Сутність та види лізингу

Українським законодавством передбачається, що у разі, коли об’єктом лізингу є державне майно або  договір пайового лізингу передбачає залучення державних коштів, договір  лізингу підлягає обов’язковій реєстрації. Такій реєстрації підлягають і договори лізингу, на які надані державні гарантії. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Секція  Економічні науки: Фінансові відносини 

                                          Гладкова О.В. Чернишова Є.А.  

Проблеми та перспективи розвитку лізингу в  Україні 

Незважаючи на активний розвиток фінансової системи, ринок лізингових послуг в Україні перебуває на стадії становлення. На сьогодні лізинг як спосіб реалізації продукції та здійснення інвестицій набув значного поширення в усьому світі. 

На нашу думку, розширення лізингових операцій в Україні є одним з методів фінансування реального сектору економіки.  

У Законі України  «Про лізинг» лізинг – перспективний  фінансовий інструмент, що сприяє ефективному  розвитку виробництва, активізації  інвестиційних процесів. Однак частка лізингу в загальному обсязі інвестицій в Україні становить лише 1%, тоді як у країнах континентальної Європи приблизно 25%. 

Лізинг як економічна категорія має власне смислове навантаження та різні форми виявлення. Лізинг відображає не лише певну взаємодію  виробничих сил, а й виробничі відносини, тобто лізинг відображає не лише матеріально-речову основу, а має й соціально-економічну форму. Соціально-економічний аспект лізингу визначається через відносини власності, ведення спільної діяльності. Матеріально-речова основа виявляється через різні форми організації виробництва, відносини оренди майна, акти купівлі-продажу та фінансування. 

Досліджуючи природу  лізингових операцій, можна зазнати, що лізинг має подвійну природу. З  одного боку, основою будь-якої лізингової угоди є фінансова операція, яка передбачає вкладення ресурсів на умовах платності та повернення в основний капітал. Отже, лізинг – це одна з форм кредитування. З іншого боку, оскільки лізингодавець та лізингоотримувач оперують капіталом не у грошовій формі, а в натуральній, то за формою лізинг подібний до інвестиційного фінансування. 

Сьогодні лізинг – це проста ефективна фінансова  схема, яка поєднує інтереси власників  фінансового капіталу і виробників. Шляхом застосування лізингових операцій реалізується близько 15% інвестицій у світі та близько 35% інвестицій у країнах з розвиненою економікою. На сучасному етапі розвитку економічної системи лізинг – це успішна форма взаємодії банківських структур з реальним сектором економіки.  

За даними асоціації  європейських лізингових компаній Leaseurope, переважну частину лізингових операцій у 25 країнах-членах асоціації становлять угоди з рухом майна.  

При дослідженні  лізингових операцій у країнах Leaseurope показники окремих країн істотно  відрізняються. Найбільшу питому вагу в загальнонаціональних інвестиціях становлять лізингові операції в таких країнах, як Ірландія (46%) і Англія (35,8%). У країнах Східної Європи  спостерігається загальне відставання у сфері лізингових операцій. 

Серед українських  підприємств, які зверталися до лізингових компаній, 8% таких, що потребують технічного переустаткування, з них 12% справді хотіли укласти угоду про лізинг, і лише 1,5% з них фактично готові її підписати. Воднораз про реальну активність лізингових компаній та ефективність їхньої роботи, за відсутності статистичних даних, можна лише здогадуватися.  

Власне, лізингові  послуги надаються лише деякими  лізинговими компаніями: лідером  серед лізингодавців з обладнання та устаткування виступає «Українська  лізингова компанія», «Українська  фінансова лізингова компанія», «Укрдержлізинг»; найактивнішими операторами на ринку лізингу автотранспорту можна назвати такі лізингові компанії, як «Перша лізингова/Hertz», «Оптима лізинг 

Незважаючи на прийняття змін до Закону України  «Про лізинг», дещо у цій статті лишилося неузгодженим. Крім того, немає належної державної підтримки розвитку лізингу, не визначено податкової пільги, на які лізингові компанії можуть претендувати, оскільки їхні послуги дають змогу підприємствам швидше, ніж при використанні банківських кредитів, оновлювати основні засоби. Для лізингових компаній зависока вартість кредитів комерційних банків, незручна їхня короткостроковість, хоча саме банківські кредити могли б стати джерелом дешевих фінансових ресурсів для лізингу. 

