Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Апреля 2012 в 13:29, курсовая работа
Сучасний ринок взуття вражає своїм різноманіттям, однак українські виробники поступово втрачають на ньому свої позиції, все більше імпортних виробників з'являються на ринку, тим самим стаючи для нашим фірм великими конкурентами. На даний момент високоякісне і дороге взуття провідних фірм поки, що не по кишені абсолютній більшості населення нашої країни [].
1.1. Стан ринку взуття
1.2. Споживні властивості
РОЗДІЛ II. ТОВАРОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ВЗУТТЯ
2.1. Фактори, які впливають на споживні властивості взуття
2.1. 1. Сировина
2. 1. 2. Методи виготовлення
2. 2. Характеристика асортименту
2. 3. Вимоги до якості
2. 4. Маркування, пакування, зберігання та транспортування взуття
РОЗДІЛ III. АНАЛІЗ АСОРТИМЕНТУ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ ВЗУТТЯ, ЯКЕ РЕАЛІЗУЄ ТОВ «РЕСПЕКТ»
3. 1. Господарська діяльність підприємства
3. 2. Аналіз асортименту взуття, яке реалізує ТОВ «Респект»
3. 3. Експертна оцінка якості взуття, яке реалізує ТОВ «Респект»
ВИСНОВОК
РЕКОМЕНДАЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
АНОТАЦІЇ
Вклеюють вкладні устілки (напівустілки, підп'ятники) латексним клеєм. Розміри цих деталей повинні відповідати розмірам взуття. Взуття з блочками шнурують не менш, ніж на дві пари нижніх блочків.
Апретування верху із шкіри є кінцевою операцією надання деталям блиску. Апретується взуття з чистою, рівною і добре розпрасованою поверхнею, без подряпин, зморшок і слідів клею. Залежно від виду покриття шкіри застосовують такі апретури: водні казеїнові, шелачні, воскові, спиртові смоляні й на основі нітролаків.
Після сортування і маркування взуття пакують [5].
2. 1. 3. Асортимент
Взуття розробляється, виготовляється і використовується з урахуванням статево-вікового призначення, характеру діяльності, умов кліматичного, предметного і соціального середовища.
За призначенням, залежно від виду і умов діяльності, взуття розподіляється на побутове, виробниче, спеціальне, військове і спортивне. Побутове взуття виготовляється повсякденне і модельне. Для модельного взуття використовуються цінніші матеріали, при його виготовленні проводиться ретельне опоряджування, фасони і моделі відповідають вимогам моди. Воно призначене для короткочасного носіння в різних урочистих випадках, проте використовується і як повсякденно-нарядне [3].
У побуті використовується також взуття ортопедичне і профілактичне. Ортопедичне взуття призначено для людей з патологічними відхиленнями у стопі, гомілці або стегні. Такі індивідуальні особливості споживачів враховуються в конструкції взуття, що рекомендується лікарем-ортопедом. Взуття виготовляється на замовлення спеціалізованими підприємствами.
Профілактичне взуття призначено для споживачів з різними поширеними деформаціями стоп з метою попередження їх подальшого розвитку і полегшення пересування. Переважно таке взуття має профілактичні устілки для підтримання поздовжнього і поперечного куполів, видовжене в геленковій частині внутрішнє крило жорсткого задника, заглиблення у п'ятковій частині устілки за наявності "шпори" п'яткової кістки.
Виробниче взуття використовується для загальних робіт у сільському господарстві та на промислових підприємствах.
Спеціальне взуття призначено для захисту ніг від певних небезпечних впливів, у якому при виготовленні застосовуються захисні матеріали і деталі. Таке взуття розробляється і виготовляється з урахуванням вимог системи стандартів безпеки праці.
До спеціального відноситься взуття, що захищає від потрапляння нафти, нафтопродуктів, кислот і лугів концентрацією до 20 %, нетоксичного вибухонебезпечного пороху, від ковзання і механічних впливів (проколів) з проколозахисною прокладкою, від стирання зі зносостійкими деталями низу, від вібрації з відповідними елементами деталей низу, від ударів у носковій і тильній частині, на ділянках кісточок, підйому стопи і в гомілковій частині. Взуття може виготовлятися для захисту від двох або кількох шкідливих виробничих впливів.
