Інвестиційна діяльність підприємства і заходи щодо її удосконалення

-         створення сприятливого інвестиційного клімату і стимулювання притоку капітальних вкладень у виробництво;

-         інвестиційне забезпечення структурної перебудови економіки;

-         мобілізація всіх джерел інвестиційних ресурсів та їх ефективне використання;

-         стимулювання процесів розвитку виробничої сфери;

-         забезпечення зростання внутрішнього валового продукту і створення умов для нарощування внутрішніх інвестиційних ресурсів.

          Збільшення обсягів інвестицій у майбутньому і підвищення їх ефективності передбачає вирішення таких першочергових завдань:

-         уточнення пріоритетних напрямів залучення інвестицій;

-         удосконалення амортизаційної політики;

-         надання державної підтримки суб”єктам господарювання;

-         підвищення ефективності використання державних інвестиційних ресурсів;

-         запровадження механізмів стимулювання довгострокового кредитування виробництва комерційними банками;

-         стимулювання збільшення заощаджень громадян та їх інвестиційного спрямування, вдосконалення системи гарнтій збереження внесків громадян у фінансово-кредитні установи;

-         сприяння залученню іноземних інвесторів до довгострокових інвестиційних проектів, практичне забезпечення системи гарантій для них;

-         стимулювання збільшення виробництва конкурентоспроможних товарів та послуг за рахунок ресурсозбереження, впровадження нових технічних і технологічних досягнень, ефективної конверсії, прогресивних структурних змін у виробництві;

-         удосконалення нормативно-правової бази інвестиційної діяльності.

          Реалізація основних напрямів інвестиційної політики на 2005-2007 роки потребує консолідації ресурсів усіх джерел фінансування (табл.3.1.1).

Основних причин спаду виробництва та погіршення фінансового стану на спільному підприємстві “Сандерс-Іршава ГмбХ” декілька. Насамперед, продукція неконкурентоспроможна на ринках Європи (китайський текстиль на 30% дешевше), а 90% продукції експортувалося. Ускладнилась ситуація і з продукцією для внутрішньому ринку. З січня 1998 року підвищилось на 15% ввізне мито на імортну пряжу,  що призвело до подорощання тканини на 10 відсотків. В результаті цього відбулося накопичення готової продукції на складах. На сьогоднішній день запаси готової продукції наскладах складють 3806,2 тис. грн., алеїх не вистачає для повноти асортименту, гами кольорів та необхідної кількості.

Таблиця 3.1.1 Прогнозовані обсяги інвестицій (млн. грн.)

              Ефективне використання основних фондів та виробничих потужностей має велике значення, як для підприємства, так і для країни в цілому. Повніше використання основних фондів веде до зменшення потреби у введенні в експлуатацію нових виробничих потужностей, до збільшення випуску обсягів продукції та підвищення її якості (а, значить, і прибутку), прискорюється їх оборотність, що значною мірою сприяє вирішенню проблеми скорочення розриву в термінах фізичного і морального зносу, прискорює темпи оновлення основних фондів.

              Успішне функціонування основних фондів та виробничих потужностей залежить від того, якою мірою реалізуються екстенсивні та інтенсивні фактори кращого їх використання. Екстенсивне поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей означає: по-перше, збільшення часу функціонування основного устаткування і, по-друге, підвищення питомої ваги діючого устаткування в складі всього устаткування, наявного на підприємстві.

              Важливим напрямком підвищення ефективності використання основних фондів на СП “Сандерс-Іршава ГмбХ” є зменшення кількості недіючого устаткування, виведення із експлуатації зайвого та швидке залучення у виробництво невстановленого устаткування, обсяги якого є досить значними.

              Набагато ширші можливості має інтенсивне поліпшення на аналізованому підприємстві використання основних фондів та виробничих потужностей, яка передбачає підвищення ступеня завантаження устаткування за одиницю часу. Підвищення інтенсивного завантаження устаткування може бути досягнуто шляхом модернізації діючого устаткування, машин та механізмів, установлення максимального режиму їх роботи.

              Інтенсивне використання основних фондів підвищується також через технічне удосконалення засобів праці та технологічні виробництва, скорочення строків досягнення проектної продуктивності техніки, удосконалення наукової організації праці, виробництва і управління, підвищення кваліфікації, та професійної майстерності робітників.

              Досить значними резервами кращого екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів і виробничих потужностей є удосконалення структури основних виробничих фондів.

              Існують різні форми простого і розширеного відтворення. Просте відтворення передбачає відновлення капіталу в незмінних розмірах, а розширене – у постійно зростаючих маштабах (підвищення обсягу номенклатури виробів, випуск більш якісної продукції, тобто з вищою продуктивністю, новими властивостями чи функціями). Форми простого відтворення – заміна застарілих засобів праці на аналогічні та капітальний ремонт. Грошовим джерелом простого відтворення є амортизаційні відрахування.

