Оцінювання джерел фінансування виробничо-господарської діяльності підприємств

xt-align:justify">Оборотні активи значно перевищують по величині необоротні активи. Збільшення коефіцієнта свідчить про підвищення мобільності активів підприємства.

5. Коефіцієнт маневреності власного капіталу:

 

 

Значення Км показує частку власного капіталу, що використо­вується для фінансування поточної діяльності підприємства. Збіль­шення значення цього показника свідчить про збільшення можливості вільно маневрувати власними коштами. Нормативне значення цього коефіцієнту знаходиться в межах від 0,4 до 0,6.

Км0 = 132568,6 / 214795,5 = 0,62

Км1 = 219149,3 / 306134,3 = 0,72

Коефіцієнт маневреності власного капіталу збільшується і відповідає нормативу. Отже, спостерігаються зміни на краще: у підприємства з’явилося більше свободи маневрування коштами.

6. Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів:

 

 

Нормальне значення цього відносного показника, що було отримано на основі статистичного узагальнення господарської прак­тики, становить 0,6-0,8.

Кзап0 = 132568,6 / 154751,4 = 0,86

Кзап1 = 219149,3 / 232716,8 = 0,94

Таким чином за звітний період забезпечення власними обіговими коштами запасів збільшилось на 0,08, значення коефіцієнта майже відповідає нормативному значенню.

7. Коефіцієнт виробничих фондів:

 

 

Визначається відношенням балансової вартості виробничих фо­ндів (основних коштів, виробничих запасів) до підсумку балансу. За даними господарської практики нормальне значення Кв.ф. ≥ 0,5. Як­що показник менший від нормального значення, слід вжити заходів, щодо поповнення майна виробничого призначення, залучивши для нього додаткові власні кошти або довгострокові кредити.

Квф0 = 65411,8 / 425540,8 = 0,15

Квф1 = 106859,7 / 617009,3 = 0,17

Коефіцієнт виробничих фондів за попередній та звітний періоди менший від нормального значення, слід залучити додаткові власні кошти або довгострокові кредити для збільшення виробничих фондів..

8. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів:

 

 

Цей показник використовують для характеристики структури джерел коштів. Значення Кд.з. показує частку довгострокових креди­тів у сукупних стабільних джерелах фінансування. Також він дає змо­гу приблизно визначити частку позикових коштів при фінансуванні капітальних вкладень. Збільшення значення цього показника свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів, тобто про погіршення фінансової стійкості.

Кдз0 = 0 / (0+214795,5) = 0

Кдз1 = 0 / (0+306134,3) = 0

Отже, підприємство не має довгострокових зобов’язань як у звітному, так і у попередньому періодах.

9. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів:

 

 

Цей показник показує, яка частка необоротних активів профінансована чужими коштами, тобто не належить підприємству. Показник розраховують, припустивши, що довгострокові позики використовують для фінансування основних засобів, капітальних вкладень та інших необоротних активів.

Ксдв0 = 0 / 82228,9 = 0

Ксдв1 = 0 / 86985 = 0

Необоротні активи підприємства фінансуються власними коштами та за допомогою залучення короткострокових кредитів.

10. Коефіцієнт короткострокової заборгованості:

 

 

Коефіцієнт показує яку частину у загальних зобов’язаннях підприємства займають короткострокові зобов’язання.

Ккз0 = 210743.3 / 210743.3 = 1

Ккз1 = 310875 / 310875 = 1

Отже, коефіцієнт короткострокової заборгованості за звітний період не змінився і показує, що підприємство має лише короткострокові зобов’язання.

11. Коефіцієнт автономії джерел формування запасів:

 

 

Каз0 = 132568,6 / 343311,9 = 0,39

Каз1 = 219149,3 / 530024,3 = 0,41

Коефіцієнт за рік збільшився, отже, фінансова стійкість підвищилась.

12. Коефіцієнт співвідношення між дебіторською та кредиторською заборгованістю:

 

 

Загальною вимогою з боку кредиторів є обережність стосовно збільшення частки позикового капіталу підприємств; вони віддають перевагу тим, у кого велика частка власного капіталу. Власники під­приємств, навпаки, схильні підвищувати частку позикових коштів, але в межах припустимого ризику, щоб не втрачати фінансової стійкості.

