7. Інформаційне забезпечення дослідження

     Інформаційне забезпечення оподаткування банківських установ  можна поділити  на нормативне, аналітичне та інформаційне.

     Інформаційно  – нормативне забезпечення в управлінні фіскальним значенням оподаткування банківських установ полягає в знанні нормативно – правових актів, що регулює сферу оподаткування, до яких належать:

1. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року. Це документ містить інформацію щодо оподаткування суб’єктів господарювання в усіх сферах їх діяльності, зокрема у галузях народного господарства, фінансово-кредитному секторі економіки та сфері надання різноманітних послуг. У Податковому кодексі викладені положення щодо оподаткування на кожному етапі господарської діяльності підприємства, які раніше були викладені у відповідних Законах України та інших нормативно-правових актах, зокрема у наступних.
2. Закон України «Про податок на додану вартість» від 27 червня 1997 року за N 403/97-ВР. У законі наведено норми, за якими сплачувалось ПДВ суб’єктами господарювання за базовою ставкою 20%. Із прийняттям Податкового кодексу цю ставки планується знизити. Згідно Податкового кодексу платником податку є той господарюючий суб’єкт, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість). Така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку..
3. Закон України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року за № 1251-ХІІ. Цей закон відносить податок на прибуток до загальнодержавних податків та визначає напрямок його надходження до бюджету. Оскільки цей закон визначає основні та загальні принципи системи оподаткування, то ним користуються платники податків  на прибуток, Державна податкова служба в процесі стягнення податку, Міністерство фінансів України при складанні бюджету держави.
4. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР. Цей закон є основним регулюючим актом механізму стягнення податку на прибуток, він визначає об’єкт, предмет оподаткування, ставки податку на прибуток, порядку нарахування та строки сплати податку. Безпосередніми користувачами цього закону є податкові органи.
5. Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ. Цей закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Основними користувачами даної інформації є платники податків, а у податкових органів – управління погашення прострочених податкових зобов’язань.
6. Наказ ДПА України від 29 березня 2003 року за № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання». Цей наказ регулює звітність платника податку на прибуток щодо вірності його визначення та сплати за допомогою встановленої форми податкової декларації та порядку її заповнення. Основними користувачами даної інформації є безпосередньо платники податку на прибуток та ДПІ, що обслуговують даних платників, в обличчі канцелярії, що приймає декларації з податку на прибуток.
7. Наказ Міністерства фінансів України від 28 грудня 2000 року №353 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Податок на прибуток». Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати, доходи, активи і зобов’язання з податку на прибуток та її розкриття у фінансовій звітності. Застосовується підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності, які згідно з чинним законодавством є платниками податку на прибуток (крім бюджетних установ).

     Інформаційно  – аналітичне забезпечення забезпечує інформацією щодо наявності кількісних даних об’єкта дослідження, які є наявними в первинних документах ДПІ та платника:

1. Декларація з податку на прибуток, яка подається платником податку для реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в канцелярію відповідної ДПІ, а потім з неї до відділу адміністрування податку на прибуток для перевірки вірності нарахування податку та його сплати до бюджету.
2. Декларація з ПДВ, яка подається платником податку на додану вартість у встановлені законодавством терміни в органи ДПІ і включає розрахунок податкового зобов’язання та податкового кредиту і є різницею між цими величинами.
3. Єдиний державний    реєстр   юридичних   осіб   та   фізичних осіб   -   підприємців    - автоматизована  система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання    інформації    про    юридичних    осіб    та   фізичних осіб – підприємців.
4. Бухгалтерський облік за рахунком 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок 98 «Податок на прибуток»:

• 981 "Податок на прибуток від звичайної діяльності" ведеться облік суми витрат з податку на прибуток від звичайної діяльності. На цьому субрахунку також ведеться облік відрахувань до Державного бюджету України від доходів за державними грошовими лотереями і податку на доходи від страхової діяльності.

• 982 "Податок на прибуток від надзвичайних подій" ведеться облік нарахованої суми витрат з податку на прибуток від надзвичайних подій.

 

Щодо  інформаційних джерел забезпечення, то до них відносяться:

• періодичні видання ( «Фінанси України», «Економіка. Фінанси. Право», «Вісник податкової служби України», «Персонал»);
• монографії вітчизняних фахівців ( Єфіменко Т.І., Садовенко М.М., Томнюк Т.Л., Дука Ю.В., Хайтова Т.А.);
• статистична інформація з офіційних сайтів органів влади.

 

Зобразимо схематично структуру статистичного  спостереження ( рис. 7.1.)

