Особливості обшуку в приміщеннях

Первинний обшук нерідко використовується як тактичний засіб і проводиться на початку розслідування, наприклад, після затримання обвинуваченого, з огляду на те, що злочинець шукані об'єкти ретельно сховав, видалив із будинку, місця роботи і т. ін. Тому повторний обшук, що проводиться через деякий час, дає результат: злочинець «заспокоюється» і поступово починає повертати шукані речі в будинок. Сусіди, знайомі і навіть родичі, як правило, не бажають зберігати викрадене, побоюючись стати співучасниками.

Різночасний обшук — це звичайний обшук, що проводиться в тієї самої особи або в різних осіб, які проходять обвинуваченими по тій самій справі.

Одночасний  обшук — це сукупність декількох звичайних обшуків, що проводяться по тій самій кримінальній справі водночас у різних обвинувачених або інших осіб — співучасників, родичів, знайомих і т. под.

Виїмки  також можуть бути первинними, повторними, одночасними і різночасними. Все залежить від обставин справи і слідчих ситуацій, що складаються.

Розділ 2. Значення для розслідування  злочину тактики проведення обшуку в приміщенні

2.1. Підготовка до обшуку в  приміщеннях

Підготовка до обшуку, як правило, є обов'язковим етапом лише в окремих випадках. Коли обшук проводиться спонтанно, наприклад, при затриманні або в обставинах, що не терплять зволікання, підготовка, як етап обшуку, що передує йому, відсутня¹⁴. У підготовку до обшуку входять такі операції:

• збирання необхідної орієнтуючої інформації відносно об'єктів, що обшукуються, осіб, ділянок місцевості, розташування підприємств, організацій, робочого місця обшукуваного, стану і наявності особистої охорони, сигналізації і т. под.;
• комплектування слідчо-оперативної групи (групи захоплення), проведення інструктажу;
• розробка плану обшуку;
• визначення часу обшуку;
• оснащення слідчо-оперативної групи технічними і спеціальними засобами, транспортом;
• забезпечення структури управління і зв'язку з вищестоящими підрозділами і членами слідчо-оперативної групи;
• винесення постанови і одержання санкції судді. Слідчий і члени слідчо-оперативної групи повинні знати і представляти властивості та ознаки предметів, що відшукуються. Тому попередньо оперативним шляхом установлюються вид зброї, її кількість, особисті якості та вміння обшукуваного поводитися зі зброєю. Слід мати на увазі, що відшуковувані предмети і речі можуть бути видозмінені (перефарбовані, перероблені, перешиті, знаходитися в розібраному стані і т. ін.). Про все це необхідно подбати слідчому і довести до відома членів слідчої групи.

Яку ж інформацію про обшукуваного необхідно зібрати слідчому? Така інформація включає насамперед відомості про вік, професію, спеціальні навики (володіння зброєю, знання схованок), рід занять, спосіб життя, особливості поведінки в побуті, характер, тип нервової діяльності, схильності, захоплення (азартні ігри, вживання наркотиків, алкоголю і т. ін.), склад родини, наявність судимості, приводів, адміністративних затримань і т. под.

Якщо обшук  готується у приміщенні, то необхідно  попередньо одержати таку інформацію: місце розташування приміщення (точна  адреса), розташування на місцевості, підступи до приміщення, як можна проникнути в приміщення, конструктивні особливості обшукуваного приміщення (кількість входів і виходів, вікон, планування кімнат і підсобних приміщень, підвалів, господарських будівель), кількість і склад постійно проживаючих або працюючих у ньому; взаємовідносини між проживаючими; розпорядок денний; наявність телефонного та іншого зв'язку, сигналізації, способів сповіщення¹⁵. Готуючись до обшуку на відкритій місцевості, слід зібрати відомості про точне місце розташування, шляхи проходження на місцевість, рельєф місцевості, наявність будівель на ділянці, стан охорони, сигналізації, телефонного та іншого зв'язку і т. под.

Вибір часу обшуку має серйозне значення для  результатів обшуку. Практика показує, що найбільш зручним часом є ранок. При цьому слід ураховувати спосіб життя обшукуваного, розпорядок денний в приміщенні, на роботі. За певних обставин обшук може проводитися в нічний час, про такі обставини необхідно вказувати в постанові.

Технічне  оснащення слідчо-оперативної групи  і добір фахівців мають не останнє  значення. Точні знання про предмети пошуку допоможуть визначити технічні засоби і фахівців. Фахівець-криміналіст і навіть прокурор-криміналіст не завжди володіють певними навиками і мають відповідні технічні засоби для виявлення, наприклад, схованок у кам'яних, залізобетонних, металевих стінах, того, що зберігається в схованках: об'єкти фізичного, біологічного, синтетичного походження. Тому запрошуються фахівці і використовуються наукові засоби з різних галузей знань, а не тільки криміналістична техніка¹⁶.

