Імідж України в друкованих зарубіжних ЗМІ

    Україна має достатньо позитивних реалій, на яких би міг формуватися її імідж. Проте імідж, який набула Україна  в Європі і світі, потребує ретельного і неупередженого перегляду. Ми велика європейська нація з великою європейською культурою. Україна є найбільшою за територією європейською країною, п’ятою за кількістю населення; має промисловий, сільськогосподарський і військовий потенціал – все, щоб відігравати провідну роль в європейських і світових справах. Якщо нас не переслідує комплекс меншовартості, то ми повинні це визнати і про це говорити. На жаль, європейська спільнота не знає іншої України – європейської держави з багатими історичними і культурними традиціями, високим науково-технологічним і освітнім потенціалом, працелюбством і гостинними людьми. Недостатня присутність України в міжнародному інформаційному просторі ускладнює просування позитивного іміджу нашої держави в світі. Проте відзначається важливим вирішення внутрішніх проблем для формування позитивного авторитету України.

    Дослідження підтвердили помітний розрив між  високим рівнем політичного діалогу  з європейськими партнерами і  неадекватною економічною основою  зовнішньої політики України. Визначальним чинником створення позитивного  іміджу України є здатність її політичного керівництва чітко сформулювати і реалізувати цілі, які б відповідали місцю держави у світових процесах та її реальним можливостям. Активізація зовнішньої політичної діяльності не дасть відчутного результату без прискорення економічних реформ, підвищення рівня життя населення, стабілізування економічної кризи, утвердження дійсно демократичних засад в українському суспільстві [30, 15].

    Рішучі  дії влади по виводу України з  кризи, покращенню внутрішньої ситуації, створенню сприятливого інвестиційного клімату, турбота про інтелектуальний потенціал суспільства дали б змогу покращити імідж України, сформувати ставлення до неї як до надійного партнера, країни, що має великі перспективи.

      Важко сказати, що може статися  через кілька років та байдужість нашого народу може призвести до того, що може відбутися справжній відхід України від декларованої зараз Європейської тенденції. Україна може залишитися позаблоковою державою, а щоб цього не сталося треба йти до вирішення усіх внутрішніх і зовнішніх проблем.

          Основні завдання, які  стоять нині перед Україною - це приєднання до Європейського Союзу як повноправного й повноцінного його члена, що дасть можливість повністю визначити імідж України в країнах ЄС як країни європейського зразка з цілком позитивним авторитетом.

      Треба також відзначити, що імідж  будь-якої держави – багатофакторний  феномен, тому для формування  та забезпечення позитивного  іміджу України потрібні поєднання  економічного зростання, соціально-політичної  стабільності, забезпечення обороноздатності країни та розвиток демократичних засад в управлінні державою. Однією з найважливіших передумов забезпечення позитивного іміджу України є здійснення системної, узгодженої і послідовної роботи всіх органів влади.

     Специфіка законів сучасної світової конкурентної боротьби за виживання в нових умовах породжує принципово нові форми міжнародного протиборства та суперництва. В умовах глобалізації, жорсткої конкуренції за, так би мовити, “місце під сонцем” інформаційним технологіям приділяється першочергова увага. Поки що Україна не може протистояти інформаційно-пропагандистським акціям інших держав, які через пряме вторгнення в український інформаційний простір намагаються забезпечити свої політичні та економічні інтереси, що створює реальну загрозу національній безпеці України у широкому розумінні цього слова. Це вимагає прискореної інформатизації українського суспільства, впровадження з боку держави новітніх інформаційних технологій, наповнення продуктивною інформацією і захист вітчизняного інформаційного простору.

     Імідж держави створюється не стільки  на сьогоднішній день, скільки на перспективу, тому при розробці заходів з його реалізації слід мати на увазі  не лише доросле населення зарубіжних країн, а й дитячу аудиторію. Необхідне  забезпечення випуску іншомовної (принаймні, англо-, франко-, німецько- та російськомовної) інформаційної продукції, розрахованої на дітей і підлітків.

     Держава повинна надати належне фінансування вирішенню питання забезпечення її сталого позитивного іміджу на міжнародній арені. До цього можна залучити також зацікавлені комерційні структури в Україні. Формування позитивного міжнародного іміджу України є важливим питанням загальнонаціонального масштабу. Воно потребує спільних цілеспрямованих і послідовних зусиль усіх верств українського суспільства та української громади за кордоном.

