Аудит собівартості продукції

Міністерство аграрної політики України

Житомирський  національний агроекологічний університет 
 

                                                                                                      Кафедра фінансів і аудиту 
 
 
 
 
 

Курсова робота 

з курсу  «Аудит»

на тему: 

«Аудит собівартості продукції» 
 
 
 
 

                                                                                             Виконала:

студентка 4 курсу 1 групи

                                                                                                 економічного ф-ту

                                                                                   спец. «Облік і аудит»

                                                                                                             

                                                                                             Науковий керівник: 

                                                                   
 
 
 
 
 
 
 

Житомир 2010 

ЗМІСТ 
 
 

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти теми дослідження……………………………..5

  1.1.Економічний зміст собівартості продукції………………………………..5

  1.2. Дискусійні питання аудиту собівартості продукції ……………………12 
 

РОЗДІЛ 2. Правове регулювання аудиту собівартості продукції

та обліково-фінансова характеристика підприємства………………………....15

  2.1. Нормативні акти, що регулюють аудит собівартості продукції……….15

  2.2. Стан організації бухгалтерського обліку на підприємстві……………...17

  2.3. Фінансова характеристика підприємства………………………………...20 
 

РОЗДІЛ 3.Організація процесу аудиту…………………………………………24

  3.1. Планування  аудиторської роботи………………………………………...24

  3.2. Процедура вибору замовника……………………………………………..27

  3.3. Прийоми, методи та процедура аудиту…………………………………..30

  3.4. Робочі та заключні документи аудитора…………………………………34 
 

РОЗДІЛ 4. Методика і організація аудиту  собівартості продукції …………37

  4.1. Джерела інформації для проведення аудиту……………………………37

  4.2. Методи і прийоми аудиту………………………………………………...39

  4.3. Організація проведення аудиту………………………………………….41

  4.4. Узагальнення і відображення результатів аудиту……………………...45 
 

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ…………………………………………………..48

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….50

ДОДАТКИ 
 

 

    

    ВСТУП

    Сільське  господарство являє собою складову частину народногосподарського комплексу і діє в його середовищі, яке значною мірою впливає на формування виробничих витрат у галузі. Несприятливі макро- та мікроекономічні умови формування виробничих витрат та собівартості продукції завдають шкоди перспективам розвитку виробництва як на рівні окремих суб'єктів господарювання, так і на рівні галузі в цілому. Сукупність спожитих і перенесених на продукцію виробничих ресурсів становить витрати виробництва.[22]

    На  сьогоднішній день актуальним є опанування принципів формування виробничих витрат у системі ринкового механізму, що забезпечить можливість підприємству встановлювати оптимальний  їх рівень для ефективного ведення свого господарства, визначити найдоцільніші види продукції та обсяги їх виробництва. Витрати на виробництво є базою для встановлення цін продажу, а інформація про собівартість є підгрунтям для прогнозування й управління виробництвом. 

    Значення  собівартості сільськогосподарської  продукції зростає і виступає як основний показник ефективності використання виробничих ресурсів, показує економічну доцільність вкладання коштів у виробництво, їх економію чи перевитрати.[20]

        Метою дослідження є теоретичне  обґрунтування формування собівартості продукції, методики її обчислення, обліку та аудиту з урахуванням вимог національних і міжнародних стандартів.

      Для досягнення визначеної мети в процесі  дослідження було поставлено такі завдання:

• вивчити економічний зміст собівартості продукції;
• розглянути  організацію бухгалтерського обліку на підприємстві та його

фінансовий стан;

• проаналізувати методичні особливості організації процесу аудиту собівартості продукції.

      Об’єктом  дослідження є методика і організація аудиту собівартості продукції на ПП« ГАЛЕКС –АГРО».

    Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних питань з аудиту собівартості продукції.

    Теоретико-методологічною основою дослідження є загальнонаукові  методи пізнання. Вивчення стану обліку та аудиту собівартості продукції здійснювалося  із застосуванням діалектичного  підходу. Використовувались методи індукції – на етапі збору, систематизації і обробки інформації для проведення дослідження; дедукції – у процесі теоретичного осмислення проблеми; аналізу та синтезу – для поєднання різних складових економічних явищ в єдиному процесі. Також використовувалися такі специфічні методи як інспекція, арифметична перевірка, формальна перевірка, підтвердження, аналітичний огляд.

     При дослідженні використовувалися  закони України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти, чинні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Інформаційною базою дослідження є праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів з питань економіки, планування, обліку, аналізу, аудиту, природокористування, періодична література, статистична інформація, дані бухгалтерського обліку, а також фінансова і податкова звітність досліджуваного підприємства. 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти теми дослідження 

  1.1.Економічний зміст собівартості продукції

     Собівартість продукції сільського господарства складається з витрат, пов’язаних з використанням у процесі виробництва землі, сільськогосподарських машин, обладнання та інших основних фондів, трудових і матеріальних ресурсів.

