Аудит в Украине

     
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Рис. 12.2. Організаційні заходи щодо створення служби внутрішнього аудиту 

    Служба  внутрішнього аудиту повинна діяти на підставі як законодавчих актів на рівні держави, так і внутрішньогосподарських нормативних актів – документів та розпоряджень, положень, посадових інструкцій, контрактів тощо.

    Внутрішні аудитори повинні користуватися  повною підтримкою вищої ланки керівництва (Спостережна рада, Рада директорів). При цьому керівник, якому підпорядкована служба внутрішнього аудиту, повинен мати повноваження щодо розглядання аудиторських висновків та прийняття відповідних висновків за результатами перевірок.

 

      
 
 
 

    

1. Що таке внутрішній аудит?
2. Назвіть функції внутрішнього аудиту.
3. Що собою являє консультаційна функція внутрішнього аудиту?
4. Які завдання ставляться перед внутрішніми аудиторами?
5. Назвіть основні відмінності зовнішнього та внутрішнього аудиту.
6. Охарактеризуйте обєкти внутрішнього аудиту.
7. Назвіть підходи до організації служби внутрішнього аудиту.
8. Які заходи при створенні системи внутрішнього аудиту слід вжити?
9. Які підрозділи підприємства виконують функції внутрішнього аудиту?

 

    

 
 
 
 

    Глосарій до розділу: аналітичні методи, вибіркова перевірка, внутрішній аудит, експертна оцінка, методи організації, методи проведення, сканування, суцільна перевірка.

План 

1. Методи  організації перевірки суб’єктами внутрішнього аудиту
2. Методи проведення перевірки

 
 

    1. Методи організації  перевірки суб’єктами внутрішнього аудиту

     

      Під методами внутрішнього аудиту  слід розуміти систему основних  підходів та способів дослідження  фактів господарського життя,  які відповідають предмету та  його завданням. 

    Методи  здійснення внутрішнього аудиту, як і його предмет, виникають та змінюються разом з розвитком суспільства, економічної науки, особливостей підприємства.

    Методи  внутрішнього аудиту поділяють на методи проведення перевірки і методи її організації (рис. 13.1). 

       
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Рис. 13.1. Класифікація методів внутрішнього аудиту 

      У практиці аудиторської роботи виділяють  чотири основні методи організації  перевірки: суцільна перевірка (документальна і фактична), вибіркова, аналітична, комбінована. Значну допомогу в організації перевірки надає використання комп'ютерної техніки.

      При суцільній перевірці перевіряються всі масиви інформації, без винятку, щодо господарських процесів, що відбулись у клієнта за період, що перевіряється. На підставі суцільної перевірки, аудитор робить висновки щодо достовірності, доцільності та законності відображення в бухгалтерському обліку і звітності дій і подій, здійснених економічним суб'єктом за весь період, що перевіряється. Такі перевірки є найбільш точними, а ступінь ризику невиявлення помилок зводиться до мінімального. Проте вони вимагають дуже великих трудових і матеріальних затрат. Тому при проведенні традиційних перевірок суцільна перевірка є недоцільною. Такі перевірки застосовуються для встановлення доказів та визначення заподіяної шкоди в результаті різного роду правопорушень.

      Вибіркова перевірка передбачає застосування аудиторських процедур менше ніж до 100% масивів інформації, дозволяє аудитору отримати докази і оцінивши окремі характеристики вибраних даних, розповсюдити дієвість цих доказів на всю сукупність даних. Ризик невиявлення хиб збільшується, так як за межами вибірки можуть за лишатися факти порушень та помилок. Тому внутрішній аудитор повинен уважно формувати вибірку з урахуванням мети аудиту, сукупності даних (генеральної сукупності) і обсягу вибірки.

      Вибірка повинна бути репрезентативною, тобто відображати всі основні властивості генеральної сукупності. Вибірковий метод дозволяє з найменшими витратами отримати результат щодо довіри до системи внутрішнього контролю суб'єкта господарювання та скласти думку про достовірність, доцільність і законність господарських операцій, відображених в бухгалтерського обліку та звітності.

      Якщо  при вибірковому дослідженні  встановлені серйозні порушення, то відповідна сукупність інформації повинна  бути перевірена суцільним методом.

      Аналітична перевірка – це оцінка фінансових показників за допомогою вивчення вірогідних залежностей між ними.

      Комбінована перевірка – це поєднання суцільної, вибіркової та аналітичної перевірки.

