Методи діяльності ймовірності банкрутства

З метою запобігання кризовим явищам це агентство рекомендує проводити поглиблений аналіз фінансового стану неплатоспроможних підприємств за допомогою системи фінансових коефіцієнтів платоспроможності, ліквідності та ділової активності.

Використаємо інтегральний показник оцінки фінансового стану підприємства, який можна формалізувати за формулою:

І=0,86*К_{абс.лікв.}+0,274*К_{шв.лікв.}+0,212*К_{пот.лікв.}+1,96*К_{забезп..об.к.}+0,456*К_{фін.авт.}    (2.1)

Розрахунки дали наступні значення інтегрального показника і відповідні йому висновки про фінансове становище  підприємства:

при І £ 1 – підприємство знаходиться в кризовому стані;

1 < І £ 3,627 – підприємству не загрожує криза;

І ³ 3,627 – підприємство неефективно використовує наявні ресурси, що може привести до кризи.

І=0,86*0,044+0,274*1,59+0,212*2,56+1,96*0,54+0,456*0,25   = 2,1

Розрахунок показав, що підприємству ПАТ «Київенергоремонт» не загрожує криза. Уникнути суб'єктивності при визначенні ознак кризового стану на підставі аналізу фінансових коефіцієнтів можна шляхом розробки чіткого алгоритму оцінювання задовільності структури балансу підприємства. Приклад використання такого алгоритму в російській практиці наведено у Додатку Г.

Як видно з представленої  схеми, у випадку, якщо структура  балансу за результатами аналізу  коефіцієнта поточної ліквідності  (К₁) і коефіцієнта забезпеченості власними оборотними коштами (К₂) визнана задовільною (як у випадку з ПАТ «Київенергоремонт»), додатково оцінюється стійкість фінансового стану підприємства за допомогою коефіцієнта втрати платоспроможності (К₃), який визначається за формулою:

К3 =	К1ф + (К1ф-К1п) * (3:Т)	(2.2)
	2

 

де, К_1ф — фактичне значення (на кінець звітного періоду) коефіцієнта поточної ліквідності; 

К_1п — значення коефіцієнта поточної ліквідності на початок звітного періоду;

З — нормативний строк втрати платоспроможності (3 місяці);

Т — звітний період в місяцях.

Якщо ж за результатами аналізу  структура балансу визнається незадовільною (як у випадку з ПАТ «Київенергоремонт»), додатково розраховується коефіцієнт відновлення платоспроможності (К₄) на період найближчих 6 місяців за формулою:

К4 =	К1+ (6: Т)*(К1Ф-К1п)	(2.3)
	2

 

Розрахуємо, згідно алгоритму оцінювання задовільності структури балансу  підприємства, коефіцієнт втрати платоспроможності  (К₃) для підприємства ПАТ «Київенергоремонт»:

К3 =	2,16 + (2,16-2,57)* (3:12)	= 1,03
	2

 

З розрахунку видно, що показник К₃ є трохи більшим за 1. Тобто, згідно алгоритму оцінювання задовільності структури балансу підприємства, у найближчому періоді підприємство ПАТ «Київенергоремонт» має деякі шанси втратити платоспроможність.

Крім системи фінансових коефіцієнтів для раннього запобігання кризових явищ у світовій практиці використовується спеціальні узагальнюючі (тестові) показники  загрози банкрутства. Для визначення інтегрального показника імовірності  банкрутства застосовується метод дискримінантного аналізу.

Цей метод базується на емпіричному  дослідженні фінансових показників значної кількості підприємств, певна кількість яких збанкрутіла, а решта — успішно функціонує в умовах ринкового середовища. У  зарубіжній практиці є багато методик  визначення інтегрального Z-показника рівня загрози банкрутства. Деякі з найбільш відомих підходів до прогнозування імовірності банкрутства систематизовано у табл. 2.9.

Найбільш відомою з наведених  моделей є п'ятифакторна модель Альтмана. Критеріальні значення оцінки імовірності банкрутства підприємства за цією моделлю перебувають в інтервалі від 1,8 до 3,0:

якщо z < 1,8 — імовірність банкрутства дуже висока; 1,8 < z < 2,70 — висока; z > 3,00 — дуже низька.

За даними розрахунків згідно моделі Альтмана, ймовірність банкрутства  підприємства ПАТ «Київенергоремонт» вище оптимального (1968р.) та перевищує мінімальне допустиме значення (1983р.).

Але розрахунок цього показника, запропонований безпосередньо Е. Альтманом, на практиці вітчизняних підприємств не може використовуватися, оскільки не враховує їх специфіки. Тому для застосування у вітчизняній практиці він був удосконалений російськими вченими у модель Давидової-Бєлікова (табл.2.9). Проведені розрахунки показника R свідчать, що для ПАТ «Київенергоремонт» R дорівнює 4,44, що означає мінімальну ймовірність банкрутства.

