, Держфінпослуг розпорядженням від 22.04.04 № 412 визначило електронний формат надання звітних даних.

 На сьогодні  Держфінпослуг запроваджено механізм  збору та обробки інформації, яку надають фінансові компанії, які включені до Реєстру, та  юридичні особи, які включені  до Переліку та надають послуги  фінансового лізингу.

 Так зокрема,  за результатами наданої до  Держфінпослуг інформації лізингові  компанії, які встали на облік,  на кінець року мають невиконані  зобов’язання за 1 378 договорами  фінансового лізингу, протягом 2004 року уклали 327 договорів фінансового  лізингу, а виконали – 18 договорів (таблиця 2.2). Разом з тим, фінансові компанії не уклали жодного договору фінансового лізингу протягом 2004 року, тому наведені узагальнені дані виключно юридичних осіб (лізингових компаній).

 За цей  же період узагальнені дані щодо обсягу договорів фінансового лізингу наведено в таблиці 2.3

 Таблиця 2.2.

Кількість укладених  та виконаних договорів  Період   Кількість компаній, які надали звіти, шт.   Кількість чинних договорів на початок періоду, шт.   Кількість укладених договорів, шт.   Кількість виконаних договорів, шт.   Кількість чинних договорів на кінець періоду, шт.

 ІІ квартал  2004   4   57   24   1   80

 ІІІ квартал  2004   28   366   169   8   527

 ІV квартал  2004   33   646   134   9   771

 Всього    1 069   327   18   1378  

 Аналіз таблиці  2.3 свідчить, що за результатами  узагальненої інформації наданої  до Держфінпослуг на кінець 2004 року загальний обсяг не виконаних  договорів фінансового лізингу  склав 2,3 млрд. грн., в той час  як з початку року лізингові  компанії уклали договорів фінансового лізингу загальним обсягом близько 140 млн. грн.

 Таблиця 2.3

Обсяг лізингових операцій, тис. грн.  Період   Вартість укладених договорів протягом періоду   Вартість невиконаних договорів на кінець періоду

 ІІ квартал  2004   13 293,28   46 060,47

 ІІІ квартал  2004   69 816,60   2 714 030,27

 ІV квартал  2004   56 610,34   2 307 590,26

 Всього   139 720,22   

 Аналіз інформації  свідчить, що використання лізингових  операцій при заміні основних  фондів підприємств залишається середньостроковим інструментом (термін дії договору 2 – 5 років), частка довготермінових договорів (більше 5 років), які не виконані на кінець року, складає лише близько 4 % (Рис. 2.2).

 

Рисунок 2.2. Розподіл невиконаних договорів за терміном їх дії станом на 31.12.05 р.

 Станом на  кінець року, частка договорів  з лізингоодержувачами, які представляють  транспортну галузь, становила 74 % від загального обсягу невиконаних  договорів (Рис. 2.3), разом з тим,  майже 5 % ринку припадає на  підприємства сільського господарства. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Стан та перспективи  розвитку лізингового бізнесу в  Україні 
 

Немає потреби  доводити, що українська економіка  вже протягом кількох років перебуває  в стані глибокої кризи. Тому зараз  дуже важливим є питання: «За яких умов можлива зміна економічної ситуації на краще?» Зрозуміло, що існує чимало факторів, які обумовлюють розвиток економіки будь-якої країни. Це передусім політична стабільність у країні, економічне законодавство, яке забезпечує сприятливі умови для розвитку вітчизняного виробництва та вживання відповідних заходів урядом, його виважена політика щодо стимулювання виробництва. Можна ще раз наголосити на тому, що тепер у нашій країні ці фактори частково чи цілком відсутні, але навіть за сприятливих умов суб’єкти господарювання не в змозі зробити реального кроку вперед, не маючи міцного підґрунтя, тобто коштів на оновлення основних фондів. Прикро, але фактом є те, що більшість підприємств не спроможні розв’язати цю болючу проблему. 

