Аудит в Украине

 

 
 

      

1. Що таке якість аудиторських послуг?
2. Які нормативно-правові акти регулюють якість аудиторських послуг?
3. Що слід віднести до цілей політики контролю якості аудиторської фірми?
4. Які професійні вимоги висуваються до роботи аудитора?
5. Що таке делегування?
6. Які функції виконує персонал з нагляду під час аудиторської перевірки?
7. Хто контролює роботу асистентів?
8. Які типові порушення в роботі аудиторів притаманні вітчизняній практиці?
9. Назвіть можливі події після дати балансу.
10. Яка різниця між фактами, що виявлені до і після затвердження аудиторського висновку?

 

 
 
 

    Глосарій до розділу: анулювання сертифікату, аудиторський висновок, аудиторський звіт, відповідальність аудитора, догана аудитору, користувач результатів аудиту, матеріали аудиту, припинення дії сертифікату, управлінський персонал. 

План  

1. Рішення користувачів звітності за результатами аудиту
2. Відповідальність суб'єктів аудиторської діяльності.

 
 

    1. Рішення користувачів  звітності за результатами  аудиту 

    У ринкових умовах значно розширюється коло користувачів облікової, контрольної, аналітичної інформації.

    В Україні у сфері фінансового  контролю аудиторська діяльність регулюється Господарським кодексом України, Законом України „Про аудиторську діяльність”, іншими нормативно-правовими актами та стандартами аудиту. Ці законодавчі і регуляторні акти деякою мірою визначають коло осіб, які є користувачами результатів аудиту.

    Користувач  результатів аудиту – це юридична чи фізична особа, зацікавлена в достовірності інформації, що підлягала аудиту. Адже саме користувач буде в подальшому приймати відповідні рішення, ґрунтуючись на матеріалах аудиту, вважаючи звітну інформацію за достовірну.

    Так, підприємства найбільше цікавить оцінка ефективності господарських операцій; власників і акціонерів – прибутковість вкладе них ними капіталів і рівень ризику їх можливої втрати; кредиторів – можливість своєчасного погашення заборгованості; інвесторів – наскільки ефективно працюють вкладені ними господарські засоби; державні органи – як суб'єкти підприємницької діяльності виконують свої зобов'язання перед державою.

    Отже, в кожного користувача різні  економічні інтереси, тому всі вони зацікавлені мати найбільш достовірну інформацію про реальний стан суб'єкта господарювання.

    Відповідно  до Закону України „Про аудиторську діяльність”, користувачі інформації мають право виступати замовниками на проведення аудиту та виконання інших аудиторських по слуг, установлювати обсяги та напрями аудиту в межах повноважень, визначених законодавством, установчими документами або відповідними договорами.

    Максимальні повноваження при визначенні обсягу аудиту має власник, а представники державних контролюючих органів і контр агенти – лише в межах, наданих їм законодавством або визначених угодами.

    Крім  зовнішніх регулюючих або наглядових органів, яким аудитор надсилає інформацію з питань аудиту суб'єкта господарювання, аудитор повинен вчасно повідомляти таку інформацію, яка має значення для самого управління й виявлена в процесі аудиторської перевірки фінансових звітів. Це дає можливість особам, що відповідають за управління, вжити відповідних заходів.

    Надання рекомендацій щодо інформування управлінського персоналу з питань аудиту обговорено в МСА 260 „Повідомлення інформації з питань аудиту найвищому управлінському персоналу”.

      Цим МСА визначено форми повідомлення інформації. Аудитор може повідомляти інформацію управлінському персоналу усно або письмово. На це впливають наступні фактори:

1. розмір, операційна структура, організаційно-правова форма суб'єкта господарювання і процес повідомлення інформації на суб'єкті господарювання, де проводиться аудиторська перевірка;
2. характер, чутливість і важливість інформації з питань аудиту, яка має значення для управління;
3. домовленість щодо регулярних зустрічей або звітування про інформацію з питань аудиту, яка має значення для управління;
4. обсяг постійних контактів та контакти, які підтримує аудитор з управлінським персоналом.

    Якщо  управлінська структура суб'єкта господарювання чітко не визначена, то аудитор повинен узгодити із замовником, кому треба повідомляти важливу для управління інформацію з питань аудиту. З цією метою МСА рекомендують до листа-зобов'язання включити:

1. опис форми, в якій буде повідомлятися інформація з питань аудиту, що має значення для управління;
2. зазначення відповідних осіб, яким буде повідомлятися така інформація;
3. зазначення будь-якої інформації з конкретних питань аудиту, яка має значення для управління, а отже, її треба повідомляти згідно з попередньою домовленістю.

    У будь-якому випадку вся інформація з питань аудиту, яка має значення для управлінського персоналу, в усній чи письмовій формі, повинна бути задокументована в робочих документах аудитора.

    Після закінчення аудиторської перевірки  керівництво підприємства також повинно вчинити ряд дій для реалізації матеріалів аудиту. До них, зокрема, відноситься:

1. складання „Проекту Рішення за матеріалами аудиту”;
2. розгляд його на Загальних зборах (акціонерів, учасників то  що);
3. складання довідок, необхідних для пояснення окремих питань користувачам аудиторського висновку;
4. передача матеріалів аудиту: висновок чи звіт – замовнику; висновок – зацікавленим користувачам; публікація у періодичній пресі.

