Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Октября 2011 в 15:16, курсовая работа
Метою написання курсової роботи є закріплення теоретичних знань з аудиту для розв’язання практичних задач, використання елементів дослідження, аналізу, уміння опрацьовувати літературні джерела та практичний матеріал Українсько-кіпрського виробничо-торговельного акціонерного товариства «Комета» з іноземними інвестиціями, проведення аудиту фінансово-господарчої діяльності на підприємстві, виявленням стану економічних, організаційних, інформаційних та інших характеристик системи, що знаходяться в сфері аудиторської оцінки.
ВСТУП………………………………………………………………………..…2-4
РОЗДІЛ 1. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП АУДИТУ ТА ПРОЦЕДУРА УКЛАДАННЯ ДОГОВОРУ З ФІРМОЮ-ЗАМОКНИКОМ
Завдання, джерела проведення аудиту, методичні прийоми, складання плану та програми………………………………………….……..…...…. 5-16
Процедура укладення договору з фірмою-клієнтом в процесі надання аудиторських послуг…..……………………………………………..…. 17-27
Законодавчі акти та нормативна база проведення аудиту…………… 27-29
РОЗДІЛ 2. ОСНОВНИЙ ЕТАП ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ
2.1 Перевірка додержання облікової політики та нормативно-правової бази підприємством…………………………………………………………….. 29-33
2.2 Оцінка системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю 34-48
2.3 Методика проведення аудиту статутного капіталу…………………. 48-52
2.4 Використання ЕОМ в процесі аудиту…………………………………. 53-58
РОЗДІЛ 3. УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ФОРМУВАННЯ ДОСЬЄ АУДИТОРА
3.1 Аудиторський звіт та висновок аудитора…………………………….. 59-62
3.2 Рекомендації та розробки аудитора згідно умов договору………….. 62-66
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….. 67-71
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………. 72-74
ДОДАТКИ………………………
Формування статутного капіталу як процес мобілізації ресурсів створює об’єктивну необхідність оцінки внесків засновників. Вимоги чинного законодавства не забезпечують визначення достовірної вартості майна. За результатами дослідження розроблено порядок оцінки майна, що є внесками до статутного капіталу, який ґрунтується на вимогах чинного законодавства та дозволяє застосовувати методи оцінки справедливої вартості (доходний, порівнювальний, витратний) з урахуванням положень міжнародних стандартів фінансової звітності.
Дослідження впливу факторів внутрішнього та зовнішнього середовища на організацію бухгалтерського обліку руху статутного капіталу дозволило встановити, що визначальним елементом в організації системи обліку є максимальна аналітичність інформації щодо величини, структури та динаміки статутного капіталу в розрізі конкретних власників корпоративних прав. Для ефективного управління фінансово-господарськими процесами на підприємстві удосконалено елементи облікової політики щодо руху статутного капіталу в частині методичної складової.
Проведене дослідження методики обліку руху статутного капіталу дозволило виявити проблему щодо відображення в обліку викуплених, але не розміщених акцій, а також акцій, на які засновники підписались, але не оплатили їх у встановлений строк. Обґрунтовані нові методичні підходи щодо обліку вилученого капіталу на балансових та позабалансових рахунках з метою забезпечення більш високого рівня аналітичності облікової інформації та системи внутрішнього контролю за ефективністю вкладень учасників. Запропоновано використовувати резервний капітал як джерело покриття перевищення купівельної вартості акцій над продажною у разі недостатності емісійного доходу та нерозподілених прибутків.
Ефективне управління рухом статутного капіталу можливе лише за умови наявності в суб’єктів управління необхідної економічної інформації, основну частку якої складає облікова інформація. Для удосконалення облікового та контрольного процесу на підприємствах розроблено пакет внутрішньої звітності щодо операцій зі статутним капіталом з врахуванням зростаючих вимог користувачів. Застосування даної звітності є основою для задоволення управлінських потреб підприємства, оперативного інформування учасників про повноту, обсяг та структуру статутного капіталу, рух статутного капіталу та його джерела, систему нарахування та виплати різних видів корпоративних зобов’язань, результати перепродажу акцій (часток) або їх анулювання, що дозволить підприємству спростити процедуру розподілу дивідендів та уникнути судових спорів щодо розрахунків з власниками корпоративних прав.