     Метою обчислення собівартості продукції  рослинництва є своєчасне, повне  і достовірне відображення фактичних витрат на її виробництво, а також контроль за використанням виробничих ресурсів.

     Витрати на виробництво продукції рослинництва неоднорідні і розподіляються за економічним значенням і характером участі у виробничому процесі, за якісним складом, за способом включення в собівартість. Правильний розподіл виробничих витрат має істотне значення в плануванні та обчисленні собівартості продукції.

     Собівартість, як економічна категорія, являє собою  відокремлену частину вартості. Собівартість – одна з найважливіших показників господарської діяльності аграрних підприємств, який характеризує виробничу і господарську діяльність підприємства. Зниження собівартості продукції свідчить про підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва і має велике народногосподарське значення.

     Показник  собівартості дає можливість глибоко  проаналізувати економічний стан підприємства і виявити резерви підвищення ефективності виробництва. За інших  однакових умов підприємство більше одержуватиме прибутку на одиницю продукції, чим нижча її собівартість, і навпаки. Із зниженням собівартості зростає цінова конкурентоспроможність продукції, а отже, зміцнюється положення підприємства на товарному ринку.

     Собівартість  продукції (робіт, послуг) – це витрати  підприємства, пов'язані з виробництвом продукції, виконанням робіт та наданням послуг Собівартість продукції, як економічна категорія, є частиною вартості товару.

     В плануванні та обліку визначають собівартість реалізованої продукції та виробничу  собівартість. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) включаються:

• прямі матеріальні витрати;
• прямі витрати на оплату праці;
• інші прямі витрати;
• загальновиробничі витрати.

     Прямими вважаються витрати, які можна безпосередньо  віднести на відповідний об'єкт витрат, або які розподіляються між об'єктами витрат пропорційно до бази, з якою ці витрати знаходяться в близькій залежності, зокрема витрати мастильних матеріалів розподіляються пропорційно вартості основного пального; амортизація і витрати на поточний ремонт приміщення - пропорційно площі, що використовується при виробництві окремих продуктів тощо. Прямі матеріальні витрати - це витрати цінностей (матеріалів), використаних безпосередньо на виробництво конкретного виду продукції, включаючи ті, що пов'язані з виконанням технологічного процесу з виробництва продукції (насіння, паливо, добрива, засоби захисту рослин та ін.); проведення поточного ремонту, технічного огляду та обслуговування; забезпечення працівників спеціальним одягом і взуттям, якщо ці суми можна віднести на дану культуру.

     Матеріальні ресурси і послуги, що входять  до "Матеріальних витрат", оцінюються за первісною вартістю. Первісною  вартістю запасів (наприклад, насіння), що виготовляються власними силами підприємства, визнається протягом року їх планова  собівартість, яка в кінці року доводиться до фактичної, а тих, які отримані від постачальників - їх справедлива вартість.

     Прямі витрати на оплату праці включають  суми основної і додаткової оплати, які нараховані згідно із прийнятою  підприємством системою оплати праці і які відносяться на конкретний об'єкт обліку витрат. При нарахуванні оплати праці натурою продукція оцінюється в порядку, передбаченому податковим законодавством.

     До  інших прямих витрат відносяться: платежі  зі страхування майна підприємства; плата за оренду основних засобів, що може бути віднесена на конкретний об'єкт; витрати на утримання, експлуатацію та ремонт необоротних активів, що використовуються в конкретному виробничому процесі, зокрема, їх амортизацію, витрати на освітлення, опалення тощо а також інші витрати, що можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат.

     До  складу загальновиробничих витрат, які  в сільськогосподарських витрати  на підприємствах не діляться на постійні і змінні, включаються:

• витрати на управління виробництвом (оплата праці, відрахування на соціальні заходи та медичне страхування і витрати на оплату службових відряджень апарату управління та спеціалістів;
• амортизація необоротних активів загальновиробничого призначення;
• витрати на утримання, експлуатацію і ремонт, страхування і операційну оренду основних засобів загальновиробничого призначення;
• витрати на вдосконалення технології та організації виробництва;
• витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання загальних приміщень виробничого призначення;
• витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища.

     До  складу загальновиробничих витрат також  входять окремі види витрат, що стосуються всіх напрямків діяльності господарства, зокрема витрати на утримання складів для зберігання виробничих запасів (крім складів для зберігання продукції та витрат на реалізацію) ; витрати на пожежну охорону; поточні витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією засобів природоохоронного призначення та інші витрати.