Аудит в Украине

    План  

    

1. Сутність, функції та завдання внутрішнього аудиту
2. Об’єкти та суб’єкти внутрішнього аудиту.

 
 

    1. Сутність, функції  та завдання внутрішнього  аудиту 

    Одним із найважливіших елементів корпоративного управління в сучасних умовах є ефективна  організація внутрішнього контролю в підприємницьких структурах. Побудова стосунків між власниками та менеджерами ґрунтується на системі мотивації і посиленого контролю дієвості управлінських структур.

      
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      

    Рис. 12.1. Суб’єкти внутрішнього контролю  

    Термін „внутрішній аудит”¹⁶ означає оцінювальну діяльність служби створеної суб’єктом господарювання. До функцій внутрішнього аудиту входять, зокрема, перевірка, оцінювання та моніторинг відповідності й функціонування систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю.

    Внутрішній аудит¹⁷ – незалежна експертна діяльність служби внутрішнього аудиту фінансової установи, яка полягає в проведенні перевірок та здійснення оцінки, як правило, таких елементів:

1. системи внутрішнього контролю фінансової установи;
2. фінансової та господарської інформації;
3. економічності та продуктивності фінансової установи;
4. дотримання законів, нормативних актів та інших зовнішніх вимог.

    Внутрішній аудит¹⁸ – це незалежний підрозділ, який не бере участі у виконанні операцій, а періодично здійснює перевірки та оцінює:

1. адекватність та ефективність заходів та системи внутрішнього контролю;
2. управління ризиками і кредитними та інвестиційним портфелем;
3. повноту, своєчасність і достовірність фінансової та іншої звітності;
4. дотримання принципів і внутрішніх процедур обліку;
5. відповідність регулятивним вимогам.

    У літературних джерелах існують різні точки зору стосовно часу виникнення внутрішнього аудиту. Вважають, що він зародився навіть раніше зовнішнього аудиту. Але реально, як наука внутрішній аудит почав стрімко розвиватися після Другої світової війни. У 1941 році в США був заснований Інститут Внутрішніх Аудиторів – міжнародна професійна організація, яка отримала світове визнання. Її метою є розвиток та популяризація професії внутрішнього аудитора та розробка стандартів професійної діяльності. На сьогоднішній день до складу Інституту Внутрішніх Аудиторів входить понад 122 тис. членів із 165 країн та регіонів. Усього в світі нараховується близько 1 млн. людей, які тією чи іншою мірою займаються внутрішнім аудитом.

    Сутність внутрішнього аудиту розкривається також у його функціях. Наповнення функцій внутрішнього аудиту конкретним змістом залежить від особливостей діяльності підприємства і має здійснюватися тим органом управління, якому підпорядковується служба внутрішнього аудиту. Завдання конкретної служби можуть бути різними залежно від специфіки роботи підприємств, від особливостей його організаційної структури і від завдань, які ставить перед собою адміністрація у даний момент.

    Як свідчить досвід розвинутих країн, до основних функцій внутрішнього аудиту належать:

• контрольна;
• координаційна;
• аналітична;
• інформаційна;
• консультаційна;
• захисна.

    Контрольна функція внутрішнього аудиту полягає у визначенні адекватності політики підприємства встановленим параметрам та оцінка ефективності обліку і менеджменту. Внутрішні аудитори перевіряють роботу окремих підрозділів підприємств з метою оцінки внутрішнього контролю, політики та внутрішніх процедур, оцінюють дисципліну виконання персоналом вказівок та наданих раніше рекомендацій.

    Координаційна функція полягає в плануванні роботи внутрішнього аудитора виходячи з потреб акціонерів, інвесторів, правління підприємства та раціонального використання можливостей підрозділу.

    Аналітична функція – це експертна оцінка та аналіз ефективності важливих аспектів господарської діяльності.

    Інформаційна функція – інформування керівництва підприємства про результати перевірок, виявлені факти порушень вимог законодавства або внутрішніх правил.

    Консультаційна функція – надання поточних консультацій працівникам підрозділів.

    Захисна функція – це заходи, спрямовані на збереження активів підприємства від потенційних крадіжок та фактів шахрайства, неефективного управління бізнесом.

