Виховання удосконаленої людини у навчально-виховному процесі університету

Таким чином, процес формування особистісних потреб в умовах вищого навчального закладу допомагає становленню потреб, які стають більш всеосяжними, теоретично значимими, професійно спрямованими, потребі в науково-дослідній і професійній діяльності з естетичного виховання.

РОЗДІЛ ІІ

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИХОВАННЯ УДОСКОНАЛЕНОЇ ОСОБИСТОСТІ ЛЮДИНИ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ УНІВЕРСИТЕТУ 

2.1. Духовне вдосконалення людини

    Метою сучасного суспільства (а тому і всіх ланок освіти) є духовне вдосконалення  людини задля переходу людства на новий виток еволюційного розвитку: від людини розумної до людини духовної, моральної. Майбутній фахівець з вищою освітою має набути високого рівня культури, стати інтелігентом із шляхетними громадянськими якостями, національно свідомим і соціально активним. Має відбуватися гармонізація професійного і духовного оптимуму суб’єкта професійної діяльності.

     Вихована людина – це гуманна людина, в якої в єдності розвинута моральна свідомість, моральні почуття (живе і поводиться за законами совісті) і моральна поведінка.

     Завдання виховання студентів можуть сповна реалізуватися у ВНЗ, якщо викладачі керуються адекватними цьому концепціями та теоріями навчання і виховання. Виховання можна розглядати як процес ідентифікації людини з культурою через прийняття і засвоєння  нею моральних зразків – своєрідних культурних символів (норм, правил), які й регулюють поведінку людей у суспільстві.

     Виховання – це також цілеспрямоване створення соціальних умов (матеріальних, духовних, організаційний та ін.) для становлення особистості – соціального утворення, яке відображає міру привласнення і реалізації людиною цінностей, норм, цілей і засобів діяльності та поведінки.                                                                                                                                                                                                    

     Зміст виховання студентів слід розглядати в ракурсі завдань реформування освіти в Україні, головною цінністю якої має стати людина, зверненість її до духовності, суспільних і національних цінностей, до моральності і культури.

     Вихована людина – це гуманна людина, в якої в єдності розвинута моральна свідомість, моральні почуття (живе і поводиться за законами совісті) і моральна поведінка.

     Завдання виховання студентів можуть сповна реалізуватися у ВНЗ, якщо викладачі керуються адекватними цьому концепціями та теоріями навчання і виховання. Виховання можна розглядати як процес ідентифікації людини з культурою через прийняття і засвоєння нею моральних зразків -  своєрідність культурних символів, які регулюють поведінку людей у суспільстві.

     Виховання – це також цілеспрямоване створення соціальних умов (матеріальних, духовних, організаційних та ін.) для становлення особистості – соціального утворення, яке відображає міру привласнення і реалізації людиною цінностей, норм, цілей і засобів діяльності та поведінки.

     Виховання у ВНЗ забезпечує формування особистості майбутнього спеціаліста, його свідомості, самосвідомості, встановлення зв'язку поколінь, збереження їх культурних надбань, накопичення власного досвіду на основі напрацьованого попередниками тощо. Це має здійснюватись "авторитетними, високоосвіченими людьми, носіями високої загальної, світоглядної, політичної, професійної, правової, інтелектуальної, соціально-психологічної,   емоційної,   естетичної,   фізичної   та   екологічної
культури". Кожен педагог має знати, що не можна залишати поза увагою жодного вихованця, оскільки лише цілеспрямований вплив на людину дає бажані результати. Справедливо зазначено: "...вихователеві слід пам'ятати, що виховна робота повинна бути особистісно зорієнтованою, базуватися на особистісно діяльнісному принципі організації виховної роботи, який передбачає активне включення вихованця у виховний процес на засадах співпраці, діалогу, партнерства, високої вимогливості і глибокої поваги до нього". Орієнтація на індивідуальні особливості кожного студента - одна з найважливіших функцій кураторів та викладачів. До того ж, суттєвим для їх реального співробітництва є встановлення демократичного стилю спілкування.

