Методи діяльності ймовірності банкрутства

Як видно з таблиці 3.3, темпи зростання чистого доходу від реалізації (133%) є меншими за темпи зростання собівартості (134%), витрат на збут (155%). Такім чином, одним з оздоровчих заходів на досліджуваному підприємстві повинно буди скорочення цих витрат та недопущення перевищення їх темпів зростання темпів зростання собівартості.

Наступним кроком складемо звіт про  фінансові результати на 2012 рік враховуючи відповідність темпів росту собівартості, витрат на збут до чистого доходу від реалізації  у скоригованому звіті про фінансові результати (табл. 3.6).

Як видно з табл. 3.6, завдяки скороченню собівартості, втрат на збут підприємство у 2012 році замість збитку у розмірі 2692,5 тис.грн. може отримати прибуток у розмірі 3000 тис.грн.

Наступним кроком складемо скоригований баланс підприємства ПАТ «Київенергоремонт» за 2012 рік  з урахуванням 0,5 -% знижки на 15% доходу від реалізації продукції  що становитиме 17000 тис. грн. (Додаток  Е) та з врахуванням отримання чистого прибутку, якій піде на погашення довгострокових фінансових зобов’язань, кредиторської заборгованості за товари та послуги та інших поточних зобов’язань.

 

Таблиця 3.6

Розрахунок скоригованого  звіту про фінансові результати ПАТ «Київенергоремонт» на 2012 рік

Показник	2011 рік	2012 рік (прогноз)	Темп росту (гр.3/гр.2)	2012 рік (план)	Темп росту (гр.6/гр.2)
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	127762	169813,2	1,33	169813	1,33
Податок на додану вартість	14372	18979,1	1,32	18979	1,32
Інші вирахування з  доходу	236	497,5	2,11	498	2,11
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	113154	150336,6	1,33	150337	1,33
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	74568	100055,6	1,34	99111	1,33
Валовий  прибуток	38586	50281,0	1,30	51225	1,33
Інші операційні доходи	52831	78535,2	1,49	78535	1,49
Адміністративні витрати	6074	7538,7	1,24	7539	1,24
Витрати на збут	26241	40611,8	1,55	34864	1,33
Інші операційні витрати	53683	79648,7	1,48	79649	1,48
Фінансові результати від  операційної діяльності (прибуток)	5419	1016,9	0,19	7709	1,42
Інші доходи	2255	1082,4	0,48	1082	0,48
Фінансові витрати	2534	1902,9	0,75	1903	0,75
Інші витрати	2369	2889,0	1,22	2889	1,22
Фінансові результати від  звичайної діяльності до оподаткування	2771	-2692,5	-0,97	4000	1,44
Податок на прибуток від  звичайної діяльності	1050	-	-	1000	0,95
Фінансові результати від  звичайної діяльності	1721	-2692,5	-1,56	3000	1,74
доходи	23	-	-	-	-
витрати	34	-	-	-	-
Чистий прибуток	1710	-2692,5	-1,57	3000	1,75

 

Тепер розрахуємо прогнозні показники  ефективності діяльності підприємства ПАТ «Київенергоремонт» з урахування пропозиції щодо реструктуризації активів підприємства (табл. 3.7).

 

 

 

Таблиця 3.7

Показники ефективності діяльності ПАТ «Київенергоремонт»

за 2011-2012 р.р.