 
 

    2. Відповідальність  суб'єктів аудиторської  діяльності 

    За неналежне виконання своїх обов'язків аудитори несуть професійну, дисциплінарну та майнову відповідальність перед клієнтом, органами, що видали дозвіл на заняття аудиторською діяльністю, аудиторською фірмою, третіми особами.

    У ході виконання аудиту відповідальність, згідно з договором, розподіляється між аудитором, замовником та третіми особами (інвестори, кредитори, постачальники, акціонери тощо). Аудитор несе відповідальність перед замовником за професійну думку. Замовник несе відповідальність перед аудитором за фінансову звітність та вхідні залишки за рахунками, а також перед третіми особами в порядку черговості погашення боргів.

    До  аудиторів можуть бути застосовані  й інші види відповідальності (а не тільки майнова чи інша цивільно-правова, наприклад кримінальна), відповідно до законодавства України.

    Цивільно-правова відповідальність аудиторів та аудиторських фірм

    За неналежне виконання своїх зобов’язань аудитор (аудиторська фірма) несе майнову та іншу цивільно-правову відповідальність відповідно до договору та законодавства України.

    Розмір майнової відповідальності аудиторів (аудиторських фірм) не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

    Усі спори стосовно невиконання умов договору, а також спори майнового характеру між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником вирішуються у встановленому законом порядку.

    Інші види відповідальності аудиторів та аудиторських фірм

    За неналежне виконання професійних обов’язків до аудитора (аудиторської фірми) можуть бути застосовані Аудиторською палатою України стягнення у вигляді попередження, зупинення чинності сертифіката на строк до одного року або анулювання сертифіката, виключення з Реєстру.

    Порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень визначається Аудиторською палатою України.

    Рішення Аудиторської палати України щодо застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень можуть бути оскаржені до суду.

    До аудиторів можуть бути застосовані інші види відповідальності відповідно до законодавства.

    АПУ окремим рішенням затвердила Положення про Дисциплінарну комісію Аудиторської палати України, яким визначаються її головні завдання. До них, зокрема, відносяться:

1. розгляд матеріалів дисциплінарного впровадження по фактам порушення аудиторами та аудиторськими фірмами України вимог Закону України „Про аудиторську діяльність”, стандартів аудиту та норм професійної етики;
2. прийняття рішень, спрямованих на запобігання в аудиторській практиці порушень професійних та законодавчих вимог щодо аудиторської діяльності та її якості.

 
 

 
 

      

1. Хто може бути користувачем результатів аудиту?
2. Назвіть представників внутрішніх та зовнішніх користувачів.
3. Кого слід відносити до найвищого управлінського персоналу?
4. Які питання порушенні в МСА 260 „Повідомлення інформації з питань аудиту найвищому управлінському персоналу”?
5. Назвіть види відповідальності аудиторів.
6. Яку відповідальність слід відносити до цивільно-правової?
7. Дайте характеристику іншим видам відповідальності аудиторів та аудиторських фірм.
8. Назвіть суб’єкт, який здійснює контроль на національному рівні за діяльність аудиторів та аудиторських фірм.

 

 

 
 
 
 

    Глосарій до розділу: аудиторська перевірка, огляд, експертна діяльність, консультування, підготовка інформації, погоджені процедури, послуги в сфері обліку, послуги в сфері аналізу, рівень упевненості,   

План 

    

1. Суть та призначення аудиторських послуг
2. Види аудиторських послуг відповідно до вітчизняної практики

 
 

    1. Суть та призначення  аудиторських послуг 

    Поряд з перевіркою показників фінансової звітності та підтвердження їх достовірності аудитор як висококваліфікований спеціаліст в галузі економіки, бухгалтерського обліку, фінансів та права надає ряд інших послуг економічного характеру. В переважній більшості вони проявляються у вигляді консультування в сфері оподаткування та бухгалтерського обліку.

      На сьогоднішній день аудиторські послуги займають вагому частку в затратах робочого часу аудиторів та їх помічників, приносячи їм не менші доходи, а ніж від проведення аудиту. Проте з переходом на Міжнародні стандарти аудиту залишається не вирішеними питання узгодження міжнародної та вітчизняної практики ідентифікації аудиторських послуг.

      Концептуальна основа МСА розрізняє аудиторські перевірки і супутні послуги. Супутні послуги включають огляди, погоджені процедури та підготовку інформації. Як видно з наведеної табл. 6, аудиторські перевірки та огляди призначені для того, щоб аудитор міг надати високий або помірний рівень упевненості; ці терміни, відповідно, вживаються для відображення їхнього порівняльного співвідношення. Завдання з погоджених процедур та підготовки інформації не мають на меті надання аудиторові можливості висловлення впевненості.

      Проводячи аудиторську перевірку, аудитор надає високий (але не абсолютний) рівень упевненості в тому, що інформація, яка підлягає аудиту, не містить суттєвих викривлень. Це висловлюється позитивно в аудиторському висновку як обґрунтована впевненість.

      Виконуючи завдання з огляду, аудитор надає помірний рівень упевненості в тому, що інформація, яка підлягає огляду, не містить суттєвих викривлень. Це виражається у формі негативної впевненості.

      У результаті проведення погоджених процедур аудитор просто подає висновок про фактичні дані, тому впевненість не висловлюється. Натомість користувачі звіту самостійно оцінюють процедури та дані, викладені аудитором у висновку, і роблять власні висновки за результатами роботи аудитора.