Спортивне взуття повинно забезпечити можливості досягнення високих спортивних результатів, захистити від несприятливих чинників середовища, запобігати травмам і захворюванням стоп спортсменів, підтримувати нормальний мікроклімат навколо стопи, забезпечувати волого- і теплообмін, відведення статичних електричних зарядів. Вимоги до протиковзних і амортизаційних властивостей, гнучкості чи жорсткості конструкції, маси, водостійкість залежать від виду спорту. Зносостійкість взуття повинне бути високим.
За статево-віковим призначенням виготовляється таке спортивне взуття: малодитяче, дошкільне, шкільне, хлопчаче, жіноче і чоловіче. Малодитяче взуття призначене для фігурного катання на ковзанах, спортивної і художньої гімнастики, акробатики, а дошкільне, крім того, для катання на лижах, ковзанах, швидкісного бігу на ковзанах, туристичних походів. Найширшим є асортимент чоловічого, жіночого і хлопчачого взуття. За технологією виготовлення взуття буває механічного виробництва і для майстрів спорту.
Отже, далі розглянемо асортимент шкіряного взуття.
Асортимент шкіряного взуття різноманітний і складний. Він постійно змінюється під впливом моди, внаслідок чого з'являються нові види і конструкції виробів.
Взуття повинно відповідати всім вимогам споживачів розмірам, повноті, задовільняти потреби і смаки споживачів.
За цільовим призначенням взуття поділяють на побутове, спортивне, спеціальне, профілактичне і ортопедичне.
Асортимент побутового взуття групується за цільовим призначенням, способом виготовлення, видами і різновидами, статево-віковим призначенням, розмірами, повнотами, фасонами, моделями, матеріалом верху і його кольором, матеріалу підошви і методом кріплення, висотою каблука.
За цільовим призначенням побутове взуття поділяють на взуття для вуличного носіння та в різних приміщеннях. Взуття для вуличного за сезонами носіння поділяють на зимове (утеплене), літнє та весняно-осіннє (демісезонне).
За характером виконання побутове шкіряне взуття поділяють на повсякденне і модельне (тільки чоловіче і жіноче). На зовнішні деталі верху модельного взуття використовуються матеріали з індексом «модельне» і шкіри хромового дублення, гладкі і еластичні, з натуральною лицьовою поверхнею, лакові шкіри, замш, велюр, нубук, також можуть застосовуватися штучні шкіри для зовнішніх деталей.
Для дітей випускають нарядне взуття зі шкір білого, світлих і яскравих тонів зі складним оздобленням – накладними фігурами, деталями.
Вид взуття від, якого залежить ступінь закритості стопи і гомілки людини, визначається конструкцією заготовки, тобто формою і розмірами деталей верху.
Чоботи – взуття з халявами, що доходять до колінного суглоба, іноді вище нього, виготовлені із заднім зовнішнім ременем або прошвою, жорстким підноском або без нього, також вони можуть бути без підкладки або з футором.
Ічиги – національне взуття, що складається з юхтових передів і халяв, на підошві з юхти виворітного методу кріплення.
Унти – хутряні чоботи з союзками і задниками з юхти або хромового виростка на повстяній підошві, призначені для північних областей.
Чобітки і на півчобітки відрізняються від чобіт наявністю різноманітних оздоблень і прикрас. Вони бувають з блискавкою і без неї, шнурівками, пряжками, на низькому, середньому і високому підборах, з різною висотою халяв.
Черевики – взуття з берцями, що закривають кісточки. Закріплюються на нозі шнурівкою, гумовою тасьмою, пряжками, ґудзиками, застібками.
Напівчеревики – взуття з берцями не вище кісточок, що закривають тильну сторону стопи.