Таблиця 2.9

Прогнозування банкрутства  підприємства ПАТ «Київенергоремонт» за найбільш відомими моделями

Назва моделі	Окремі фактори, включені в  модель	Результати емпіричних  досліджень	Показник ПАТ «Київенерго-ремонт»
1	2	3	4
Модель Альтмана	Х1 — ліквідність (робочий капітал / активи); Х 2 — прибутковість (чистий прибуток / активи); Х 3  — рентабельність (прибуток до сплати податків і процентів / активи); Х 4 — фінансова стійкість (власний капітал / заборгованість); Х 5 — оборотність (виручка / активи)	Варіант 1968 р. z = 1,2 Х1 + 1,4 Х 2 + 3,3Хз + 0,6 Х 4 + 1,0Х5 Мінімальне допустиме  значення z  —  1,8; оптимальне — 3,0. Варіант 1983 р. z = 0,717 Х1 + 0,847Х 2+ 3,107Х3 + 0,42 Х 4 + + 0,998Х5. Мінімальне допустиме  значення  z — 1,23	Варіант 1968 р. 2,70         Варіант 1983 р. 2,40
Модель Спрінгейта	Х1— робочий капітал / активи; Х 2 — прибуток до сплати податків і відсотків /активи; Х 3— прибуток до сплати податків / короткострокова заборгованість; Х 4— виручка / активи	z = 1,03 Х1 + 3,07 Х 2 + 0,66 Х 3 + 0,4 Х 4. Мінімальне допустиме  значення z — 0,862.	1,43
Універсальна дискримінантна функція	Х1 — cash-flow / зобов'язання; Х 2 — активи / зобов'язання; Х 3 — прибуток / активи; Х 4 — прибуток / виручка; Х 5  — виробничі запаси / виручка; Х 6 — виручка / активи	z = 1,5 Х1+ 0,08 Х 2 +10 Х3+5Х 4+0,3 Х 5+0,1 Х 6. z > 2 — підприємство  фінансово стійке і йому не  загрожує банкрутство; 1 < z < 2 — фінансова стійкість підприємства порушена, але за умови антикризового управління банкрутство йому не загрожує; 0 < z < 1 — підприємству  загрожує банкрутство,  якщо воно не здійснить санаційних заходів; z < 0 — підприємство  є напівбанкрутом	0,83

 

 

 

Продовження табл. 2.9

1	2	3	4
Модель Давидової-Бєлікова	К1 — оборотний капітал/сума активів: К2 —чистий прибуток/сума власного капіталу; К3 — виручка від реалізації/сума активів; К4 — чистий прибуток/сума активів.	R = 8,38K1+K2 +  0,054K3 + 0,63 K4 При R<0 - імовірність банкрутства максимальна (90-100%). При 0<R<0,18 - ймовірність банкрутства висока (60-80%). При 0,18<R<0,32 - ймовірність банкрутства середня (35-50%). При 0,32<R<0,42 - ймовірність банкрутства низька (15-20%). При R<0,42 - ймовірність банкрутства мінімальна (до 10%).	4,44
Модель О.Терещенка	Х1 - частка покриття; Х2 - частка фінансової незалежності; Х3 - частка оборотності активів; Х4 - частка рентабельності операційного продажу за грошовим потоком; Х5 - частка рентабельності активів за вільним грошовим потоком; Х6 - частка рентабельності продажу; Х7 - частка оборотності обігових активів	Z = 0,213Х1 - 2,208Х2 + 0,67Х3 +1,13Х4  + 1,48Х5 +0,515Х6 + 0,467Х7 - 2,599 Z < -0,8 - зона фінансової кризи; -0,8 < Z < 0,51 - зона додаткового аналізу; 0,51 < Z - зона фінансової стійкості	1,04

 

За моделлю О.Терещенка підприємство ПАТ «Київенергоремонт» знаходиться у зоні фінансової стійкості.

Згідно моделі Спрінгейта для  підприємства ПАТ «Київенергоремонт» імовірність банкрутства низька.

Згідно моделі Універсальна дискримінантної  функції підприємству загрожує банкрутство,  якщо воно не здійснить санаційних заходів.

Досить надійним методом інтегральної оцінки загрози банкрутства підприємств  у світовій практиці є визначення коефіцієнта фінансування важколіквідних активів.

Шкалу оцінки імовірності банкрутства  за цією методикою наведено на рис. 2.4.

За допомогою табл. 2.10 зробимо  оцінку загрози банкрутства підприємства ПАТ «Київенергоремонт» за допомогою  коефіцієнта фінансування важколіквідних активів.