     Вважаю за необхідне зазначити, що нинішнє виховання у ВНЗ характеризується як таке, що перебуває під впливом глибокої суспільної кризи і тому потребує вдосконалення. Виходячи з цього маю вказати наступне: воно має забезпечуватись відповідно до основних завдань і принципів сучасної державної молодіжної політики, яка передбачає здійснювати "допомогу молодим людям у реалізації і самореалізації їх творчих можливостей та ініціатив". Враховуючи те, що виховання є процесом безперервним, молодь у вищій школі, окрім примноження знань, має постійно набувати нового досвіду, зміцнювати переконання, виробляти позитивні звички, риси характеру.

     Випускник ВНЗ повинен бути творчою особистістю, з відчуттям потреб часу, прагненням самопізнання і самовдосконалення, високим рівнем духовності. Йому мають стати підвладними найсучасніші технічні засоби для здобуття необхідної інформації.

     Кожен керівник виховним процесом ВНЗ, куратор, викладач вищої школи бачиться мною як людина, що здатна до творчих перетворень, орієнтації у нестандартних ситуаціях, добору форм, методів, засобів виховного впливу у відповідності з потребами молодіжного     колективу. Він має  усвідомлювати     власну індивідуальність, уміння впливати на свідомість інших людей, проводити діагностування їх розвитку, прогнозування результатів.

     Виходячи з вище сказаного визначу мету і завдання виховання у вищій школі. Метою виховання у вищій школі є:

- всебічна підготовка фахівців для різних галузей науки, промисловості, різнорідного виробництва до творчої праці, підкріпленої глибоко моральним усвідомленням її необхідності;

- спрямування молоді на набуття соціального досвіду;
- сприяння       досягненню       нею       відчуття       необхідності доброзичливих міжнаціональних взаємин у майбутній професійній діяльності;

- вироблення   поваги   до   державної   символіки,   Конституції
України;

- розвиток у студентів правової, духовної, художньо-естетичної,
трудової, екологічної тощо культури.

     Означена мета виховання у вищій школі потребує планомірної роботи професорсько-викладацького складу ВНЗ у цілому та кураторів зокрема над розвитком у молодого покоління особистісних рис, необхідних з державних, національно-культурних, суспільних позицій.

     Педагоги вищої школи та куратори, здійснюючи виховну роботу, мають вклинити у її зміст зустрічі з визначними діячами науки, освіти, культури, в яких зосереджені найкращі якості громадян України. Вони можуть розповідати про духовні цінності предків, акцентуючи увагу студентів на положеннях літописів, міфів, сказань, дум, фольклорних та мистецьких джерел тощо. Враховуючи бажання молоді організатори виховної роботи повинні проводити екскурсії до всенародних святинь, вказуючи на їх значенні в історії і для історії. Суттєво значущим є відвідування музеїв, театрів, кінотеатрів, виставок та інших культурних осередків. Кураторові та іншим педагогам необхідно організовувати презентації книг на різноманітні теми наукового, освітнього та культурного життя і спонукати вихованців самостійно відвідувати такі презентації. Вагомим є проведення конференцій, "круглих столів", диспутів і дискусій, які несуть суттєве виховне навантаження.

     Реалізація поставленої мети може забезпечуватись шляхом дотримання у виховному процесі важливих виховних завдань, до яких відносимо наступні:

- формувати свідомість (національну) майбутньої еліти держави,
бажання працювати задля її розквіту;

- забезпечувати  вироблення у  студентів  поваги  до  історії  і
культури рідного народу, його мови, традицій і звичаїв;

- підвищувати   духовну   культуру   особистості,   впливати   на
вдосконалення її світоглядних позицій;

- розвивати соціальну активність молоді, через включення її у
процес державотворення;

- вдосконалювати   індивідуальні   здібності   вихованців   ВНЗ,
забезпечувати можливість їх самореалізації;

- сприяти    зміцненню    фізичного    та    психічного    здоров'я
студентів;

- впливати   на   усвідомлення   молоддю   зв'язку   між   ідеями
індивідуальної    свободи,        законними    правами,    громадською
відповідальністю;

- готувати   майбутніх   фахівців  до   життя  і   праці   в  умовах
ринкових відносин;

- надавати потребуючим    студентам допомогу у реалізації їх
життєвих планів.