     Державна  іміджева політика має забезпечити  узгоджені дії органів державної  влади та громадських організацій  на цьому напрямі на основі використання економічного, інтелектуального та культурного потенціалу українського суспільства. Всередині країни ця політика має спрямовуватися на висвітлення фактичних здобутків і позитивних зрушень, підтримувати впевненість населення у її незмінній меті – забезпечувати своїм громадянам належний рівень життя. Забезпечення позитивного іміджу України має стати загальнонаціональною ідеєю, яка б згуртовувала навколо себе багатоетнічне українське суспільство.

    Перейшовши  на вищій рівень свого соціально-економічного розвитку, Україна має усвідомити, що перед нею стоять нові виклики. ЇЇ розвиток у глобалізованому світі прямим чином залежить від того, чи зможемо ми побудувати свій імідж як серйозного партнера, від того, чи здатні ми захистити свої інтереси як держави. Це стосується всього спектру зовнішньої політики, але найбільший вплив на нас справить наше вміння побудувати рівноправні стосунки саме з нашими сусідами. В наших спільних інтересах - намагатися досягти у цьому найбільшого і взаємовигідного успіху.

     Метою роботи над іміджем України та її влади є створення максимально сприятливих суб’єктивних (таких, що залежать від особистих настроїв, сприйняття та переконань, а не від якості та ефективності зусиль влади в кожній конкретній галузі) умов для залучення щонайбільших обсягів різноманітних ресурсів (кадрових, фінансових, економічних, інноваційних і т.ін.) до розвитку країни, її соціальної, економічної, культурної інфраструктури. Україна має стати бажаною з усіх точок зору – для ведення бізнесу, для проведення міжнародних та міждержавних переговорів, для вкладення коштів, для відпочинку, для апробації та повноцінної реалізації міжнародних програм та проектів тощо [40].

     Формування  позитивного зовнішнього іміджу України – це важливе завдання загально-національного масштабу. Воно потребує спільних цілеспрямованих  і послідовних дій офіційної влади й позиції, державних органів і громадських організацій, бізнесових структур і ЗМІ, мільйонів громадян України і численної української діаспори за кордоном [9, 106].