Сандалети – літні напівчеревики, заготовка верху яких має різноманітні за формою і розмірами перфораційні отвори (або складається з ремінців). Їх випускають з наскрізною шкіряною підкладкою в п'ятково-геленковій частині, з жорсткими задниками або з відкритою п’ятковою частиною.
Туфлі – взуття, верх якого не повністю закриває тильний бік стопи.
Їх випускають різноманітними за конструкцією, з різними прикрасами, застібками, на каблуках різної висоти. Найпоширенішими є туфлі човники; туфлі, закриті шнурівкою; літні туфлі без задників із закритими і відкритими носками, також туфлі бувають з підкладкою і без неї. Існують різні види туфель:
Туфлі кімнатні – звичайні з різною висотою берець, відкриті, без п’яткової частини, без оздоблень або з ними.
Пантолети – туфлі, що складаються лише з союзки, яка закриває ділянку плесно-фалангового сполучення стопи.
Опанки – різновид жіночих літніх туфель бортового методу кріплення.
Чув'яки – легкі літні туфлі з верхом зі шкіри, жорсткими задниками, м'якими і жорсткими підносками, вкладною устілкою з текстильних матеріалів, з каблуком не більше 5 мм або набійкою.
Спортивні туфлі – спрощеної конструкції, виготовляються без підкладки, проміжних деталей верху і низу, набійки або каблука. Для них обов'язковою є наявність блочків із шнурівкою або ґумовою тасьмою на підйомі для щільного закріплення на нозі.
Дорожні туфлі – легке взуття без жорстких задинок і підносків з м'якою устілкою.
Сандалі – взуття без підкладки, жорсткого підноска і устілки, із суцільною союзкою, що має перфорації, відрізною задинкою, одним або двома ремінцями, сандального методу кріплення.
За статево-віковим призначенням взуття поділяється на групи:
Пінетки – взуття (черевики, туфлі) для дітей ясельного віку з верхом зі шкіри хромового дублення і текстильних матеріалів, на підошві із м'яких шкір виворітного методу кріплення. Вони дуже легкі, м'які, зручні.
Гусарки – взуття для дітей до 2 років (чобітки, черевики, напівчеревики, туфлі). Їх випускають з верхом зі шкіри хромового дублення, тканин, нетканих матеріалів, трикотажного полотна і фетру на підошві з натуральної шкіри і повсті. Взуття повинне добре закріплятися на нозі, а конструкція сприяти нормальному розвитку стопи й одночасно запобігати деформації стопи.
Дошкільне – взуття для дітей від 2 років до 7 років. Верх взуття виготовляється із різноманітних матеріалів, крім штучних і синтетичних шкір.
Шкільне - взуття призначене для дітей від 7 до 10 років; дівчаче і хлопчаче взуття – для підлітків, старших 10 років.
Спортивне взуття виготовляють переважно з натуральної шкіри великої рогатої худоби, а також свинячі, шевро, велюр та юхтові. Таке взуття повинно бути зручним, міцно триматися на нозі та захищати її від травм і пошкоджень.
За способом виготовлення спортивне взуття поділяють на масове (механічного виготовлення) та для майстрів спорту (ручного виготовлення), поліпшених моделей із високоякісних матеріалів, з оздобленням.
Найпоширенішими видами спортивного взуття є кросове, яке належить до спортивно побутового, черевики для ковзанів, лиж, футбольні,гімнастичні, легкоатлетичні та ін.
Щодо асортименту ґумово взуття то асортимент його менш різноманітний і класифікуються за цільовим призначенням, характером використання, видами і різновидами, статево-віковим призначенням, розмірами, методами виготовлення, матеріалом верху, фасонами, моделями, висотою каблука.
За цільовим призначенням ґумове взуття поділяють на побутове, спортивне і виробничо-технічне (робоче). Залежно від сезону носіння розрізняють взуття весняно-осіннього призначення, літнє і зимове.
Асортимент взуття весняно-осіннього призначення включає калоші, чобітки, ботики (переважно з текстильним верхом з вовняних і напіввовняних тканин, штучного хутра з утепленими підкладками й устілками).
