Облік наявності та використання основних засобів та інших необоротних матеріальних активів

    До 1 липня 2000 року класифікація основних засобів в бухгалтерському обліку співпа-дала з класифікацією основних фондів, що застосовувалась в податкових цілях. Після зазна-ченої дати ситуація змінилася докорінно і тепер це дві різні класифікації, кожна з яких побу-дована на своїх принципах.

    Класифікацію запропоновану П(С)БО 7, на нашу думку, не можна назвати досить до-сконалою, тобто такою, яка дозволила б однозначно й безпомилково відносити об´єкти ос-новних засобів до тієї чи іншої групи. Не може бути використано з метою формування прозо-рої і детальної класифікації основних засобів в аналітичному обліку і Державний класифіка-тор України „Класифікація основних фондів”. На відміну від класифікації основних фондів, що підлягають амортизації, наведеної у Законі України „Про оподаткування прибутку під-приємства” (далі – Закону про прибуток), яка передбачає поділ основних фондів на чотири групи і застосування до кожної з них відповідної норми амортизації, класифікація, що закрі-плена П(С)БО 7, не пов´язана з порядком нарахування амортизації, тобто до об´єктів будь-якої групи може бути застосовано будь-який із передбачених стандартом метод нарахування амортизації. Згідно наказу Держбуду України „Про затвердження Тимчасового класифіка-тора основних фондів комунальної теплоенергетики України” від 24.02.99.року №42 був зат-верджений тимчасовий типовий класифікатор основних фондів комунальної теплоенергети-ки України. КП „Жовтоводськтепломережа” було рекомендовано розробити та затвердити на основі тимчасового типового власні класифікатори основних фондів. Тимчасовий типовий класифікатор був побудований за ознаками функціонального призначення відповідно до За-кону про прибуток і в ньому містилося цілий ряд суттєвих недоліків щодо віднесення активів до певних груп з метою обліку, тому його використання підприємством на сучасному етапі вважається недоцільним.

    Крім того, в бухгалтерському обліку на відміну від податкового, основні засоби не поді-ляють на виробничі і невиробничі. Однак виділяються інші необоротні матеріальні активи, які обліковують на рахунку 11 „Інші необоротні матеріальні активи”. Всі ці особливості пот-рібно було врахувати комунальному підприємству при впровадженні П(С)БО 7 в 2000 році. Разом з тим, аналіз облікової практики свідчить, що більшість комунальних підприємств не врахувала цього і трансформацію старих рахунків бухгалтерського обліку основних засобів в нові рахунки провели формально, не виконавши всіх процедур перехідного періоду. Як нас-лідок, діючі в обліку класифікації основних засобів сформовані механічно без врахування по-треб управління, контролю, звітності, проведення відповідного аналізу при групуванні і є неефективними. Зокрема, в процесі аналітичного і синтетичного обліку отримується облікова інформація про наявність і рух основних засобів, яка недостовірно характеризує реальний склад, структуру і диниміку, знос основних засобів (виробничих і їх активної частини, неви-робничих). Неякісна облікова інформація може спричинити прийняття неправильного управ-лінського рішення або буде непридатною для іншого використання (оперативного аналізу, складання статистичної та фінансової звітності, стратегічного планування).

    Вирішення цієї проблеми залежить від бажання підприємства організувати самостійно правильний, необхідний для потреб управління аналітичний олік основних засобів, підпоряд-кований меті і завданням діяльності підприємства, що значною мірою залежить від ступеню взаємодії бухгалтерії з технічними службами і керівництвом підприємства. Виходячи з вимог

обліку працівники технічних служб під керівництвом Технічної ради повинні правильно встановити і оформити класифікаційні ознаки об´єктів основних засобів. Наприклад, на суб-рахунку 103 „Будинки та споруди” ведеться облік наявності та руху будинків, споруд, їх структурних компонентів та передавальних пристроїв, а також житлових будівель. На прак-тиці на цьому субрахунку може обліковуватися об´єкт – котельня, включаючи будівлю, ма-шини і обладнання, що вмонтовані в неї та всі інші структурні компоненти по сукупній кош-торисній вартості. З іншого боку не заборонено обліковувати всі структурні складові котель-ні по різних групах, тобто окрему будівлю, котли, прилади, інше обладнання. Тому при кла-сифікації слід враховувати конкретні управлінські потреби підприємства з усіма його осо-бливостями. Аналогічна ситуація з житловими будівлями, які окремі підприємства обліко-вують не на субрахунку 103, а на субрахунку 109.

    Тільки після здійснення всіх необхідних технічних і аналітичних процедур бухгалтерія,  на основі даних первинного обліку, узагальнює інформацію про основні засоби в розрізі кла-сифікаційних груп. КП „Жовтоводськтепломережа” основні засоби класифікує за такими групами:

3. основні засоби 1-ї групи – 1031 „Будинки та споруди”, 1091 „Інші основні засоби”;
4. основні засоби 2-ї групи – 1052 „Транспортні засоби”, 1092 „Інші основні засоби”;
5. основні засоби 3-ї групи – 104 „Машини та обладнання”, 1093 „Інші основні засоби”;
6. основні засоби 4-ї групи – 1064 „Прилади”

7. Облік надходження на підприємство основних засобів та інших необоротних матеріальних активів.

