Особливості обшуку в приміщеннях

Якщо в приміщення, що обшукується, увійшли без ексцесів, то слідчий  пред'являє обшукуваному постанову  судді і пропонує добровільно  видати предмети і цінності, що підлягають вилученню, а також об'єкти, вилучені із цивільного обігу. З'ясовує, скільки осіб знаходиться в приміщенні, чи є сторонні. Знайомиться з планом особняка, квартири, наявністю надвірних будівель, підвалів, дачі і садової ділянки. Приймає рішення про їх охорону. Потім переводить всіх осіб, крім обшукуваного, в окреме приміщення і встановлює за ними спостереження.

Після цього слідчий визначає план обшуку: або одночасне обстеження приміщень квартири, або послідовне, самим слідчим. За всіх обставин обшук  починається з місць загального користування (туалет, ванна, кухня, коридор). Потім обшукуються окремі приміщення квартири (спальня, дитяча, їдальня, кімната для гостей).

Обстеження приміщень починається  з фіксації меблів, загальної обстановки, що і де стоїть, що висить на стінах, аналізу, як давно меблі стоять, а  картини і килими висять на стінах. Слід звернути увагу на сліди переміщення меблів, перевішування картин, переклеювання шпалер, сліди свіжих фарбувань — все це, як і багато чого іншого, буде поштовхом до побудови окремих версій подальшого пошуку. Після фіксації меблі можна пересувати, обстежити місце, де вони знаходилися, дослідити їх призначення, ступінь зношеності. Шафи, шухляди треба відкрити, витягти вміст і зробити вимір із зовнішньої і внутрішньої сторін. Значна розбіжність результатів виміру дозволяє припускати про наявність схованки (подвійних стінок, подвійного дна шухляд і т. ін.).

Весь вміст із сховищ витягають  і оглядають. При пошуку коштовностей звертають увагу на квіткові вази, різні скриньки, столовий посуд. Наприклад, у скриньці серед ґудзиків, гачків та іншої гарнітури нерідко знаходяться дорогоцінні кристали, алмази, діаманти. Гроші нерідко ховають у білизні, шухлядах з подвійним дном, схованках. Треба враховувати психологію обшукуваного: зброя, гроші повинні бути заховані добре, але зручно для швидкого їх вилучення. Тому схованки в предметах, стінах, супутніх предметах ретельно маскуються, в той же час вони іноді натисканням однієї кнопки розкриваються. Особливу увагу слід звертати на ліжка хворих, дитячі коляски, де знаходяться діти, тому що в них нерідко ховають предмети обшуку. На кухні, у коморі, оглядаючи сипучі речовини, їх слід пересипати, а рідкі — переливати. Варто перевіряти каміни, димоходи, піддувала. У недіючих димоходах нерідко ховають зброю, боєприпаси. Іноді злочинець вивішує шуканий предмет на нитці, волосіні за вікно в кватирку, а кінець нитки (волосини) закріплює на рамі .

Способи приховування предметів злочину  важко передбачити, а тим більш  перелічити. Кожний предмет за відповідних  умов може стати схованкою. Технічні засоби для їх виявлення тут конче необхідні.

Успіх обшуку багато в чому залежить від використання психологічних  і логічних прийомів, таких як увага, уява, аналіз і синтез. Нерідко, поставивши себе на місце обшукуваного, слідчий  прогнозує місця, де б сам сховав цінності. Такий прийом дозволяє визначати найбільш важкодоступні місця, де об'єкти заховані або лежать буквально на найбільш видному місці (розрахунок простий — слідчий не зверне уваги).

У ході обшуку слід звертати увагу  на дії осіб, що проявляють елементи послужливості і прагнення в усьому полегшити роботу слідчого, пов'язану з проведенням обшуку (В.О. Коновалова, 1973). Ці дії можуть бути спрямовані на відволікання уваги слідчого, створення неправдивого уявлення про особу обшукуваного.

