Організація продажу товарів у магазині самообслуговування та шляхи підвищення її ефективності

- чітке позначення цін, наявність плакатів, анотацій про споживчі властивості товарів;

- організацію  внутрішньо-магазинної реклами та  інформації про розташування  товарів у торговому залі, послуги,  правила роботи магазину;

- забезпечення  покупців індивідуальними кошиками, візками та іншими засобами для відбору товарів і доставки їх до вузла розрахунку;

- організацію  зберігання особистих речей покупців.

Завершальний  етап операцій продажу товарів за методом самообслуговування передбачає, що покупці відібрані ними товари укладають в інвентарний кошик або візок і доставляють до вузла розрахунків[10].

У вузлі розрахунку повинні проводитися розрахунки як за товари, відібрані покупцем у  зоні самообслуговування, так і отримані ним через прилавок обслуговування. При цьому в обмін на гроші покупець отримує касові чеки, які підтверджують факт придбання ним товарів і правильність розрахунків, а також служать підставою для обміну чи повернення товарів відповідно до норм чинного законодавства.

Розрахунок  за товари є невід'ємним елементом процесу продажу, тому якість його організації та виконання істотно впливає на рівень торговельного обслуговування населення. При організації розрахунку за товари забороняється влаштовувати т. зв. подвійний контроль. Адміністрація магазину має право проводити лише вибіркову перевірку правильності оплати і контролювати роботу касира.

Практика організації  торговельного обслуговування показує, що в структурі витрат часу покупців на придбання товарів до 25—30 % припадає на очікування та розрахунок за покупку. Швидкість обслуговування покупців та культура торгівлі в магазині залежать від точного дотримання правил розрахунку, вибору оптимального виду і типу ЕККА, забезпечення високого рівня професійної підготовки осіб, зайнятих у вузлах розрахунку. Робота з метою скорочення часу розрахунку з покупцями за товари може бути умовно розділена на два основні напрямки:

1) впровадження  більш ефективних систем і  технологій розрахунків за покупки;

2) оснащення  підприємств сучасними видами  високопродуктивних багатофункціональних реєстраторів розрахункових операцій (ЕККА, касові термінали, ваго-касові комплекси та ін.).

Як відомо, отримання  грошей за товари при застосуванні традиційного методу продажу залежно  від прийнятої в магазині схеми  організації торгово-технологічного процесу здійснюють або продавці окремих відділів, або касири вузлів розрахунку; при застосуванні методу самообслуговування ці операції виконують контролери-касири, робочі місця яких розташовані або у відокремлених відділах (зональні вузли розрахунку, децентралізована форма розрахунків), або в єдиному вузлі розрахунку (загальні вузли розрахунку, централізована форма розрахунків). При централізованій формі розрахунків оплата за товари, відібрані в різних відділах, секціях магазину, здійснюється в будь-якій з кас єдиного вузла розрахунків, розташованих, як правило, біля виходу з магазину або поверху. При децентралізованій формі розрахунків оплата за товари здійснюється в касах, розташованих в кінці або в середині ліній обслуговування.

З погляду організації загального торгово-технологічного процесу магазину самообслуговування найбільш ефективним вважається здійснення централізованих розрахунків, яке дозволяє:

- звільнити  продавців-консультантів від виконання  функцій розрахунку з покупцями  і упаковування товарів, натомість більше уваги приділяти консультаціям покупців;

- при здійсненні  покупцем кількох купівель у  різних відділах (секціях) магазину  провести одночасний розрахунок  за них;

- рівномірно  розподілити потоки покупців  між робочими місцями контролерів-касирів;

- підвищити  продуктивність праці контролерів-касирів  і оптимізувати їх чисельність.

Форма розрахунків  має тісний зв'язок із системою розстановки  обладнання в торговому залі і  його технологічним плануванням. Правильне  вирішення цих питань забезпечує вільний доступ покупців до товарів і надання їм необхідної консультації, найкращі умови для руху потоку покупців у торговому залі, швидкий відбір без перешкод від зустрічних та перехресних потоків, проведення розрахунків за всі товари в максимально короткий час тощо. Тому технологічне планування магазинів самообслуговування при впровадженні єдиних вузлів розрахунків необхідно здійснювати в такий спосіб, щоб забезпечити:

- вибір найбільш  доцільних видів обладнання для  застосування обраного варіанта  схеми розстановки торгово-технологічного обладнання в торговому залі;

- підвищення  ефективності використання торгової  площі та оптимізацію значень  коефіцієнтів заставленої та  демонстраційної площі;

- раціональне  розміщення товарних груп у  торговому залі;

- можливість ефективного контролю за збереженням товарно-матеріальних цінностей в торговому залі.

