Облік готової продукції

 Може  виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення й інші відособлені підрозділи, що зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їхніх показників у фінансову звітність підприємства створює необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечує неухильне виконання всіма підрозділами, службами і працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера по дотриманню порядку оформлення і представлення до обліку первинних документів [18].

 Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені при здійсненні господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її завершення. Для контролю й упорядкування обробки даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

 Первинні  і зведені облікові документи  складені на паперових чи машинних носіях і мають наступні обов'язкові реквізити:

• назва документа (форми);
• дату і місце складання;
• назва підприємства, від імені якого складений документ;
• зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
• посади облич, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
• особистий  чи підпис інші дані, що дають можливість ідентифікувати обличчя, що приймало участь у здійсненні господарської операції.

 Інформація, що міститься в прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного й аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємозалежних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відбиваються також у валюті розрахунків і платежів по кожній іноземній валюті окремо [20].

 Дані  аналітичних рахунків тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

 Регістри  бухгалтерського обліку мають назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи та інші дані, що дають можливість ідентифікувати осіб, що приймали участь у їхньому складанні.

 Господарські  операції відбиті в облікових  регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

 У випадку  складання і збереження первинних  документів і регістрів бухгалтерського  обліку на машинних носіях інформації підприємство за свій рахунок виготовляє їхні копії на паперових носіях за вимогою інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів і відповідних органів у межах їхніх повноважень, передбачених законами.

 Підприємство  приймає всі необхідні міри для попередження несанкціонованого і непомітного виправлення записів в первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку і забезпечує їхнє належне збереження протягом  установленого терміну.

 Відповідальність  за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку і невірогідність відбитих у них даних несуть обличчя, що склали і підписали ці документи.

 Первинні  документи і регістри бухгалтерського  обліку можуть бути вилучені з підприємства тільки за рішенням відповідних органів, прийнятим в межах їхніх повноважень, передбачених законами. Посадова особа підприємства має право в присутності представників органів, що здійснюють вилучення, зняти копії  документів, що вилучаються. Обов'язковим є складання реєстру  документів, що вилучаються, у порядку, встановленому законодавством [9].

 Згідно  законодавства України та Установчих документів відповідальність за організацію  бухгалтерського обліку на підприємстві несе директор.

 Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться головним бухгалтером Г.Р.Мельничук.

 На  підприємстві проводяться такі заходи бухгалтерського обліку:

• вживаються прогресивні методи і форми бух обліку;
• головний бухгалтер керується нормативними документами, Законом України, Положеннями (Стандартами) бухгалтерського обліку, інструкціями та наказами підприємства;
• забезпечується фіксування фактів всіх господарських операцій на підставі первинних документів;
• відображаються фіксовані господарські операції в рахунках бухгалтерського обліку, облікових регістрах та в бухгалтерській і податковій звітності;
• застосовується автоматизована система управління;
• проводиться інвентаризація;
• забезпечується зберігання бухгалтерської документації;
• забезпечуються умови праці своїм робітникам;
• вишукуються додаткові резерви для поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства;
• здійснюється контроль за дебіторською та кредиторською заборгованістю;
• здійснюється контроль по забезпеченню дотримання на підприємстві встановлених методологічних основ бух обліку всіх господарських операцій;
• розроблена система внутрішньогосподарського обліку.

 На  підприємстві використовується журнально-ордерна  форма бухгалтерського обліку. Журнально-ордерна  форма заснована на використанні принципу систематизації і накопичування даних первинних документів безпосередньо в регістрах аналітичного та синтетичного обліків відповідно до діючого Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в України [16].

 Розрахунок  резерву сумнівних  боргів здійснюється за методом застосування середнього коефіцієнта сумнівності. Приклад для досліджуваного підприємства подано в додатку.

 Нарахування амортизації основних засобів в  податковому обліку та в бухгалтерському  обліку  на даному підприємстві здійснюється  методом зменшення залишкової вартості та згідно Закону України " Про оподаткування прибутку підприємства" ( у редакції Закону України від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР) за винятком основних засобів згідно переліку, на які нарахування амортизації в бухгалтерському обліку з 1 липня 2006р. здійснюється прямолінійним способом та згідно норм, які затверджені наказом.