2. Обшуку приміщеннях загального користування. Обшук у комунальних квартирах, гуртожитках, готелях має свої процесуальне етичні особливості, недотримання котрих нерідко призводить до порушення прав і свобод громадян. Якщо обшук проводиться в одного із мешканців комунальної квартири, то обстежується тільки приміщення, зайняте ним. Якщо в цій кімнаті (номері готелю) проживає ще громадянин, то обшук його речей, ліжка, тумбочки, відділень в шафі, валізи не допускається. При необхідності обстежити речі особи, що проживає разом із обшукуваним, слідчий пропонує їй оглянути свої речі з метою виявлення предметів, що не належать їй. В разі відмови виконати ці вимоги слідчий виносить постанову і без санкції суду проводить обшук в особи, що відмовилася.

Розкриття замкнених шаф і сховищ здійснюється главою родини або одним із її членів. Якщо обшукуваний відмовляється розкрити сховище, слідчий здійснює це сам або за участю фахівців, зрозуміло, не завдаючи зайвих пошкоджень майну .

Аналогічні прийоми обшуку застосовуються в кухнях, сараях, коридорах, підвалах загального користування декількома громадянами. Звичайно на кухню комунальної квартири треба запросити всіх господарок, провести обшук речей тільки обшукуваного, а іншим запропонувати самим оглянути свої шафки, сміттєві цебра, газові плити або попросити дозволу оглянути їх слідчому. Так, при обшуку комунальної кухні одна із господарок відмовилася переливати рідину в сміттєвому цебрі і сказала: «Копайтеся в смітті самі». Слідчий оглянув сміттєве цебро і на дні виявив кольє, яке обшукувана сусідка непомітно опустила в чуже цебро⁴⁵.

При розслідуванні справи про валютні  операції виявлено, що злочинець ховав  золоті монети царського карбування у шматках гіпсу, які маскував під шматки кам'яного вугілля  і зберігав їх у сараї в купі вугілля, де було вугілля ще трьох  сусідів. Первинний обшук не дав позитивних результатів, оскільки купи вугілля не піддавалися пересипанню і огляду. При повторному обшуку в купі вугілля обшукуваного були виявлені чотири шматки гіпсу, замасковані під шматки антрациту. В кожному шматку знаходилося по 10 десятикарбованцевих монет.

Обшук на відкритій місцевості. Під відкритою місцевістю розуміється територія присадибної ділянки: сад, город, оранжерея, басейн, площадка для гри в гольф і т. ін., а також дачна і садова ділянки, надані в тимчасове користування особі. Коротше кажучи, це територія, що перебуває в постійному або тимчасовому користуванні особи. Якщо територія (ліс, рілля, сад) є державною або колективною власністю, а дії слідчого не заподіюють збитків власнику, то на таких ділянках проводиться не обшук, а огляд місця події, наприклад, для пошуку трупа, захованих предметів у лісі і т. под⁴⁶.

Ділянка місцевості може бути самостійним  об'єктом обшуку або його складовою  частиною (території двору, садиби, що перебувають у володінні конкретних осіб, установ, організацій, підприємств).

Специфіка тактичних прийомів обшуку на місцевості з великими розмірами  досліджуваних ділянок визначається характеристикою об'єктів, що відшукуються, і т. ін. Наприклад, город нерідко  доводиться скопувати або переорювати, застосовувати металошукачі, скирди сіна обстежувати щупами, а при необхідності перекладати з місця на місце.

При обстеженні великих ділянок  місцевості використовують такі методи огляду, як прочісування, огляд по квадратах  та ін.