Можна, звичайно, отримати банківський кредит, але для більшості підприємств це не вихід, оскільки, по-перше, підприємство, що працює в межах законодавства, не в змозі здійснювати виплати в розмірі близько 70% річних. По-друге, дуже незначна кількість підприємств має в розпорядженні достатню кількість ліквідного майна, яке банк вимагає для забезпечення кредиту у вигляді застави. Ще менш реальною є можливість отримання без¬відсоткового кредиту Державного інноваційного фонду, оскільки досить обмежені кошти, що є в його розпорядженні, не задовольнять усіх охочих їх отримати. Крім того, слід зазначити, що для отримання такого кредиту необхідно придбати разом з певним обладнанням ноу-хау або відповідний патент, що, зрозуміло, зав¬дання не з легких. 

За таких умов неможливо обійтися без лізингу  як альтернативної, специфічної системи перспективного фінансування. 

Для початку  слід звернути увагу на те, в якому  становищі сьогодні перебуває вітчизняний  лізинговий бізнес та які він має  перспективи на майбутнє.

За даними Всеукраїнської асоціації лізингу «УКРЛІЗИНГ», обсяг лізингових інвестицій протягом останніх трьох років зріс в Eкраїні майже на 30% і становить 850 млн дол. США. Проте весь обсяг не перевищує 10—12% від попиту на інвестиції за лізинговими схемами в промисловість України. 

Хоча лізинг в Україні все ще перебуває на межі свого становлення, однак можна стверджувати — система лізингової індустрії вже започаткована і складається з таких реальних елементів: 
 
 

Нині в 25 областях України діє понад 16 лізингових компаній. Слід зазначити, що до 1998 року в Україні таких компаній налічувалося близько 40. Тобто, незважаючи на досить високий потенціал лізингового бізнесу, тепер в Україні не спостерігається активної лізингової діяльності. Є кілька причин цього, зокрема:

• недосконале  лізингове законодавство;

• брак кредитних ресурсів (до того ж вони є надто дорогими);

• амортизаційна  політика держави, яка встановлює нижню  межу терміну лізингу в 4—6,5 років;

• українські нормативні та законодавчі акти неоднозначно трактують  питання технології лізингу та його різновидів, а також його оподаткування. 

Більшість лізингових структур, що нині діють, — це дочірні  банківські структури та компанії, створені промисловими організаціями  для реалізації своєї продукції. Причому, дві лізингові компанії — ВАТ «Украгромашінвест» та ВАТ «Укртранслізинг» — були створені рішеннями уряду. 

Також на ринку  України представлені фонди, що мають  право проведення лізингових операцій. За участю Асоціації «УКРЛІЗИНГ»  на території України було організовано 8 регіональних лізингових фондів. З  метою підтримки розвитку лізингового бізнесу в країні був створений Державний лізинговий фонд (ДЛФ). Фінансові ресурси ДЛФ формуються за рахунок бюджетних відрахувань. Передбачалося, що ДЛФ буде фінансувати вітчизняного виробника. 

Ситуація на ринку лізингових послуг України характеризується значним перевищенням попиту над пропозицією і виразною тенденцією до розвитку переважно міжнародної форми лізингу. Причини цього:

• тривалий період користування об’єктами лізингу, зокрема, активною частиною основних фондів (здебільшого від 3 до 10 років);

• низька порівняно  з вітчизняною вартість послуг (лізинговий платіж за валютним контрактом складає 16—20% річних);

• відсутність  вимоги отримання гарантій уряду  чи першокласних українських банків (на відміну від одержання закордонного кредиту). 

Найпоширенішим  нині є лізинг вантажних автомобілів, морських та повітряних суден, комп’ютерної техніки. Постачання автотехніки та обладнання на лізинговій основі пропонують «RENAULT», «DAF», «SCANIA», «IBM», «HP» та ін. Цілий  ряд закордонних компаній висловили готовність розвивати співробітництво з вітчизняними лізинговими компаніями щодо поставки в Україну на лізинговій основі сільськогосподарської та тракторної техніки й обладнання — «John Dear», «Bizon», «NEUERO», «URSUS», «PROKOP»; будівельної техніки — «Caterpillar», «ZEPPELIN», «TATRA», «Condor»; автотехніки — «МАН», «Mercedes», «Mitsubishi», «Volvo», «Shčoda». Українські міжнародні перевізники за допомогою лізингу поновили свій автомобільний парк на суму понад 380 млн дол. США.