2.2 . Методика для дослідження соціальних якостей студентської молоді

     На основі цього матеріалу проведемо декілька методик для дослідження моральних якостей студентів у виховному процесі у ВНЗ.

1.      Експрес-діагностики соціальних цінностей особистості (за Н.П.Фетіскіним та ін.).

     За допомогою методики можна виявити особисті, професійні та соціально-психологічні орієнтації і переваги. Її можна використовувати як на етапі профорієнтації, так і в процесі наймання працівника на роботу  та атестації кадрів. Вона є ефективною також для діагностики соціальних цінностей студентської молоді.

Інструкція

     Нижче пропонується 16 цінностей. Оцініть для себе значущість кожної з них у балах за шкалою: 10 (неважливо), 20, 30, 40, …, 100 (дуже важливо):

1.      Цікава робота, що приносить Вам задоволення.

2.      Високооплачувана робота.

3.      Вдале одруження або заміжжя.

4.      Знайомство з новими людьми, соціальні заходи.

5.      Залучення до суспільної діяльності.

6.      Ваше віросповідання.

7.      Спортивні вправи.

8.      Інтелектуальний розвиток.

9.      Кар’єра.

10. Красиві автомобілі, будинок, одяг тощо.

11. Час у колі родини.

12. Кілька близьких друзів.

13. Робота на добровільних умовах у некомерційних організаціях.

14. Медитація, міркування, молитви і т.ін.

15. Здорова збалансована дієта.

16. Читання навчальної літератури, перегляд освітніх передач, самовдосконалення тощо.

Обробка й аналіз результатів

     Розподіліть бали відповідно до таблиці 2.2.1., дивись додаток А.( цифри в розділах – номери відповідних цінностей).

     Чим більша підсумкова кількість балів у кожному розділі, тим більшу значущість становить для Вас цей вид цінностей. Важливо також те, що ближче одне до одного значення у всіх восьми розділах, тим більш різнобічна Ви є людина.

2.      Тест «Ваш характер»

     Завдання перше.

     Відповідайте по можливості відверта на питання, наведені в таблиці 2.2.2. у додатку А.

     Підрахуйте загальну суму балів за таблицею 2.2.3, яка розташована у додатку А. Запишіть суму набраних Вами балів і виконайте друге завдання.

     Завдання друге.

     Прикладіть кінець олівця до точки в середині фігури А (дивись малюнок 1 у додатку Б). Заплющте очі і намалюйте 6 хрестиків, намагаючись розмістити їх у межах кола.

     Те саме виконайте з фігурою Б, усі хрестики постарайтеся розмістити всередині квадрата.

     Якщо один або більше хрестиків розмістилися на лінії кола або квадрата, Ви одержуєте за кожен із них по 10 балів.

     Якщо один або декілька хрестиків потрапили за коло чи квадрат, Ви одержуєте за кожен з них по 5 балів.

     Якщо всі хрестики розмістилися всередині великого квадрата або кола, Ви одержуєте 0 балів.

     Завдання третє.

     Уявіть, що свою роботу Ви повинні довірити колезі. Ви можете зробити вибір із чотирьох людей, «портрети» яких наведені на малюнку 2, дивись додаток Б. Кому з них Ви не хотіли б доручити роботу? Закресліть номер цього портрета.

     Якщо це А, Ви одержите 1 бал, Б – 10 балів, В – 6 балів, Г – 15 балів.

     Тепер підрахуйте отримані Вами бали за всі  три завдання і прочитайте відповіді.

     77 і більше балів. Ви вірите, що всі люди за вдачею добрі. Навіть тоді, коли хтось розчарує Вас або образить, Ви намагаєтеся його захищати, шукаєте в ньому хороші риси. У Вас власний світ, повний романтики, поезії і добра.