Оподаткування банківської діяльності

     Об’єкт  оподаткування повинен бути стабільним, чітко визначеним, мати безпосереднє відношення до платника податку.

     Враховуючи  що банківські установи «виробляють» та продають специфічний товар –  банківські послуги, банківські операції, згідно Закону України «Про систему оподаткування» вiд 25.06.1991 р. № 1251-XII, відносять до об’єктів оподаткування.

     Оподаткування банків чинить значний вплив як на окремі банківські операції,  так і на їхню діяльність загалом. До речі,  саме в цьому і проявляється сутність оподаткування як важливої прямої умови банківської діяльності. Так, високі ставки податків породжують у банків прагнення мінімізувати показники балансового прибутку шляхом створення штучних витрат і спрямування коштів у спеціалізовані дочірні структури.  Податкові пільги (знижені ставки податків), наприклад, на доходи всіх державних цінних паперів, доходи по кредитах підприємствам пріоритетних галузей економіки тощо можуть сприяти активізації банківської діяльності у названих напрямках. Отже, за допомогою податків можна істотно впливати на діяльність банків. По-перше, оподаткування банківського прибутку є способом державного впливу на переорієнтацію фінансових потоків із банківського сектору у виробничий, а не у спекулятивні інструменти банківської діяльності (міжбанківське кредитування, ринок цінних паперів, валютні цінності). По-друге, податкове втручання у банківську діяльність не повинно послаблювати фінансову стійкість банків і сприяти їхньому банкрутству, особливо малих банків. По-третє, податкове регулювання повинно протидіяти наростанню монополізації у банківській сфері, оскільки монополізація ринку банківських продуктів створює умови та можливості для перекладання податкового навантаження на клієнтів через зростання відсоткових ставок за користування кредитами, зниження ставок на депозити, збільшення комісійних тарифів тощо. 
 
 
 

5. Користувачі інформації.

     Користувачами звітності комерційних банків України є: інвестори, кредитори, клієнти, контрагенти, органи влади (у тому числі податкова адміністрація), громадськість, керівництво та працівники банку, Національний банк України, міжнародні фінансово-кредитні установи. Вони використовують звітність для того, щоб задовольнити свої різноманітні потреби в інформації. 

6. Характеристика сучасного стану.

     В 2010 році АТ «Ерсте Банк» зважено й поступово активізував кредитування фізичних і юридичних осіб, при цьому розширив продуктовий ряд як кредитних, так і депозитних продуктів. Основними пріоритетами в 2010 році залишались якість обслуговування клієнтів, оптимізація й ефективність бізнес-процесів. В 2010 році АТ «Ерсте Банк» продовжував збільшувати ресурсну базу (депозити й поточні рахунки), яка зросла на 47% й склала 1 433,2 млн. грн., порівняно з 975,7 млн. грн. станом на 01.01.2010. Зростання депозитного портфелю вдалось зберегти завдяки як роздрібним, так і корпоративним клієнтам, які продовжують довіряти свої заощадження банку. При цьому банк запропонував роздрібним клієнтам можливість збільшити прибутковість своїх вкладів не тільки за рахунок депозитів, а й інвестуючи в пайові інвестиційні фонди.

     З початку року кредитний портфель за 2010 рік зменшився на 11% за рахунок погашень й станом на 01.01.11 склав 5 383,4 млн. грн., порівняно з 6 066,8 млн. грн. станом на 01.01.2010. На 1.01.2011 року кредитний портфель фізичних осіб склав 3 469,9 млн. грн. (64% від загального обсягу портфелю клієнтів), а юридичних осіб – 1 913,5 млн. грн. (36% від загального обсягу портфелю клієнтів).

     Обсяг резервів під активні операції збільшено на 24% до 1 409,9 млн. грн., порівняно з 1 138,1 млн. грн. на 01.01.2010. При цьому в другій половині 2010 року зростання резервів сповільнилось в результаті стабілізації кредитного портфелю. В 2010 року банку вдалось скоротити збитки більш ніж в 2,5 рази. АТ «Ерсте Банк» зберігає високуадекватність регулятивного капіталу на рівні 24,7% (10% – мінімум за вимогами НБУ), що свідчить про достатній запас міцності, при якому банк може дозволити собі збільшити активні операції в сьогоднішній все ще складній економічній ситуації й відсутності прибутку.

     Активи  та зобов’язання по поточному податку  на прибуток оцінюються в сумі, яку  Банк очікує отримати від податкових органів або сплатити податковим органам ставки оподаткування та податкове законодавство, що використовувались для розрахунку даної суми — це ставки та закони, чинні (або в основному чинні) до кінця звітного періоду.     Відстрочений податок визнається на звітну дату щодо всіх тимчасових різниць, що виникають між податковою базою активу та зобов’язаннями та їх балансовою вартістю в звіті про фінансовий стан.

     Відстрочене податкове зобов’язання Банк визнає щодо всіх тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню, крім тих випадків, за яких різниця виникає внаслідок операцій первісного визнання гудвілу, активу або зобов’язання в результаті господарських операцій, які не впливають на обліковий і податковий прибутки.

     Відстрочений  податковий актив (ВПА) визнається щодо всіх тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню, тією мірою, якою є ймовірність, що буде отримано оподаткований прибуток, до якого можна застосовувати тимчасову різницю, яка підлягає вирахуванню за винятком тих випадків, за яких ВПА виник унаслідок операції, яка не впливає ні на обліковий, ні на податковий прибутки.

     Балансова вартість відстроченого податкового активу переглядається на кожну звітну дату і знижується в тих межах, у яких більше не буде ймовірною доступність оподаткованого прибутку, достатнього щоб дозволити використати винагороду, від відстроченого податкового активу повністю або частково. Будь-яке таке зменшення сторнується тією мірою, якою стає ймовірною доступність достатнього оподаткованого прибутку.

Відстрочені податкові активи та зобов’язання банк оцінював за ставками оподаткування, які передбачає використовувати в період реалізації активу чи погашення зобов’язання.

     Банк  визнає відстрочений податок на прибуток витратами, крім відстроченого податку на прибуток, що нарахований у результаті операцій, що відображаються у власному капіталі.

Банк  відображає відстрочений податок на прибуток безпосередньо за рахунками власного капіталу, якщо податок відноситься до статей, які відображені безпосередньо за рахунками власного капіталу (переоцінка основних засобів, переоцінка цінних паперів у портфелі банку на продаж тощо).

     Банк  згортає відстрочені податкові  активи та зобов’язання, тому що має повне юридичне право згортати поточні податкові активи та зобов’язання та відстрочені податки, яки стосуються податку на прибуток, що накладений на Банк тим самим податковим органом. У 2010 році податок на прибуток в Україні стягувався з валового доходу, зменшеного на суму валових витрат, за ставкою 25% (2009 р.: 25%). 

  Витрати на податок на прибуток 

Коригування облікового прибутку (збитку) 

Податкові наслідки, пов’язані  з визнанням відстрочених податкових активів  та відстрочених податкових зобов’язань за 2010 рік