Важливою умовою підвищення рівня торговельного  обслуговування є скорочення часу розрахунків  з покупцями за відібрані товари, що може бути досягнуто за рахунок  раціоналізації технології проведення розрахунків з покупцями.

У практиці організації  вітчизняної торгівлі найбільш часто  ці операції здійснюються за однією з  наведених нижче схем.

Схема 1. При застосуванні в магазині варіанта з організацією розрахунків у єдиному вузлі розрахунку покупець доставляє інвентарний кошик з відібраними товарами до касової кабіни, ставить її на касовий прилавок; у свою чергу, контролер-касир перевіряє ціну, перекладає товари у порожню корзину або лоток, реєструє на ЕККА вартість покупки, чітко називає загальну вартість покупки і суму отриманих грошей, видає касовий чек і здачу. Після остаточного розрахунку гроші ховаються касиром у грошовий ящик ЕККА.

Схема 2. У магазинах, в яких прийнята схема розрахунку за участі продавця торгового відділу і касира, покупець після оплати вартості покупки передаєкасовий чек продавцеві; продавець перевіряє достовірність чека, його реквізити, особливу увагу звертаючи на загальну суму покупки, після чого "гасить" чек шляхом надриву і видає оплачені та упаковані товари покупцеві (табл.3).

Таблиця 3

Елементи  технології розрахунку та порядок їх виконання в магазині самообслуговування

Елементи технології	Умови і порядок виконання
Підготовчі  операції розрахунку	Касир допомагає  покупцеві встановити інвентарний  кошик з товарами на полицю касової кабіни
Реєстрація  товару	Лівою рукою  касир виймає товари з кошика, правою реєструє їх на касовому апараті
Установлення  суми покупки	Сума покупки  встановлюється ЕККА автоматично на основі реєстрації кодів і кількості  товарів та автоматичного виклику ціни товару з пам'яті ЕККА
Оголошення  суми покупки	Сума покупки  висвітлюється в індикаторах  покупця і касира; касир зобов'язаний чітко назвати її
Отримання грошей	Касир чітко  називає суму отриманих грошей, реєструє її в ЕККА, кладе гроші на виду в покупця; якщо гроші не приготовлені завчасно, касир може використати час на упакування покупки
Друк чека	Друк чека здійснюється на ЕККА автоматично після натискання клавіші "Оплата"
Видавання чека і здачі	Сума здачі  визначається ЕККА автоматично і висвічується на індикаторі касира; касир голосно називає суму здачі і видає її покупцеві разом з касовим чеком (при цьому паперові банкноти і розмінні монети видаються одночасно)
Завершальні операції розрахунку	Після закінчення розрахунку касир кладе отримані від покупця гроші в касовий ящик, допомагає упакувати товари

 

Обидві схеми  практично не враховують сучасних вимог  і рівня розвитку торгових технологій та відповідної техніки. Сучасний рівень розвитку практики торговельного обслуговування передбачає необхідність застосування в магазинах технологій штрихового кодування товарів. Наявність штрихового коду на всіх товарах (а вимоги відповідних нормативних документів передбачають обов'язковість маркування всіх товарів в Україні штриховим кодом EAN) суттєво спрощує облік товарів у магазині (особливо великому, з великими обсягами реалізації та широкою номенклатурою товарних позицій) і створює умови для здійснення розрахункових операцій з використанням елементів електронного обладнання — електронних контрольно-касових апаратів, касових терміналів, сканерів тощо.

Центральне  місце в складі автоматизованої  системи управління торговим підприємством  у разі застосування такої технології має касовий термінал, який об'єднує  в єдиному корпусі комп'ютер, клавіатуру, принтер чекової та контрольної стрічки, зчитувач магнітних карт, дисплей покупця і касовий ящик. В єдину систему з касовим терміналом об'єднуються також скануючи пристрої (ручні, стаціонарні), електронні ваги типу "маса-ціна-вартість", що дозволяє передавати на комп'ютер інформацію штрихових кодів та відомості операцій зважування товарів. У результаті створюється єдина система обліку надходження і переміщування товарів у магазині та обліку розрахункових операцій.