Види об'єктів, що відшукуються, багато в чому визначають профіль фахівця і його технічні засоби. Наприклад, при обшуку в комп'ютерному центрі підприємства обов'язковим є участь фахівців у галузі інформатики, обчислювальної техніки і програмування, знання систем передачі і збереження інформації (ІNTERNET і т. ін.). Для пошуку дорогоцінних металів і ювелірних виробів запрошуються фахівці-ювеліри, працівники пробірного нагляду, фахівці, пов'язані з виготовленням штучних діамантів, дорогоцінних каменів, а для розмежування предметів одягу промислового або кустарного виготовлення запрошують товарознавців, майстрів-закрійників, модельєрів.

Організація охорони теж має  особливе значення. Слідчий доручає  організацію охорони органу дізнання, керівник групи охорони входить  до складу слідчо-оперативної групи. Він разом зі слідчим визначає способи розміщення охорони, її управління і зв'язок зі слідчим.

Системи тактичних прийомів обшуку (тактичні комбінації) — це своєрідні  алгоритми (типові програми) для слідчого в процесі їх використання. Застосування таких систем полегшує прийняття правильних рішень у різних ситуаціях. Між системами тактичних прийомів і ситуаціями їх реалізації існують нерозривні зв'язки, які мають науково обґрунтований характер.

Системи тактичних прийомів обшуку виконують різноманітні функції (діагностичні, пізнавальні, психологічного впливу), дозволяють визначити необхідність пошуків, вплинути на обшукувану особу, одержати від неї певну інформацію, обрати напрямок пошуків та виявити об'єкти пошуку. Системи прийомів передбачають їх певний зміст і структуру, доцільність елементів, логічну послідовність способів дії. Розглянемо окремі системи тактичних прийомів¹⁷.

Система тактичних прийомів, спрямована па подолання відмови обшукуваного від спілкування, включає:

• роз'яснення мети і необхідності обшуку;
• постановку нейтральних запитань;
• залучення обшукуваного до діяльності слідчого;
• словесну розвідку.

Тактичний прийом системи, який стосується роз'яснення мети і необхідності обшуку, передбачає розкриття причин візиту слідчого, важливості виявлення  об'єктів пошуку, зв'язку обшукуваної особи з розшукуваним предметом. Цей прийом впливає на обшукуваного, спонукає його до аргументації відсутності у нього певних речей.

Подоланню відмови від спілкування  сприяє постановка нейтральних запитань, які не пов'язані з предметом обшуку. Відповіді на такі запитання ні до чого не зобов'язують респондента і разом з тим сприяють його залученню до спілкування. У психології такий прийом іноді називають методом «зачіпки», який дає змогу увійти в контакт із співрозмовником. Важливим тут є те, що співрозмовника необхідно «спіймати на гачок» зацікавленості, використовуючи для цього незначну подію, порівняння, особисте враження, анекдотичний випадок чи незвичне запитання.

Ефективним способом усунення конфліктних  стосунків є залучення обшукуваного до діяльності слідчого. Такий прийом включає пропозиції слідчого надати йому технічну допомогу (відкрити шухляду або шафу, перенести білизну тощо). Процес «спільної» діяльності спонукає обшукуваного до спілкування зі слідчим¹⁸.

Функцію подолання відмови обшукуваного від спілкування в процесі обшуку виконує також тактичний прийом словесної розвідки. Цей прийом має силу побічного навіювання. Слідчий звертається не до обшукуваного, а до інших учасників обшуку (працівників міліції, спеціалістів, понятих) з певними вказівками і пропозиціями (наприклад, про необхідність перейти до наступної стадії обшуку, доцільність пошуків у тому чи іншому місці, можливість застосування технічних засобів. Використання прийому словесної розвідки дозволяє слідчому не тільки діагностувати ставлення обшукуваного до того, що відбувається, а й спонукати його до спілкування, змінити поведінку й обрану позицію. Обшукуваний може відмовитись від зайнятої ним нейтральної позиції і зробити спробу вербальної взаємодії зі слідчим .

Особливий інтерес становлять системи тактичних прийомів обшуку, пов'язані із взаємодією з матеріальними об'єктами. Характер їх спрямованості ґрунтується на ймовірнісному судженні слідчого про спосіб зберігання предмета пошуку.

