Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Февраля 2013 в 00:29, курсовая работа
Мета даної курсової роботи – розкрити теоретичні і методологічні основи аналізу фінансового стану акціонерних товариств на прикладі ВАТ „ПГЗК”, та виявити резерви покращення фінансового стану.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі задачі:
визначити галузеві особливості організації фінансів підприємств гірничо-металургійного комплексу;
розглянути методику аналізу фінансів акціонерних товариств;
дати характеристику ВАТ „ПГЗК” і основних фінансово-економічних показників
Вступ 3
Розділ 1. Теоретичні та методологічні аспекти оцінки фінансового стану та підприємства та його короткострокове планування 5
1.1. Необхідність і значення оцінки фінансового стану підприємства
1.2.Методика аналізу фінансового стану підприємства 8
1.3.Галузеві особливості ВАТ „ПГЗК” та їх вплив на фінансові показники діяльності підприємства 12
Теоретичні основи проведення короткострокового фінансового
планування і прогнозування на підприємствах легкої промисловості
20
Розділ 2. Аналіз фінансового стану ВАТ „ПГЗК” 23
2.1.Характеристика діяльності ВАТ „ПГЗК” та його техніко – економічні показники 23
2.2.Аналіз (оцінка) ліквідності та платоспроможності
підприємства 28
2.3.Аналіз фінансової стійкості підприємства 32
Розділ 3. Рекомендації щодо планування поліпшення фінансового стану ВАТ „ПГЗК” 37
3.1.Шляхи зміцнення фінансового стану ВАТ „ПГЗК” 37
3.2.Прогнозування імовірності здійснення рекомендацій в умовах
невизначеності 45
ВИСНОВКИ 53
Список використаної літератури 56
Додатки 58
Коли випускаються нові акції, кошти власного капіталу будуть більші з врахуванням витрат на випуск нових акцій (F) (друкування, реєстрація, комісійна плата брокерам і т. д.)
У цьому випадку формула для обчислення буде такою:
КА |
= |
D1 |
+ E |
P0(1-F) |
(3.12)
де F - витрати на випуск нових акцій.
Модель оцінки основного капіталу грунтується на таких пунктах:
Використовуючи дані, подані вище, складаємо рівняння моделі оцінки основного капіталу:
KA=Rf+βx (Km-R), ( 3.13)
де Rf – безризиковий коефіцієнт, Km – доход ринку, прибуток по портфелю цінних паперів, β - коефіцієнт ризику.
Якщо припустити, що безризиковий коефіцієнт становить 6%, коефіцієнт ризику - 1,2, очікуваний доход ринку – 10%, то використавши цю формулу, визначимо, що кошти капіталу КА становлять:
КА=6+1,2*(10-6)=0,1080 або 10І8%
Kc = (WiKd) + (WpKp) + (WsKA)
де Wi – пропорція довгострокових облігацій, Wp – пропорція привілейованих акцій, Ws – пропорція звичайних акцій (в структурі капіталу)
Wi + Wp + Ws = 1,0
Сума пропорційних частин повинна дорівнювати 1,0.
Kd – кошти довгострокових облігацій, Кр – кошти привілейованих акцій, КA – кошти акційного капіталу.
Кошти акційного капіталу можна подати як кошти випущених раніше акцій або як кошти нових акцій. Якщо підприємство використовує для фінансування операцій лише власний акційний капітал, то середньолропорційні кошти всього довгострокового капіталу будуть становити 10%. Але якщо крім акційного капіталу використовуються кошти довгострокових облігацій і привілейованих акцій, це може зменшити величину середньопропорційних коштів усього капіталу.
Використавши попередні обчислення для різних видів капіталу, визначимо кошти довгострокових облігацій Кі = 3,69%, кошти привілейованих акцій Кр = 8,4 %, кошти акційного капіталу Кn = 10 % (таблиця 3.4).
акційного капіталу за 2001 рік
Джерело капіталу |
Пропорція (частка) |
Нетто-кошти капіталу |
Середньо-пропорційні кошти капіталу |
Довгострокові облігації |
0,30 |
3,69% |
1,11% |
Привілейовані акції |
0,10 |
8,40% |
0,84% |
Звичайні акції (акційний капітал) |
0,60 |
10,00% |
6,00% |
Всього |
7,95% |
При використанні інших фондів, крім акційного капіталу, середньопропорційні кошти зменшуються від 10% до 7,95%. Якщо використовуємо більшу частку довгострокових облігацій (наприклад, 60%), то середньопропорційні кошти капіталу будуть ще менше, як показано в наступній табл. 3.5.
Таблиця 3.5
Джерело капіталу |
Пропорція (частка) |
Нетто-кош-ти капіталу |
Середньо-пропорційні кошти капіталу |
Довгострокові облігації |
0,60 |
3,69% |
2,21% |
Привілейовані акції |
0,10 |
8,40% |
0,84% |
Звичайні акції (акційний капітал) |
0,30 |
10,00% |
3,00% |
Всього |
6,05% |
З даного розрахунку бачимо, що при включенні довгострокових облігацій в капітальну структуру підприємства можуть значно зменшитися середньопропорційні кошти усього капіталу. Цього можна досягнути лише при умові, якщо цей новий додатковий капітал буде приносити доходи не менші своїх нетто-коштів. При зменшенні продуктивності цього капіталу ситуація може бути несприятною для підприємства, тобто збільшуються середньо-пропорційні кошти всього капіталу, що може негативно вплинути на вартість цінних паперів.
