Роль іноземних інвестицій в економіці України

 Утім, іноземці  прекрасно обійдуться і без  нас, а гроші вкладуть у ту  ж Східну Європу, більшість країн  якої з дня на день одержать  членство в Європейському Союзі.  Там для європейського бізнесу  і ризики менші, і надійність  вище. Чи будуть інвестувати в  Росію і Казахстан, що уже  визнані США і Європою країнами  з ринковою економікою.

 Україна в черговий  раз з інвестиціями, швидше за  все , “пролетить”, незважаючи  на “геополітичне положення і  самі родючі чорноземи”.

 Цілком можливо,  що через це темпи росту  промисловості в найближчі два  роки можуть істотно знизитися,  а заодне зменшиться і приплив  валюти в країну. Усе це варто  було б врахувати державним  чоловікам при підрахунку макропоказників  і “верстці” бюджету.

 Вітчизняному  бізнесу, що орієнтується на  іноземні інвестиції, порадимо поки  розраховувати більше на власні  сили, тому що закордон, швидше  за все , найближчим часом не  допоможе.

Що заважає іноземцям:  

У 1999 році німецька консультативна група спеціально для українського уряду провела опитування 20 іноземних  компаній, що працюють в Україні. Ціль — визначити найбільше істотні  перешкоди для інвестування в  Україну. Інвестори назвали наступні фактори (розташовані починаючи  з більш важливих), що заважають  їм працювати: 

нестабільність правового  режиму;  

невиконання урядом своїх обіцянок;  

сильний державний  контроль над економікою;  

відсутність підтримки  з боку влади;  

корупція;  

занадто довгі процедури  одержання необхідних дозволів. 

У 1999 році ЄБРР запропонував керівникам трьох тисяч підприємств  Центральної і Східної Європи і СНД оцінити інвестиційний  клімат у своїх країнах. З 20 країн, що ввійшли в дослідження, Україна  була на передостанньому місці (перед  Молдавією) по забезпеченню безпеки  власності та захисту прав інвестора.  

У 2000 році Український  міжнародний центр політичних досліджень запропонував 65 найбільшим іноземним  компаніям, що мають в Україні  свої представництва, визначити головні  перешкоди для інвестування в  нашу економіку. Опитані компанії направили  в Україну більш $2,0 млрд. прямих іноземних  інвестицій.

 На думку представників  цих компаній, в Україні основними  перешкодами для залучення іноземних  інвестицій стали (починаючи з  більш важливих) наступні: 

нестабільність і  величезний обсяг державного регулювання;  

невизначеність економічного середовища;  

корупція;  

сильний податковий тиск;  

труднощі у визначенні чітких умов одержання права власності;  

занижені можливі  рівні прибутку;  

труднощі в переговорах  з урядовими структурами;  

нестабільність політичного  середовища;  

обмеженість матеріальної інфраструктури. 

У 2002 році Адміністрація  Президента України, Американська торговельна  палата, компанія “Ернст енд Янг“, Бюро делегата німецької економіки, Європейська бізнес-асоціація провели  анкетне опитування 122 найбільших іноземних  інвесторів щодо інвестиційного клімату  в Україні.

 На думку іноземців,  основними перешкодами на шляху  поліпшення інвестиційної діяльності  в Україні є: 

бюрократизм і корупція в місцевих і центральних органах  влади;  

повільне просування податкової реформи і посилення  податкового тиску.

 Складні податкові  процедури і проблеми зі своєчасним  поверненням ПДВ;  

складні і незрозумілі  ліцензійні, сертифікаційні і митні  процедури;  

відсутність застави  землі і простих процедур викупу землі;  

недостатня прозорість процесу приватизації;  

недостатній захист прав інтелектуальної власності;  

відсутність незалежної судової влади. 
 
 
 
 

Висновки 

Що повинен зробити  український уряд, щоб до нас прийшов  іноземний інвестор: 

Створити систему  реєстрації бізнесу у вигляді  одно етапного процесу; 

Зменшити кількість  контролюючих органів; 

Ліквідувати незаплановані  перевірки усіма контролюючими  органами. Незаплановані перевірки  повинні провадитися лише по рішенню  суду; 

Припинити практику ліквідування підприємств державними органами, якщо вона не створює прямої загрози безпеці, здоров`ю людей  чи навколишньому середовищу; 

Зняти обмеження  на придбавання та лізинг комерційної  нерухомості, землі та житла; 

Ліквідувати привілейований доступ до землі, державних кредитів та контактів; 

Модернізувати Митний кодекс та інші торговельні закони, щоб вони відповідали світовим стандартам; 

Не дозволяти усім органам державного регулювання  залишати собі частину штрафів, які  вони збирають; 

Фінансувати із бюджету  у потрібному об`ємі роботу суддів, увести обов`язкове підвищення кваліфікації судових службовців; 

Прийняти Цивільний  кодекс; 

Прийняти Податковий кодекс; 

Покращити механізм виконання судових рішень; 

Прийняти Закон  „Про акціонерні товариства”; 

Провести адміністративну  реформу; 

Прийняти Закон  „Про Фонд державного майна”; 

Лібералізувати валютні  операції, у тому числі відмінити  усі обмеження, що стосуються використання іноземної валюти, отриманої від  зовнішньоторговельних операцій; 
 
 
 
 

Використана література: 

Шевчук В. Я., Рогожин  П. С. Основи інвестиційної діяльності. – К.: Генеза, 1997. – 384 с. 

Бланк І. А. Інвестиційний  менеджмент. – К.: МП “ІТЕМ” ЛТД  “Юнайтед Лондон трейд Лімітед” (Москва - Лондон), 1995. 

Газєєв М. К. Та інш. Показатели эффективности инвестиций в условиях рынка. – М.: ВНИИОЕМНГ, 1993. 

“Иностранное инвестирование в Украине”. – Бізнес №47 від 19.11.2001 

“Чего хочет инвестор”. – Директор №12 від 04.08.1999 

“Ну где они, эти  толстые инвесторы?”. – Бізнес №4 від 25.01.1999 

“Искусство привлекательности”. – Бізнес№37 від 09.09.2002 

“Киев, Днепр... Далее - хуже”. – Бізнес№29 від 15.07.2002