Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Ноября 2011 в 10:54, курсовая работа
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування формування собівартості продукції, методики її обчислення, обліку та аудиту з урахуванням вимог національних і міжнародних стандартів.
Для досягнення визначеної мети в процесі дослідження було поставлено такі завдання:
вивчити економічний зміст собівартості продукції;
розглянути організацію бухгалтерського обліку на підприємстві та його
фінансовий стан;
проаналізувати методичні особливості організації процесу аудиту собівартості продукції.
ВСТУП…………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти теми дослідження……………………………..5
1.1.Економічний зміст собівартості продукції………………………………..5
1.2. Дискусійні питання аудиту собівартості продукції ……………………12
РОЗДІЛ 2. Правове регулювання аудиту собівартості продукції
та обліково-фінансова характеристика підприємства………………………....15
2.1. Нормативні акти, що регулюють аудит собівартості продукції……….15
2.2. Стан організації бухгалтерського обліку на підприємстві……………...17
2.3. Фінансова характеристика підприємства………………………………...20
РОЗДІЛ 3.Організація процесу аудиту…………………………………………24
3.1. Планування аудиторської роботи………………………………………...24
3.2. Процедура вибору замовника……………………………………………..27
3.3. Прийоми, методи та процедура аудиту…………………………………..30
3.4. Робочі та заключні документи аудитора…………………………………34
РОЗДІЛ 4. Методика і організація аудиту собівартості продукції …………37
4.1. Джерела інформації для проведення аудиту……………………………37
4.2. Методи і прийоми аудиту………………………………………………...39
4.3. Організація проведення аудиту………………………………………….41
4.4. Узагальнення і відображення результатів аудиту……………………...45
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ…………………………………………………..48
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….50
Важливим елементом, що утворює собівартість продукції і підлягає перевірці, є «Затрати на оплату праці». У цьому елементі групуються витрати на оплату праці основного виробничого персоналу підприємства, враховуючи премії робітникам і службовцям за виробничі результати, стимулюючі й компенсуючі виплати, а також затрати на оплату праці працівникам, які зайняті в основній діяльності, але не значаться в штаті підприємства. При цьому аудитор бере до уваги, що виплати заробітної плати за фактично виконану роботу, розраховані виходячи з відрядних розцінок, тарифних ставок і посадових окладів у відповідності з прийнятими на підприємстві формами і системами оплати праці, входять до собівартості в повній сумі, яка виявлена за відповідними розрахунковими документами.
Вивчаються компенсаційні виплати (оплата праці у зв’язку з підвищенням цін і індексацією доходів, виплати матерям по догляду за дитиною), які повинні входити до собівартості тільки в порядку норм, передбачених законодавством.
Ретельному дослідженню підлягають виплати, передбачені законодавством про працю, за невідпрацьований на виробництві (неявочний) час. Значну частку цих затрат, поряд з оплатою пільгових годин підлітків, перерв у роботі матерів для годування дитини, оплати часу державних обов’язків, становлять виплати винагород за вислугу років, оплата чергових і додаткових відпусток. Якщо підприємство створювало резерв витрат на оплату чергових і додаткових відпусток, на виплату винагород за вислугу років, то встановлюється обґрунтованість операцій за рахунком 47 «забезпечення майбутніх витрат і платежів».
Перевіряючи статтю «Амортизація основних фондів», аудитор встановлює правильність і законність відображення сум амортизаційних відрахувань. Вони повинні рахуватися за обраним методом, рекомендованим П(С)БО 7 «Основні засоби».
Керуючись галузевими методичними рекомендаціями
з питань планування, обліку і калькулювання
собівартості продукції, аудитор встановлює
правильність групування витрат за статтями,
розподіл їх за видами продукції, між звітними
періодами, а також між готовою продукцією
і залишками незавершеного виробництва.[16]
Завершальним етапом аудиту є складання аудиторського висновку, який має відповідати вимогам Закону України "Про аудиторську діяльність" (ст.7, 21) та національних нормативів аудиту.
Складання аудиторського висновку є одним із найвідповідальніших моментів аудиту, оскільки відбиваються підсумки виконаних аудиторських процедур, узагальнюються виявлені помилки, визначається їх сукупний вплив на фінансову звітність і висловлюється думка аудитора щодо її достовірності, повноти, відповідності чинному законодавству.
Аудиторський висновок складається з метою донесення думки аудитора про перевірену ним звітність до зовнішніх користувачів, власників,адміністрації підприємства. Основною вимогою до аудиторського висновку є його зрозумілість і доступність сприйняття. Тому структура аудиторського висновку і формулювання, які використовуються в ньому (залежно від його виду), повинен бути одноманітним, типовим.
Аудиторський висновок складається з таких розділів.
Розділ "Заголовок", де треба записати, що аудиторська перевірка проводилася незалежними аудиторами, вказати назву аудиторської фірми, а також навести повну назву підприємства, яке перевіряється, та час перевірки.
Розділ "Кому адресується аудит" потребує чіткого визначення адресата.
Розділ "Вступ'' містить дані про склад звітності, яка перевірялась, дату, на яку була складена інформація, обов'язкове повідомлення про відповідальність за складання звітності керівництва підприємства та зауваження, що аудитор зобов'язаний готувати висновок на підставі інформації, яка надійшла за результатами перевірки представленої звітності.