Для активного розвитку лізингу в Україні доцільно провести комплекс заходів, який передбачатиме: зниження вартості кредитних ресурсів до рівня, який би не перевищував 20% річних, для забезпечення ефективності лізингових операцій; зниження вартості нотаріальних послуг з оформлення договорів лізингу з метою послаблення фінансового навантаження на учасників лізингової угоди; надання податкових пільг щодо операцій з міжнародного лізингу для ввезення на територію України високотехнологічного устаткування; створення лізингових центрів, які б спеціалізувалися на обслуговуванні малих підприємств; розроблення державної програми підтримки лізингу, яка б передбачала залучення банківського сектору до розвитку лізингових послуг; належним чином на законодавчому рівні захистити права лізингодавців та власників майна, що є об’єктом лізингових операцій; запровадити ефективну систему моніторингу лізингового ринку тощо.  

Лише у цьому  разі лізинг в Україні зможе виконувати свої функції – прискорювати розвиток стратегічно важливих галузей, сприяти широкому залученню інвестицій в економіку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розвиток лізингу  в Україні

Автор: Автор 18.08.2008 Рубрика: Сетком.

Теги:лізинг, лізингові  операції, лізингові схеми, підприємство, ринок, україна, устаткування, фінансові  технології, формування лізингу,  

 Актуальність  розвитку лізингу в Україні,  включаючи формування лізингового  ринку, обумовлена, перш за все,  несприятливим станом парку устаткування: значна питома вага морально  застарілого устаткування, низька  ефективність його використання, немає забезпеченості запасними частинами і т.д.  

 На сучасному  етапі є потреба в модернізації  українських підприємств, піднятті  рівня їх технічного переозброєння,  створенні нових робочих місць.  Унаслідок застосування лізингових  схем для технічного оснащення українських підприємств відбудеться збільшення виробничих потужностей суб’єктів господарювання, випуску ними якісній конкурентоздатній продукції, збільшення прибули і податкових надходжень до бюджетів різних рівнів.  

 Перехід до  ринкової економіки поставив в даний час перед виробничими підприємствами різних галузей промисловості ряд проблем, головною з яких є наступна: як затвердитися в умовах зростаючої конкуренції, скорочення частки ринку, складнощів пошуку партнерів і обмеженості фінансових ресурсів.  

 Проте, не  дивлячись на існуючі фінансові  і технічні проблеми, іноземні  постачальники промислового устаткування  і різних видів техніки виявляють  значну цікавість до українського  ринку. Основним видом діяльності  таких компаній є імпорт устаткування  і техніки до України. Для мінімізації ризиків при здійсненні таких операцій доцільно застосовувати сучасні прогресивні фінансові технології загалом, і лізинг, зокрема.  

 Оскільки  лізингові операції є дієвим  і реальним капіталосберегающим  способом фінансування виробництва, на сьогоднішній день лізинг - найперспективніший фінансовий інструмент, здатний ефективно розвивати виробництво, активізувати інвестиційний процес в країні.  

 Таким чином,  нинішня економічна ситуація  в Україні, на думку експертів,  сприяє лізингу. Форма лізингу примиряє суперечності між підприємством, у якого немає засобів на модернізацію, і інвестором, який неохоче надасть цьому підприємству фінансові кошти, оскільки не має достатніх гарантій їх повернення. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розвиток ринку  лізингових послуг в Україні

Ярова В.В. 

