Аналіз фінансового стану ВАТ „ПГЗК”

О_ф – фактична основність;

Ст – ставка за кожний 0,1 мод. зміни  основності.

ПС_осн = (1,32 – 1,23) * 4,5 / 0,1 мод. = +4,05 (грн.)

Дрібність агломерату залишимо на рівні 17,7%, тому що чим більше дрібність, тим менш ціна на продукцію, а відповідно зменшиться виручка від продажу агломерату.

Ц = 112,42 + 0,52 + 4,05 = 116,99 (грн.),

Отже, ціна за 1 т агломерату  склала 116,99 грн.

Виручка від продажу товарного  концентрату становить 105835 тис. грн. (83,4*1269), що на 2655 тис. грн. більше, ніж фактично одержали за 2001 рік з гіршими показниками якості.

Виручка від продажу агломерату склала 126934 тис. грн., (116,99 х 1085) що на 4962 тис. грн. більше.

Загальна реалізація товарної продукції становить 233573 тис. грн., що на 7617 тис. грн. більше.

Собівартість реалізованої продукції  залишилась такою ж, тобто 182074 тис. грн., так як обсяг реалізованої продукції  не змінився.

Валовий доход за 2001 рік з покращеними  показниками якості товарної продукції склав 51499 тис. грн., що більше на 7617 тис. грн.

Інші операційні доходи та адміністративні  витрати залишаються на рівні 20 190 тис. грн. та 3 030 тис. грн. відповідно.

Витрати на збут можливо зменшити до планових, які складають 2820 тис. грн.

Інші операційні витрати складають 25608 тис. грн.

Фінансовий результат від операційної  діяльності становить 40231 тис. грн., що більше на 7717 тис. грн.

Інші доходи і фінансові витрати  складають 4062 тис. грн. та 5912 тис. грн. відповідно.

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування з урахуванням покращених показників якості товарної продукції збільшився на 7717 тис. грн., тобто склав 38381 тис. грн.

Але, щоб отримати остаточний результат  необхідно розрахувати податок на прибуток.

Різниця між фактичним фінансовим результатом від звичайної діяльності до оподаткування за 2001р. та фінансовим результатом, отриманим у результаті розрахунку, становить 16591 тис. грн. – додатковий прибуток.

Ставка податку на прибуток становить 15%, таким чином податок складає 1157 тис. грн. (7717 * 0,15).

Отже, податок на прибуток дорівнює 5653,3 тис. грн. (1157 + 4496).

Чистий прибуток з урахуванням  покращених показників якості концентрату та агломерату склав 27074 тис. грн., що на 5402 тис. грн. більше.

Дані розрахунку резервів збільшення сум прибутку показані у табл. 3.1.( дод. К)

Керівництво підприємства само вирішує  як розподілити додатковий прибуток (рівномірно або надати перевагу тому чи іншому фонду) та куди використати даний додатковий прибуток: на розвиток виробництва, на матеріальне заохочування, на соціальні потреби, на збільшення статутного фонду, у резервний фонд, чи на поповнення обігових коштів та на інші цілі.

З метою покращення якості концентрату та агломерату використовують технічні, економічні та організаційні заходи.

Виконання усіх вище перерахованих  заходів забезпечить покращення якості товарного концентрату та агломерату, що приведе до збільшення прибутку у розпорядок підприємства ВАТ „ПГЗК”.

 

3.2. Прогнозування імовірності  здійснення рекомендацій в умовах  невизначеності

 

Одним із основних факторів, який негативно впливає на фінансовий стан базового підприємства, зокрема на його низьку платоспроможність, як показав проведений аналіз, є високий рівень невиправданої дебіторської заборгованості. Погашення такої заборгованості є важливим резервом відновлення платоспроможності підприємства. Однією з форм рефінансування дебіторської заборгованості є факторінг – продаж дебіторської заборгованості на користь факторингової компанії або банку, тобто проведення операції з перевідступленням першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи іншому кредиторові (фактору) з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредиторові. Розмір винагороди за факторинговими операціями залежить від ризиковості операції, діючої процентної ставки та строків настання платежу і становить від 10 до 20% суми боргу. Але перш ніж удаватися до факторінгу необхідно провести заходи щодо рефінансування дебіторської заборгованості: комплекс процедур з примусового стягнення заборгованості. Іншим заходом щодо реструктуризації активів є мобілізація прихованих резервів. Розмір прихованих резервів на активному боці балансу дорівнює різниці між балансовою вартістю окремих майнових об’єктів підприємства та їх реальною (вищою) вартістю. Для мобілізації прихованих резервів необхідно:

