Особливості обшуку в приміщеннях

Обшук починається з оголошення особі, яку обшукують, постанови про провадження обшуку, що засвідчується її підписом у постанові. Після цього слідчий пропонує особі, яку обшукують, добровільно видати витребувані предмети і документи та інші об'єкти, що мають відношення до справи. Факт і результати добровільної видавання фіксуються в протоколі. Видача предметів і документів, які мають значення для справи, не позбавляють слідчого права продовжити обшук і здійснювати пошукові дії.

Кримінальний  закон містить норми, що передбачають кримінальну відповідальність за відмову  свідка (потерпілого) від давання  показань, а також за давання заздалегідь  неправдивих показань. Очевидно, що не менші перепони на шляху встановлення істини у справі становить приховування окремими особами речових доказів, відмова від їх видавання або вчинення дій по їх знищенню. Але будь-якої відповідальності за такі дії кримінальний закон не передбачає. Проте він передбачає відповідальність за утаювання або розтрату майна, що підлягає конфіскації (ст. 182 КК України).

Вважаємо, що до адміністративного законодавства  необхідно внести доповнення, виклавши там норму в такій редакції:

"Утаювання  або умисне знищення матеріальних  об'єктів чи документів, які мають значення доказів у кримінальній справі, або відмова їх видати, так само як і розтрата, відчуження або утаювання майна, підданого опису або арешту, вчинені особою, якій це майно ввірено, — карається виправними роботами на строк до одного місяця або штрафом до трьох тисяч гривень".

У кримінально-процесуальному законі має бути закріплено правило, що передбачає попередження обшукуваного про таку відповідальність.

Як правило, пошукові дії слідчого починаються  з особистого обшуку осіб, які знаходяться в приміщенні. Це диктується міркуваннями безпеки та передбачається законом. Слідчий має право заборонити особам, які знаходяться в приміщенні під час обшуку, виходити з приміщення та спілкуватися між собою або з іншими особами³⁸.

Проваджуючи обшук, слідчий має право відкривати сховища, якщо власник відмовляється їх відкрити. При цьому слід уникати не викликаних необхідністю пошкоджень дверей, замків та інших предметів.

У відносинах з особою, щодо якої здійснюється обшук, неприпустимі артистичність, гра, бо в напруженій психологічній ситуації фальш особливо помітна. Доброта або злоба, безпристрасність або упередженість — все це відображається на манері поведінки людини (навіть з розвинутим самоконтролем), відчувається іншими. Слідчий повинен бути серйозним, але без сухості, строгим, але без черствості, добрим без солодкості, ввічливим без лицемірства, турботливим без нав'язливості, з жартівливим без блазнювання, інтелігентним без хизування.

Ні до чого мати на обличчі кам'яну маску, буравлячий, пронизуючий погляд, тому що обшукуваний нерідко саме й розраховує на таку зустріч зі слідчим і готовий до неї. Безпосередність та коректність у поєднанні з упевненістю слідчого в успіху обшуку. рішучістю та готовністю провести його з максимальною віддачею — така лінія поведінки обеззброює обшукуваного, дає більше шансів на успіх. У ході обшуку слідчий може використовувати прийоми психологічного впливу з метою схилити обшукуваного до видавання витребуваних предметів: переконання, створення в обшукуваного перебільшеного уявлення про поінформованість слідчого тощо.

Наприклад, у ході розслідування кримінальної справи щодо завідуючої меблевим магазином  К. слідчий отримав показання  Н. про те, що остання передала К. золоті сережки. Ці сережки вручив їй гр-н М. для передавання К. на знак "подяки" за продаж йому дефіцитного меблевого гарнітуру. Слідчий вирішив провести у К. обшук. Після пред'явлення постанови на обшук та пропозиції добровільно видати предмети, що цікавлять слідство, слідчий на запитувальний погляд К. відповів, що необхідно видати також "золото, яке передала їй Н.". На цю пропозицію слідчого К. видала не тільки скуплені для спекуляції речі та отримані як хабарі цінності, а й 11 золотих монет, які, за її заявою, вона скупила у Н. п'ять років тому. В подальшому у Н. також вдалося вилучити золоті монети царської чеканки. Так вдало застосована тактична комбінація на початку обшуку дозволила повністю розкрити злочинну діяльність посадових осіб³⁹.

Прийом, який розглядається, може застосовуватися, якщо відомості, які повідомляються обшукуваному, не є неправдивими, створюють для нього багатозначну ситуацію (можуть бути неоднозначне витлумачені) та надають можливість вільного вибору різних варіантів поведінки. Дані прийоми повинні вирізнятися вибірковістю свого впливу, бути спрямованими на створення умов, за яких може "обмовитися" лише особа, яка має винувату поінформованість, та є нейтральними щодо непричетних до злочину осіб.

