Аудит собівартості продукції

    З даних  таблиці видно, що обсяг  отриманих грошових коштів збільшилися на 179 тис.грн у 2009р.порівняно з 2008р. збільшився розмір дебіторської заборгованості на 113 тис.грн. Збільшилась кредиторська заборгованість на 459 тис.грн у 2009р. порівняно з 2008р., що є досить негативним показником, оскільки це свідчить про несвоєчасну оплату рахунків постачальників, заборгованість по заробітній платі, зі страхування, а також про заборгованість перед бюджетом.

    Збільшився  обсяг фінансових ресурсів на 6610 тис.грн, завдяки отриманим доходам, прибуткам, а також придбанню основних засобів.

    Збільшився  прибуток від операційної діяльності на 140 тис.грн, а прибуток від звичайної діяльності зменшився на 11 тис.грн.

    Зменшилася обіговість оборотних активів у 2009р. порівняно з 2008р. на 3 днів, тобто оборотні активи стали швидше обертатися протягом операційного циклу.

       Отже, характеризуючи фінансовий  стан досліджуваного  підприємства можна сказати, що воно має досить позитивні виробничо-економічні і фінансові показники, але має місце тенденція зменшення величини чистого прибутку. 
РОЗДІЛ 3.Організація процесу аудиту

3.1. Планування  аудиторської роботи

    Обов'язковою умовою для успішної аудиторської діяльності є планування. Це стосується не тільки роботи аудиторських фірм, а й окремих аудиторів, що зареєстровані в державних органах влади та в податковій службі як підприємці без статусу юридичної особи.

  Планування — це процес здійснення рішень аудиторської стратегії. Воно здійснюється на початковій стадії аудиторської перевірки, і його основною метою є надання аудиторами (аудиторськими фірмами) підприємствам і організаціям різних форм власності ефективних аудиторських послуг у встановлений договором термін. Це означає належне виконання аудиторами функціональних обов'язків на високому рівні фахових стандартів. Планування забезпечує формування відповідної думки аудитора про фінансову звітність суб'єкта перевірки з мінімальними затратами, виділивши найважливіші та суттєві частини і виключивши зайвий час, який міг би бути витрачений на питання аудиту з низьким рівнем ризику.

  За  допомогою ефективного планування розв'язують такі завдання:

• ознайомлення з бізнесом клієнта та його обліковою системою;
• оцінку ризику, пов'язану з бізнесом, обліковою системою і внутрішнім контролем;
• визначення стратегії аудиту відповідно до оцінки ступеня аудиторського ризику;

  — координування роботи аудитора так, щоб він міг ви 
конати її на високому професійному рівні й у визначений 
термін;

  — розподіл бюджету часу, виділеного на аудиторську перевірку;

  — визначення матеріально-технічного забезпечення аудиту тощо.

  У МСА 300 "Планування", затвердженому  РМСАНВ, концептуально розкрито зміст  загального планування аудиту. Основні вимоги до процесу планування:

• вивчення бізнесу клієнта;
• набуття знань про облікову систему клієнта, політику та процедури внутрішнього контролю;
• оцінка ризику суттєвості;
• визначення очікуваного рівня довіри до внутрішнього контролю суб'єкта перевірки;
• визначення і прогнозування змісту, часу проведення й обсягу аудиторських процедур;
• координація і керівництво роботою молодших аудиторів, експертів та інших спеціалістів, залучених до аудиторської перевірки;
• інші аспекти.

  Обсяг робіт з планування аудиту залежить від масштабу і складності аудиту, кваліфікації аудитора та його практичного досвіду, бізнесу клієнта, наявності постійних замовників, чинного законодавства та ін.

  Основними показниками планування аудиторської перевірки є: обсяг робіт (послуг), чисельність аудиторського персоналу, задіяного до перевірки; потреба в кількості залучених спеціалістів і експертів зі сторони; кількість днів, відведених на перевірку; витрати на аудит; очікуваний дохід тощо.