Обшук ділянок місцевості слід відрізняти від слідчого огляду, що не потребує винесення постанови. Обшук проводиться у випадках, коли слідчим оглядом можуть бути заподіяні серйозні матеріальні збитки особі або установі, яким належить ділянка місцевості. Наприклад, територію саду потрібно оглянути на предмет виявлення захованого трупа; якщо пошуки трупа будуть пов'язані з пошкодженням дерев або яких-небудь будівель, то в цьому разі слід проводити не слідчий огляд місця події, а обшук з додержанням усіх процесуальних вимог.

Окремі тактичні прийоми реалізуються в конкретних видах обшуку, в ході вирішення типових ситуацій, що виникають при особистому обшуку, обшуку приміщень і ділянок місцевості, автотранспортних засобів, тварин, машин, агрегатів, що перебували в користуванні обвинуваченого (підозрюваного). Вид обшуку проявляється в типовості ситуацій, що є основою для конструювання тактики провадження обшуку і виїмки.

Особистий обшук становить собою певні труднощі як з тактичного, так і психологічного боку. Ситуація відмінності статі, необхідності ретельного обстеження тіла особи, усіх природних отворів, а також застосування технічних засобів, наприклад, рентген-апаратури, ультрафіолетових джерел, ускладнюють ситуацію. Тому, перш ніж розпочати відшукання цікавлячих слідство об'єктів, слід переконати обшукуваного у необхідності добровільної видачі речей, документів, зброї та інших предметів, наявних при ньому. Необхідно дотримуватися запобіжних заходів, бути готовим до припинення дій обшукуваного, спрямованих на втечу, заподіяння шкоди або знищення маючих значення для справи об'єктів ⁴⁷.

В обшукуваного вилучають всі предмети, речі, що знаходяться при ньому. Обстеження тіла розпочинається зверху вниз —  від зачіски до взуття. Дослідження  схованок на тілі обшукуваного доручається  фахівцю-медику. Заподіяння ушкоджень обшукуваному з метою виявлення схованих предметів заборонено. Обстеження одягу, речей, предметів здійснюється в ході їх огляду; допускається доцільне їх пошкодження, наприклад, видалення підкладки одягу, підметки взуття і т. ін.

Обшук транспортного засобу слід відрізняти від адміністративного огляду, що проводиться без постанови судді працівниками органів дізнання. Для провадження обшуку транспортного засобу необхідна постанова судді, обшук проводиться в присутності понятих за участю фахівця. При огляді пошук здійснюється органолептичним методом. У разі виявлення ознак схованок у транспорті слідчий виносить постанову на обшук і проводить його без постанови судді, а потім доводить про це до відома прокурора. Для обшуку машину ставлять на естакаду, обстежують конструктивні порожнини в корпусі, моторі, обшиванні, сидіннях салону. Звертають увагу на запасні ємності, деталі. Зрозуміло, тактичні прийоми залежать від об'єкта обшуку. Складніше шукати дорогоцінні камені, наркотики, ювелірні вироби.

Фіксація ходу і результатів  обшуку і виїмки здійснюється в процесі  провадження обшуку по стадіях (етапах). Якщо проникнення в приміщення, що обшукується, відбувалося спонтанно, супроводжувалося застосуванням фізичної сили, технічних засобів, то момент проникнення доцільно фіксувати відеозаписом. На оглядовій стадії проводиться орієнтуюча і оглядова зйомка, робиться чорновий начерк плану. Взагалі ведення чорнових записів під час обшуку повинно стати традицією, тому що це дозволяє надалі деталізувати протокол. У протоколі обов'язково відзначаються: місце знаходження шуканих об'єктів, схованок; докладний опис предметів, що вилучаються, із зазначенням номерів, індивідуалізуючих ознак, властивостей, ваги, розміру, фірмових знаків і т. под.; технічні засоби, за допомогою яких були виявлені шукані предмети (оптичні засоби, рентген, ультрафіолетове джерело, стандартні проби на кольорові метали, інструменти і т. ін.); виверти і протидії, застосовувані обшукуваним (спроби знищити шукані об'єкти, опір, симулювання припадків і т. под.); заподіяння пошкоджень предметам, речам при провадженні обшуку (пошкодження дверей, замків, шухляд при розкритті, пошкодження при виявленні і розкритті схованок і т. ін.) ⁴⁸.

