Сутність та види лізингу

Зважаючи на те, що Україна є асоційованим членом СНД, то, розглядаючи питання міжнародного лізингу, не можна обминути ринок  лізингових операцій країн СНД, який оцінюється експертами як надзвичайно  місткий і здатний принести його учасникам значні доходи, а також відчутний соціальний ефект. 

Найближчим часом  прогнозований обсяг внутрішніх та міжнародних лізингових операцій у Співдружності може сягнути  понад 3,7 млрд дол. США на рік. 

Нині в деяких країнах СНД лізинг став одним  з найважливіших потенційних  компонентів інвестиційного фінансування в умовах переходу до ринкової економіки. Проте не слід забувати, що торік обсяг лізингових операцій у Росії становив приблизно 120—140 млн дол. США, або близько 0,1% всього обсягу інвестицій в основний капітал. 

У березні 1998 року в Москві у Торговельно-промисловій палаті Російської Федерації відбулося засідання «круглого столу» — «СНДЛІЗИНГ—98». Його організаторами виступили Міждержавний економічний комітет Економічного Союзу СНД (МЕК) і Лізингова конфедерація СНД («СНДЛІЗИНГ»). Метою цього форуму було проаналізувати й визначити головні нормативно-правові, організаційно-методичні, фінансові та виробничо-галу¬зеві умови, необхідні для успішного розвитку міждержавного лізингу як ефективного інструмента розширення та поглиблення виробничої інтеграції між господарюючими суб’єктами країн-учасниць СНД. 

Дефіцит капітальних  вкладень, що існує нині в СНД, нестача  інших інвестицій для цього посилюють  економічну доцільність використання міжнародного лізингу. 

За інших рівних умов, міжнародний лізинг у СНД, зокрема, в Україні дозволить істотно  знизити стартові інвестиційні вкладення, а також підвищити надійність взаємних розрахунків. Для успішного  використання лізингу у відновленні  та поглибленні ви¬робничих інтеграційних зв’язків країн-учасниць СНД необхідно:

1) розробити  в кожній з країн гармонізоване  національне законодавство з  лізингу, яке б надало право  банкам брати повною мірою  участь у здійсненні лізингових  операцій;

2) створити за  даним видом інвестиційної діяльності нормативно-правову базу для СНД, інтегруючою основою якої може стати «Конвенція про міждержавний лізинг» в СНД. 

Ці документи  є винятково важливими нормативно-правовими  та організаційними інструментами  розвитку даного виду інвестиційної  діяльності. В їх основу мають бути покладені принципи праводозволеності, юридичної рівності та недискримінації, верховенства закону, захисту інтересів суб’єктів міжнародної лізингової діяльності, різноманіття видів міждержавного лізингу. 

На думку експертів, для формування демократичних інститутів, здатних ефективно сприяти розвиткові лізингової діяльності, потрібно створити:

1) національні  асоціації лізингових компаній  країн-учасниць СНД та регіональних  відділень цих асоціацій;

2) лізингові  конфедерації СНД. 

Міжнародний лізинг у СНД викликає особливий інтерес у ділових колах Білорусі, Росії та України. Спираючись на наявну правову базу міжнародного лізингу та маючи на увазі ту, що розробляється в цей час, національні лізингові асоціації Білорусі («Біллізинг»), Росії («Рослізинг») та України («Укрлізинг»), спільно з МЕК, провели активну роботу із створення Лізингової конфедерації СНД («СНДЛІЗИНГ») як відкритої некомерційної організації, що не має на увазі для своїх членів вилучення прибутку як основну мету діяльності та мобілізує основні з утворюваних у неї вільних коштів на найефективніше сприяння розвиткові міждержавного лізингу в Співдружності для:

1) всілякого  сприяння розвиткові міждержавних  лізингових послуг з боку країн-учасниць  СНД для поглиблення їхніх  фінансово-господарських зв’язків і зміцнення економічного потенціалу кожної з них;

2) координації  діяльності організацій, що входять  до складу Лізингової конфедерації  СНД з розробки великих багатосуб’єк¬тних  проектів міждержавного лізингу  різних видів;

3) сприяння створенню в кожній з країн СНД гармонізованого національного законодавства з міжнародного лізингу, а також розробки та обслуговування єдиної міждержавної нормативно-правової та організаційно-методичної бази з його різних видів;

4) підготовки  та підвищення кваліфікації кадрів з міждержавного лізингу;

5) відповідного  інформаційного забезпечення. 

Здійснення згаданих скоординованих дій та заходів законодавчого, нормативно-правового та організаційного  забезпечення міждержавного лізингу  дозволить зробити його ефективним інвестиційним інструментом розвитку країн, посилення їх інтеграційних зв’язків, зміцнення та розвитку економічного потенціалу кожної окремо взятої країни. 

Література:

1. Внукова Н.  Н., Ольховиков О. В. Мир лизинга.  — Харьков: Ось, 1995. — 100 с.

2. Кабатова Е.  В. Лизинг: правовое регулирование,  практика. — М.: Инфра-М, 1996. — 203 с.

3. Смирнов А.  Л. Лизинговые операции. — М.: Консалтбанкир, 1995. — 134 с.

4. Грязнова А.  Т. Лизинговые, факторинговые, форфейтинговые  операции банков. — М.: ДеКА, 1995. — 104 с.

5. Миронюк А.  Своя копійка з чужого майна  // Галицькі Контракти. — 1999. —  № 28. — С. 36.