Аналіз фінансового стану ВАТ „ПГЗК”

Отже, усі заходи збільшення якості продукції можна визначити у  трьох групах: технічні, економічні та організаційні.

Технічні задачі, що необхідні для  покращення якості продукції, включають в себе: вдосконалення виробничо-технічної бази промисловості, покращення технології та культури виробництва, підсилення і покращення технічного контролю, подальший розвиток та покращення стандартизації і нормалізації продукції.

Під виробничо-технічною базою  виробництва розуміється ряд  підготовчих заходів: наукові дослідження, проектні і конструкторські роботи, розробка технічної документації для виробництва.

Покращення якості продукції не в меншому ступені залежить і  від покращення технології виробництва. Покращення технології повинно відбуватися у різних галузях промисловості і різними шляхами.

На ВАТ «ПГЗК» впроваджують у  виробництво наступні заходи по новій  техніці і технології:

1. Модернізація конструкції автостели конвеєра №13 ОВУ-2 дробарної фабрики №1.
2. Впровадження вдосконаленої технології збагачення поживними речовинами магнетитових руд на секції №12 рудозбагачувальної фабрики №2 для одержання концентрату зі змістом заліза 65%.
3. Виконати модернізацію торцевого ущільнення агломашини.
 

5. Впровадити нову систему управління тарельчатими питателями в агломераційному цеху.
6. Впровадити тиристорні збудники В-ТПЕ 8 для синхронних двигунів потужністю до 3200 кВт з управлінням режимів реактивної потужності.
7. Ввести в експлуатацію прилади автоматизованого обліку термальної енергії.

Підсилення і покращення технічного контролю є умовою покращення якості продукції. На ВАТ "ПГЗК" даний  контроль здійснює відділ технічного контролю (ВТК). Робітники ВТК перевіряють  не тільки якість продукції, але і якість роботи виконавців. Їхньою головною задачею стає не тільки виявлення браку, але і з'ясування причин його виникнення.

Для покращення якості продукції все  більше значення набуває покращення культури виробництва, створення на кожному підприємстві необхідних умов для нормальної праці робітників. Правильна організація праці, суворе дотримання умов режимів температури, освітлення, чистота повітря приміщень і ліквідація по можливості важких фізичних робіт, забезпечення питною водою, гарним робітничим одягом, нормальне функціонування побутових, медичних служб – все це впливає не тільки на підвищення продуктивності праці, але і на якість продукції.

Економічні задачі в області  покращення якості продукції можуть бути виділені в чотири основні групи: вдосконалення фінансування заходів по покращенню якості продукції, підсилення матеріальної зацікавленості і відповідальності за якість продукції, планування собівартості і встановлення системи цін, що стимулюють покращення якості, і покращення форм суспільного впливу на якість продукції.

Однією з найважливіших задач  в області покращення якості продукції  є підсилення матеріальної зацікавленості і відповідальності за якість продукції. Довгий час оплата праці в промисловості  в значно більшому ступені була поставлена в залежність від кількості продукції, що випущена, ніж від якості. Зараз оцінка роботи підприємств по кількості реалізованої продукції припускає побічну оцінку її якості, оскільки якість створюваної продукції сильно відбивається на її реалізації. Наряду з підсиленням матеріальної зацікавленості у випуску якісної продукції надто важливо подальше підвищення матеріальної відповідальності за випуск недостатньо доброякісної продукції. Ця задача постає як у відношенні окремих робітників, так і колективів в цілому.

Планування собівартості і встановлення системи цін, що стимулюють якість продукції, також є дієвим засобом покращення якості продукції. Необхідно в планах краще пов'язувати показники витрат виробництва продукції з її суспільною корисністю. Особливо важливо для покращення якості продукції встановити відповідну систему цін, що стимулюють випуск продукції кращої якості.

Розумне поєднання технічних і  економічних заходів стало основою  для розвитку цілих організаційних систем, направлених на покращення якості продукції. Умовами здійснення системи є: висока особиста відповідальність кожного робітника за доручене діло, масовий самоконтроль за якістю роботи, що виконується усіма особами, що беруть участь в проектуванні і виробництві, технологічна та виробнича дисципліна.

До числа найважливіших організаційних задач відноситься також підсилення безпосередніх зв'язків між підприємствами – виробником та споживачем.

