Аудит собівартості продукції

    Андрійчук В. Г  зазначає, що собівартість продукції рослинництва формується з різних за економічним змістом статей витрат, які характеризують її структуру. Структура собівартості продукції характеризується процентним співвідношенням окремих статей витрат у загальних витратах виробництва. Вона залежить від особливостей сільськогосподарських галузей та їх виробничої спеціалізації, рівня технологічного устаткування і організації виробництва.[1] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 2. Правове регулювання аудиту  собівартості продукції

та обліково-фінансова  характеристика підприємства 

  2.1. Нормативні акти, що регулюють  аудит  собівартості продукції

      Для правильного аудиту собівартості продукції необхідна розробка правових відносин між структурою та державою.

      При дослідженні операцій з обліку собівартості продукції слід керуватися такими нормативно-правовими документами:

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в     Україні" визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Украйні;[26] 
2.         Закон України "Про аудиторську діяльність" визначає правові основи регулювання аудиторської діяльності;[25]
3.          Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств "визначає правові засади регулювання оподаткування прибутку підприємств, а саме перелік витрат, що входять до валових; [28]
4.          Закон України "Про насіння і садивний матеріал "     містить    основні   положення,   що   регулюють виробництво,  реалізацію  та  використання насіння і   садивного матеріалу сільськогосподарських, лісових, квітково-декоративних, а також лікарських рослин,  на які затверджено  державні стандарти, визначають   правові  відносини  між  виробниками  та споживачами насіння і садивного матеріалу та охороняють їх права.[12]
5.          Закон України " Про оплату праці " визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати. [11]
6.         Закон України " Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. [13]
7.         Закон України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,  зумовленими похованням  " визначає    правові,    організаційні    та    фінансові    основи загальнообов'язкового  державного соціального страхування громадян на   випадок   тимчасової   втрати  працездатності,  у зв'язку  з вагітністю  та  пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного   лікування   та  оздоровлення  застрахованим особам  та  членам  їх сімей. [14]
8.      Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне  страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності "  визначає  правову   основу, економічний      механізм      та      організаційну     структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування  громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або  загибелі  застрахованих на виробництві;[15]
9. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,      зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій містить перелік рахунків для ведення обліку витрат на виробництво продукції.[27];
10. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 16 „Витрати” визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності. [24];
11. Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств забезпечують єдність складу і класифікації витрат, застосування методики їх планування та обліку і визначення собівартості продукції в сільськогосподарських підприємствах. [17]

  2.2. Стан організації бухгалтерського  обліку на підприємстві 

     Сільськогосподарське приватне підприємство « ГАЛЕКС –АГРО» створене з метою виробництва здорових органічних продуктів, поліпшення екології навколишнього середовища та створення високоефективного агробізнесу в с. Стриєва Новоград-Волинського району Житомирської області. Розташоване біля траси Кив-Львів за 230 км від м. Київ. Має дві тисячі орних земель. З 2009 року має статус органічного.Сертифіковане швейцарською сертифікаційною компанією ІМО. В 2009 році господарство отримало паспорт на виробництво елітного насіння. Спеціалізація ПП «ГАЛЕКС-АГРО»-виробництво органічного насіння і зерна. Головні культур в підприємстві: вика, горох польовий, жито, овес, полба,гірчиця біла, редька олійна.

     При реалізації насіння підприємство надає науково-методичні рекомендації по веденню органічного землеробства та технології вирощування реалізованих культур.

    Органічне землеробство в ПП« ГАЛЕКС –АГРО»  ведеться за системою землеробства «Древлянська»: відновлення родючості грунтів вирішується двома зернобобовими культурами: горохом польовим ( пелюшка) та викою ярою.

      У сучасних умовах господарювання великого значення набуває сукупність заходів, спрямованих на забезпечення та покращення управління господарською діяльністю. Невід’ємною складовою господарської діяльності суспільства протягом тривалого історичного розвитку є бухгалтерський облік, раціональна організація якого виступає передумовою ефективного управління власністю і господарською діяльністю.

      Основою бухгалтерського обліку господарської  діяльності підприємства є провідна організація облікового процесу. Тому без раціонально організованого обліку неможливе належне функціонування жодного підприємства, оскільки ефективного  господарювання неможливо досягти без обґрунтованого інформаційного забезпечення.

      Бухгалтерський  облік є складною системою – сукупністю елементів, пов’язаних між собою та об’єднаних в єдине ціле. Виступаючи ланкою зв’язку між господарською діяльністю та особами, які приймають рішення, бухгалтерський облік: по – перше, вимірює господарську діяльність шляхом реєстрації даних про неї для подальшого використання; по – друге, обробляє дані та інтерпретує їх таким чином, щоб вони набули практичної корисності; по – третє, передає у вигляді звітів інформацію тим, хто використовує її для прийняття управлінських рішень. Отже, дані про господарську діяльність є входом до системи бухгалтерського обліку, а інформація для осіб, що приймають рішення, – виходом з неї.