    Безпосередньо з функціями пов’язані і завдання внутрішнього аудиту. До основних завдань внутрішнього аудиту відносять:

• перевірку бухгалтерської інформації;
• перевірку оперативних даних, якими користується система управління;
• перевірку засобів і способів ідентифікації інформації; вивчення окремих статей звітності;
• перевірку сальдо і оборотів за окремими рахунками бухгалтерського обліку;
• перевірку і моніторинг системи бухгалтерського обліку;
• перевірку і моніторинг системи внутрішнього контролю;
• перевірку дотримання законів і внутрішніх правил;
• контроль за дисципліною виконання рішень керівництва або власників;
• вивчення та оцінка ефективності системи внутрішнього контролю:
• перевірку наявності, стану й збереження майна підприємства;
• перевірку поточної діяльності окремих структурних підрозділів;
• оцінку та контроль використовуваного програмного забезпечення;
• контроль дотримання комерційної таємниці;
• розслідування окремих випадків (розкрадання, обману, помилки на значні суми) та неадекватних дій персоналу управління;
• оцінку ефективності використання ресурсів (фінансових, матеріальних, трудових, інтелектуальних);
• розробку рекомендацій з усунення невідповідностей щодо підвищення ефективності діяльності.

    Слід відзначити, що український внутрішній аудит значно відрізняється від внутрішнього аудиту зарубіжних колег. Це пов’язано з тим, що незалежність внутрішнього аудиту в Україні умовна, відсутні єдині вимоги до професійного та освітнього рівня внутрішніх аудиторів, не до кінця розроблена і законодавча база, багато питань не мають наукового обґрунтування.

    Для кращого розуміння сутності внутрішнього аудиту необхідно провести порівняльний аналіз між ним та незалежним (зовнішнім) аудитом в розрізі найсуттєвіших ознак. Таким чином можна прослідкувати взаємозалежність між даними видами аудиту (табл. 12.1).

    Таблиця 12.1 

Порівняльна характеристика внутрішнього та зовнішнього аудиту 

 

Продовження табл. 12.1

 

    2. Об’єкти та суб’єкти внутрішнього аудиту  

    Об’єкти внутрішнього аудиту можуть бути різні залежно від особливостей економічного суб’єкта і вимог його керівництва або власника.

    До основних об’єктів внутрішнього аудиту належать такі:

1. організація і методика ведення бухгалтерського обліку (облікова, податкова, амортизаційна та інші види політики, план документообігу тощо):
2. дотримання якісних характеристик фінансової звітності;
3. організація податкового обліку, складання податкової звітності, своєчасність сплати податків;
4. система управління підприємством та його структура;
5. система та стан внутрішнього контролю (контрольна політика);
6. організація фізичного захисту активів підприємства;
7. фінансовий стан і платоспроможність підприємства, рівень забезпеченості ресурсами та їх використання;
8. стан дотримання вимог законів, нормативних актів, розпоряджень адміністрації, технології та норм, що регламентують діяльність підприємства;
9. інші процеси господарської діяльності підприємства (використання робочого часу, продуктивності праці).

    Для ефективного виконання функцій  внутрішнього контролю (аудиту) необхідно  створити підрозділ підприємства із декількох штатних аудиторів  – служби (відділу) внутрішнього аудиту.

    Якщо  для невеликих компаній створення  служби внутрішнього аудиту не становить серйозної проблеми, то для великих це досить складний процес, який потребує вирішення ряду методологічних та організаційно-технічних проблем.

    У загальних рисах процес організації  служби внутрішнього аудиту складається  із таких етапів:

1. виявлення та чітке визначення кола питань, для вирішення яких створюється служба внутрішнього аудиту, побудова системи цілей створення служби внутрішнього аудиту згідно з політикою підприємства;
2. визначення основних функцій служби внутрішнього аудиту, виконання яких необхідне для досягнення поставлених цілей;
3. об’єднання однотипних функцій у групи та формування на їх основі структурних одиниць служби внутрішнього аудиту, які будуть спеціалізуватися на виконанні цих функцій;
4. розробка схем взаємовідносин, визначення обов’язків, прав та відповідальності для кожної структурної одиниці служби внутрішнього аудиту, документальне закріплення їх у посадових інструкціях та положеннях про бюро (групу, секцію) служби внутрішнього аудиту;
5. об’єднання вказаних структурних одиниць у єдине ціле – службу внутрішнього аудиту, визначення її організаційного статусу, розробка та документальне закріплення Положення про службу внутрішнього аудиту відповідно до встановленого набору цілей, завдань та функцій;
6. інтеграція служби внутрішнього аудиту з іншими ланками структури управління підприємством;
7. розробка внутрішньо-фірмових стандартів внутрішнього аудиту.