На ВАТ "ПГЗК" здійснюються наступні заходи для підвищення якості продукції:

1. за рахунок модифікації кондицій на магнетитові кварцити планується  підвищити якість руди, що подається на рудозбагачувальні фабрики, по залізу Fe магнітному з 26.9% до 27.3%.
2. виконати капітальний ремонт 5-й технологічної лінії ОВУ-1 дробарної      фабрики №1.
3. замінити горизонтальні і похилі конвеєра з настановою електронних вагів на секціях № 3,7 на рудозбагачувальної фабриці №1.
4. виконати капітальний ремонт секції №13 рудозбагачувальної фабрики №2 з заміною основного технологічного обладнання.
5. замінити вакуум-фільтри ДУ-68-2, 5 на вакуум-фільтри ДО-100-2, 5 на секції №1 рудозбагачувальної фабрики №2.
6. модернізувати ванні сепараторів ПБМ 120/300 для збагачення поживними речовинами матеріалу крупністю 10 мм (1 і 4 секції рудозбагачувальної фабрики №2).
7. модернізувати ванні сепараторів ПБМ 150/200 для збагачення поживними речовинами матеріалу крупністю 20 мм рудозбагачувальної фабрики №2.
8. модернізувати схему подачі стислого повітря на отдувку вакуум-фільтрів з настановою турбовоздуходувки ТВС-175 з частотою обертання ротору електродвигуна 2970 об/хвл. на рудозбагачувальної фабрики №2.
9. виробити заміну комплекту спекательної теліжки на агломашині аглофабрики №1.
10. вдосконалити систему обрушення матеріалів в бункерах шихтового відділення агломераційного цеху.

Систематичне зниження витрат –  основний засіб збільшення прибутку підприємства.

Можна виділити такі основні напрямки зниження витрат виробництва:

• використання досягнень НТП;
• вдосконалення організації виробництва та праці;
• державне регулювання економічних процесів.

Зниження собівартості за рахунок економії сировини, матеріалів, палива, енергії і витрат живої праці дозволяє випустити значну кількість додаткової продукції, що веде до збільшення прибутку підприємства і зростання рентабельності. Скорочення витрат на виробництво і реалізацію продукції призводить до прискорення оборотності обігових коштів на підприємстві.

Основними джерелами (елементи і статті витрат) зниження собівартості товарної продукції є:

1. систематичне зменшення витрат живої праці на одиницю продукції на основі науково-технічного прогресу;
2. покращення використання основних виробничих фондів і збільшення у зв'язку з цим випуску товарної продукції на кожну гривну основних фондів;
3. раціональне використання сировини, матеріалів, палива, енергія і скорочення витрат на одиницю виробу без зниження якості продукції;
4. скорочення витрат від браку і ліквідація непродуктивних витрат;
5. скорочення витрат по збуту продукції;
6. скорочення апарату управління виробництвом на основі раціональної його організації.

Крупні резерви збільшення випуску товарної продукції і зниження її собівартості зіставлені в кращому використанні виробничих потужностей і основних фондів підприємств.

Контроль за витратами на виробництво  і реалізацію продукції фінансові робітники повинні здійснювати і на стадії виконання підприємствами затверджених планів. Від розміру фактичних витрат на виробництво і реалізацію продукції залежить від виконання плану прибутку і рентабельності. Контроль повинен здійснюватися шляхом аналізу фактичної собівартості продукції. Його слід проводити систематично на основі місячних, квартальних і річних звітів.

Зниження собівартості продукції  досягається за рахунок різноманітних факторів - умови, що визначають зниження витрат, зв'язаних з процесом виробництва. Найважливішими з них є:

1. використання досягнень науково-технічного прогресу;
2. покращення розміщення підприємств і виробництва різноманітних видів продукції;
3. вдосконалення організації виробництва, праці і управління.

Важливе місце в забезпеченні найбільш повного використання джерел зниження собівартості продукції займає науково-технічний прогрес. Механізація і автоматизація виробництва, впровадження передових технології, більш ефективних матеріалів і раціональних форм організації виробництва і праці сприяють економії робочого часу, матеріалів, енергії, збільшують масштаби виробництва продукції і завдяки цьому скорочують витрати по управлінню і обслуговуванню, які приходяться на одиницю продукції, тобто виявляють вплив на основні статті собівартості продукції.

Раціональне розміщення промисловості  сприяє скороченню витрат на транспортування матеріалів і напівфабрикатів, а також на перевезення готової продукції.

Великий вплив на зниження собівартості продукції виявляє вдосконалення організації виробництва, праці і управління.

На ВАТ "ПГЗК" здійснюються такі заходи щодо зниження собівартості;

1. впровадження технології транспортування вскриши зі східного борту горизонту-75м на скальний ЦПТ.
2. виробити наплавку колісних пар думпкару.
3. виконання реконструкції приводів конвеєрів 1р – 2р з заміною металоконструкції конвеєрів ОВУ-1 дробарної фабрики №1.
4. забезпечити роботу секцій по повній технологічній схемі рудозбагачувальної фабрики №1.
5. забезпечити роботу секцій 1-4, 11-14 рудозбагачувальної фабрики №2 по повній технологічній схемі.
6. впровадження запальних горнів нової конструкції в агломераційному цеху.
7. впровадження пальника нової конструкції для паління шихти в агломераційному цеху.
8. виконання реконструкції сатураторної з настановою нових компресорів.