      Отже, бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам.

      Організація обліково–звітного процесу – це взаємовизначення, взаємовплив, взаємне функціонування трьох елементів: по – перше, праці облікових фахівців та виконавців господарських операцій; по – друге, умов та засобів технічного забезпечення їх праці; по – третє, вхідної та вихідної інформації управління діяльністю підприємства.

      Організація бухгалтерського обліку складається  з чотирьох взаємопов’язаних етапів:

1. Теоретичний етап. Включає принципи обліку, законодавчі акти, наукові положення, конструювання підсистем обліку. Основним змістом цього розділу є визначення теоретичних основ бухгалтерського обліку, положення та нормативні акти з питань організації обліку в Україні.
2. Методологічний етап. Включає принципи та правила отримання, обробки, фіксації, передачі інформації. Відбір конкретного застосування елементів методів бухгалтерського обліку.
3. Технологічний етап. Вибір оптимальної форми обліку, що полягає у виборі способу обробки облікових даних, розробці переліку і форм облікових регістрів, в порядку здійснення записів у регістрах.
4. Організаційний етап. Полягає у організації роботи бухгалтерії.

      Законом України «Про бухгалтерський облік  і фінансову звітність в Україні» (стаття 8)  підприємствам надано право самостійно визначати облікову політику з урахуванням вимог  Національних положень (стандартів) бухгалтерського  обліку. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несуть власник, який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

      Облікова  політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

      Основна мета облікової політики – забезпечити  одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, що є необхідною для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень.[18]

      Участь  при формуванні облікової політики, а також відповідальність за її формування беруть на себе керівник і головній бухгалтер.

Так як ПП«ГАЛЕКС-АГРО» є невеликим за розміром, тому веденням бухгалтерського обліку займається лише один бухгалтер. Форма ведення бухгалтерського обліку--журнально-ордерна, що дозволяє в значній мірі полегшити працю бухгалтера, знизити її трудомісткість, збільшити ефективність і підвищити достовірність даних бухгалтерського обліку.

      Велике  значення для оформлення облікової  політики даного підприємства мають проектні матеріали з організації бухгалтерського обліку, серед яких графіки документообороту, робочий план рахунків, посадові інструкції та характеристики облікового апарату, його кількісний та якісний склад тощо. 

2.3. Фінансова  характеристика підприємства

    На  господарську діяльність підприємства головним чином впливають різні  виробничо – економічні показники, які показані у таблиці 2.3.1 

    Таблиця 2.3.1

    Основні виробничо-економічні показники господарської діяльності ПП «ГАЛЕКС-АГРО»

    Дані  таблиці свідчать, що середньорічна вартість основних фондів зросла у 2009р. на 1703 тис.грн порівняно з 2008р., оборотні активи зросли на 2200 тис.грн. обсяг валової продукції в 2009р. порівняно з 2008р. збільшився на 1552 тис.грн, значно збільшилася продуктивність праці у 2009р. –на 80000,22 грн./чол.

    Дохід (виручка) від реалізації продукції, послуг збільшилась у 2009році порівняно з 2008 роком на 439 тис грн.., що свідчить про збільшення обсягів реалізації. Собівартість 1ц. зменшилась на 23,8грн.

    Фондовіддача збільшилась на 0,11 грн., що показує на яку суму чистого доходу більше отримує підприємство з однієї гривні коштів вкладених основних засобів. Фондомісткість знизилась на 0,16грн., це означає, що основні засоби використовувались у 2009р. ефективніше. Збільшилась також фондозабезпеченість на 116,30грн. і фондоозброєність на 8641,65грн., що є результатом збільшення середньорічної вартості основних виробничих фондів.

    Рентабельність  виробництва зменшилася на 22,86% у 2009р. порівняно з 2008р. у результаті зменшення величини прибутку.

    Але є показники виробничо-економічної  діяльності ПП «ГАЛЕКС-АГРО», що характеризують погіршення становища підприємства. Знизився чистий прибуток на 13 тис.грн у 2009р. порівняно з 2008р. незважаючи на збільшення чистого доходу від реалізації на 171 тис.грн.

    Отже, можна сказати. що підприємство нарощує  вартість основних і оборотних фондів, ефективно їх використовує, виходячи з показника фондомісткості, отримало більший дохід від реалізації сільськогосподарської продукції, але разом з тим знизилась величина чистого прибутку.

Також щоб проаналізувати господарський потенціал підприємства потрібно охарактеризувати фінансовий стан за допомогою показників наведених у таблиці 2.3.2

Таблиця 2.3.2 

    Показники фінансового стану підприємства