 Приклад нарахування амортизації основних засобів поданий у додатку 13.

3. Аналіз структури активів та пасивів підприємства.

 Мета  структурного аналізу - вивчення структури  і динаміки засобів підприємства і джерел їх формування для ознайомлення із загальним станом фінансового стану. Структурний аналіз має попередній характер, бо у результаті його проведення ще не можна дати кінцеву оцінки якості фінансового стану, для одержання якої необхідним є розрахунок спеціальних показників.

 Структурному  аналізу передує загальне оцінювання динаміки активів організації, яке  здійснюють способом зіставлення темпів приросту активів з темпами фінансових результатів (наприклад, виручки або  валового прибутку від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг). Зіставлення темпів приросту оформляють у вигляді таблиці (табл. 2.3).

 Таблиця 2.3. Зіставлення динаміки активів і фінансових результатів (у тис. грн.)

 Якщо  темпи приросту виручки і валового прибутку більші за темпи приросту активів, то у звітному періоді використання активів підприємства було ефективнішим, ніж у попередньому періоді. Якщо темпи приросту прибутку більші за темпів приросту активів, а темпів приросту виручки - менші, то підвищення ефективності використання активів відбувалося лише за рахунок зростання цін на продукцію, товари, роботи, послуги. Якщо темпи приросту фінансових результатів (виручки і прибутку) менші за темпи приросту активів, то це свідчить про зниження ефективності діяльності підприємства. Зміна активів підприємства, розглянута без зіставлення зі зміною фінансових результатів, сама по собі є малоінформативною. При використанні підприємством фінансових схем роботи, за якими регулярно проводять взаєморозрахунки з постійними контрагентами з дебіторської і кредиторської заборгованості на значні суми (що становлять значну частину загальної величини активів), зниження підсумку балансу за рахунок взаємозаліків може перевищувати його збільшення через інші причини.

 Тому  короткотермінове (наприклад, у межах  кварталу) зменшення величини активів не завжди свідчить про погіршення стану підприємства, особливо якщо цьому сприяє позитивна динаміка фінансових результатів [5].

 Активи  підприємства складаються з необоротних  та оборотних активів. Тому найточніше загальну структуру активів характеризує коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів, який обчислюють за формулою:

 оборотні  активи/ необоротні активи =94963/113976= 0,8332

 Значення  даного показника більшою мірою  зумовлено галузевими особливостями  кругообігу коштів аналізованого підприємства. Під час внутрішнього аналізу структури активів варто з'ясувати причини різкої зміни коефіцієнта за звітний період. Попередній аналіз структури активів проводять на основі даних табл. 2.3.

 Таблиця 2.4. Аналіз структури  активів (у тис. грн.)

 У таблиці  2.4 наведені абсолютні величини за видами активів, їх питома вага в загальній величині активів, зміна абсолютних величин і їх питомої ваги, значення та зміна коефіцієнта співвідношення оборотних і необоротних активів за звітний період. У ході аналізу інформації за цією колонкою визначають вид майна, на збільшення якого найбільшою мірою був спрямований приріст джерел коштів підприємства (додаток 7, 8).

 У ході аналізу виявляють статті активів, за якими відбувся найбільший вклад  у приріст загальної величини збільшеного виду активів.

 На  основі аналізу даних табл. визначають тип стратегії підприємства щодо довготермінових вкладень. Висока питома вага нематеріальних активів у складі необоротних активів і високий рівень приросту нематеріальних активів у зміні загальної величини необоротних активів за звітний період свідчать про інноваційний характер стратегії організації (тобто наявна орієнтація на вкладення в інтелектуальну власність).

 Аналогічні  високі показники за довготерміновими фінансовими вкладеннями відображають фінансово-інвестиційну стратегію  розвитку.

 Ситуація, коли найбільша частина необоротних  активів представлена виробничими основними засобами і незавершеним будівництвом, характеризує орієнтацію на створення матеріальних умов розширення основної діяльності підприємства. Визначаючи тип стратегії, необхідно зважити на переоцінювання основних засобів.

 Таблиця 2.5. Аналіз структури оборотних активів (у тис. грн.)