Побутове взуття. За видами і різновидами розрізняють калоші, чоботи, чобітки, ботики і туфлі.
Калоші бувають звичайні, призначені для надягання на шкіряне і валяне взуття; високі, що закривають усю тильну частину стопи і кісточки, - для надягання безпосередньо на ногу; напіввисокі, доходять до кісточки надягання і закривають значну частину тильного боку стопи, для надягання на панчохи. Калоші бувають чорними і лакованими.
Чоботи – взуття, що надягається безпосередньо на ногу, а рибальські закривають стегно і мають надставку до халяв. Їх випускають нелакованими чорного кольору, з накладними формованими каблуками.
Чобітки – взуття, яке виготовляють цільноґумовими, із полівінілхлориду або текстильним верхом на підкладці з трикотажного полотна з начосом. Вони бувають лакованими, або без лакованої плівки, з різним оздобленням - бордюрами, тисненням, аплікаціями.
Туфлі випускають з верхом із бавовняної тканини і цільноґумові, з жорсткими або напівжорсткими задниками, на підошві із пористої, непористої або шкіроподібної ґуми. Туфлі мають низькі і середні накладні формовані каблуки, прикраси у вигляді бордюрів, шнурівки.
З статево-віковим призначенням ґумове взуття поділяють на чоловіче, жіноче, хлопчаче, шкільне для дівчат і хлопчиків, дівоче і для немовлят.
За методом виготовлення розрізняють ґумове взуття штамповане, формоване, лите під тиском, рідкого формування. За матеріалом верху – взуття з полівінілхлориду, а також з текстильним верхом.
Спортивне взуття призначене для занять спортом і фізкультурою, а також активного відпочинку. Його виготовляють з верхом із тканин, переважно із дубльованої двошарової кирзи, також із джинсової тканини з ґумовими обсоюзками.
За видами і різновидами розрізняють: туфлі спортивні, кросові, для активного відпочинку, для тенісу, купальні, сандалі для басейну, черевики баскетбольні і футбольні.
Виробничо-технічне взуття призначене для окремих галузей промисловості. Воно захищає ноги від хімічних реагентів, виконує роль діелектрика під час роботи зі струмом, використовується для роботи на шахтах, бурових станціях.
Асортимент валяного взуття поділяються за такими ознаками: за призначенням – побутове і спеціальне; за статево-віковою ознакою – чоловіче, жіноче, дитяче; складом суміші – грубововняне звичайної якості, натуральної вовни 41 – 61%, у тому числі пояркової не менше 66%; поліпшеної якості – натуральної вовни не менше 60%, у тому числі напівгрубої – 20%, грубої – 20%, пояркової 20%, фетрове.
2.3 Вимоги до якості
Вимоги до якості регламентуються стандартами загальних технічних умов на конкретні групи взуття, сформовані за різними ознаками: повсякденне, модельне, дитяче, для людей похилого віку, для активного відпочинку, домашнє, з синтетичних і штучних шкір, із юхти, спортивне, військове, спеціальне.
Існують стандарти на конкретні групи взуття: ГОСТ 16167-84 «Обувь повседневная», ГОСТ 26166-84 «Обувь повседневная из сентетических и искусственных кож», ГОСТ 19166-84 «Обувь модельная», ГОСТ 5394-74 «Обуь юфтевая», ГОСТ 26165-84 «Обувь детская», ГОСТ 1135-87 «Обувь домашняя, дорожная, пляжная и легкая», ТУ 17-06-99-84 «Обувь активного отдыха». В цих стандартах в розділі «Технічні вимоги» вказані види взутевих матеріалів, котрі можуть застосовуватися для визначених деталей, товщини деталей, характер обробки країв деталей, норми міцності кріплень деталей даного взуття, а також окремі вимоги до зовнішнього виду виробу. Взуття, яке не відповідає технічним вимогам стандартів не відповідає прийомці по якості і повинно бути повернене виробнику.