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальная геополитическая ситуация и интересы Украины // Тижневий інформаційно-аналітичний огляд. − 2000. − №21, 12 с.
2. Бажанов Е. П. Актуальные проблемы меж.отн. В 3 томах. Том 1 - М.: Научная книга​, 2001. – 464 с.
3. Барсамов В. А. Контент-анализ газетных материалов. // ​Социологические исследования. М.: Аспект Пресс, 1995. − 316 с.
4. Габор Н.Б. Імідж України та геополітичні концепції його становлення в новому світопорядку // Київ 1997. − 34 с.
5. Головченко А. Ф. Порівняльний аналіз підходів до створення іміджу освітніх та комерційних організацій // Імідж школи на порозі ХХІ століття: практично зорієнтований посібник. – К., 1998. – Ч.1. – С. 96-98.
6. Горбушина О. П. Имидж и имиджелогия: политический аспект // Имиджелогия: современное состояние и перспективы развития. Материалы Первого Международного симпозиума „Имиджелогия – 2003”. – М.: РИЦ „Альфа” МГОПУ им. М. А. Шолохова, 2003. –78 с.
7. Губернський Л.В. На чому ґрунтується міжнародний авторитет // Політика і час. − 2002. − №4, 4 с.
8. Губерський Л. В., Камінський Є. Є., Ожеван М. А. Інтеграція і різноманітність: нові тенденції політики України в сфері масової інформації та нових комунікативних послуг: Інформаційна доповідь:Спец. видання до 7-ої Європ. міністерської конф. з питань політики у сфері засобів масової інформації. — К., 2005. — 120 с.
9. Дергачов О. Міжнародне становище України // Політична думка, 2000​. − № 2. –106 с.
10. Дзюба Є., Медіа-імідж країни: українська проблематика в іноземних ЗМІ  // 2004.
11. Дубов И. Г. Имидж // Социальная психология. Словарь. – М.: ПЕР СЭ, ​2005. – С. 122-123.
12. Закон України „Про дипломатичну службу України” від 20 вересня 2001 р​. № 2728-111 // Відомості Верховної Ради України.
13. Єлісовенко Ю. П. Імідж, наука і мистецтво // Імідж школи на порозі ХХІ століття: практично зорієнтований посібник. – К., 1998. – Ч.1. – С. 94-96.
14. Иванов В. Ф Контент-анализ документов // Военный весник. − 1991. − №10. 33 с.
15. Иванов В. Ф. Контент-анализ. − К., 1994, 45 с.
16. Ковальчук А. С. Основы имиджелогии и делового общения. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. — 219 с.
17. Козик В. В.,  Панкова Л.А. Міжнародні економічні відносини: навч. Посіб. – 4-те вид., − К.: Знання-Прес, 2003. – 406 с.
18. Королько В. Г. Паблік рілейшнз. Наукові основи, методика, практика. Підручник, 2-ге вид. доп. − К.: Видавничий дім „Скарби”, 2001. – 400 с.
19. Котлер Ф. Основы маркетинга. Пер. с ​англ. М.: „Прогресс”, 1990, 76 с.
20. Мадіссон В. В., Шахов В.А. ​Сучасна українська геополітика. – К.: Либідь, 2003. –102 с.
21. Маценко В. Технологія іміджу. — К.: Главник, 2005. —96 с.
22. Міжнародний імідж України: міфи і реалії //Нац.безпека і оборона. − 2000. − №3.
23. Мнацаканян Р. Р. Имидж, создаваемый масс-медиа / Имиджелогия: современное состояние и перспективы развития. Материалы Первого Международного симпозиума „Имиджелогия – 2003”. – М.: РИЦ „Альфа” МГОПУ им. М. А. Шолохова, 2003. − 87 c.
24. Мойсеєв В. А. Паблік Рілейшнз: Навч. посіб. – К.: „Академвидав”. – 2007. – 224 с.
25. Недопитанський М. Імідж країни – це дуже серйозно // Віче. − 2002. − Т 2, 18 с.
26. Палеха Ю. І. Іміджологія. — К.: Видавництво Європейського ун-ту, 2005.
27. Панов М. І., Геросіна Л.С. Політологія: Академія наук: Підруч. Для студ. Юрид. Спец. Вищ. навч. закл.  2-е вид. Перероб. і доп. – К.:  Видавничий дім „Ін Юре”, 2006. – 520 с.
28. Паньковский С. Европейская интеграция современное состояние и перспективи. – Мн.: ЕГУ, 2001. – 336 с.
29. Пархоменко Т. С. К институализации имиджелогии // Проблемы имиджелогии: Материалы І Международной конференции, 8-9 февраля 2000 года в г. Кривом Роге. Украина. − К.: ЕУФИМБ, 2000. – 380 с.
30. Пашукова Тетяна. Імідж України і Росії в умовах політичних змін // „Соціальна психологія”/ №5. – 2005. – 15 с.
31. Почепцов Г. Г. Имиджелогия: теория и практика. − К.: Изд-во СП „АДЕФ-Україна”, 1998. – 393 с.
32. Савченко О. Ми хочемо жити в країні з позитивним політичним іміджем//Визвольний шлях. − 2001. − № 2, 28 с.
33. Слісаренко І. Ю. Паблік рилейшнз у системі комунікації та управління. — К.: МАУП, 2001. — 104 с.
34. Тихомирова Є. Б. Зв’язки з громадськістю: Навчальний посібник. – К.: НМЦВО, 2001, С. 337-364.
35. Україна дипломатична. – Науковий щорічник. – К.,2004, 627 с.
36. Хомуленко Т. Б., Падафет Ю. Г., Скориніна О. В. Теоретичні та практичні аспекти дослідження іміджу. — Х.: ВД „Інжек”, 2005. —272 с.
37. Чумиков А. Н., Бочаров М.П. Связи с общественностью: теория и практика. –  М.: Дело. –  2003. – 112 с.
38. Шепель В. М. Имиджелогия: Секреты личного обаяния. –  М.: Культура и спорт: ЮНИТИ. – 1997.
39. Lippman Walter. Public Opinion. − N.Y. 1965. – 320 с.
40. http://blog.liga.net/user/bala/article/1164.aspx
41. http://cmiua.com/publ/30-1-0-3328
42. http://www.experts.net.ua – всеукраїнська експертна мережа.
43. http://www.franko.lviv.ua/mediaeco/biblioteka/filos-potjt.htm  − філософія масової комунікації
44. http://www.ft.com/ − „Financial times”
45. http://ukraineinfo.gov.ua/syria/ua/publication − Зовнішня  політика  України
46. http://www.uvkr.com.ua/ua/visnyk/visnyk2005/january2005
47. http://www.kp.ru/ − „Комсомольская правда”
48. http://www.lemonde.fr/ − “Le Monde”
49. http://www.nytimes.com/ − „New York Times”
50. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=379-2007-%F0

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Д О Д А  Т К И 

    Додаток А

Таблиця 1 

Українська  проблематика в друкованих зарубіжних ЗМІ