 

 

 

 

 
 
 
 
 
 
 
 

Рис. 7.1 Структура статистичного спостереження ППП

 

8. Система показників

     Важливим  критерієм ефективності є дотримання певних пропорцій між складовими ефективності (обсяг зібраних податків) та пов'язаними з ними доходами. Загальними критеріями, які визначають ефективність збирання бюджетних доходів є відсоток виконання плану по збору доходів на певну дату та частка ВВП, який концентрується в бюджеті певного рівня. Визначаючи всі критерії, що впливають на збирання доходів, варто розглядати їх в розрізі 4-х груп: податкові, неподаткові, операції з капіталом та офіційні трансферти. До критеріїв ефективності збору податкових надходжень можна віднести частку ВВП, що припадає на податкові надходження. Критерієм ефективності збирання неподаткових надходжень може виступати відсоткова частка штрафів, які збираються на певну дату. Щодо офіційних трансфертів, то критерієм ефективності тут є повнота і своєчасність надходження фінансових ресурсів до місцевих бюджетів. Критерієм ефективності при здійсненні операцій з капіталом слугує відсоткова ставка, ризиковість вкладень та кваліфікаційний рівень співробітників.

 

Таблиця 8.1

Система показників 

 
 

 

9. Класифікації та групування

     В процесі аналізу надходження  ресурсів до бюджету використовують такі види класифікацій та групувань.

      У процесі аналізу фіскальної ролі податку на прибуток доцільно використовувати  таку класифікацію ( рис. 9.1):

                

податок на прибуток за суб’єктом: резиденти; нерезиденти; постійні представництва нерезидента; філії, структурні підрозділи

за методом встановлення оподаткування: прямий

залежно від рівня  структур: загальнодержавні

залежно від способу  стягнення: окладні

залежно від об’єкта  оподаткування: податки на доходи

 

     Рис. 9.1 Класифікація податку на прибуток

 

     а). Структурне - характеризує склад сукупності по групам за певними ознаками. Структурне групування збору надходжень до бюджету може бути здійснене за видами доходів.

     б). Типологічне - передбачає поділ неоднорідної сукупності на якісно однорідні групи, тобто виокремлення соціально - економічних типів.

     в). Аналітичне - це групування, яке відображає взаємозв'язок між різними ознаками.

 

II. Аналітична частина

     У даному розділі ми будемо досліджувати вплив оподаткування АТ «Ерсте банк» на формування дохідної частини бюджету. Оскільки розглядати в цілому всі податки по банку не зовсім коректно, то розглянемо такий вид податку як податок на прибуток.

10.Аналіз  ефекту та ефективності

Модель 1.Еефективності збору  податку на прибуток

     Ефективність - це відносна величина, яка характеризує відношення ефекту до ресурсів (кількості  платників податку на прибуток) для досягнення цього ефекту. Ефективність надходжень податку на прибутку визначається обсягом податкових надходжень податку на прибуток, що в середньому припадає на одного платника.

     Отже, ефективність надходжень податку на прибуток (Е) або результативність надходжень податку на прибуток (Рез.) - це обсяг надходжень податку на прибуток, що припадає на одного платника податку на прибуток. Результативність надходжень податку на прибуток до бюджету можна визначити за формулою:

     Результативність  надходжень податку на прибуток до бюджету = Обсяг податкових надходжень до бюджету /Всього доходів

     Таблиця 10.1

Розрахунок  результативності збирання податку  на прибуток із АТ «Ерсте банк» до доходів бюджету (млн.грн.)

 

     Умовою  зростання ефективності є перевищення  темпу приросту податку на прибуток над темпом росту доходів. Тпп (податку на прибуток) =5,6/2,3*100-100=146%. Отже, обсяг сплати податку на прибуток у 2010 році порівняно з 2009 роком зріс на 146%. Т пр (доходів бюджету) = 28,4/27,*100-100=4,4%. Отже, обсяг доходів бюджету у 2010 році зріс на 4,4% порівняно з 2009 роком.

     Темп  приросту надходжень податку на прибуток більший за темп приросту доходів  бюджету, що вказує на збільшення ефективності збирання фінансових ресурсів.

     Важливим  показником, що характеризує зміну  економічного показника є індекс. Розрахуємо індекс ефективності надходження  податку на прибуток за формулою: IE=I податку на прибуток/Iдоходів. Для цього розрахуємо

I податку  на прибуток = Податок на прибуток  звіт період/Податок на прибуток  базисний період=5,6/2,3=2,4, Iдоходів=28,4/27,2=1,02.

IE=2,4/1,02=2,35. I податок на прибуток = Iдоходів/ IE=1,02*2,35=2,4

Таким чином, за досліджуваний період, обсяг доходів до бюджету зріс на 4,4%, а податку на прибуток на 146%.

Модель 2. Факторний аналіз динаміки ефекту