На збільшення прибутку мають вплив:

1. пошуки та набуття сировини і матеріалів по помірним цінам.
2. набуття новітнього і швидкоокупаємого обладнання.
3. максимальне використання законодавчих пільг.
4. підбір висококваліфікованих кадрів.
5. мінімізація податкових виплат без порушення діючого законодавства.

Здійснення усіх перерахованих  вище заходів забезпечить покращення якості та зниження собівартості товарної продукції – концентрату та агломерату, що приведе до збільшення прибутку ВАТ "ПГЗК".

Резерви збільшення сум прибутку визначаються по кожному виду товарної продукції. Основними їх джерелами є збільшення обсягів реалізації продукції, зниження собівартості, покращення якості товарної продукції, реалізація її на більш вигідних ринках збуту та інші, зменшення адміністративних витрат та витрат на збут, якщо можливо зменшення операційних та фінансових витрат.

Аналіз табл. 2.5 показує, що фактичний  обсяг реалізації товарної продукції згідно плану збільшився та склав 1007710 тис.грн. Даний факт відбувся за рахунок збільшення відгрузки концентрату на 29 тис.грн. та агломерату –  на 666 тис.грн.

Собівартість реалізованої товарної продукції за 2001р. збільшилась на 4840 тис. грн. за рахунок росту кількості штанг (на 3 т), колосників (на 157 т), вапняку (на 5,8 тис. т), підвищення цін на електроенергію (на 21,66 грн. за 1тис.Квт/ час), на аглоруду (на 29,6 грн/т), на футеровочную сталь (на 43 грн/т) та інші фактори.

Якісна характеристика товарної продукції  залишає бажати кращого.

Збільшення відсотків змісту заліза у товарній продукції і модуля основності агломерату впливає на збільшення ціни. Збільшення відсотків вологи і відсотків дрібності у товарній продукції зменшує ціну концентрату та агломерату.

Існують приплати та знижки за кожний відсоток зміни змісту заліза, вологи та модуля основності.

З концентрату приплати та знижки за кожний відсоток зміни змісту заліза складає 7,2 грн., вологи – 1,5% від ціни з урахуванням зміни змісту заліза.

З агломерату приплати та знижки за кожний відсоток зміни змісту заліза становить 5,8 грн., дрібності – 0,89 грн., а також  за кожний 0,1 модуля зміни основності - 4,5грн.

Згідно аналізу табл.2.5. збільшити  прибуток можливо за рахунок зниження витрат на збут та покращення якості товарної продукції.

Виконаємо розрахунок ціни на концентрат та агломерат за рахунок покращення якості показників товарної продукції.

За базу візьмемо фактичні показники 2001року і розрахуємо приплати та знижки на товарну продукцію, табл.2.6.

Концентрат 64,68% Fe, вологи 10,13%

Агломерат54,56% Fe, основність 1,23 мод., дрібність 18,02%.

Розрахуємо ціну концентрату.

Базова ціна концентрату складає 81,31 грн.

ПС_Fe = (Fe_б – Fe_ф) х Ст,      (3.1.)

де ПС_Fe – приплати та знижки за кожний відсоток зміни змісту заліза;

Fe_б – базовий зміст заліза у концентраті;

Fe_ф – фактичний зміст заліза у концентраті;

Ст – ставка за кожний відсоток зміни змісту заліза.

ПС_Fe = (64,97 – 64,68) * 7,2 = +2,09 (грн.);

У концентраті зміст вологи повинно  бути як можна менше, тому залишимо вологу у концентраті на рівні 10,13%.

Ц = Ц_б + ПС_Fe + ПС_в,      (3.2.)

де Ц – ціна концентрату;

Ц_б – базова ціна концентрату.

Ц = 81,31 + 2,09 = 83,4 (грн.)

Отже, ціна за 1 т концентрату з  покращеною якістю становить 83,4 грн.

Розрахуємо ціну агломерату.

Базова ціна агломерату складає 112,42 грн.

ПС_Fe = (54,65 – 54,56) * 5,8 = +0,52 (грн.);

ПС_осн = (О_б – О_ф) * Ст / 0,1 мод.    (3.3.)

де ПС_осн – приплати та знижки за кожний 0,1 мод. зміни основності;

О_б – базова основність;