  У процесі планування потрібно визначити  очікувані витрати, пов'язані з перевіркою. Це, насамперед, матеріальні витрати, зарплата, відрядження та ін. Цей показник багато в чому залежить від місця розташування суб'єкта перевірки. Якщо аудиторська перевірка не пов'язана з відрядженням працівників аудиторської фірми, то витрати будуть значно меншими і, відповідно, зменшиться вартість аудиторських послуг.

  Процес  планування аудиторської діяльності доцільно розмежувати на два види:

1. планування аудиторської діяльності як одного із видів бізнесу;
2. планування аудиту й інших видів послуг як конкретне виконання робіт для того чи іншого суб'єкта господарської діяльності.

  Залежно від часу і періоду складання  плану аудиторської діяльності планування можна класифікувати на стратегічне, поточне й оперативне .

  Беручи  до уваги вітчизняний і зарубіжний досвід аудиторської діяльності, доцільно виділити такі етапи планування:

• визначення мети і завдань аудиту;
• оцінка існуючого середовища суб'єкта перевірки:
• вибір стратегії та її реалізація;
• складання загального плану аудиту;
• підбір і уточнення процедур контролю;
• розробка програми аудиту;
• коригування загального плану і програми аудиту .

     На основі визначеної мети і завдань аудиту, оцінки існуючого середовища суб'єкта контролю та вибору стратегії бізнесу клієнта розробляється загальний план і програма перевірки. План відображає перелік робіт на основних етапах аудиту, а програма — конкретні процедури перевірки об'єктів аудиторського контролю (статті фінансової звітності, рахунків бухгалтерського обліку тощо). Оскільки процес планування аудиту здійснюється впродовж усієї перевірки, то важливим етапом є коригування і внесення змін та доповнень до плану і програми аудиту.

  Загальний план аудиторської перевірки складається  із завдань, переліку робіт на основних етапах аудиторської перевірки, очікуваних термінів виконання, витрат часу, виконавців.[5]

3.2. Процедура  вибору замовника

 Аудит - це підприємницька діяльність, яка  провадиться на підставі договору. Договір на аудиторські послуги може укладатися з ініціативи клієнта або в результаті пропонування своїх послуг аудиторською фірмою (аудитором). Клієнтами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, що функціонують на території України і потребують аудиторських послуг.

  При виборі клієнта необхідно враховувати  його особливості залежно під організаційно-правових форм та від форм власності, а також від сфери діяльності. При цьому слід брати до уваги тривалість співпраці з аудитором або аудиторською фірмою.

 Після попередньої усної узгодженості між клієнтом і аудиторською фірмою (аудитором) клієнт надсилає на її (його) адресу листа з пропозицією про проведення аудиту, в якому зазначає мету проведення аудиту І завдання, які необхідно вирішити в процесі аудиту, бажаний масштаб аудиторської перевірки.

 Розглянувши пропозиції щодо проведення аудиту, аудиторська  фірма (аудитор) надсилає лист-відповідь, у якому дає згоду на проведення аудиту або відмовляється від  запропонованої роботи.

 Процедура погодження клієнта здійснюється у найкоротші строки, щоб уникнути втрат часу і зусиль. При вивченні клієнта аудитор зосереджує свою увагу на:

