Організація продажу товарів у магазині самообслуговування та шляхи підвищення її ефективності

При роботі магазинів  самообслуговування широко використовується продаж товарів у складі споживчих комплексів (наприклад товари для жінок, товари для дітей, товари для спорту, товари для саду та городу та ін.), тобто організовується продаж товарів для певного контингенту покупців або для задоволення певного комплексу потреб.

Певну специфіку в здійснення процесів продажу в магазинах самообслуговування вносить використання тари-обладнання для продажу з неї товарів безпосередньо в торговому залі. Використання тари-обладнання рекомендується переважно для фасованих продовольчих товарів відносно нескладного асортименту, які давно відомі покупцям, тому продавці в торговому залі, як правило, меншою мірою виконують функції консультування покупців, а більше уваги звертають па збереження товарів та вчасне оновлення робочих запасів товарів. Упровадження тари-обладнання дозволяє створювати гнучкі планувальні рішення, збільшувати торгову площу магазину за рахунок скорочення приміщень для зберігання і підготовки товарів до продажу, підвищувати товарну насиченість торгових площ, пропускну спроможність магазину і сприяти ліквідації черг.

Практика організації  самообслуговування виробила такі рекомендації превентивного характеру:

- Розміщувати  запаси товарів на одному рівні  з торговим залом.

- Ізолювати  приміщення для приймання товарів від комор, камер, кладовок. Не провозити запаси товарів через службовий вхід.

- Мати планування  торгового залу у формі прямокутника.

- Розташовувати  обладнання для викладання товарів  на одній осі з касами.

- Розташовувати  найбільш зручні для крадіжок товари в зоні ефективного спостереження.

- Розташовувати  поряд з входом-виходом засклену  кабіну адміністратора, при цьому  вона повинна бути на кілька  сходин вище від рівня підлоги.

- Застосовувати  прозору упаковку товарів і  достатньо жорсткі етикетки, які не відклеюються.

- Перекривати  перегородки і стійки обладнання  дзеркалами, особливо випуклими.

- Використовувати  настінні дзеркала спеціального  призначення, котрі в торговому  залі представляють собою звичайне  дзеркало, а зі сторони неторгових приміщень с прозорим склом, через яке добре проглядається торговий зал

- Встановлювати  при вході в магазин турнікет, який діє тільки в одному  напрямі.

- Використовувати  промислове телебачення та інші  засоби контролю за оглядом  і відбором товарів.

- Застосовувати  тактовні форми виховного впливу  на покупців.

Отже, соціальний та економічний ефект самообслуговування полягає в тому, що застосування цього методу продажу дозволяє суттєво скоротити витрати часу населення на придбання товарів (за рахунок скорочення часу на очікування обслуговування в черзі); поряд з тим самообслуговування не тільки дозволяє збільшити вільний час населення, але й створює умови для підвищення пропускної спроможності магазинів, нарощування обсягів продажу товарів, покращання використання торгових площ і торгово-технологічного обладнання магазину, раціоналізації використання торгового персоналу[1].

 

3.АНАЛІЗ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ У ЗАТ СІЛЬПО №2

 

Сільпо № 2 відноситься до закритого акціонерного товариства. Це вид акціонерного підприємства, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватись шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржах.

ЗАТ Сільпо № 2 знаходиться за адресою м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе 54. Сільпо № 2 було відкрите 30 листопада 2007 року. Директор цього магазину – Коржик Галина Володимирівна. 

Підприємство  є юридичною особою, має самостійний  баланс, статутний фонд, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банківських  установах України, печатку з  назвою підприємства, кутовий та необхідні інші штампи, володіє відособленим майном, має право від свого імені укладати угоди, набувати майнових та немайнових прав, вступати у зобов’язання, бути позивачем і відповідачем в суді, арбітражному чи третейському.

