Роль іноземних інвестицій в економіці України

План роботи:

Вступ.  

Стор. 3 

Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності. 

Стор. 4 

Поняття, сутність та класифікація інвестицій. 

Стор. 4 

Економічний зміст, мета та завдання економічної діяльності. 

Стор. 7 

Форми руху капіталу та інвестицій. 

Стор. 9 

Інвестиційна стратегія  та перспективна спрямованість інвестиційної  діяльності. 

Стор. 11 

Проблеми інвестування відтворення основних фондів на сучасному  етапі. 

Стор. 13 

Інвестиційна політика та капітальне будівництво на сучасному  етапі. 

Стор. 13 

Інвестиційне забезпечення структурної перебудови матеріального  виробництва. 

Стор. 15 

Міжнародний рух  капіталів та інвестицій. 

Стор. 18 

Форми міжнародного руху капіталів та інвестицій. 

Стор. 18 

Приоритетні сфери, зони та об`єкти іноземного інвестування в Україні. 

Стор. 20 

Фактори, що перешкоджають  притоку капіталу та іноземних інвестицій в економіку України. 

Стор. 24 

Інвестиційний ринок  України та його учасники. 

Стор. 28 

Зарубіжні інвестиційні інститути. 

Стор. 29 

Сучасна ситуація на ринку України. 

Стор. 33 

Висновки. 

Стор. 39 

Використана література 

Стор. 40 
 
 

Вступ 

Проблема інвестування зараз дуже гостро стоїть у більшості  країн світу. Україна також серед  них. І це не тому, що в неї маленький  промисловий потенціал або ж  нема кваліфікованих кадрів. Тож чому? І чому взагалі інвестування настільки  важливо, що уряд України встановив  податкові пільги для іноземних  інвесторів.

 Чи є інвестування  корисним чи, навпаки, шкідливим  явищем та чому?

 Інвестиційний  клімат в Україні зараз бажає  кращого, проте має тенденцію  до зростання кількості інвестицій. Найбільш привабливими для інвестування  є Києвська та Дніпропетровська  області по підсумкам 2001 року. Перше місце у рейтингу серед  областей займає саме Дніпропетровська  область, друге – Харківська, третє – Донецька. Далі йдуть  Запорізька та Одеська області.  До п`ятірки ж інвестиційно-непривабливих  регіонів у минулому році увійшли  Чернівецька, Чернігівська, Рівненська, Тернопільська та Житомирська  області.

 Аналіз темпів  росту економіки у регіонах  показав, що по динаміці економічного  розвитку були лідерами Івано-Франківська,  Кіровоградська, Дніпропетровська  та Чернівецька області.

 Більш ніж 40% респондентів, опитаних фахівцями  Інституту реформ, очикують у  2002 році поліпшення інвестиційного  клімату України, останні експерти  мають більш песимістичний настрій.  По даним Інституту, прямі іноземні  інвестиції в Україну по стану  на 01.04.2002 досягли $4,53 млрд. або $93 у розрахунку на душу населення.  Найбільші інвестиції за роки  незалежності України були здійснені  нерезидентами із США (16% загального  об`єму), Кіпру (10,7%), Великобританії (9,4%), Нідерландів (8,5%), Російської  Федерації (7,0%), та Віргінських  островів (6,1%).

 За перший квартал  2002 року чистий приріст капіталу  склав $115,8 млн, що на 14,3% більше  ніж у відповідному періоді  2001 року.

 Одночасно нерезиденти  вилучили капітал об`ємом $116,9 млн., або майже половину усього  об`єму торічних вилучень (у тому  році було репатрійовано $267,4 млн.). 

Що саме призвело до цього та що таке є інвестиції, яке визначення має цей термін? Спробуємо знайти відповідь на ці питання.

2. Поняття інвестицій  та інвестиційної діяльності. 

ПОНЯТТЯ СУТНІСТЬ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ 

ІНВЕСТИЦІЙ 

Економічна діяльність окремих господарюючих суб'єктів  та країни в цілому значною мірою  характеризується обсягом здійснюваних інвестицій. 