 

Рис. 2.4. Оцінка імовірності загрози банкрутства за допомогою коефіцієнта фінансування важколіквідних активів

Де, НА — середня вартість необоротних активів;

ЗТ — середня сума поточних запасів товарно-матеріальних цінностей (без запасів сезонного зберігання);

ВК — середня сума власного капіталу;

Кд — середня сума довгострокових банківських кредитів;

Кк — середня сума короткострокових банківських кредитів.

Таблиця 2.10

Оцінка імовірності  загрози банкрутства ПАТ «Київенергоремонт» за допомогою коефіцієнта фінансування важколіквідних активів, тис. грн.

№ з/п	Показник	Сума
1	НА — середня вартість необоротних  активів	33200,0
2	ЗТ — середня сума поточних запасів  товарно-матеріальних цінностей (без запасів сезонного зберігання)	8884,5
3	ВК — середня сума власного капіталу	17404,0
4	Кд — середня сума довгострокових банківських кредитів	33577,0
5	Кк — середня сума короткострокових банківських кредитів	5596,5
НА+ЗТ		7516,95
НА-ЗТ		-827,65
Вк+Кд		6658,65
Вк+Кд+Кк		6658,65

На підприємстві ПАТ «Київенергоремонт» не виконується ні одна умова, тобто імовірність банкрутства відсутня.

З метою своєчасного  виявлення тенденцій формування незадовільної структури балансу  у прибутково працюючого суб’єкта підприємницької діяльності і вжиття випереджувальних заходів, спрямованих  на запобігання банкрутству, Методичними  рекомендаціями [8] пропонується проводити систематичний експрес-аналіз фінансового стану підприємств (фінансовий моніторинг) за допомогою коефіцієнта Бівера.

Проте у згаданих Методичних рекомендаціях коефіцієнт Бівера помилково розраховується як відношення різниці між чистим прибутком і нарахованою амортизацією до суми довгострокових і поточних зобов’язань за формулою:

Кб = (Ф220 - Ф260) : (П480 + П620),                           (2.4)

де Кб - коефіцієнт Бівера;

Ф220 і Ф260 - чистий прибуток й амортизація, наведені у рядках 220 і 260 форми № 2 «Звіт про фінансові результати» відповідно;

П480 і П620 - довгострокові  й поточні зобов’язання (підсумки розділів III і IV), наведені у рядках 480 і 620 форми № 1 «Баланс».

У чисельнику коефіцієнта Бівера повинна стояти не різниця, а сума показників (чистий прибуток + амортизація) (див. [48]).

Ознакою формування незадовільної  структури балансу є такий  фінансовий стан підприємства, за якого  протягом тривалого часу (1,5-2 роки) коефіцієнт Бівера не перевищує 0,17. За міжнародними стандартами значення коефіцієнта Бівера повинне знаходитися в інтервалі 0,17-0,40, коли рівень його платоспроможності оцінюється як середній. За Кб < 0,17 рівень платоспроможності підприємства низький, а за Кб > 0,40 - високий.

Розрахуємо коефіцієнт Бівера для підприємства ПАТ «Київенергоремонт»:

Кб = (1710 – 4735) : (37662 + 17145) = -0,06

Як показав розрахунок, коефіцієнт Бівера на підприємстві ПАТ «Київенергоремонт» має від’ємне значення, тобто структура балансу підприємства є незадовільною, а рівень платоспроможності занадто низький.

У цілому, проведена діагностика фінансової ситуації і загрози банкрутства на підприємстві ПАТ «Київенергоремонт» дає підстави зробити такі висновки:

• згідно інтегрального показника оцінки фінансового стану підприємства йому не загрожує криза;
• згідно алгоритму оцінювання задовільності структури балансу підприємства, у найближчому періоді підприємство загрози втрати платоспроможності не існує;
• за даними розрахунків згідно моделі Альтмана ймовірності банкрутства підприємства ПАТ «Київенергоремонт» не існує;
• згідно моделі Спрінгейта для підприємства ПАТ «Київенергоремонт» імовірність банкрутства низька;
• згідно моделі Універсальна дискримінантної функції підприємству загрожує банкрутство,  якщо воно не здійснить санаційних заходів;
• згідно моделі Давидової-Бєлікова існує мінімальна ймовірність банкрутства;
• за моделлю О.Терещенка підприємство ПАТ «Київенергоремонт» знаходиться у зоні фінансової стійкості;
• за допомогою коефіцієнта фінансування важколіквідних активів імовірність банкрутства підприємства низька;
• згідно коефіцієнта Бівера на підприємстві ПАТ «Київенергоремонт» структура балансу підприємства є незадовільною, а рівень платоспроможності занадто низький.

Таким чином, хоча підприємство ПАТ «Київенергоремонт» на даному етапи господарської діяльності є фінансово стійким, йому не загрожує банкрутство, але існує загроза втрати платоспроможності.