Назва показника	Нормативне  значення	2011 рік	2012 рік (прогноз)	2012 рік (скоригов-аний)	Відхилення (+/-)
					р.4-р.3	р.5-р.4	р.5-р.3
1	2	3	4	5	6	7	8
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,2-0,35	0,04	0,01	0,86	-0,04	+0,86	+0,82
Коефіцієнт швидкої  ліквідності	0,6-0,8	1,59	1,24	1,59	-0,35	+0,35	-
Коефіцієнт покриття	1-1,5	2,16	1,72	2,19	-0,44	+0,47	+0,03
Рентабельність продажу %	-	4,79	0,68	5,13	-4,11	+4,45	+0,34
Рентабельність основної діяльності (виробництва) %	> 0	7,27	1,02	7,78	-6,25	+6,76	+0,51
Показник чистого прибутку %	-	1,51	-1,79	2,00	-3,30	+3,79	+0,48
Показник валового доходу %	-	34,10	33,45	34,07	-0,65	+0,63	-0,03
Рентабельність власного капіталу %	> 0	9,83	-8,24	8,40	-18,06	+16,64	-1,42
Оборотність дебіторської заборгованості	Збільшення	6,25	6,63	9,27	+0,38	+2,64	+3,02
Оборотність кредиторської  заборгованості	Збільшення	12,59	11,04	9,84	-1,55	-1,20	-2,75
Середній період погашення  дебіторської заборгованості	Зменшення	58,38	55,05	39,39	-3,33	-15,67	-18,99
Середній період погашення  кредиторської заборгованості	Зменшення	28,98	33,06	37,08	+4,08	+4,02	+8,10
Оборотність активів	Збільшення	1,72	2,04	2,01	+0,32	-0,03	+0,30
Оборотність товарно - матеріальних запасів	Збільшення	8,39	9,22	8,29	+0,82	-0,92	-0,10

 

 

 Продовження табл. 3.7

1	2	3	4	5	6	7	8
Коефіцієнт заборгованості	зменшення	0,75	0,80	0,72	+0,05	-0,07	-0,02
Коефіцієнт фінансової стабільності	>1	0,33	0,51	0,76	+0,17	+0,26	+0,43
Коефіцієнт фінансової автономії	0,5	0,25	0,20	0,28	-0,05	+0,07	+0,02
Коефіцієнт фінансової залежності	<2	4,14	4,96	3,63	+0,82	-1,33	-0,51

 

Як видно з табл. 3.7, за підсумками скоригованого прогнозного балансу  на 2012 рік покращилася абсолютна  ліквідність підприємства, також  зросли інші показники ліквідності (рис.3.1).

Рис. 3.1. Динаміка показників ліквідності ПАТ «Київенергоремонт»

 

Це відбулося за рахунок зменшення  суми поточних зобов’язань підприємства.

Також підвищилась оборотність  дебіторської заборгованості (+3,02) та зменшення  періоду погашення дебіторської заборгованості (- 18,99 днів).

Завдяки заходу з інкасації дебіторської заборгованості відбулося збільшення показника абсолютної ліквідності (+0,69) який становив значення 0,86, що набагато перевищує нормативне.

Також відбулося зростання коефіцієнта  фінансової стабільності (+0,26).

Отже, надання 0,5 -% знижки на 15% доходу від реалізації продукції що становитиме 17000 тис. грн. та зменшення темпів зростання  собівартості продукції та витрат  на збут призведуть до покращення ліквідності  підприємства ПАТ «Київенергоремонт».

Щодо фінансово-економічних заходів, то для покращення фінансового стану  підприємства  ПАТ «Київенергоремонт» можуть застосовуватися:

1) невідкладне скорочення витрат (закриття окремих нерентабельних  підрозділів підприємства, оптимізація  персоналу, зростання відпускних цін та виробництво продукції, яка гарантовано може бути реалізована);

2) розробка дієвих заходів економії  в усьому (конкретно для кожного  підрозділу основного виробництва,  інфраструктурних підрозділів, адміністративного  персоналу тощо);

3)  ефективне управління  дебіторською  і кредиторською заборгованістю;

4) пошук та формування фінансових  ресурсів для проведення антикризових  заходів  виробничо-технічного  характеру;

5) оптимізація використання вільних  грошових коштів (провадження заходів з енерго- та ресурсозбереження;  зважена депозитна політика) тощо.

3.3. Запровадження механізму інформаційного забезпечення системи запобігання банкрутству на підприємстві ПАТ «Київенергоремонт»

 

 

Важливим при формуванні елементів  інформаційного забезпечення, які будуть взаємодіяти з зовнішнім середовищем є закладення принципів відкритості та сумісності із зовнішніми інформаційними системами. Йдеться насамперед про інформаційні системи партнерів та контрагентів підприємства. На макрорівні доцільним є формування єдиної державної інформаційної системи. В економічно розвинених державах та країнах з трансформаційною економікою здійснюється постійний моніторинг діяльності підприємств. В процесі моніторингу центральні банки систематизують інформацію про  діяльність підприємств за обраною вибіркою з метою виявлення змін у ринковій кон’юнктурі. Така система дає змогу учасникам системи моніторингу порівнювати власні результати із результатами конкурентів та партнерів через використання зворотного зв’язку.