Терміни "інвестиції", "інвестування", "інвестиційний  процес", "інвестиційна діяльність", "інвестиційна політика" стали  вживатись у нашій країні порівняно  нещодавно. Тому поняття та сутність цих термінів у нашій економічній  літературі все ще трактуються по-різному. Так, наприклад, поняття "інвестиції" ототожнюється з капітальними вкладеннями, "інвестиційна діяльність" - з інвестуванням. Хоча ці поняття за своєю суттю та економічним змістом не однозначні. 

Термін "інвестиції" походить від латинського слова "invest", що означає вкладення  коштів. У більш широкій трактовці  інвестиції являють собою вкладення  капіталу з метою подальшого його збільшення. Інвестиції мають фінансове  та економічне визначення. 

За фінансовим визначенням, ІНВЕСТИЦІЇ — це всі види активів (коштів), що вкладаються в господарчу діяльність з метою отримання  доходу. Економічне визначення інвестицій можна сформулювати таким чином: інвестиції - це видатки на створення, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння основного капіталу, а також на пов'язані з цим  зміни обо­ротного капіталу, оскільки зміни у товарно-матеріальних запасах  здебільшого залежать від руху видатків на основний капітал. 

Інвестиції в об'єкти підприємницької діяльності здійснюються в різних формах. З метою обліку, аналізу та планування інвестиції класифікуються за різними ознаками. 

За об'єктами вкладень виділяються реальні та фінансові  інвестиції. 

Під РЕАЛЬНИМИ інвестиціями розуміють вкладення коштів у  реальні активи – як матеріальні, так і нематеріальні (іноді вкладення  коштів у нематеріальні активи, пов'язані  з науково-технічним прогресом, характеризуються як інноваційні інвестиції). 

Під ФІНАНСОВИМИ  інвестиціями розуміють вкладення  коштів у різні фінансові активи, серед яких найбільш значущу частку посідають вкладення коштів у  цінні папери. 

За характером участі в інвестуванні виділяються прямі  та непрямі інвестиції. 

Під ПРЯМИМИ інвестиціями розуміється безпосереднє вкладення  коштів інвестором в об'єкти інвестування. 

Під НЕПРЯМИМИ інвестиціями розуміється інвестування, опосередковане іншими особами (інвестиційними або  фінансовими посередниками). 

За періодом інвестування розрізняють короткострокові та довгострокові інвестиції. 

Під КОРОТКОСТРОКОВИМИ  інвестиціями розуміють звичайно вкладення  капіталу на період, не більше одного року (наприклад, короткострокові депозитні  внески, купівля корот­кострокових  ощадних сертифікатів і т. ін.). 

Під ДОВГОСТРОКОВИМИ  інвестиціями розуміють вкладення  капіталу на період більше одного року. 

У практиці великих  інвестиційних компаній довгострокові  інвестиції деталізуються таким  чином: 

до 2 років; 

від 2 до 3 років; 

від 3 до 5 років; 

понад 5 років. 

За формами власності  інвесторів розрізняють інвестиції приватні (акціонерні), державні, іноземні та спільні. 

За регіональною ознакою виділяють інвестиції всередині  країни та за кордоном. 

Під ВНУТРІШНІМИ  інвестиціями розуміють вкладення  коштів у об'єкти інвестування, розміщені  в межах даної країни. 

Під інвестиціями ЗА КОРДОНОМ (іноземні інвестиції) розуміють  вкладення коштів у об'єкти інвестування, розміщені за межами даної країни. 

Під інвестиціями звичайно розуміються довгострокові вкладення  капіталу в підприємства різних галузей  народного господарства, в інфраструктуру, в соціальні програми, в охорону  навколишнього середовища. Інвестиції виражають усі види майнових та інтелектуальних  цінностей, які вкладаються в  об'єкти підприємницької та інших  видів діяльності, у результаті якої формується прибуток (доход) або досягається  соціальний ефект. Державні інвестиції можуть здійснюватись і з метою  регулювання розвитку економіки.  

