Законом України «Про інноваційну діяльність»  встановлено особливості оподаткування інноваційної діяльності, зокрема, передбачено, що 50% суми податку на прибуток, одержаного від виконання інноваційних проектів, залишається в розпорядженні підприємств. Ці кошти зараховуватимуться на їхні спеціальні рахунки з подальшим використанням лише для фінансування інноваційної науково-технічної діяльності і розширення власних науково-технологічних і дослідницько-експериментальних баз [39;c.165].

     Порівнюючи  механізм дій податкового кредиту  в зарубіжних країнах з механізмом реалізації пільгового оподаткування  прибутку від інноваційної діяльності в Україні, можна помітити певну  відмінність.

     У розвинених країнах підприємство отримує право скористатися податковим кредитом після здійснення ним витрат на інноваційну діяльність, тоді як в Україні підприємство, зареєструвавши інноваційний проект, спочатку отримує право на пільгу з оподаткування прибутку, а вже згодом здійснює витрати на інноваційну діяльність.

     Отже, завданнями активізації інноваційної діяльності у промисловості на сучасному  етапі розвитку економіки України  можна вважати такі:

     - розробку і запровадження механізму  наданнях пільг промисловим підприємствам,  що впроваджують і реалізують інноваційну продукцію;

     - поширення практики надання інноваційним  підприємствам середньострокових кредитів зі знижкою кредитної ставки.

     Реалізація  запропонованих напрямків активізації  інноваційної діяльності в Україні дасть змогу значно підвищити рівень інноваційної активності промислових підприємств, стабілізувати прискорений процес оновлення виробництва, ефективно використовувати внутрішні і залучені зовнішні інвестиції і інноваційну діяльність.

1.3. Показники ефективності інноваційної діяльності

 

     Враховуючи розглянуті аспекти поняття «ефективність», її, на наш розсуд, можна трактувати як кількісну характеристику об'єкта (проекту, програми, процесу та ін.), що відображає його кінцеву результативність і розкриває міру повноти та якості досягнення поставлених цілей за допомогою системи показників.

     З урахуванням цього, під ефективністю інноваційної діяльності підприємства варто розуміти кількісне вираження  її результативності за допомогою системи  показників, які характеризують відношення результатів інноваційної діяльності та витрат на її здійснення.

     Варто зазначити, що в сучасних умовах, у  вітчизняній економічній літературі, практично немає єдиних і науково-обґрунтованих  методичних підходів до оцінювання ефективності інноваційної діяльності промислових  підприємств.

     На  наш погляд, під оцінкою ефективності інноваційної діяльності підприємства, потрібно розуміти функцію управління, спрямовану на вивчення стану, тенденцій розвитку, об'єктивну оцінку результатів інноваційної діяльності та розроблення на цій основі рекомендацій щодо подальшого підвищення рівня її ефективності.

     Метою оцінки ефективності інноваційної діяльності є комплексний аналіз ефективності інноваційної діяльності та її впливу на найважливіші показники діяльності підприємства, визначення доцільності й оптимальних варіантів реалізації нововведень, оперативне коригування параметрів інноваційних проектів та підтримка стратегічних інноваційних рішень.

     Відповідно  до рекомендацій Організації Об'єднаних  Націй з промислового розвитку (ЮНІДО), у закордонній практиці застосовуються такі показники оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємства: чистий дисконтований дохід; внутрішня норма прибутку або коефіцієнт дисконтування, проста норма прибутку; проста норма прибутку на акціонерний капітал; коефіцієнт фінансової автономності проекту; коефіцієнт поточної ліквідності; термін окупності інвестицій, спрямованих на реалізацію інноваційного проекту.

     Оцінювати ефективність інноваційної діяльності можна за такими напрямами:

     1. Оцінювання економічної ефективності нововведення стосовно підприємства (як саме воно забезпечує конкурентоспроможність, прибуток та фінансову стабільність підприємства).

     2. Оцінювання ефективності управління  інноваційною діяльністю стосовно  забезпечення неперервності інноваційного  процесу й досягнення кінцевої мети отримання новинок (продукту, технологій), що відповідають вимогам ринку.

     3. Урахування фактора часу (здатність  отримувати необхідні результати  за визначений його проміжок).

     Економічна  ефективність від запровадження  нововведення характеризується обсягом додатково отриманого прибутку, для цього обчислюють показник річного економічного ефекту (Ер):

     EP = C1−C2 + EH K1− K2                  (1.1)

     де: С1 та С2 – собівартість продукції (послуг) до нововведення та після нього відповідно; Ен – нормативний коефіцієнт ефективності; К1 і К2 – капіталовкладення, необхідні для виготовлення продукції (послуг) відповідно до і після нововведення.

     Цю  формулу використовують для розрахунку економічної ефективності, оскільки вона виражає співвідношення між зміною собівартості продукції (послуг) та зміною обсягу капіталовкладень для її виготовлення до і після нововведення. Від того, наскільки об'єктивно та всебічно не оцінено, залежать терміни повернення вкладеного капіталу і темпи розвитку підприємства.

     Відсутність комплексного підходу до розроблення  показників оцінки ефективності інноваційної діяльності, чіткої системи показників, їх багатозначність і різноплановість у практиці розроблення, а загалом і старі методики ефективності інноваційної діяльності не задовольняють вимог сучасної ринкової економіки.

     Саме  тому потрібні нові методики, які дадуть змогу не тільки визначити комплексну систему показників оцінки ефективності інноваційної діяльності, а й будуть гарантом успішної реалізації вибраної інноваційної стратегії розвитку підприємства.