Організація дієвого внутрішнього контролю не отримала широкого розповсюдження в практиці українських підприємств. Дослідження існуючих підходів до побудови організаційно-методичних засад внутрішнього контролю статутного капіталу дозволило визначити та удосконалити організаційні положення в частині виділення завдань, джерел інформації, розробки етапів контролю, окреслення суб’єктів та їх повноважень. Врахування зазначених елементів дозволяє розробити єдиний підхід до побудови системи внутрішнього контролю статутного капіталу на підприємстві, що в результаті створює умови для підвищення ефективності управління діяльністю підприємства.
Теоретичні дослідженя, дозволяють відмітити
відсутність ґрунтовних напрацювань щодо
ефективної методики внутрішнього контролю
руху статутного капіталу, яка б відповідала
сучасним вимогам корпоративного управління
в контексті забезпечення майнових та
немайнових корпоративних прав учасників
господарських товариств. З метою підвищення
якості проведення внутрішнього контролю
удосконалено методику внутрішнього контролю
руху статутного капіталу, в якій конкретизовано
механізм здійснення контрольний дій,
визначені основні методичні прийоми,
процедури та послідовність їх застосування.
Запропоновані робочі документи контролера
забезпечують підвищення ефективності
внутрішнього контролю руху статутного
капіталу
ВИСНОВКИ
Статутний капітал виступає невід’ємною складовою частиною будь-якого товариства або підприємства.
При проведенні перевірки аудитор повинен дотримуватися вимог діючого законодавства (закони, положення, нормативи та ін.). При перевірці формування статутного капіталу необхідно враховувати організаційно-правову форму підприємства, що перевіряється. Тому вивчення операцій з капіталом доцільно починати з перевірки юридичного статусу та права здійснення статутних видів діяльності, складу засновників (учасників), структури і управління підприємства, а також фінансових можливостей для досягнення поставлених цілей діяльності.
В ході перевірки аудитору необхідно вивчити наступні питання:
перевірка засновницьких документів щодо формування статутного капіталу;
вивчення законності змін у складі засновників підприємства;
перевірка правильності розрахунків із засновниками;
перевірка наявності та правильності оформлення документів, що підтверджують факти розрахунків із засновниками;
перевірка дотримання строків оплати статутного капіталу;
перевірка обґрунтованості змін величини статутного капіталу;
вивчення рівності сум та узгодженості показників.
Процес аудиторської перевірки та її результати повинні бути документально оформлені. Після завершення перевірки аудитор повинен висловити свою думку у вигляді аудиторського висновку.
Підсумовуючи курсову роботу, можна зробити такі висновки, що фінансово-господарська діяльність підприємства будь-якої організаційно-правової форми та форми власності розпочинається з формування статутного фонду.
Статутний фонд – це виділені підприємству або залучені ним на засадах, визначених чинним законодавством фінансові ресурси у вигляді грошових коштів або вкладень у майно, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери, що закріплені за підприємством на праві власності або повного господарчого відання.
В Україні створено потужну законодавчу та нормативно – правову базу з регулювання обліку формування та внесення змін до статутного капіталу акціонерних товариств.
Одним з головних законів, що визначає порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов’язки акціонерів є Закон України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 р. №514 – VI, який набув чинності з 29 квітня 2009 р. Цей закон передбачає чимало новел в сфері правового регулювання створення та діяльності акціонерних товариств (далі – АТ) в Україні. Слід також звернути увагу на документи АТ, які визначають основні засади його діяльності в межах, встановлених новим Законом, та, залежно від майстерності юристів, які готують ці документи, можуть забезпечувати так званий простір для маневру, необхідний АТ для його успішного існування і діяльності. Нові механізми, що їх будуть застосовувати після вступу Закону в силу, вже є предметом вивчення практикуючих фахівців за останній рік.
Джерелами формування активів підприємства є власні та позикові кошти.
В момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками), і представляє собою вартість майна підприємства. Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємство також використовує залучені кошти, в результаті чого виникають борги. Боргові зобов'язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства (А = З + К) і мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників. Тому власний капітал підприємства визначається як різниця між вартістю його майна і борговими зобов'язаннями: К = А – З.