Така система  дозволяє постійно мати в оперативному режимі (on line) повну інформацію про обсяги і структуру товарних запасів у розрізі асортиментних позицій, здійснювати гнучку цінову політику з урахуванням інтенсивності реалізації товарів, термінів їх реалізації та тенденцій розвитку попиту, організовувати силами роздрібного торговельного підприємства фасування товарів, які надходять у магазин у транспортній тарі, та їх маркування штриховим кодом, вести облік за вартістю та кількістю товарів, реалізовуваних у торговому залі, скоротити тривалість виконання розрахункових операцій за рахунок використання сканерних пристроїв і зменшення при цьому втрат часу, пов'язаних з неправильним введенням даних при ручному способі, вести розрахунки з покупцями з використанням магазинних карток і застосовувати системи знижок з ціни для різних категорій покупців тощо.

Для організації  розрахунків з використанням  магазинних карток у вузлі розрахунку може застосовуватися звичайний  ЕККА, дооснащений пристроєм для  зчитування даних з картки і клавіатурою  введення персонального ідентифікаційного номера (ПІН-код) клієнта, або спеціалізований касовий термінал, або ж звичайний персональний комп'ютер у поєднанні з принтером і пінпадом для введення ПІН-коду.Після введення магазинної картки в пінпад клієнт набирає свій ПІН-код, і після того, як карта відкриється, касир через клавіатуру касового термінала вводить інформацію про кількість та вартість придбаних товарів. Термінал підраховує загальну вартість покупки, списує відповідну суму з рахунка клієнта, оновлює інформацію про залишок грошей на картці, запам'ятовує операцію в реєстрі і роздруковує чеки.

Крім прискорення  і спрощення розрахунків за товари, перевагами магазинних карток є також  те, що існує можливість отримувати цінну інформацію маркетингового характеру. Водночас впровадження таких технологій у кожному магазині неможливе через значну вартість комплексу технічних засобів та доцільність їх експлуатації лише в магазинах з великими обсягами реалізації товарів.

У зв'язку з цим  основним напрямком удосконалення  організації розрахунків за товари в магазинах повинно бути підвищення обґрунтованості прийняття технологічних рішень, зокрема, щодо визначення необхідної кількості вузлів розрахунку в торговому залі магазину.

Усталена у  вітчизняній торгівлі практика вирішення  цієї проблеми базується на проведенні техніко-економічних розрахунків за формулою: 

                                      (5),

де Пт.з. — площа торговельного залу, кв.м;

Чр.с — середній час розрахунку з одним покупцем, сек.;

Пс.т.з.п — середня площа торговельного залу, яка припадає на одного покупця (при розрахунках приймається рівною 2,5 м );

Кп.р.ч — коефіцієнт використання робочого часу контролера-касира (при розрахунках береться рівним 0,9);

3600 — кількість секунд в 1 годині.

Проте отримані таким способом результати є дуже наближеними і потребують уточнення.

У магазинах  самообслуговування, які реалізовують переважно продовольчі товари, прискорення  розрахунків може забезпечуватися  також за рахунок організації  т. зв. експрес-кас, призначених для обслуговування покупців, покупка яких складається з 1—2 предметів.

Незважаючи на високі потенціальні можливості самообслуговування, його використання в роздрібній торгівлі було практично згорнуто через недоліки в організації продажу товарів, які мали місце при застосуванні даного методу:

- вузькість  асортименту товарів і недостатні  обсяги промислового фасування  товарів;

- неповне використання  площі торгового залу для встановлення  обладнання;

- нераціональне  планування торгового залу;

- недостатня кількість кабін контролерів-касирів і наявність черг у вузлах розрахунку;

- безсистемне  розміщення товарів у торговому  залі;

- завищення  чисельності й неефективне використання  праці персоналу;

- "подвійний"  контроль;- переважна частка продажу  через прилавок обслуговування деяких товарів (в основному м'ясних, рибних, гастрономічних) у торгових залах самообслуговування[3].

Цілий ряд магазинів  відмовився від застосування самообслуговування, тому що в них не було належних умов для його застосування: недостатня, вкрай низька кількість попередньо підготовлених до реалізації товарів (зокрема розфасованих), недостатній рівень забезпечення цих магазинів обладнанням, застосовуваним в умовах самообслуговування, непідготовленість персоналу колективів цих магазинів та ін. Однією з визначальних причин, які викликали згортання самообслуговування, є зростання втрат товарів, пов'язаних з забудькуватістю покупців, крадіжками товарів ними та службовим персоналом магазинів і постачальників.