Магазини суттєво  різняться між собою за багатьма кількісними та якісними характеристиками, але серед них є основоположні, які обумовлюють решту відмінностей магазину. Тип магазину – це сукупність характеристик магазину, що визначають його основні відмінності: асортиментний профіль, розмір торгової площі, метод продажу товарів, ціновий рівень на товари та послуги.

Одним із основних видів діяльності підприємства є  роздрібна торгівля товарами народного  споживання, яка здійснюється магазином, загальна площа якого становить 145 м2.

Торгово-технологічний процес в магазині складається з комплексу взаємопов’язаних торговельних і технологічних операцій. До основних торговельних функцій магазину належать:

• Вивчення споживчого попиту на товари;
• Формування товарного асортименту;
• Складання заяв на доставку товарів;
• Надання торговельних послуг покупцям;
• Реклама товарів та послуг.

Основними технологічними функціями являються наступні:

• Приймання доставлених товарів за кількістю та якістю;
• Зберігання товарів;
• Виконання операцій, пов’язаних з виробничою переробкою товарів (фасування, пакування, маркування та ін.);
• Внутрішньомагазинне переміщення, розміщення та викладка товарів на торговому обладнанні;
• Виконання розрахунків з покупцями.

Крім вищезазначених функцій, торгівельне підприємство виконує й інші операції, пов’язані з наданням покупцям додаткових послуг.

Формування  товарного асортименту в Сільпо № 2

Асортиментний профіль магазину формується шляхом підбору товарних груп, підгруп і  різновидів товарів за певними ознаками.

Асортимент  даного магазину є досить широким та глибоким. В торговому залі представлені наступні відділи: м’ясний відділ, відділ кулінарії, гастрономії, бакалії, рибний відділ, молочний відділ, кондитерський (прилавок та стелажний), хлібобулочний, овочевий відділ, відділ алкогольних напоїв, слабоалкогольних та безалкогольних напоїв, відділ непродовольчих товарів та відділ тютюнових виробів.

Формування  асортименту товарів у ЗАТ Сільпо № 2 здійснюють поетапно.

Перш за все  –  це правильне розміщення асортименту  товарів в торговому залі, встановлення групового асортименту товарів. Враховують максимальне наближення до покупців товарів простого асортименту, повсякденного та частого попиту (хліба, молока та молочних продуктів тощо) з урахуванням густоти населення та попиту.

Встановлення  групового асортименту передбачає визначення переліку груп товарів, якими повинен торгувати магазин з урахуванням суми або питомої ваги кожної групи товарів у загальному обсязі товарообороту. Після того як визначили загальний асортимент, визначають внутрішньо груповий (детальний) асортимент товарів, тобто номенклатури конкретних товарів та їх різновидів у межах кожної товарної групи та складання асортиментного переліку.Також необхідним етапом у формуванні асортименту магазину є визначення для кожної товарної марки ступеня її представлення на полиці магазину.

План товарообороту  магазину в асортиментній груповій структурі (за товарними групами) розробляють на підставі аналізу обсягу та структури товарообороту за попередній період, постачання товарів у плановому періоді, з урахуванням стану товарних запасів, очікуваних змін попиту населення, контингенту покупців, яких обслуговують, наявних торгових та складських приміщень, матеріалів вивчення споживчого попиту. При загальному обсязі товарообороту питома вага окремих товарних груп може змінюватись протягом кварталу, півріччя, року.

Формуючи товарний асортимент, у сільпо використовують комп'ютерну техніку, методи математичного моделювання та еластичність. Збір, аналіз та узагальнення інформації про конкретні різновиди товарів з метою вивчення попиту, що фактично склався, передбачає її обробку у великих обсягах. Найбільш важливим питанням асортиментної політики є розробка "ефективного асортименту". Передбачається, що 20% асортименту повинно приносити 80% обороту (закон Парето)[2].

Основну увагу  під час формування асортименту  приділяють наявності: товарів вітчизняних виробників відомих марок; найбільш відомих марок зарубіжних виробників; торгових марок, які активно рекламують у засобах масової інформації; продукції власного виробництва (м'ясна та рибна кулінарія, салати, хлібобулочні вироби із власної пекарні).

