Облік наявності та використання основних засобів та інших необоротних матеріальних активів

 

    Інформація про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи відображається у фінансовій звітності КП „Жовтоводськтепломережа”, а саме у балансі, в звіті про фінансові результати, в звіті про рух грошових коштів, в звіті про власний капітал, в примітках до  річ-ної фінансової звітності, в звіті про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос) (ОЗ-11).

    У балансі (див.дод. 2, 7, 12) відображається первісна вартість основних засобів, залиш-кова вартість та знос. У статті „первісна вартість” (код рядка 031)показується фактична со-бівартість основних засобів у сумі грошових коштів, витрачених на придбання основних за-собів; у статті „знос” (код рядка 032) показується накопичена сума амортизації об´єктів ос-новних засобів з початку їх корисного використання; у статті „залишкова вартість” (код ряд-ка 030) показується вартість основних засобів підприємства за вирахуванням зносу.

    В звіті про фінансові результати (див.дод. 3, 8, 13)відображається амортизація основних засобів, яка нараховується за рік.

    В звіті про рух грошових коштів (див.дод. 4, 9, 14) відображаються необоротні активи, які реалізуються та купуються за період.

    В звіті про власний капітал (див.дод. 5, 10, 15) відображається переоцінка активів, а са-ме :

- дооцінка основних засобів;

- уцінка основних засобів.

    У примітках до річної фінансової звітності (див.дод. 6, 11, 16) відображаються інформа-ція про основні засоби, а саме: земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки, споруди та передавальні пристрої, машини та обладнання, транспортні засоби, інс-трументи, прилади, інвентар (меблі), робочу і продуктивну худобу, багаторічні насадження, інші основні засоби, бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові (нетитульні) споруди, природні ресурси, інвентарну тару, предмети прокату, інші необоротні матеріальні активи. Також відображається придбання (виготовлення) основних засобів і при-дбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів. Показуються доходи та ви-трати при реалізації необоротних активів та їх списанні.

    В звіті про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос) (див.дод. 17) відобра-жається наявність та рух основних фондів у першому розділі, а саме:

- усього по підприємству;

- основні засоби за видами економічної діяльності: виробництво та розподіл тепла і турбаза.

У другому розділі відображається склад основних засобів підприємства. 

4. Напрямки удосконалення обліку основних засобів і інших нео-боротних матеріальних активів на КП „Жовтоводськтепломере-жа”.

 

    На комунальному підприємстві „Жовтоводськтепломережа” при обліку основних засо-бів та інших необоротних матеріальних активів труднощів не виникає. Вся документація, по-в´язана з їхнім обліком, відповідає законодавчим нормативам. Але однією проблемою для комунального підприємства постає нарахування амортизації, при якій суми нараховані для цілей бухгалтерського та податкового обліку будуть різними, а значить буде мати місце тимчасова різниця при визначенні податку на прибуток. Тому вирішити цю проблему мож-ливо тільки при впровадженні нової програми для нарахування амортизації, яка буде відо-бражати цю різницю.  
 
 
 
 
 
 

84. Економіко-математична модель та обгрунтування її доцільності на КП „Жовтоводськтепломережа”.

 

2. Визначення залежності за допомогою регресійного аналізу.

 

    Регресійний аналіз – це статистична модель, яка використовується для визначення змін середнього значення залежної величини під впливом зміни одної або декількох незалежних змінних величин.

    При застосування регресійного аналізу для визначення функції витрат загальна сума витрат розглядається як змінна величина залежна від деякого фактора, який виступає як неза-лежна величина. Лінійний взаємозв´язок між незалежними і залежними величинами може бути описаний графічно, як лінія регресії і за допомогою формули управління регресії.

    Модель, яка використовує тільки одну незалежну величину для визначення зміни за-лежної змінної величини називається простим регресійним аналізом і має такий вид:

          Y = a + b*Х.    (3.1.)

    Модель, яка використовує декілька незалежних змінних величин для визначення зміни залежної змінної величини називається кількісний регресійний аналіз і має такий вид:

          Y = a + b1*x + b2*x + ... + bn*xn. (3.2.)

    Регресійний аналіз приймає до уваги всі данні нагляду для визначення функції витрат. Разом з тим регресійний аналіз дозволяє запобігти недоліків візуального підходу оскільки пе-редбачає застосування методу найменших квадратів. Метод найменших квадратів дозволяє розрахувати величину значень а і b так, що квадрат відстані від всіх точок сукупності, яка вивчається, до лінії регресії є найменшим.

    Для визначення витрат необхідно розрахувати систему рівнянь:

    n -  кількість неділь (наглядів),

    х – незалежна змінна величина (рівень діялбності, який наглядається),

    у – залежна змінна величина (сукупні або змішані витрати),

    a – сукупні постійні витрати,

    b – ставка змінних витрат на одиницю діяльності

    Приведена система рівнянь розраховується у такій послідовності:

85. розраховується значення
86. здійснюється підстановка розрахункових величин в рівняння;
87. розраховується система рівнянь для визначення ставки змінних витрат, а потім для визначення суми постійних витрат чи навпаки.

    Щоб побудувати модель регресійного аналізу на КП „Жовтоводськтепломережа” віз-мемо такі данні, як витрати на ремонт основних засобів та скільки людей відпрацювало го-дин за 2005 рік.(див. табл. 3.1.)   

                                                                                                                                   Таблиця 3.1.

    Данні для розрахунку регресійного аналізу за 2005 рік на КП „Жовтоводськтепломережа” 

    

 

Розрахуємо значення суми х, суми y, суми x*y, суми x^2. (див. табл. 3.2.) 

                                                                                                                               Таблиця 3.2.

Розрахунки значень x, y, x*y, x^2.

 

    Підставимо дані розрахунки у систему рівнянь:

    691610,73 = 12 * а + b * 675208

    39064214540 = а * 675208 + b * 38338081088

    Через перше рівняння виразимо а:

    12 * а = 691610,73 – b * 675208, тоді

    а = (691610,73 - b * 675208)/12.

    Підставимо у друге рівняння значення а:

    39064214540 = (691610,73 - b * 675208)/12 * 675208 + b * 38338081088, звідси

    b = 0,431.

    Підставимо значення b у перше рівняння:

    а = (691610,73 – 0,431 * 675208)/12 = 33383,007.

    З даних розрахунків ми маємо таке лінійне рівняння, а саме значення функції витрат:

    У = 33383,007 + 0,431 * Х.

    Побудуємо графік по фактичним данним (див. рис. 3.1.).

    Визначимо ступінь надійності функції витрат використовуючи коефіцієнт детермінації, стандартну помилку обчислювання та стандартну помилку коефіцієнта. Для цього будимо використовувати такі формули:

                R^2 = 1 -      /         , звідси       (3.3.) 

                , де

88. залишкова дисперсія;
89. загальна дисперсія;
90. фактичні витрати;
91. розраховані витрати.

 

    Рис. 3.1. Графічне зображення функції витрат на ремонт основних засобів на КП „Жовтоводськтепломережа” 

    Спочатку розрахуємо залишкову дисперсію (див. табл.3.3.).

    Таблиця 3.3.

    Розрахунок залишкової дисперсії