              Розширене відтворення основних фондів здійснюється шляхом реконструкції, розширення і технічного переозброєння діючих і будівництва нових підприємств і цехів. Усі роботи пов”язані зі створенням основних фондів, називаються капітальним будівництвом.

              Капітальне будівництво є особливою сферою матеріального виробництва, що поєднує будівельну індустрію, діяльність замовників, які створюють умови для інвестування, проектно-дослідні організації, наукові інститути. Ця сфера забезпечує впровадження в дію основних фондів і виробничих потужностей, а також окремих об”єктів будівництва.

              Капітальне будівництво є головним джерелом розширеного відтворення основних фондів, а також сферою практичного здійснення капітальних вкладень, або інвестування.

              У сучасних умовах інвестиції є найважливішим засобом забезпечення прогресивних структурних зрушень в економіці, поліпшення якісних показників діяльності на макро- і мікрорівнях. Чим більше маштабні обсяги і вище ефективність інвестицій, тим швидше відбувається відтворювальний процес.

              У період переходу до ринкової економіки, коли відбувається спад економіки і багато підприємств припиняє свою діяльність через нестачу коштів, перевага віддіється реконструкції і технічному переозброєнні діючих підприємств.

              На СП “Сандерс-Іршава ГмбХ” потрібно зробити реконструкцію – це перебудова існуючих цехів і об”єктів, як правило, без розширення будівель і споруд основного призначення. Вона пов”язується з удосконаленням виробництва і підвищення його техніко-економічного рівня на основі досягнень науково-технічного прогресу. Реконструкція здійснюється за комплексним проектом розвиток підприємства в цілому. Її завдання – збільшити виробничі потужності, поліпшити якість і змінити номенклатуру продукції. При цьому чисельність працюючих звичайно не збільшується, проте поліпшюються умови їх праці і передбачаються заходи щодо охорони навколишнього середовища.

              При реконструкції виробнича потужність підприємства збільшується насамперед внаслідок усунення диспропорцій у технологічних ланках; впроваджуються маловідходна і безвідходна технології, гнучкі виробництва; скорочується кількість робочих місць; підвищується продуктивність праці; знижується матеріаломісткість виробництва і собівартість продукції; підвищується фондовіддача і поліпшуються інші техніко-економічні показники діючого підприємства.

              Технічне переозброєння – комплекс заходів щодо підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів і ділянок на основі впровадження передової техніки і технології, механізації й автоматизації виробництва, модернізація і заміна застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним. Сюди ж відносять також заходи щодо удосконалення зальзаводського господарства і допоміжних служб. вОни здійснюються за проектами і кошторисами на окркмі об”єкти або види робіт. Останні розробляються на основі єдиного комплексу заходів техніко-економічного переоснащення, як правило, без розширення виробничих площ.

              Метою технічного переозброєння діючих підприємств є повна інтенсифікація виробництва,збільшення виробничих потужностей, зростання випуску продукції і поліпшення її якості завдяки продуктивності праці і поліпшення інших техніко-економічних показників роботи підприємства.

              Одним із стратегічних завдань більш ефективного розвитку СП “Сандерс-Іршава ГмбХ” є його структурна перебудова. Останню можна здійснювати, з одного боку, за допомогою проведення ефективної політики реструктуризації та санації, а з іншого – через ліквідацію (повне перепрофілювання).

              Процес реструктуризації можна розглідати як спосіб зняття суперечності між вимогами ринку й застарілою логікою дій підприємства. По суті, реструктуризація підприємства, трактується як здійснення організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, управління ним, форм власності, організаційно-правових форм, як здатність привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшити обсяг випуску конкурентоспроможної продукції, підвищити ефективність виробництва.

              Реструкткризація СП “Сандерс-Іршава ГмбХ” повинна спрямовуватись на розв”язання двох основних завдань: по-перше, якнаскоріше забезпечити виживання підприємства; по-друге, відновити конкурентоспроможність підприємства на ринку. Відповідно до цих завдань є такі форми і види реструктуризації підприємства (рис.3.1.1).

Рис. 3.1.1 Основні форми реструктуризації підприємства[6]           

              За оперативної реструктуризації підприємства можна розв”язати дві основні проблеми: забезпечення ліквідності та суттєве поліпшення результатів його діяльності. Період оперативної реструктуризації триває приблизно 3-4 місяці. Оперативні зміни на підприємстві потребують проведення комплексу заходів, що з них, як правило, спеціально виділяють такі:

-зміна окремих складових організаційної структури підприємства;

-створення і виокремлення нових структурних підрозділів;

-оперативне зниження дебіторської заборгованості;

-зменшення величини оборотних фондів через виявлення та реалізацію (ліквідацію) зайвих запасів (у тому числі запасів допоміжних матеріалів);

-скорочення обсягів основних фондів через реалізацію (ліквідацію) зайвого обладнання, транспортних засобів тощо.