В Україні лізинг як форма товарного кредитування перебуває на початкових етапах формування, а ринок лізингових послух має  великий потенціал. Стабільність його розвитку гарантується законодавчо-нормативним  забезпеченням цього бізнесу та  діяльністю компаній, які надають послуги лізингу. Загальні теоретичні питання економічної природи лізингу а також аспекти надання лізингових послуг у вітчизняних реаліях, вплив  лізингу на інвестиційні процеси  розглядаються у працях науковців. 

Разом із тим  більш глибокого дослідження  й оцінки потребують можливості й  потенціал надання вітчизняними фінансовими компаніями лізингових послуг, систематизація  проблем, що виникають, та необхідність розробки конкретних механізмів подальшого стимулювання розвитку ринку лізингу в Україні. Лізингова послуга є різновидом фінансової послуги, яка відображає взаємовідносини між лізинговими компаніями та їхніми клієнтами. 

Рівень розвитку лізингових послуг у країні визначають: нормативно-правове регулювання  ринку лізингу; державна підтримка; макроекономічні умови; стан інвестиційного ринку; можливості бухгалтерського й податкового обліку.   Незважаючи на перспективність цього бізнесу для всіх причетних суб'єктів, порівняно зі світовим ринком  частка України є мізерною, оскільки є дуже багато проблем, які гальмують розвиток цього ринку. Серед них можна виокремити наступні: 

- брак стартового  капіталу у лізингових компаній  для фінансування своїх послуг; 

- відсутність  податкових пільг при здійсненні  фінансування лізингових операцій; 

- незначні терміни  дії лізингових угод; 

- слабкий розвиток  інфраструктури ринку та відсутність  інформації й реклами щодо  лізингових послуг; 

- невідповідність  вітчизняного законодавства нормам  міжнародного лізингового права; 

- виражена тенденція вітчизняного лізингового ринку до залежності від імпорту; 

- нестабільна  економічна ситуація в країні  як головна причина коротко  терміновості дії укладених угод; 

- відсутність  саморегулювання на ринку лізингових  послуг; 

- незацікавленість  банків у довгостроковому кредитуванні лізингових угод; 

- недостатня  фінансова стійкість лізингодавців[1]. 

    Розв'язання  цих проблем потребує комплексного  підходу й можливе  лише  за умови прийняття урядом  програми розвитку ринку лізингових  послуг. Основними напрямками в рамках цієї  програми мають бути:                           удосконалення законодавчої бази; сприяння розвитку інфраструктури ринку лізингових послуг; розвиток системи гарантій і страхування предметів лізингу; розробка комплексу заході для збільшення іноземних інвестицій під програми  лізингу; посилення зацікавленості банків через систему пільг у довгостроковому кредитуванні лізингових угод ; підготовка рекомендацій щодо структури лізингових компаній. 

У програмі слід передбачити механізм підвищення ефективності подання лізингових послуг через консультаційні центри, які матимуть функції безкоштовної допомоги потенційним клієнтам щодо пошуку найоптимальнішої схеми лізингу . При цьому лізингові компанії  створюють спільну базу даних клієнтів, а компанія - лізингодавець повинна буде виплатити комісійні тій лізинговій компанії, яка внесла дані клієнта до бази даних. 

   Фінансування  як самої програми розвитку  ринку лізингових послуг так  і створення консультаційних  центрів має здійснюватися частково за рахунок бюджету зацікавлених підприємств і компаній, а також за можливої  участі у фінансуванні міжнародних фінансових організацій. 

   Ринок  фінансових послуг в Україні   перебуває на етапі становлення,  а також розвиваються компанії  з надання фінансових послуг та з'являються  нові, відбувається їх поступове входження в інформаційний простір шляхом застосування новітніх технологій. 

[1] Брус С.І.  Розвиток ринку лізингових послуг  в Україні// Фінанси України - 2008. - №11. - 75-95с. Кульпінський С.В. Регулятивні механізми фінансового ринку в макроекономічній динаміці// Фінанси України.  - 2009. - №2. - с. 66.