Основними цінностями інвестицій є: 

рухоме та нерухоме майно (будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності); 

кошти, цільові банківські внески, кредити, акції та інші цінні  папери; 

майнові права, похідні  від авторського права - ліцензії, "ноу-хау", досвід та інші інтелектуальні цінності; 

право користування землею та іншими природними ресурсами, а також інші майнові права. 

За обсягом та значущістю капітальні вкладення є  основною складовою частиною інвестицій, у нашій країні на них припадає близько 85% усіх інвестицій. 

Головними етапами  інвестування є: 

перетворення ресурсів у капітальні вкладення (витрати), тобто  процес спрямування інвестицій у  конкретні об'єкти інвестиційної  діяльності (власне інвестування); 

перетворення вкладених  коштів у приріст капітальної  вартості, що характеризує кінцеве  перетворення інвестицій та отримання  нової споживчої вартості; 

приріст капітальних  вартостей у формі доходу або  соціального ефекту, тобто кінцева  мета інвестиційної діяльності. 

Початковий та кінцевий ланцюжки замикаються, утворюючи новий  взаємозв'язок: прибуток - ресурси, тобто  процес нагромадження повторюється. При цьому слід мати на увазі, що процес нагромадження грошових ресурсів, не входячи в інвестиційну діяльність, є його необхідною передумовою. Інвестиційна діяльність є основою індивідуального  кругообігу інвестицій на підприємстві. Інвестиційний цикл (період) містить  один оборот інвестицій, тобто рух  вартості, авансованої у капітальне майно від моменту акумуляції коштів до моменту їх відшкодування. Держава стимулює інвестиційну діяльність підприємств шляхом надання їм податково-амортизаційних преференцій (пільг з оподаткування  прибутку або пільгових норм амортизації). 
 

ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ, МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 

Інвестиційна діяльність являє собою сукупність практичних дій юридичних осіб, держави та громадян щодо реалізації інвестицій. Нинішня правова система України  складається з більше ніж 100 законів  та інших нормативних актів, що регулюють  інвестиційну діяльність. 

Серед них слід насамперед відзначити Закон України "Про  інвестиційну діяльність", Закон  України "Про іноземні інвестиції", Закон України "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в  Україні", Закон України "Про  цінні папери та фондову біржу", які створюють правову основу інвестиційної діяльності. 

Законодавство визначає, що всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності  та господарювання мають рівні права  в частині здійснення цієї діяльності; самостійно визначають цілі, напрямки, види та обсяги інвестицій; залучають  для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної  діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів та торгів. 

Об'єктами інвестиційної  діяльності в Україні є: 

новоутворюванні та ті, що реконструюються, основні фонди, а також обігові кошти в  усіх галузях народного господарства; 

цінні папери (акції, облігації та ін,); 

цільові грошові  внески; 

науково-технічна продукція  та інші об'єкти власності; майнові  права та права на інтелектуальну власність. 

Аналогічні об'єкти має і діяльність зарубіжних інвесторів, якщо вона не суперечить законодавству  України. Іноземні інвестори мають  право здійснювати інвестування на території України шляхом: 

пайової участі спільно  з юридичними та фізичними особами  України у створенні підприємств; 

створення підприємств, цілком належних іноземним інвесторам, а також філіалів підприємств  іноземних юридичних осіб; 

придбання підприємств, будівель, споруд, паїв, акцій, облігацій  та інших цінних паперів, а також  іншого майна, яке за законодавством України може належати іноземним  інвесторам; 

придбання прав користування землею та іншими природними ресурсами; 

надання позик, кредитів, майна та майнових прав. 

Суб'єктами інвестиційної  діяльності є: 

інвестори (замовники); 

виконавці робіт (підрядники); 

користувачі об'єктів  інвестиційної діяльності; 

постачальники товарно-матеріальних цінностей, обладнання та проектної  продукції; 

юридичні особи (банківські, страхові та посередницькі організації, інвестиційні фонди та компанії та ін.); 

громадяни України; 

іноземні юридичні та фізичні особи, держави та міжнародні організації. 

Суб'єкти інвестиційної  діяльності діють в інвестиційній  сфері, де здійснюється практична реалізація інвестицій.