Крім цінності зібраної інформації для самого керівництва підприємства (зокрема для прийняття управлінських  рішень, для розроблення та реалізації функцій та методів менеджменту  на підприємстві) вона може бути використана  для офіційних презентацій, звітів перед акціонерами, реклами продукції з посиланням на офіційний державний орган, який оцінив результати діяльності. Зрозуміло, що довіра до результатів моніторингу у всіх стратегічних групах буде значно вищою, ніж до інформації самого підприємства. Також завдання підприємства полягає у налагодженні тісних комунікаційних зв’язків, зокрема такого елементу комунікацій, як зворотній зв’язок. Одним із основних зовнішніх джерел інформації є бази даних, які формують різні державні органи влади.

Зокрема, у розвинених економіках обширна база даних за різними показниками діяльності галузей та підприємств формується центральними банками. Як зазначають науковці, запровадження моніторингу в Україні може стати важливим мобілізуючим чинником, який стимулюватиме підприємства до проведення ефективного самоаналізу, виявлення факторів, що впливають на їхню господарську діяльність, порівняння параметрів фінансового стану підприємства з відповідними показниками інших підприємств та з загальними тенденціями розвитку галузі та економіки загалом [25].

Інформаційна база на рівні держави  обов’язково повинна включати інформацію про підприємства, яким надається  державна допомога, оскільки надання  будь-якої державної підтримки змінює рівень конкуренції у галузі. Отримавши фінансову допомогу, підприємство має можливості активніше запроваджувати власну стратегію. Тому в Україні необхідно скористатись принципом політики субсидування підприємств – трасперентністю. Так в ЄС щорічно складаються та публікуються в засобах масової інформації звіти про субсидії, які містять вичерпну інформацію про пряме та опосередковане субсидування підприємств. Крім того, існує реєстр державної допомоги підприємством, який запроваджено у 2001 році, в якому розміщують вичерпну інформацію про випадки державної фінансової підтримки окремих підприємств чи галузей країн ЄС. Він функціонує в режимі “оn-line”, що означає щоденну актуалізацію інформації, яку містить цей реєстр [25].

У вітчизняній економіці на сьогодні практично відсутні організації, діяльність яких полягала б у формуванні банку даних і проведенні моніторингу макроекономічних тенденцій та діяльності окремих підприємств.

Механізм інформаційного забезпечення системи запобігання банкрутству підприємства доцільно формувати з двох етапів: етап обліку інформації та обміну нею та етапу аналізу інформації для прийняття управлінських рішень і вироблення заходів запобігання банкрутству підприємства (рис. 3.2).

Поділ механізму на етапи дає змогу забезпечити систему запобігання банкрутству актуальною інформацією за рахунок послідовності виконуваних дій різними підрозділами підприємства. На рис.3.2 показано спрямованість механізму на прийняття управлінських рішень щодо системи запобігання банкрутству. Для зниження рівня невизначеності інформаційна система повинна надавати максимально повну інформацію.

Водночас для збільшення оперативності  аналізу та швидкості прийняття  на основі неї адекватних управлінських  рішень ця інформація має бути структурована, оскільки перевантаженість керівництва інформацією є однією з причин виникнення ризиків банкрутства підприємства, зокрема інформаційних ризиків. Керівник повинен отримувати чітку інформацію про фінансовий стан підприємства.

Рис. 3.2. Механізм інформаційного забезпечення системи запобігання банкрутству підприємства

 

Важливим напрямком удосконалення  інформаційного забезпечення системи  запобігання банкрутству підприємств  є диверсифікація джерел інформації на підприємстві з метою підвищення її рівня ефективності й об’єктивності та розподіл функцій отримання інформації. Підприємство повинно розділити функції збору інформації та прогнозування розвитку подій і функції підготовки даних для прийняття управлінських рішень щодо заходів запобігання банкрутству підприємства. Тобто, відділ прогнозування та планово-економічного аналізу формує інформацію про розвиток середовища та внутрішній стан підприємства, аналітичний відділ збирає інформацію від контрагентів, асоціацій та державних статистичних органів тощо. Розподіл функцій між підрозділами дасть змогу уникнути їх дублювання та пришвидшить процес збирання та оброблення інформації.