Кд/к0 = 34580.1 / 64101.3 = 0,54

Кд/к1 = 97624.8 / 73132.7 = 1,33

Отже, за звітний період значення показника збільшилось, бажано зменшити абсолютні розміри як дебіторської, так і кредиторської заборгованості.

13. Коефіцієнт рентабельності на основі грошового потоку (коефіцієнт чистої виручки):

 

 

Коефіцієнт Рг.п. показує частку грошових коштів у виручці. Він доповнює традиційні показники рентабельності, визначаючи не тільки прибуткову, а й «грошову» продукцію.

Rгп0 = 104183,5 / 1701477,1 *100 = 6,1

Rгп1 = 194918,4 / 2751908,2 *100 = 7

Таким чином, за звітний період значення коефіцієнту рентабельності на основі грошового потоку підвищилось на 0,9%.

14. Коефіцієнт самофінансування (грошової віддачі інвестицій):

 

 

Коефіцієнт К  с.ф.  показує, яку частину інвестицій можна по­крити за рахунок грошового потоку.

Ксф0 = 104183,5 / 16725,7 = 6,2

Ксф1 = 194918,4 / 72606 = 2,7

Сума інвестицій за звітний період підвищилась значно більше, ніж сума грошового потоку, що й призвело до зменшення коефіцієнту самофінансування.

15. Коефіцієнт обслуговування боргу:

 

Коефіцієнт Коб показує спроможність підприємства погашати свої зобов’язання за рахунок коштів від основної діяльності.

Коб0 = 210743.3 / 154077,8 = 1,37

Коб1 = 310875 / 278228,1 = 1,12

Значення коефіцієнта обслуговування боргу показує, що коштів отриманих від основної діяльності недостатньо для погашення своїх зобов’язань.

 

 

2.3. Аналіз ефективності використання майна

 

Функціонування підприємства залежить від його спроможності приносити необхідний прибуток. При цьому варто мати на увазі, що керівництво підприємства має значну свободу в регулюванні розмірів фінансових результатів. Так, виходячи з прийнятої фінансової стратегії, підприємство має можливість збільшувати або зменшувати розмір балансового прибутку за рахунок вибору того або іншого способу оцінки майна, порядку його списання, установлення терміна використання і т.д.

Існує і використовується система показників ефективності діяльності, серед яких коефіцієнт рентабельності активів: [Додаток В]

 

 

РА = 189760,2 / 521275,1 = 0,3640 = 36,4%

Підприємство з кожної вкладеної гривні в активи одержує 0,36 грн.

У аналітичних цілях розраховується, як рентабельність усієї сукупності активів, так і рентабельність необоротного капіталу.

 

 

РНК = 189760,2 / 86985 = 2,109 = 210,9%

Підприємство з кожної вкладеної гривні в необоротні активи одержує 2,11 грн.

Показник прибутку на вкладений капітал, названий також рентабельністю власного капіталу, визначається по формулі:

 

 

РВК = 189760,2 / 260466 = 0,7285 = 72,85%

Отже, з кожної гривні вкладеного власного капіталу підприємство отримує 0,73 грн.

Також використовується такий показник рентабельності, як рентабельність виробничих фондів:

 

РВФ = Чистий прибуток / Виробничі фонди

 

РВФ = 189760,2 / 86135,8 = 2,2030 = 220,3%

Інший важливий коефіцієнт – рентабельність реалізованої продукції (рентабельність продажів) розраховується по формулі:

 

 

РРП = 189760,2 / 2382338,8 = 0,0797 = 7,97%

З кожної гривні  реалізованої продукції підприємство  отримує 0,8 грн. прибутку.

Поряд з абсолютними показниками фінансової стійкості доціль­но розраховувати сукупність відносних аналітичних показників – ко­ефіцієнтів ліквідності. Основними з них є коефіцієнти поточної, шви­дкої та абсолютної ліквідності.

1. Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття, загальної плато­спроможності):

 

Логіка обчислення коефіцієнту поточної ліквідності (покриття) полягає в тому, що підприємство погашає поточні зобов’язання за рахунок поточних активів. Значення Кл.п. показує, скільки грошових одиниць обігових коштів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зо­бов’язань. Критичне значення Кл.п = 1. Значення Кл.п = 1 – 1,5 свідчить про те, що підприємство вчасно ліквідує борги.