Під час проведення аналізу товарного асортименту  використовують такі показники:

1. Кількість товарних груп, які реалізує магазин. Магазин Сільпо №2 реалізує 6 товарних груп,такі як:лікеро – горілчані,хліб та хлібобулочні вироби,молоко та молокопродукти,бакалія,гастрономія та кондитерські вироби.Ці товари мають найбільший рівень попиту,тому і на них зроблено акцент в даному магазині.

2.Кількість асортиментних позицій (різновидів) товарів. Асортимент магазину є досить широким і налічує близько 650 одиниць.

2. Структура асортименту (питома вага товарних груп, підгруп, видів та інших різновидів товарів у загальному асортименті).
3. Кількість асортиментних позицій на 1м² площі торгової зали (АПтз). Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

                                                                        (6),

де АПф - кількість асортиментних позицій, що реалізує магазин;

Sтз - площа торгової зали, м².

АПпр=650:94,25=6,9

_{Це  означає,що на 1 м² припадає 7 асортиментних позицій,що оптимальним показником розміщення товарів.}

4. Коефіцієнт широти товарного асортименту (Кша). Формула розрахунку така:

                                                                  (7),

де КТГф –  кількість товарних груп, що реалізує магазин;

КТГап –  кількість товарних груп, визначених в асортиментному переліку товарів.

Кша=6:650=0,009

Оптимальна  величина Кша – 1. Зростання величини коефіцієнта Кша за певний період свідчить про позитивні зрушення у наданні покупцю широкого вибору серед товарних груп, що реалізує магазин.

6. Коефіцієнт глибини товарного асортименту (Кга). Формула розрахунку:

                                                                         (8),

де АПап - кількість асортиментних позицій (різновидів), визначених в асортиментному переліку товарів.

Кга=650:720=0,9

Глибина товарного  асортименту – це надання покупцю  широкого вибору різновидів товарів.

7. Коефіцієнт   стабільності  товарного   асортименту   (Кса). Розрахунок за формулою:

                                                                         (9),

де Вп - кількість різновидів товарів, що були відсутні у магазині під час перевірки;

П - кількість  перевірок.

Кса=1-(12:3

720)=0.9

8. Оновлення асортименту (співвідношення кількості нових видів і різновидів товарів до загальної кількості).

Важливим показником, що визначає вибір торгових меблів та ефективність використання площі  торговельного залу, є розмір експозиційної  площі, тобто площі меблів, призначеної  безпосередньо для розміщення та демонстрації товарів. Відношення сумарної площі викладки до площі торгового залу визначає ступінь використання торгового залу під викладку товарів, яка характеризується коефіцієнтом експозиційної площі, що розраховується за формулою :

                                              Ке = Sе/ Sт. з.                (10),

де:  Ке – коефіцієнт експозиційної площі;

Sе – експозиційна  площа, м2;

Sт. з. –  площа торговельного залу, м2.

Підставивши дані досліджуваного магазину в вищезазначену  формулу ми визначили, що коефіцієнт демонстраційної площі складає 0,71.

Ке = 66,95/94,25=0,71.

А це свідчить про  те, що площа обладнання використовується не зовсім ефективно, оскільки оптимальний  розмір коефіцієнта експозиційної  площі дорівнює 0,60 – 0,86. Даний показник можна збільшити за рахунок збільшення експозиційної площі, тобто збільшення сумарної площі різних площин торговельно-технологічного обладнання, що використовується для показу і демонстрації товарів у торговому залі.

Ступінь раціональності добору комплекту меблів визначає також коефіцієнт установчої площі, що визначається відношенням сумарної площі, зайнятої торговими меблями, до площі торгового залу :

Ку= Sу/ Sт. з.                                                                    (11)

де:  Ку – коефіцієнт установчої площі;