    Методологія відображення операцій з основними засобами комунального підприємства „Жовтоводськтепломережа” на стадії надходження залежить від розрахункових умов і мети їх придбання або отримання (за грошові кошти, в обмін на потрібні активи, безоплатне отри-мання чи внесок засновників в статутну діяльність). Формування первісної вартості об´єктів основних засобів відбувається на стадії їх надходження, а протягом терміну експлуатації ця вартість може змінюватися (зменшуватися (капіталізуватися)). Розглянемо деякі особливості відображення в обліку підприємства надходження основних засобів шляхом:

71. отримання основних засобів у рахунок внесків до статутного фонду;
72. безоплатного отримання від інших юридичних осіб (державних підприємств, господарських товариств, бюджетних установ);
73. придбання малоцінних необоротних матеріальних активів.

    Перед тим, як відобразити в бухгалтерському обліку (поставити на баланс) об´єкт ос-новних засобів, отриманий як внесок засновника до статутного капіталу підприємства, його слід оцінити згідно з вимогами абзацу 2 п.10 П(С)БО 7, де зазначається, що „первісною вар-тістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається пого-джена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість”. Як вказано в до-датку до П(С)БО 19 „Об´єднання підприємств”, справедлива вартість основних засобів може прирівнюватись:

74. по землі і будівлях – до ринкової вартості;
75. по машинах та устаткуваннях – до ринкової вартості. У разі відсутності даних про ринкову вартість – відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вира-хуванням зносу на дату оцінки;
76. по іншим основним засобам – відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбан-ня) за вирахуванням зносу на дату оцінки.

    Ринкова вартість активу на момент оприбуткування його на баланс визначається вив-ченням ринкових цін на аналогічні об´єкти з тим же рівнем зношення і з тим же рівнем го-товності до експлуатації.

    Надходження основних засобів до статутного капіталу підприємства від засновника представлено в таблиці 2.1.

    На практиці комунального підприємства при передачі йому основних засобів повинно відображатися збільшення статутного капіталу. Такий методологічний підхід дозволяється п.37 П(С)БО 2 „Баланс” підприємству, для якого не передбачена фіксована сума статутного капіталу. Зокрема, в абзаці другому п.37 П(С)БО 2 зазначається, що підприємство, для якого не передбачена фіксована сума статутного капіталу, відображає у статті балансу „Статутний капітал” суму фактичного внеску власників до статутного капіталу підприємства. Підставою для обліку повинні слугувати правильно здійснені організаційно-юридичні процедури пере-дачі місцевими органами самоврядування таких внесків та їх правильне документальне оформлення, що дозволяло б відображати статутний капітал підприємства в сумі фактичного внеску власника. Оскільки в практичній діяльності комунального підприємства „Жовтовод-ськтепломережа” це питання неврегульоване на державному рівні, то бухгалтери зустрі-чаються з труднощами в процесі обліку та при оподаткуванні таких господарських операцій.

    Перш ніж відобразити в обліку об´єкт основних засобів, отриманий безоплатно, його слід оцінити за справедливою вартістю. На момент оприбуткування на баланс ринкову вар-тість основних засобів спеціалісти підприємства визначають шляхом вивчення ринкових цін на аналогічні об´єкти з тим же рівнем зношеності або по сумі залишкової вартості.

             Таблиця 2.1.

    Надхадження об´єктів основних засобів (придатних до експлуатації) до статутного капіталу підприємства від засновника

    Під безоплатним отриманням основних засобів розуміється отримання об´єктів готових до експлуатації. А безоплатне отримання об´єктів у тому стані, в якому вони ще не є придат-ними до експлуатації – це безоплатне отримання капітальних інвестицій.

    Виходячи з зазначеного, безоплатне отримання необоротних активів може відбуватися як у вигляді капітальних інвестицій, якщо передається необоротний матеріальний актив, що перед введенням в експлуатацію потребує додаткових вкладень за рахунок набувача прав на володіння цим активом, так і у вигляді основних засобів, якщо передається необоротний ма-теріальний актив, цілком готовий до експлуатації за призначенням.

    Слід пом´ятати, що в бухгалтерському обліку вартість безоплатно отриманих необо-ротних активів відноситься до додаткового капіталу і на дату придбання не визнається дохо-дом на відміну від податкового обліку. Відповідно до пунктів 22-30 П(С)БО 7 проводиться нарахування амортизації на вартість безоплатно отриманих основних засобів під час їх екс-плуатації і дохід визнається тільки в сумі нарахованої амортизації.

    При придбанні основних засобів за грошові кошти КП „Жовтоводськтепломережа” оприбутковує його за первісною вартостю. Для прикладу розглянемо такі записи (див.дод.19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29), які неведені у таблиці 2.2.

    Внаслідок реформування бухгалтерського обліку комунальному підприємству „Жовто-водськтепломережа” надана можливість визначати в обліковій політиці порядок та проце-дури обліку малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА). Вони самостійно вирішують як класифікувати малоцінні та швидкозношувальні предмети, тобто що є для їх діяльності основним активом і які з цих активів обліковувати в складі основних засобів,

тобто на субрахунку 112 (див.дод. 33, 34, 35, 36).  

                                                                                                                                  Таблиця 2.2.

    Придбання Насоса ПРВП 63/22,5 б/дв