• реалізувати окремі об’єкти основних та оборотних засобів, які безпосередньо не пов’язані з процесом виробництва та реалізації продукції (будівлв і споруди невиробничого призначення, боргові цінні папери, понаднормові запаси сировини);
• провести індексацію балансової вартості майнових об’єктів, які не можна реалізувати без порушення нормального виробничого циклу.Цей заход не підвищить платоспроможність підприємства, але у разі його застосування зміниться структура пасивів – збільшиться стаття “Статутний капітал” чи “Додатковий капітал”.

Для покращення фінансового  стану ВАТ “ПГЗК” можна шляхом зменшення статутного фонду за рахунок зменшення номінальної вартості акцій (деномінізація) або зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості. Деномінація акцій означає здійснення емісії акцій за новою номінальною вартістю,після чого старі акції обмінюються на нові. Зменшення кількості акцій проводиться шляхом об’єднання кількох акцій в одну, а також викупити їх з метою анулювання. Акціонерне товариство має право викупити в акціонера оплачені ним акції для таких цілей:

• для їх наступного перепродажу;
• розповсюдження серед своїх працівників;
• з метою анулювання.

Крім запропонованих заходів ВАТ “ПГЗК” необхідно:

- нарощувати обсяги  виробництва і реалізації товарів,  робіт, послуг;

- розширювати, орієнтуючись  на ринок, асортимент і якість  продукції;

- впроваджувати заходи  щодо підвищення продуктивності  праці своїх працівників;

- зменшувати витрати  на виробництво (реалізацію) продукції,  тобто її собівартості;

- з максимальною віддачею  використовувати потенціал, що є у розпорядженні підприємства, у тому числі його фінансові ресурси;

- зі знанням справи  вести цінову політику. Бо на ринку діють переважно вільні ціни;

- грамотно будувати  договірні відносини з постачальниками  і покупцями;

- вміти найбільш доцільно  розміщувати фінансові ресурси  з точки зору досягнення оптимального ефекту.

Не важко помітити, що останні три з названих вище напрямків значною мірою залежать від сумісності і кваліфікації економістів, фінанссистів, робітників договірного відділу, які причетні до фінансової роботи підприємства. Так на стадії укладання угод з покупцями дуже важливо домовитися про оптимальні ціни на товари і послуги, строки перегляду цін у зв’язку з інфляційними процесами  в економіці. У договорі повинні бути чітко визначені застереження щодо порядку обчислення розмірів витрат (збитків), які є наслідком порушень зафіксованих у ньому зобов’язань сторін, а також щодо порядку відшкодування цих витрат.

Проаналізувавши фінансові  результати комбінату можна зробити  висновок, що прибуток від реалізації є головною складовою частиною прибутку. Для його зростання підприємство має не лише нарощувати обсяг реалізації, зменшувати витрати на придбання продукції, але ще й дбати про зменшення залишків нереалізованої продукції на своїх складах, ліквідацію боргів у розрахунках з покупцями, чого в умовах діючої системи розрахунків і загального незадовільного стану економіки підприємств досягти досить складно. Але при стабільних економічних умовах господарювання основний шлях збільшення прибутку від реалізації пов’язаний зі зниженням собівартості  реалізуємої продукції. Для того, щоб зменшити ціни на сировину, економічний відділ та керівництво підприємства “ПГЗК” повинні проводити маркетингові дослідження ринку і виявляти більш вигідних постачальників, а також прагнути уникати посередників.

До основних резервів зростання прибутку від реалізації продукції є: збільшення обсягу реалізації продукції, підвищення цін, зниження собівартості товарної продукції, підвищення якості продукції, пошук більш вигідних партнерів, реалізація в більш оптимальні строки.

Оцінку рекомендацій щодо покращення фінансового стану підприємства проведемо у наступному розділі.