     Для удосконалення оцінки ефективності інноваційної діяльності промислових  підприємств, вважаємо за необхідне  доповнити рекомендований ЮНІДО перелік показників:

     По-перше, коефіцієнтом ефективності інвестування інноваційної діяльності підприємства (Ке.і. ), який пропонуємо визначати за формулою:

     К(е.і) = Д інд / В інд                  (1.2)

     де: ін.д. Д – доходи від інноваційної діяльності; Він.д. – витрати інвестиційних ресурсів спрямованих на здійснення інноваційної діяльності.

     Цей показник надасть змогу керівництву підприємства встановити кількість отриманого доходу від інноваційної продукції в розрахунку на одну гривню інвестиційних ресурсів, спрямованих на здійснення інноваційної діяльності.

     По-друге, для оцінювання ефективності інноваційної діяльності, на наш погляд, доцільно використовувати окремі часткові показники, зокрема частки прибутку, отриманого від здійснення інноваційної діяльності (ЧПін.д) в загальному обсязі прибутку підприємства, який матиме такий вигляд:

     ЧП  інд = Пінд. / ЗП                   (1.3)

     Пін.д. – прибуток підприємства від інноваційної діяльності; ЗП – загальний прибуток підприємства.

     Ми  вважаємо, що визначення цих показників дасть змогу керівництву підприємства зробити відповідні висновки щодо розвиненості та масштабів інноваційної діяльності на підприємстві з метою їх порівняння з аналогічними показниками інших підприємств відповідної галузі чи регіону і прийняття обґрунтованих інноваційних рішень щодо можливостей і перспектив інноваційного розвитку промислових підприємств. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 2. ПЛАНУВАННЯ ТА АНАЛІЗ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПАТ «ЖИТОМИРСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД»

2.1. Загальна характеристика бізнесу ВАТ «Житомирський маслозавод»

 

      «Житомирський  маслозавод» було створено у 1981 році задля задоволення потреб області в молочній продукції. Згодом продукція підприємства набула популярності в інших регіонах України та за її межами. До 1976 року на території діючого маслозаводу знаходився «Житомирський м’ясокомбінат». З 1976 по 1981 роки відбулась реконструкція приміщень заводу. Починаючи з 1981 року, поетапно були введені в дію цехи по виробництву масла тваринного, сухого знежиреного молока, морозива.

      В 1996 році «Житомирський маслозавод»  шляхом приватизації був реформований у ПАТ «Житомирський маслозавод». На цьому етапі приватизації було викуплено 75% акцій, в тому числі членами колективу – 51%. Працівники підприємства приділяють особливу увагу тим видам продукції, які користуються попитом на ринку споживання і потребують високої технології і якості виробляємої продукції.

      ПАТ «Житомирський маслозавод» за період існування завоював авторитет і популярність продукції в Росії – другому за величиною після українського ринку збуту, країнах Прибалтики, Чехії, Японії, Франції, Швейцарії, Німеччині, Польщі, Ірландії, Таїланді та Англії.

      Підприємство  створене з метою найефективнішого використання майна акціонерів шляхом спільної діяльності щодо впровадження нових, прогресивних технологій, форм організації виробництва та оплата праці, залучення іноземних інвестицій, насичення споживчого ринку та задоволення потреб населення продукцією.

      Основними напрямками діяльності підприємства є:

      •    виробництво   молочної   продукції   та   іншої   продукції,   яку   виробляє підприємство та її реалізація;

      •    оптова та роздрібна торгівля продукцією і товарами, що виробляється на підприємстві в межах України та за кордоном;

      •    здійснення     зовнішньоекономічної      діяльності      згідно     з     чинним законодавством України;

      Також підприємство здійснює:

      •   відкриття магазинів для реалізації товарів на Україні та за кордоном,

      •    відкриття згідно з чинним законодавством України, філій і представництв, необхідних для виконання виробничо-комерційної  діяльності, як в межах України  так і за її кордоном;

      •    виконання   будівельно-монтажних,   транспортних   та   інших   послуг   на замовлення населеній, підприємств, організацій та установ;

      •    торгівельно - посередницькі послуги; 

      •    проведення бартерних і лізингових операцій;

     •    випуск,   реалізація   та   придбання    цінних   паперів   згідно   з   чинним законодавством України.

     Метою діяльності Товариства є:

• всебічне забезпечення споживачів якісною і конкурентоспроможною 
              молочною продукцією широкого асортименту;

     - надання послуг населенню;

     - комерційна та  інвестиційна діяльність  і  отримання  прибутку для 
           забезпечення інтересів трудового колективу, акціонерів Товариства;

     Система управління якістю – сертифікована  та розповсюджується на всі процеси  крім фінансів, впроваджуються системи НАССР та управління навколишнім середовищем відповідно до ДСТУ 14001-97.

      Фінансові ресурси підприємства формуються за рахунок надходжень від реалізації продукції, робіт послуг, а також  доходів від інших видів діяльності, не заборонених чинним законодавством. Підприємство самостійно визначає структуру джерел фінансування, вирішує питання розподілу й використання фінансів, керуючись Статутом і чинним законодавством. З доходів одержаних акціонерним товариством, відшкодовуються матеріальні витрати, витрати на оплату праці, плату процентів за кредит, страхових внесків, податків, платежів в бюджет. Прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства, використовується в його власних інтересах - для створення дольового, страхового, тощо фондів на розвиток підприємства.