      Використання  комп'ютера дозволяє охопити більший обсяг вибірки, проаналізувати ефективніше, ніж ручним методом здійсни ти додаткові незалежні процедури, отримати нормативну та законодавчу інформацію, узагальнити її, створити методичну базу. 
 

    2. Методи проведення  перевірки 

    Аналізуючи  методи проведення внутрішнього аудиту слід констатувати факт того, що немає значної різниці між методами внутрішнього та зовнішнього аудиту. Методи зовнішнього аудиту розглянуто в темі 4 „Методи аудиту фінансової звітності та критерії її оцінювання”. Проте внутрішній аудит має ряд специфічних методів фактичного контролю.

    До  прийомів фактичного контролю відносять:

• інвентаризація;
• обмір виконаних робіт;
• огляд і обстеження;
• контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво;
• контрольне придбання;
• лабораторний аналіз;
• пояснення і довідки;
• перевірка прийнятих рішень;
• перевірка дотримання трудової дисципліни.

    Інвентаризація  – це перевірка фактичної наявності господарських засобів і їх відповідності даним бухгалтерського обліку. Інвентаризація дозволяє шляхом перевірки майна і грошових коштів (активів) виявити їх фактичний стан. Вона стверджує дані бухгалтерського обліку, виявляє необліковані цінності або допущенні збитки, розкрадання, нестачі. Тому за допомогою інвентаризації контролюється збереження майна підприємства, перевіряється повнота і достовірність облікованих даних.

      Інвентаризація як спосіб визначення фактичної наявності засобів забезпечує достовірність облікових даних, тобто їх відповідність дійсності, яка може бути порушена із зазначених причин. Аудитор порівнює фактичні дані по об'єктах контролю з відповідними даними бухгалтерського обліку. В результаті одержує докази щодо реальності відображених у звітності активів і пасивів.

    Розрахунково-аналітичні методи використовують економічний аналіз, статистичні, економіко-математичні розрахунки.

    Сканування  – безперервний, по елементний перегляд інформації (наприклад, перегляд первинних документів щодо руху грошей в касі з метою встановлення незвичного факту).

    Експертну оцінку застосовують при дослідженні документів, господарських операцій, якості виконаних робіт, вона здійснюється спеціалістами різних галузей знань за дорученнями внутрішнього аудитора. Експерт повинен давати правову, достовірну та об’єктивну оцінку, яка залежить від наданих йому матеріалів правильного формування поставлених йому запитань.

    За  результатами експертної оцінки складається  висновок з повними та конкретними  відповідями на запитання, які поставлені внутрішнім аудитором.

      
 
 
 

      

1. Дайте характеристику методам організації та методам  проведення внутрішнього аудиту.
2. Що таке комбінована перевірка?
3. Які процедур слід віднести до процедур фактичного контролю?

 

    

 
 
 
 
 

    Глосарій до розділу: аналітичні звіти служби внутрішнього аудиту, довідки з посиланням на закони та інструкції, документи внутрішнього аудиту, звіт служби внутрішнього аудиту, підсумкові документи внутрішнього аудиту. 

План 

      

1. Підсумкові  документи внутрішнього аудиту: види та форма.
2. Напрями реалізації матеріалів внутрішнього аудиту.

 
 

    1. Підсумкові документи  внутрішнього аудиту: види та форма 

    Для внутрішнього аудиту поки що не розроблені форми звітності, узагальнення результатів перевірки. Не можна механічно використовувати ті форми звітності, які застосовуються у вітчизняній практиці зовнішнього аудиту, ревізії. Звіти внутрішніх аудиторів повинні складатися за формою, розробленою безпосередньо в організації. Вони мають включати:

1. перелік виявлених відхилень;
2. перелік обставин, за яких ці відхилення були виявлені;
3. оцінку виявлених відхилень з точки зору їх впливу на організацію;
4. рекомендації по можливому виправленню даних відхилень;
5. оцінку даних рекомендацій у плані їх можливого впливу на організацію;
6. конструктивні пропозиції (за їх наявності) щодо удосконалення різних аспектів функціонування організації, що мають відношення до зробленої роботи.

    Пропозиції  по документах, які узагальнюють результати окремих напрямків діяльності служби внутрішнього аудиту, подані у табл. 14.1.

      Таблиця 14.1

      Документи, які узагальнюють результати окремих  напрямків діяльності служби внутрішнього аудиту

Продовження табл. 14.1