При прогнозуванні пайових вкладів (акцій) основними поняттями, якими користуються є:
Для ВАТ “ПГЗК” розрахунки такі (враховуючи, що ринкова ціна акції становить 35 грн.);
ДРА |
= |
ЧДЗА |
= |
122000 |
=6,1(грн.) |
СКА |
20000 |
(3.15)
де ДРА – доход в розрахунку на акцію, ЧДЗА – чистий доход від звичайної акції, СКА – середня кількість акцій, випущених в обіг.
При оцінці доходу в розрахунку на акцію важливу роль відіграють методи обчислення амортизації і оцінка вартості товарно-матеріальних запасів. У наступній формулі подамо врахування амортизації при оцінці доходу на акцію.
РНГ |
= |
ЧДЗА+А |
= |
122000+20000 |
=7,1(грн.) |
СКА |
20000 |
(3.16)
де РНГ – рух наявних грошових коштів в розрахунку на акцію, А – амортизація.
ДиРА |
= |
ВД |
= |
40000 |
=2(грн.) |
СКА |
20000 |
(3.17)
де ДиРА – дивідент в розрахунку на акцію, ВД – виплачені дивіденди.
Дивіденди в розрахунку на акцію обчислюються діленням усієї суми виплачених дивідендів на середню кількість акцій, випущених в обіг. Важливе значення має також частка доходів на акцію, яка залишається для фінансування експансії підприємства. Нижче подамо методи обчислення коефіцієнту виплати дивідендів, коефіцієнту відношення ціни до прибутку і нетто-капіталу на акцію.
КВД |
= |
ДА |
= |
2 |
=0,33(грн.) |
ДРА |
6,1 |
(3.18)
де КВД – коефіцієнт виплати дивідендів, ДА – дивіденд на акцію.
Наступний коефіцієнт показує відношення ціни акції до доходу в розрахунку на акцію.
КВЦП |
= |
РЦА |
= |
3500 |
=5,7(грн.) |
ДРА |
6,1 |
(3.19)
де КВЦП – коефіцієнт відношення ціни до прибутку, РЦА – ринкова ціна акції.
Цей коефіцієнт ще називають коефіцієнтом доходності. В нашому випадку він становить 5,74 раза. Це означає, що інвестор платить 5,74 грн. за кожну гривню доходу на акцію. Чим вищий коефіцієнт доходності (коефіцієнт Р/Е), тим більша довіра інвесторів до даних акцій.
КВА |
= |
АК |
= |
500000 |
=25(грн.) |
СКА |
20000 |
(3.20)
де КВА – “книжкова” ціна акції, АК – акціонерний капітал.
Коефіцієнт "книжкової" вартості акції обчислюється як частка, одержана від ділення всього акціонерного капіталу на середню кількість акцій, випущених в обіг.
КВРЦКВА |
= |
РЦА |
= |
35 |
=1,4(грн.) |
КВА |
25 |
(3.21)
де КВЦККВА – коефіцієнт відношення ринкової ціни до “книжкової” вартості акції.
Відношення ринкової ціни до "книжкової" вартості акції (Р/В) Вможе служити як критерій оцінки, тому що при теоретично ідеальних умовах ринкова ціна і "книжкова" вартість мають дуже близькі значення.
Всі вище згадані інвестиції мають низький ризик і високу гарантію повернення капіталу. При ідеальних умовах коефіцієнт Р/В приблизно дорівнює 1. При коефіцієнті Р/В меншому 1, банки мають проблеми з видачею позик. І навпаки, ми можемо побачити, що коефіцієнт Р/В є більшим і у банків з великим потенціалом росту, завдяки їх вигідному розміщенню або можливості злиття з іншими банками.
Коефіцієнт Р/В має велике значення при прийнятті інвестиційних рішень. При покупці акцій з низким коефіцієнтом Р/В інвестор може одержати вигоду, а при покупці акцій з високим коефіцієнтом Р/В зазнати збитків.
Проведений аналіз фінансового стану і фінансових результатів базового підприємства показав, що управління фінансами підприємства не відповідає вимогам сучасного ринкового середовища.
Взяти хоча б аналіз власного капіталу. Він показав, що фінансування діяльності на базовому підприємстві за останні два роки провадиться ефективно, але результати розрахунків коефіцієнту незалежності показують, що підприємство потребує збільшення власного капіталу, а фінансова стабільність ВАТ „ПГЗК” бажає бути кращою.
В цьому випадку прибутковість акцій може забезпечити як можливість накопичення капіталу, отримання інвестицій, так і розвиток акціонерного товариства, що можливо за умови оптимального поєднання капіталізованого прибутку і прибутку, що іде на виплату дивідендів. Враховуючи те, щоуправління акціонерним товариством перебуває на стадії зародження та перших етапів розвитку, пріоритет акціонерів повинен переважати. Але для українських акціонерних товариств виплата дивідендів – рідкісне явище. Причина вбачається у відсутності економічного механізму реалізації дивідендної політики. Саме проблему управління фінансовим станом акціонерних підприємств і було розглянуто у даній роботі на прикладі ВАТ “ПГЗК”.