При виявленні схованки треба описати  її будову, розміри, форму, вміст зафіксувати фотозйомкою. На предметах, що обстежуються, слід фіксувати наявність трасологічних слідів (рук, інструментів та ін.). Фіксація відеозаписом і фотозйомкою здійснюється в ході обшуку. Важливо показати то, як була виявлена схованка, як вона була розкрита, що в ній знаходилося. Фіксація ведеться вимірювальним способом. У протоколі треба фіксувати акт добровільної видачі предметів обшуку. Особливо це необхідно при обшуку в приміщеннях загального користування. Наприклад, А. Сидоровій було запропоновано оглянути свої речі. Вона оглянула і у валізі виявила ніж із слідами крові. М. Петрову було запропоновано оглянути шухляди столу. Обшукуваний послався на те, що загубив ключі. Шухляди були відкриті фахівцем. Такі записи в протоколі служать процесуальною гарантією законних дій слідчого.

Предмети, що вилучаються, упаковують і опечатують на місці обшуку; складається  опис майна і разом з протоколом вручається обшукуваній особі.

Одним із основних елементів обшуку як слідчої дії з точки зору психології є примус по відношенню до особи, яку обшукують. На відміну від огляду місця події, обшук – це, як правило, відшукування свідомо схованих предметів і документів, що мають доказове значення для розкриття злочину⁴⁹.

Іншими словами, при обшуку відома мета (у зв'язку з чим і де він повинен проводитися, які предмети, цінності і документи підлягають пошуку і вилученню), але присутня висока невизначеність шляхів встановлення місця знаходження предметів і документів, які цікавлять слідство.

Подумки відгадати дії обшукуваної особи при приховуванні нею предметів чи документів слідчому допомагає знання низки психологічних факторів, які враховують злочинці при виготовленні потайників та сховищ.

Такими факторами, зокрема, є:

• розрахунок на появу фактора втоми і автоматизму (наприклад, документ часто кладуть в книжку, яка знаходиться всередині книжної полиці, розраховуючи на те, що слідчий, почавши огляд книг з якого-небудь краю полиці, швидко втомиться і в його роботі проявиться автоматизм);
• розрахунок (сподівання) на бридливість (закопують предмети в перегній, опускають в місце для відходів і т.д.);
• розрахунок на виявлення такту та інших благородних проявів з боку слідчого (приховування предметів чи документів в ліжку тяжкохворої людини, або в ліжку малолітньої дитини та ін.);
• навмисна недбалість приховування предмета (залишення його на видному місці);
• відволікання уваги слідчого виготовленням потайників-двійників (розрахунок на те, що при виявленні першого порожнього потайника такі ж потайники оглядатися не будуть);
• розрахунок на організацію конфлікту під час обшуку з метою відволікання уваги для переховування предмета чи документів.

Практика слідчих дій показує, що в процесі обшуку необхідно  як можна ширше залучати обшукувану особу до бесіди, запитувати його про призначення тих чи інших предметів, час і місце їх придбання та ін⁵⁰.

Слухаючи відповіді обшукуваної  особи, слідчий одночасно спостерігає  за його станом. Словниковий подразник  посилює процеси емоційного збудження  обшукуваної особи, міняє тембр  його голосу, манеру розмови, а також ускладнює можливість контролю за власною поведінкою та психофізіологічними реакціями. Багато слідчих в процесі обшуку схиляють обшукувану особу до дій, наприклад, просять відкрити сховище або хлів, вийняти і показати речі і т.п. Використовуючи даний прийом, необхідно враховувати, що обшукувана особа може застосувати різні хитрощі, щоб відвести слідчого в бік від об'єкта пошуку (рис. 3.1).