Клп0 = 82228.9 / 210743.3 = 0,39

Клп1 = 86985 / 310875 = 0,28

Значення коефіцієнта поточної ліквідності перебуває нижче критичного значення, що свідчить про те, що підприємство не вчасно ліквідовує борги.

2. Коефіцієнт ліквідності швидкої:

 

 

Коефіцієнт швидкої ліквідності на відміну від попереднього враховує якість активів і є більш суворим показником ліквідності, оскільки при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються).

Клш0 = (82228,9 – 154751,4) / 210743,3 = - 0,34

Клш1 = (86985 – 232716,8) / 310875 = - 0,47

Коефіцієнт показує, що величина поточних активів є значно меншою, ніж величина запасів, що й призводить до від’ємного значення. За звітний період коефіцієнт швидкої ліквідності зменшився на 0,13.

3. Коефіцієнт ліквідності абсолютної:

 

 

Значення цього коефіцієнта повинно перебувати в межах 0,2-0,35. Він характеризує здатність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість. Є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства. Зростання цього показника є однозначно позитивною тенденцією. Не менше 20 % поточних зобов’язань підприємство повинно мати змогу погасити в будь-який момент.

Кла0 = 119507,7 / 210743,3 = 0,57

Кла1 = 169355,5 / 310875 = 0,54

Отримані значення коефіцієнта абсолютної ліквідності знаходяться вище нормативних меж, що є хорошим показником і свідчить про високу здатність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість.

 

 

2.4. Сучасний стан фондового ринку України, як перспективного джерела фінансування підприємств

 

В умовах ринкових відносин велике значення для регулювання національної економіки та раціонального перерозподілу інвестиційних ресурсів  має розвиток фондового ринку в Україні, який значною мірою залежить від соціально-економічних змін в країні як передумов для розширення його послуг.

Розвиток ринку цінних паперів є індикатором лібералізації економіки та успішного проведення ринкових реформ, створює важливий компонент сучасного механізму економічного регулювання, надає економіці певної гнучкості й мобільності, забезпечуючи можливість швидкого переливу ресурсів із одних галузей в інші та здійснення структурної перебудови виробництва. [5]

Вітчизняний фондовий ринок було створено за дуже короткий період часу. Упродовж 1995-1998 років ринок швидко нарощував обсяги. Цей етап характеризується значним кількісним і якісним зростанням фондового ринку України. Каталізатором цього процесу можна вважати такі фактори, як прискорення темпів приватизації, зростання сектору державних цінних паперів з надзвичайно високою дохідністю, високі темпи інфляції та фіксований валютний курс, що стимулювало приплив грошей  нерезидентів, схильних до ризику. У період фінансової кризи 1997-1998 років відбувався масовий вихід іноземного капіталу з фінансового ринку, і лише з 2000 року ринок знову почав нарощувати обсяги.

Розвиток ринку у 2000-2007 роках стимулювався, з одного боку, стабільним розвитком економіки країни, зростанням обсягів ВВП, промислового виробництва, з другого – сприятливими зовнішніми факторами: зростанням попиту на світових ринках на продукцію основних українських експортерів, зростанням цін на продукцію металургії, а також усіх фондових індексів. Перелічені фактори призвели до чергового припливу спекулятивних іноземних капіталів: за підсумками 2007 року індекс ПФТС зріс на 135,4% - найвищий показник у Європі і другий у світі (див. рис. 2.2).

Рис. 2.2. Загальний річний об’єм торгів ПФТС (млн. грн.)

 

2008 рік завершив черговий етап розвитку ринку цінних паперів України, що розпочався у 2005 році і впродовж якого вітчизняний ринок привернув увагу широкого кола іноземних та вітчизняних інвесторів. Підвищення інвестиційної привабливості країни та активне входження зовнішнього капіталу на український ринок максимально позитивно позначились на його біржовому сегменті, який протягом останніх чотирьох років збільшився більше ніж в 5 разів та досяг свого піку в 2008 році.