Аудит собівартості продукції

 При роботі з постійним клієнтом інформацію про йога економічну діяльність отримують із постійної документації клієнта, робочих документів за минулий рік, фінансових кошторисів за минулий рік, проміжної фінансової звітності клієнта за поточний рік. інформації аудиторської групи, яка протягом року працювала з клієнтом, інформації керівників клієнта. Як правило, вартість попереднього обстеження вноситься до загальної вартості проведення аудиту за умови, що договір із клієнтом буде підписаний.

 Після того, як аудиторська фірма вирішила працювати з обраним клієнтом, вона повинна встановити трудомісткість роботи, визначитися з термінами її проведення, підібрати кадри для проведення аудиту з урахуванням знань галузі клієнта і досвіду персоналу.[10] 

3.3. Прийоми,  методи та процедура аудиту

    Метод аудиту варто розглядати як окрему економічну науку. Незважаючи на те, що аудиторська діяльність охоплює не тільки підтвердження достовірності фінансової звітності, а й низку інших послуг, метод аудиту єдиний і характеризується як сукупність методичних прийомів, що використовуються в аудиторському контролі. При виконанні різних аудиторських послуг можна використовувати ті чи інші прийоми, що характеризують зміст конкретних аудиторських процедур.

   Метод аудиту доцільно розглядати як сукупність прийомів, за допомогою яких оцінюють стан об'єктів, що підлягають дослідженню.

    Аналіз економічної літератури доводить, що більшість економістів правильно підходять до використання в аудиті загальнонаукових методів і спеціальних прийомів. До загальнонаукових методів належать:

• аналіз, синтез
• індукція, дедукція
• моделювання
• аналогія
• абстрагування
• конкретизація
• класифікація тощо.

  У наукових працях закордонних і українських  вчених виділяють різну кількість  прийомів аудиту, за допомогою яких формують аудиторські процедури  для збору свідчень про достовірність  фінансової звітності. Так, більшість вчених виділяють прийоми аудиту, що називаються процедурами: вивчення (інспекція), спостереження, опитування, підтвердження, підрахунок, аналітичний огляд.

  Під вивченням (інспекцією) розуміють дослідження записів документів, або матеріальних активів. Цей прийом дає змогу отримати докази різного ступеня достовірності, що залежить від їх суті та джерел.

  При формальній перевірці документів звертається увага на заповнення всіх реквізитів, наявність необумовлених виправлень, підчисток, дописок у тексті та сумах, реальність підписів тощо.

  Арифметична перевірка — це правильність підрахунків у первинних документах, облікових реєстрах і звітності.

  Перевірка документів по суті передбачає контроль аудитора за законністю і доцільністю господарської операції.

  Спостереження — візуальний нагляд за виконанням операцій або процедур з метою визначення способу їх здійснення.

  Опитування — це пошук офіційної та неофіційної доказової інформації в усній і письмовій формі у компетентних осіб, як на самому підприємстві, так і поза його межами.

  Підтвердження дає змогу аудитору отримати у письмовій формі відповіді від клієнта або третіх сторін з певною інформацією про підтвердження тих чи інших господарських операцій, відображених у системі бухгалтерського обліку.

  Підрахунок — це перевірка арифметичної точності записів у первинних документах, реєстрах бухгалтерського обліку та фінансовій звітності, або незалежних розрахунків

  Аналітичний огляд — це вивчення важливих коефіцієнтів, тенденцій та інших даних, що характеризують розвиток суб'єкта перевірки, а також дослідження незвичних і неочікуваних змін.

  У МСА 500 "Аудиторські докази" для  аудиторських перевірок фінансових звітів з метою одержання аудиторських доказів виділено такі аудиторські процедури: перевірка документів і матеріальних активів; спостереження; запити; підтвердження; перерахування; повторне виконання; аналітичні процедури.

  Важливе теоретичне та практичне значення для  розуміння суті власних прийомів аудиту та їх використання у процесі аудиторської перевірки має їх науково обґрунтована класифікація. Методичні прийоми аудиту можна об'єднати в чотири групи: органолептичні, розрахунково-аналітичні, документальні, узагальнення і реалізації результатів аудиту.

  До  групи органолептичних прийомів відносять: формальну, юридичну, арифметичну та зустрічну перевірки.

  Група розрахунково-аналітичних прийомів — це економічний аналіз, статистичні розрахунки, економіко-математичні методи.

  До  групи документальних прийомів належать інформаційне моделювання, дослідження документів, камеральні перевірки, нормативно-правове регулювання, групування недоліків.

  Група узагальнення результатів аудиту об'єднує такі прийоми: документування результатів проміжного контролю, аналітичне групування недоліків, економічна оцінка недоліків та заходи, спрямовані на їх профілактику, систематизоване групування в акті (висновку) аудитора, прийняття рішень і контроль за їх виконанням.

  Групування  методичних прийомів відносно процесу  аудиту (початкова стадія, стадія дослідження і завершальна) має не тільки теоретичне, а й практичне значення.

     На початковій стадії аудиторського процесу використовують переважно такі методичні прийоми; опитування (бесіда), попередній аналітичкий огляд, оцінка. Прийом оцінки необхідний для визначення рівня внутрішнього контролю, матеріальності, аудиторського ризику.