Власний капітал – це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності і використовуються ним для формування його активів. Такі активи формуються за рахунок інвестованого в НИХ власного капіталу і представляють собою чисті активи підприємства.
Власний капітал є невід’ємною частиною організації та функціонування будь-якого підприємства. Він визначається як різниця між його активами та зобов’язаннями.
Власний капітал виконує такі
функції: самостійності і
Складовими власного капіталу є: статутний капітал; пайовий капітал; додатковий капітал; резервний капітал; вилучений капітал; неоплачений капітал, нерозподілені прибутки (непокриті збитки); цільові надходження; забезпечення майбутніх витрат; страхові резерви.
Вказані елементи найшли своє відображення на рахунках IV класу, який має назву “Власний капітал та забезпечення зобов’язань.
Для обліку власного капіталу передбачені наступні рахунки: 40 "Статутний капітал", 41 "Пайовий капітал", 42 "Додатковий капітал", 43 "Резервний капітал", 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", 45 "Вилучений капітал", 46 "Неоплачений капітал".
Рахунки 42, 43, і 44 призначені для обліку власного капіталу, який створюється в процесі господарської діяльності підприємства, але не є Статутним капіталом. Цей капітал належить власникам і направляється на задоволення потреб господарюючого суб'єкту, проте він не закріплений по частках за кожним з учасників.
Рахунки 40, 41, 45 і 46 використовують для формування стартового капіталу підприємства. В залежності від організаційної форми підприємства це може бути статутний або пайовий капітал.
Ведення рахунків бухгалтерського обліку класу 4 "Власний капітал і забезпечення зобов'язань" дозволяє переносити залишки по зазначених статтях прямо в баланс підприємства.
Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства. Порядок надання фінансової звітності користувачам визначається чинним законодавством.
Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо: придбання, продажу та володіння цінними паперами; участі в капіталі підприємства; оцінки якості управління; оцінці здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання; забезпеченості зобов'язань підприємства; визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу; регулювання діяльності підприємства; інших рішень.
Фінансова звітність складається з:
Складання Звіту про власний капітал регламентується П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал". В цьому звіті відображаються всі зміни, які відбулися з власним капіталом за звітний період, в розрізі елементів (статей) власного капіталу. Цей звіт поєднується з іншими формами звітності.
В основі побудови Звіту про власний капітал лежить балансовий метод, тобто для кожного елементу підрахунок здійснюється наступним чином: сальдо на початок звітного періоду плюс (мінус) зміни за звітний період дорівнює сальдо на кінець звітного періоду. Результати останньої графи і останнього рядка співпадають.
Статутний капітал Українсько-кіпрського виробничо-торговельного акціонерного товариства «Комета» з іноземними інвестиціями поділено на акції прості імені. Форма існування - документарна.
Свідоцтво про реєстрацію випуску акцій № 17/04/1/01 від 05.03.2001 р. видане Дніпропетровським територіальним управлінням ДКЦПФР. Кількість акцій 77042 шт. Номінальна вартість 100,00 грн. Всі акції були розміщені серед засновників за номінальною вартістю та лістингу не проходили. Цінні папери емітента не котуються на біржах та торгівельно-інформаційних системах. Намірів щодо подання заяв на допуск до котування керівництво товариства не має.
Станом на 31.12.2008 р. Статутний капітал товариства складає 7704,2 тис. грн.
Порядок оцінки вкладів учасників Українсько-кіпрського виробничо-торговельного акціонерного товариства «Комета» з іноземними інвестиціями у статутний фонд відповідає засновницьким документам. Зміни статутного капіталу у досліджуваному періоді не проводились.
В результаті перевірки обліку операцій з статутним капіталом в Українсько-кіпрському виробничо-торговельному акціонерному товаристві «Комета» з іноземними інвестиціями аудитор видав позитивний аудиторський висновок по підтвердженню достовірності статті балансу "Статутний капітал" Українсько-кіпрського виробничо-торговельного акціонерного товариства «Комета» з іноземними інвестиціями.
Информация о работе Аудит статутного капіталу в акціонерних товариствах