Так, система тактичних прийомів, спрямована на пошук об'єктів, що зберігаються без спеціального маскування, включає:

• аналіз обстановки місця обшуку з метою визначення місць природного зберігання предмета пошуку;
• аналіз об'єктів, виявлених у місцях їх природного зберігання;
• зіставлення виявленого об'єкта з ознаками того, що шукають.

Важливе значення має пошук об'єктів, схованих у спеціальних тайниках (створених чи пристосованих сховищах, прихованих від інших, відомих не всім) або в інших суб'єктивно  недоступних місцях (важкодоступних; незручних, непридатних для зберігання). Слід мати на увазі, що злочинці часто застосовують витончені способи переховування предметів, прагнуть їх замаскувати, перешкодити доступу до них. Однак повністю усунути демаскуючі ознаки практично неможливо.

Система тактичних прийомів, спрямована на пошук об'єктів, схованих у спеціальних тайниках або інших суб'єктивно недоступних місцях, може включати:

• аналіз ознак предмета пошуку;
• зіставлення предмета пошуку з різними об'єктами місця обшуку;
• орієнтацію на професійні (чи інші) навички обшукуваного під час визначення місця схову;
• використання можливостей типових аналогів;
• аналіз окремих ділянок приміщення, меблів, інших об'єктів з метою встановлення демаскуючих ознак;
• зіставлення однакових предметів між собою.

Запропоновані прийоми вимагають їх стислої інтерпретації. Так, аналіз ознак предмета пошуку полягає в тому, щоб визначити (чи припустити) можливі його властивості та інші особливості (розміри, масу, об'єм, специфіку умов зберігання тощо). Важливого значення набуває також з'ясування такої особливості предмета пошуку, як його ділимість (можливість розчленування) або неділимість на окремі самостійні частини (вузли), які можуть бути сховані в різних місцях. Аналіз предмета пошуку здійснюється з метою встановлення місць можливого його схову і тому виконує певну функцію¹⁹.

Наступним прийомом системи є зіставлення  предмета пошуку з різними об'єктами місця обшуку. Такий прийом дозволяє встановити найбільш ймовірні місця  можливого зберігання і виключити  ті з них, в яких не може бути сховано предмет пошуку (за своїми розмірами, особливостями будови, можливістю руйнування та ін.). Характер тайників залежить від особливостей об'єктів, схильностей особи, яка переховує їх, здатності її до фантазування .

Під час визначення місця схову  як тактичний прийом може бути розглянута орієнтація на професійні (чи інші) навички обшукуваного. Злочинець вдається до тих способів, якими він краще володіє, використовує звичні виробничі методи. Це неминуче відображається на обранні місця приховання, конструкції тайника, способі маскування. Професія людини визначає можливість наявності у неї тих чи інших інструментів, знарядь, сировини, матеріалів, що можуть бути використані для створення тайників, приховування слідів та знарядь злочину²⁰.

Тактичним прийомом системи є використання можливостей типових аналогів. Аналоги — це типові випадки виявлення тих чи інших об'єктів у певних місцях. Документи виявляють у книжках, музичних інструментах, предметах одягу; зброю — у м'яких частинах меблів, книгах, тайниках, що зроблені в стінах чи підлозі, підсобних приміщеннях або санвузлах.

Важливе значення має й такий  тактичний прийом системи, як аналіз окремих ділянок приміщення, меблів та інших об'єктів з метою встановлення демаскуючих ознак. Характер демаскуючих  ознак залежить від конкретних умов, в яких діє особа, особливостей місць приховування предметів, дій обшукуваного. У приміщеннях місце схову виказують різниця у фарбуванні предметів, сліди на підлозі, відсутність сполучення шпалер та ін. Демаскуючі ознаки є своєрідними негативними обставинами, які сигналізують про необхідність пошуків у певному місці.

Тактичним прийомом є також зіставлення  однакових предметів між собою. Зіставлення дозволяє виявити різницю  між однорідними предметами, що може бути пов'язано з переховуванням у них предметів пошуку.

У справах про злочини у сфері  банківського кредитування інформацію про предмет пошуку допомагає  отримати: аналіз документів і фінансових операцій, що використовувалися злочинцями; вивчення комерційних зв'язків та особистих взаємин учасників злочинної групи, показань свідків та інших осіб; вивчення довідкових відомостей органів державного контролю та нагляду, а також результатів оперативно-розшукових заходів²¹.

!!Вивчення кримінальних справ  дозволяє констатувати, що обшуки  найчастіше проводилися: за місцем проживання підозрюваних, обвинувачених (55%); за місцем їх роботи у службових приміщеннях — офісах — (27%); за місцем проживання їх родичів, знайомих (20%); у господарських приміщеннях підприємств (19%); в інших місцях — дачах, гаражах, садових ділянках, транспортних засобах — (6%).