  На  стадії безпосередньої аудиторської перевірки (дослідження) застосовують прийоми: інспекція (вивчення), спостереження, підтвердження, підрахунок, сканування, інвентаризація, контрольний обмір, технологічний контроль, експертиза, експеримент, анкетування, тестування тощо.

  На  завершальній стадії перевірки аудитор  переважно аналізує й оцінює зібрані  свідчення, класифікує виявлені недоліки, узагальнює результати перевірки та складає аудиторський висновок. Проте зауважимо, що на практиці прийоми аудиту можуть водночас поєднуватися в окремі аудиторські процедури, від чого залежатиме їх зміст, що, суттєво впливає на методику аудиторської перевірки.[21] 

            
 

  3.4. Робочі та заключні документи аудитора

  Робочі документи — це записи, в яких аудитор фіксує використані процедури, тести, отриману інформацію і висновки, винесені в результаті проведення аудиту. Робочі документи є власністю аудитора. Вони мають містити всю інформацію, яку аудитор вважає важливою для правильного виконання перевірки. Ця інформація повинна підтвердити висновок аудитора.

     Робочі  документи виконують такі функції:

• забезпечення обгрунтованості аудиторського висновку;
• засвідчення відповідності проведення аудиту стандартам;
• обгрунтованість планування, контролю якості проведення аудиту;
• проведення аудиту на єдиних методологічних принципах;
• слугувати інструментарієм для аудиторів.

      Робоча документація має містити в собі опис усіх значних моментів і обставин, з якими зустрівся аудитор під час проведення аудиту. Вона повинна бути чіткою і зрозумілою, щоб за нею можна було легко з'ясувати обсяг проведеної роботи, перевірити обгрунтованість зроблених висновків. Робоча документація повинна складатися в ході виконання аудиту. Це дасть можливість врахувати найменші дрібниці роботи підприємства. Робоча документація має відображати такі відомості про кожного з об'єктів перевірки:

• використані методики і тести;
• одержана інформація;
• висновки.

   Робочі, документи розробляються кожним аудиторським підприємством з урахуванням фахової підготовки аудиторів, їх досвіду, прийнятої організації аудиторського процесу

Кожний  робочий документ повинен бути належним чином оформлений:

• мати реквізити аудиторської фірми, номер і дату договору, на підставі якого проводиться перевірка;
• мати реквізити суб'єкта, що перевіряється;
• мати ідентифікаційний номер і пронумеровані сторінки;
• бути засвідченим аудитором, що проводив перевірку із зазначенням дати проведення аудиту.

Робочі  документи зазвичай містять:

• інформацію про клієнта (юридичну, організаційну, іншу);
• копії юридичних первинних та інших документів;
• документацію про планування аудиту;
• інформацію про проведені тести систем контролю, процедури перевірки на суттєвість, аудиторські свідчення;
• висновки сторонніх аудиторів або експертів;

— висновки, зроблені аудитором для різних об'єктів аудиту. 
   Після закінчення перевірки робочі документи залишаються у аудитора, власністю якого вони є. Аудитор повинен забезпечити надійне зберігання робочих документів. Робочі документи можуть бути вилучені в аудитора за рішенням слідчих органів або суду.

    Підсумкова документація складається з аудиторського висновку та додаткової документації, що передається замовникові.

    За результатами аудиторської перевірки складаються аудиторський висновок та інша документація, що передається замовнику.

   Аудиторський висновок — це офіційний документ, який складається в установленому порядку за результатами проведення аудиту і містить судження-оцінку аудитора стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності. Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів.

Висновок може бути:

• безумовно позитивним;
• умовно позитивним (із застереженнями);
• негативним;
• аудитор відмовляється від видання висновку про звітність і оформляє свій звіт в іншій формі.

  У різних обставинах стандартна форма  аудиторського висновку може змінюватись. Будь-які зміни щодо стандартного позитивного висновку називаються "відхиленням" від нього. Такі зміни бувають трьох видів:

1. обмеження;
2. модифікація аудиторського висновку;
3. доповнення до аудиторського висновку.

    Додаткова підсумкова документація, що передається замовникові не є обов'язковою і передається замовнику тільки в тому випадку, якщо аудитор вважає це необхідним або якщо це обумовлено договором.

   Додаткова підсумкова інформація оформляється як додаток до аудиторського висновку, якщо аудитор у висновку посилається на неї. В іншому випадку додаткова документація не є самостійним документом.

   Форму і зміст додаткової документації визначає аудитор самостійно, але дотримуючись таких визначених назв:

• "Аудиторський звіт";
• "Звіт про проведення аудиту";
• "Звіт про результати проведення аудиту":
• "Звіт про експрес-огляд";
• "Експрес-огляд";
• "Зауваження та рекомендації за результатами аудиторської перевірки";
• "Лист — інформування клієнта".

  Після закінчення аудиту як мінімум один примірник додаткової підсумкової інформації передається замовнику. Така інформація має конфіденційний характер.

   Термін збереження підсумкової інформації визначається виходячи з практики аудиторської діяльності, юридичних вимог та інших додаткових міркувань.[29]