• вивченні загального стану економіки. До економічних факторів, які можуть впливати на справи клієнта і повинні бути взяті до уваги аудитором, належать: процентні ставки, рівень безробіття, грошова маса в обігу, обмінний курс іноземних валют, міжнародні торгові відносини, урядові постанови та законодавчі акти, загальні умови бізнесу (спад виробництва, Інфляція);
• вивченні особливостей галузі клієнта. Аудитору повинні бути відомі такі особливості галузі клієнта:
• основні показники господарсько-фінансової діяльності галузі;
• характер виробництва в галузі (циклічність, сезонність);
• галузеве виробництво є трудомістким чи капіталомістким;
• умови праці в галузі (безробіття, середня заробітна плата працюючих, середній дохід, шкідливість виробництва тощо);
• чи існують галузеві нормативні документи щодо ведення бухгалтерського обліку і звітності;
• структура цін у галузі;
• стан технології в галузі:
• конкурентоспроможність галузі: кількість банкрутств протягом минулого року; кількість підприємств, створених у поточному році. Інформацію про справи в галузі аудитор може отримати зі статистичного щорічника України. який видається Міністерством статистики України, від банкірів, керівників клієнта, аудиторів, які мають клієнтів у цій галузі, а також Із ділових засобів масової інформації.
• оцінці потенціалу аудиторської фірми (аудитора) щодо наявності відповідного персоналу, знань галузі клієнта;
• стані підприємницької діяльності клієнта. Процедура вивчення стану підприємницької діяльності клієнта залежить від досвіду відносин між аудитором і клієнтом: новий клієнт чи повторний.

 Для проведення попереднього обстеження аудиторська  фірма направляє до потенційного клієнта групу спеціалістів на строк від декількох годин до одного-двох тижнів залежно від обсягів підприємства-клієнта. За результатами обстеження аудиторська фірма приймає рішення про роботу з клієнтом.

 Для того, щоб оцінити можливість майбутньої роботи, слід простежити тенденцію в господарсько-фінансовій діяльності підприємства, а саме одержати інформацію про:

• організаційну структуру потенційного клієнта;
• особливості його виробничої діяльності;
• постачальників та покупців;
• дочірні й залежні організації;
• рентабельність і розподіл прибутків;
• систему внутрішнього контролю;
• курс акцій клієнта (якщо вони котируються на ринку цінних паперів);

• принципи формування праці персоналу.

 Джерелами  інформації в цьому разі можуть  бути;

• установчі документи клієнта;
• бухгалтерська і статистична звітності;
• звіти аудиторів і акти податкових інспекцій;
• плани, кошториси, договори, контракти;
• протоколи зборів та засідань;
• інші документи;
• інформація, одержана під час бесіди з керівництвом клієнта та його персоналом;
• інформація, одержана під час огляду економічного суб'єкта, його відділів, складів.

 При обстеженні підприємства слід проаналізувати його фінансовий стан і в першу чергу визначити відношення власного капіталу до залученого. Основою стабільності є власний капітал. Однак фінансування діяльності підприємства лише за рахунок власного капіталу не завжди вигідне, особливо при сезонному виробництві. При використанні тільки власного капіталу в одному періоді власні кошти будуть накопичуватися, а в іншому буде відчуватися їх нестача. При цьому також слід враховувати ціни на фінансові ресурси та віддачу капіталу. У випадках, коли віддача капіталу буде більшою за плату за кредитами, то, залучаючи позикові кошти, підприємство може підвищити рентабельність власного капіталу. Проте, якщо підприємство функціонує переважно за рахунок залученого капіталу, то його фінансовий стан нестабільний і потребує постійного контролю за своєчасним поверненням позик, швидким обігом позикових коштів та їх віддачею. Тому, здійснюючи перевірку, аудитор повинен оцінити фінансову стратегію підприємства.

 Лише  після вивчення фінансового стану  клієнта аудиторська фірма може зробити певні висновки стосовно підписання з ним договору. У разі, якщо в результаті такого аналізу аудитор бачить, що для проведення повноцінної перевірки клієнт повинен поновити свій бухгалтерський облік, або вже на стадії обстеження виявлено, що позитивного висновку аудитор дати не може, або виникають сумніви в тому, що клієнт готовий надати аудитору всю необхідну документацію, чи виникають сумніви у платоспроможності клієнта, то керівникові аудиторської фірми слід подумати, чи варто підписувати договір із таким клієнтом.