Розділ "Масштаб перевірки" передбачає висвітлення масштабів аудиту і змісту виконаних робіт. Цей розділ має забезпечити споживачам аудиторського висновку впевненість у тому, що аудит спланований і проведений відповідно до вимог українських нормативів або за вимогами міжнародних стандартів аудиту. Аудиторський висновок повинен містити твердження про те, що перевірка була спланована і підготовлена з достатньою достовірністю виявлених найсуттєвіших помилок звітності.
Аудитор має оцінити суттєвість помилок у системі обліку і внутрішнього контролю підприємства клієнта, виявити ступінь їх впливу на фінансову звітність.
Далі слід вказати на те, використовувався чи не використовувався принцип вибіркової перевірки інформації і що під час перевірки аудитор звертав увагу тільки на суттєві помилки.
Аудиторський висновок має містити такі заяви:
Розділ "Висновок аудитора про перевірену фінансову звітність" потребує чіткого судження аудитора про звітність, правильність усіх її суттєвих аспектів відповідно до інструкцій про порядок складання звітності та чинних принципів обліку.
Розділ "Дата аудиторського висновку". Аудитор повинен про-ставляти дату аудиторського висновку на день завершення аудиторської перевірки. Завершеною вважається перевірка, коли її результати доведені до керівництва підприємства, на якому проводилася перевірка і керівництво підписало звіти, що додаються до аудиторського висновку та акту прийому-здачі роботи. Керівництво підприємства подає аудиторський висновок до відповідної податкової інспекції України не пізніше як через десять днів після закінчення аудиторської перевірки.
Розділ "Адреса аудиторської фірми" містить адресу дійсного місцезнаходження аудиторської фірми, номер та термін дії ліцензії, отриманої від Аудиторської палати України.
Розділ "Підпис аудиторського висновку". Аудиторський висновок та звітність, про яку аудитор дає свій висновок, підписується незалежними особами (аудиторами) від імені аудиторської фірми.
Аудиторський висновок спеціального призначення відрізняється від інших видів і форм стандартного аудиторського висновку тим, що його оцінка стосується в основному окремих видів діяльності підприємств і окремих суб'єктів бухгалтерського обліку. Зазвичай такі висновки відрізняються від стандартних тим, що відповідно до національного нормативу аудиту № 27 "Аудиторські висновки спеціального призначення" встановлюється порядок складання висновків за результатами аудиторських перевірок:
Висновок аудитора за результатами тематичного аудиту складається за довільною формою, але повинен відповідати вимогам, наведеним у національному нормативі аудиту № 26 "Аудиторський висновок", і містити такі розділи:
ВИСНОВКИ
І ПРОПОЗИЦІЇ
Отже в процесі дослідження було проаналізовано методичні особливості організації процесу аудиту собівартості продукції і зроблено наступні висновки.
Ринкові процеси впливають не тільки на обсяг виробництва і реалізації продукції, структуру та розмір витрат, а й на собівартість виробленої продукції. За сучасних умов виробництва збільшується потреба в інформації про собівартість продукції, про взаємозв’язок з обсягом виробництва та прибутковістю, про напрями та резерви зниження цих витрат з метою ефективного контролю формування собівартості.[4]
Собівартість, як економічна категорія, являє собою відокремлену частину вартості. Собівартість – одна з найважливіших показників господарської діяльності аграрних підприємств, який характеризує виробничу і господарську діяльність підприємства. Зниження собівартості продукції свідчить про підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва і має велике народногосподарське значення.
Аудит виробничої діяльності підприємства і витрат на виробництво є найважливішою і, водночас, найскладнішою частиною аудиторської перевірки.
Метою аудиту собівартості продукції є складання аудитором висновку про те, чи відповідає інформація відображена в фінансовій звітності щодо витрат і собівартості в усіх суттєвих аспектах нормативним документам, які регламентують порядок обліку, підготовки і подання фінансових звітів.
Аналіз основних економічних показників
господарської діяльності досліджуваного
підприємства стверджує, що підприємство
у 2009 році порівняно з 2008 роком збільшився
розмір середньорічної вартості основних
виробничих і оборотних фондів на 1703 і
2200 тис.грн. відповідно, зріс обсяг виробництва
валової продукції і чистого доходу, разом
з тим знизилась собівартість 1 ц. зерна
на 23,8грн.
Рентабельність виробництва зменшилася на 22,86% у 2009р. порівняно з 2008р. у результаті зменшення величини прибутку.
Отже, характеризуючи фінансовий стан досліджуваного підприємства можна сказати, що воно має досить позитивні виробничо-економічні і фінансові показники, нарощує вартість основних і оборотних фондів, ефективно їх використовує, виходячи з показника фондомісткості, отримало більший дохід від реалізації сільськогосподарської продукції, але разом з тим знизилась величина чистого прибутку.
Під
час написання курсової роботи було
розглянуто організацію проведення аудиту
, а саме планування аудиторської роботи,
процедуру вибору замовника, використання
як загальнонаукових методів і прийомів,
так і специфічних і узагальнення одержаних
результатів аудиту в аудиторському висновку.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