На фінанси підприємства великий вплив мають види фінансування. Кошти капіталу є одним з дуже важливих факторів у виборі джерел довгострокового фінансування підприємств. Вибір не того засобу в невідповідний час може мати негативний вплив на рентабельність та інвестиційну вартість підприємства. Саме тому управління підприємства, що планує та добирає засоби для фінансування своїх операцій, мусить в першу

 

 
 
чергу добре проаналізувати та з'ясувати, як цей, новий чи додатковий, капітал впливає на загальний рівень кошту всього капіталу підприємства. Перед тим як перейти до способів та аналізу коштів капіталу, охарактеризуємо кошти капіталу підприємства та які головні фактори можуть впливати на об'єм того чи іншого капіталу.

Під поняттям коштів капіталу розуміємо оплату за використання даного капіталу. Ця оплата може бути у формі процентів на облігації або дивідендів плюс інші прибутки чи зиски на акції. Крім того, додаємо витрати, пов'язані з випуском чи продажею цих цінних паперів та так звані адміністративні витрати. Щодо величини коштів за використання тих чи інших фондів то вона може бути функцією двох різних факторів:

• загального рівня процентів на грошовому чи капітальному ринках;
• господарського чи фінансового ризику даного підприємства.

Підприємство, операції якого є більш ризиковані в  порівнянні з іншими, мусить платити  звичайно більш вищу винагороду чи премію за використання фондів. Це має  негативний вплив не лише на рентабельність підприємства, але і на вартість його цінних паперів.

Обчислення коштів довгострокових облігацій, тобто коштів нових засобів фінансування підприємств, здійснюється наступним чином: проценти, які підприємство платить за облігацію ділимо на її ринкову ціну. Наприклад, якщо підприємство платить 7% за облігацію, а її ринкова ціна становить 95 грн., то кошти даного капіталу будуть 7,37% (7:95x100 = 7,37). Це є брутто-коштів. Щоб одержати нетто-коштів, треба виконати додаткові обчислення, а саме - пристосувати ці кошти до податкового проценту, який дане підприємство платить від прибутку. Формула для обчислення нетто-коштів така:

K_d(1 - Т) = нетто-кошти,    (3.9)

де K_d – кошти довгострокових облігацій, Т – податковий процент.

Для обчислення нетто-коштів необхідно брутто-коштів помножити на величину процентів податків. У нашому випадку брутто-коштів становить 7,37 %, а податковий процент - 50 %. Підставляючи ці дані у подану вище формулу, одержуємо наступний результат:

7,37(1 - 50%) = 3,69%.

Кошти привілейованих акцій  обчислюються подібно до коштів довгострокових облігацій, тобто ділимо дивіденди, які підприємство платить за одну акцію, на ринкову ціну однієї акції. Наприклад, якщо підприємство сплачує 8% дивідендів, а ринкова ціна становить 95 грн., то кошт привілейованої акції буде становити 8,4%. Цей кошт також дорівнює нетто-кошту, бо тут не треба пристосовувати ці кошти до податкового проценту, як це робиться при обчисленні коштів на довгострокові облігації. Головною причиною є те, що податковий уряд вважає дивіденди по привілейованих акціях як розподіл прибутків, які платяться вже після виплати прибуткового податку, а проценти по облігаціях сплачуються перед виплатою прибуткового податку. В цьому полягає різниця в обчисленні цих коштів.

Для обчислення коштів власного капіталу потрібно взяти до уваги такі фактори:

- дивіденди на акцію;

- ринкову ціну акції;

- прогнозування доходово-капітального  прирісту доходів (експансію).

В даному випадку дуже важко спрогнозувати розмір дивідендів на акцію, але ще важче передбачити капітальний приріст (експансію) на акцію. Для визначення темпу росту використовуємо таку формулу:

g = b * RОE,    (3.10)

де: g - темп росту капіталу, b - частка затриманого доходу на акцію, ROE – норма прибутку на акційний капітал.

Кошти власного капіталу можна обчислити за формулою:

КА	=	D1	+E
		P0

 

(3.11)

де  К_A- кошти власного (акційного) капіталу, D₁ - дивіденди на одну акцію, Р₀ –ціна акції на біржовому ринку, Е-доходово-капітальний приріст (експансія) на одну акцію.

Якщо дивіденди за одну акцію становлять 2 грн., ціна акцій на біржовому ринку – 50 грн., а прогнозована експансія на одну акцію становить 6 %, то на підставі поданої формули кошти власного капіталу будуть 10 %.

КА	=	2	+ 6 = 10%
		50