Оцінювання джерел фінансування виробничо-господарської діяльності підприємств

Підвищення конкурентоспроможності українського фондового ринку і цивілізована інтеграція до міжнародних ринків капіталу повинні стати пріоритетами державної політики на фондовому ринку України.

Економічне зростання України багато в чому залежить від зусиль держави і професійних учасників по концентрації ринку в країні та від здатності мобілізувати фінансові ресурси з метою інвестування в реальний сектор економіки.

Цілісна інституційна інфраструктура фондового ринку повинна забезпечити його ефективне функціонування, слугувати національним інтересам, забезпечувати економічну безпеку і суверенітет України.

Створення ефективної системи захисту прав та законних інтересів інвесторів можливе тільки за умови об’єднання зусиль законодавчої, виконавчої та судової гілок влади, громадських організацій, засобів масової інформації, емітентів та самих інвесторів. З цією метою необхідно:

- привести українське законодавство щодо інвестиційної діяльності у відповідність до законодавства країн ЄС;

- прийняти відповідні зміни та доповнення до цивільно-процесуального та арбітражно-процесуального, валютного, банківського, податкового законодавства, а також законодавства, що регулює фондовий ринок;

- встановити ефективний механізм захисту, що стимулюватимуть інвесторів до захисту своїх прав, в тому числі запровадження норми колективного позову.

Для подальшого розвитку інструментів фондового ринку України необхідно здійснити:

- подальший розвиток ринку похідних фінансових інструментів;

- запровадження нових фінансових інструментів через застосування механізму пілотних проектів;

- законодавче запровадження системи андерайтингу;

- надання місцевим органам влади можливості здійснювати випуск муніципальних облігацій під певні пріоритетні прибуткові програми.

Таким чином, для ефективної роботи фондового ринку в Україні необхідно:

               проведення широкомаштабних реформ для створення прозорого, справедливого і надійного ринку;

               створення механізмів надійного захисту прав інвесторів та споживачів фінансових послуг;

               створення рівних можливостей інвесторів і споживачів фінансових послуг щодо доступу до ринку та отриманню фінансових послуг;

               підвищення якості роботи фінансових установ та стимулювання конкуренції між ними;

               створення законодавчої бази для формування справедливого та прозорого середовища укладення договорів на фінансовому ринку;

               адаптація національного фінансового ринку до міжнародних фінансових ринків;

               забезпечення стабільності фінансової системи держави;

               вдосконалення системи електронного обліку цінних паперів;

               створення умов для адекватного функціонування та взаємодії інформаційної, облікової системи та системи виконання угод шляхом приведення загальних принципів до стандартизації та уніфікації;

               ознайомлення фахівців із світовим досвідом організації фондового ринку шляхом міжнародного обміну та стажування.

Однак, виходячи з прогнозів розвитку світової економіки, очікується посилення негативних тенденцій у розвитку вітчизняного фінансового ринку.

Занепад українського фондового ринку може продовжуватися через втрату інтересу іноземних інвесторів до нього. Враховуючи, що активність на вітчизняному фондовому ринку у попередні роки підтримувалася в основному іноземними інвесторами, зміна їх пріоритетів на користь фінансових інструментів зі стабільним рівнем дохідності призведе до гальмування розвитку вітчизняного фондового ринку. Надалі, у 2010 р., можна очікувати пожвавлення діяльності інвесторів на світових фондових ринках. Цьому сприятиме вірогідне підвищення активності на ринку житла; консолідація активів внаслідок поглинання компаній, які опинилися на межі виживання; заходи, запроваджувані центральними банками та урядами країн (зниження податкового тиску, практична реалізація програм стимулювання економіки тощо). Очевидно, що зростання активності на світовому фондовому ринку відновить приплив іноземного капіталу на фондовий ринок України.

ВИСНОВКИ

Фінансові ресурси займають особливе місце в економічних відносинах. Їхня специфіка виявляється в тому, що вони завжди виступають у грошовій формі, мають розподільний характер і відбивають формування і використання різноманітних видів прибутків і нагромаджень суб'єктів господарської діяльності сфери матеріального виробництва, держави й учасників невиробничої сфери.

Організація виробничо-господарської діяльності підприємства вимагає відповідного фінансового забезпечення, тобто початкового капіталу, що утворюється з внесків засновників підприємства і приймає форму статутного капіталу. Це найважливіше джерело формування майна будь-якого підприємства. Конкретні засоби утворення статутного капіталу залежать від організаційно-правової форми підприємства.

Ефективна фінансова діяльність підприємства неможлива без постійного залучення позикових коштів. Використання позикового капіталу дає змогу  значного розширення обсягу господарської діяльності підприємства, забезпечити більш ефективне використання власного капіталу, прискорити формування різноманітних цільових фінансових фондів, а в кінцевому рахунку – підвищити ринкову вартість підприємства.

Отже, фінансові ресурси підприємства можливо поповнювати за рахунок власного або позиченого капіталу. Джерелами власного капіталу є: статутний фонд; нерозподілений прибуток; доходи від емісії акцій. Джерелами позиченого капіталу є: банківські кредити; розміщення облігацій; кредити під боргові зобов’язання; спеціальні фонди та програми; лізинг.

Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

В роботі було досліджено еволюцію поглядів на суть капіталу підприємств, охарактеризовано значення влас­ного капіталу в діяльності підприємств, проаналізовано тенденції капіталоутворення та особ­ливості формування структури власного капіталу підприємств в сучасних умовах, а також проведено структуризацію процесу оптимізації фінансування діяльності підприємства, про­аналізовано найпоширеніші джерела фінансування.

Структура джерел фінансових ресурсів ЗАТ «Єврокар» не зазнала протягом періоду, що аналізується,  значних змін. Питома вага власних та запозичених коштів у звітному та попередньому періодах майже не змінилась і складала близько 50% відповідно.

Проте відбулось значне поліпшення структури власного капіталу: збільшився нерозподілений прибуток, його питома вага у загальній сумі власних джерел фінансування склала 61%; з’явився резервний капітал (3%).

Структура позикових джерел фінансування показує, що у підприємства відсутні довгострокові зобов’язання. Позитивним моментом в діяльності підприємства є зменшення короткострокових кредитів та позик на 9,3%, але значно підвищилась кредиторська заборгованість і поточні зобов’язання (122,2%).

Проведений аналіз дає підстави зробити висновки, що на ЗАТ «Єврокар» для поліпшення процесу формування джерел фінансування виробничо-господарської діяльності доцільно спрямувати управлінську діяльність на зростання виручки від реалізації продукції, а також активізувати реалізаційні операції на зовнішньому ринку, впроваджувати контроль за станом дебіторської заборгованості та рухом грошових коштів, збільшувати величину власного капіталу, оптимізувати співвідношення між власними та позиковими ресурсами. Практична реалізація запропонованих заходів надасть можливість підвищити рентабельність власного капіталу, зменшити коефіцієнт заборгованості та урівноважити ефект фінансового важеля.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.      Закон України «Про підприємство» від 25 листопада 1998 року

2.      Закон України “Про  цінні папери та фондову біржу” від 11.09.1999р. №13-477

3.      Господарський кодекс України від 16.01.03 №436 – ІV

4.      Цивільний кодекс України від 16.01.03 №435 – ІV

5.      Азаренкова Г. Стан фондового ринку в Україні.//Економіка України-2004.-№3-с.27.

6.      Білик М.Д. „Сутність і оцінка фінансового стану підприємств // Фінанси України, 2005. № 3.

7.      Богачук Є.А. Тенденції сучасного світового та фондового ринків//Актуальні проблеми економіки.-2005.-№2-с.28.

8.      Войчак А.В., Камишніков Р.В.” Конкурентні переваги підприємства:  сутність і класифікація” // Маркетинг в Україні, 2005. №2

9.      Воробйов Ю.М. Формування власного фінансового капіталу підприємства//Фінанси України. – 2002. - №3 – с.36-40

10. Довбня С.Б Модель комплексної оптимізації фінансування підприємства // Фінанси підприємств. – 2006,№5.

11. Захарченко В.О. „Систематизація методів оцінки фінансового стану підприємства // Фінанси України, 2005. № 1.

12. Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навч. посіб. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл.. — К.: Кондор, 2003. — 364 с.

13. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2001. – 152 с.

14. Ковальська К.В. „Фінансова стійкість акціонерного товариства як умова його економічного розвитку” // Фінанси України, 2004. № 2.

15. Комірна В.В., Волошина К.А. Оцінювання джерел фінансування виробничо-господарської діяльності підприємств // Фондовий ринок – 2008, №36.

16. Котляр М.Л. „Аналіз фінансового стану підприємства” // Фінанси України, 2004. № 5.

17. Марченко А.А. Аналіз джерел формування фінансових ресурсів// Фінанси України – 2002 - №9 – с.102-108.

18. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч.посібник. – 2-ге вид.доп.і перероб. – К.: КНЕУ, 2001. – 240 с.

19. Опарін В.М. Фінансові ресурси: проблеми визначення та розміщення // Вісник НБУ. 2000. - № 5.

20. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. Посіб. – К.: Знання, 2004.

21. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб”єктів господарювання: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 554 с.

22. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт.кол.і науки ред. проф.А.М.Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2004.546 с.

23. Шевцова О.Й. Управління вартісно-ризиковими чинниками та часовими аспектами фінансування потреб у капіталі підприємств // Фінанси України – 2006,№3.

24. Шелудько В.М. – Фінансовий ринок. Навчальний посібник.К., 2003.

25. Яценюк А. Фондовий ринок України: проблеми та перспективи розвитку.//Вісник НБУ-2004.-№11-с.4.

26. Держкомстат України http://www.ukrstat.gov.ua

27. http://www.smida.gov.ua

28. http://www.stockmarket.gov.ua

29. http://www.emitent.net.ua

ДОДАТКИ

Додаток А

Рис. А.1. Фінансові ресурси підприємства

Додаток Б

Таблиця Б.1.

Баланс ЗАТ «Єврокар» на 31.12.2007