Слід мати на увазі, що сам факт використання маловідомих обшукуваному науково-технічних  засобів може справити на нього сильний психологічний вплив. Нерідко в нього складається перебільшене уявлення про можливості науково-технічних засобів, які використовуються, а відповідно, з'являється думка про неможливість приховати витребувані предмети. В таких вішалках легше переконати обшукуваного в доцільності добровільної видавання витребуваного.

Наведемо  приклад. Протягом 1990 року гр-н Ц. у  змові з іншими особами вчинив значну кількість крадіжок на території  Конотопського району Сумської області. При затриманні Ц. слідчому не було відомо, де знаходиться вкрадене. З оперативних джерел стало відомо, що деяка Р. була коханкою Ц. Тож було вирішено провести обшук і в неї. Для знайдення вкрадених ювелірних виробів, годинників тощо планувалося використати металошукач та інші пошукові засоби. Наявність у слідчо-оперативної групи таких приладів, які Р. побачила вперше, справило на останню бажане враження. Вона добровільно видала всі передані їй Ц. на зберігання цінності і докладно розповіла про факти, які цікавили слідчого⁴⁰.

Дії спеціаліста по використанню науково-технічних засобів у процесі обшуку мають бути узгоджені із задумами слідчого і ретельно обмірковані. Нерідко за допомогою технічних засобів реалізуються оперативні дані. В таких випадках слідчому тим більш важливо узгодити порядок та послідовність їх застосування з оперативними працівниками, з тим щоб забезпечити досягнення бажаного результату та не розголосити оперативні дані.

Сам факт знайдення  об'єктів, які розшукуються, справляє сильний психологічний вплив  на обшукуваного, викликає у нього в деяких випадках стан безвихідності, почуття сорому за вчинене та бажання розповісти правду. Важливо в таких випадках докладно допитати обшукуваного та закріпити отримані фактичні дані, оскільки з часом він може змінити свої правдиві показання. Для цього слідчий може припинити обшук та провести допит обшукуваного, склавши відповідний протокол. Про мету та обставини припинення обшуку робиться відмітка в протоколі обшуку.

Згідно  зі ст. 186 КПК України при обшуку можуть бути вилучені лише предмети і документи, які мають значення для справи, а також цінності і майно обвинуваченого або підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову або можливої конфіскації майна. Предмети і документи, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до справи. Всі документи і предмети, які підлягають вилученню, слідчий повинен пред'явити понятим та іншим присутнім особам і перелічити в протоколі з зазначенням їх назви, кількості, міри, ваги, матеріалу, з якого вони виготовлені, та присутніх їм індивідуальних ознак. У необхідних випадках вилучені предмети і документи повинні бути на місці обшуку або виїмки упаковані й опечатані.

Для забезпечення ефективного використання в доказуванні (встановлення допустимості, достовірності) доцільно до предметів, що не мають особливих ознак, кріпити жетони з підписами понятих та записом щодо того, коли, де і при якій слідчій дії вони вилучені. Це дасть змогу в суді визначитись в конфліктних ситуаціях, що саме ці, а не інші предмети були вилучені при обшуку в конкретної особи⁴¹.

Забезпечення недоторканності  сфери особистого життя людини при  обшуку. Згідно зі ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, обумовлених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Закон гарантує недоторканність особистого життя людини. Виконання цих вимог  закону при обшуку полягає в такому.

1. Не слід взагалі вилучати  та описувати речі, які не є  доказами злочину, а лише можуть носити характер компромату особи, наявності в неї якихось інтимних стосунків тощо.

2. При вилученні листів, особистих  щоденників, інших речей, що є  доказами в кримінальній справі  і разом з тим містять інформацію  про обставини особистого (приватного життя людини), вилучення та описування в протоколі таких об'єктів слід робити таким чином, щоб обставини особистого життя людини не розголошувались понятим та іншим учасникам взагалі, або розголошувались лише в випадку неможливості забезпечити їх конфіденційність.

3. Під час обшуку або виїмки  слідчий повинен вживати заходів  до того, щоб не були розголошені  виявлені при цьому обставини  особистого життя обшукуваного  та інших осіб, які проживають  або тимчасово перебувають у  цьому приміщенні.

4. Доцільно також попереджати  учасників обшуку про неприпустимість  розголошення його результатів.  На практиці це робиться рідко.  По вивчених нами справах таких  фактів взагалі не траплялося. Разом з цим таємниця слідства  — одна з важливих умов успішного  його провадження. Уявляється, що в розроблюваних бланках протоколів обшуку слід було б спеціально передбачити відповідні реквізити⁴².

Протокол обшуку і виїмки. За результатами проведення обшуку слідчий складає протокол не менше ніж у двох примірниках, в якому зазначаються: підстави для обшуку; приміщення чи інше місце, в якому було проведено обшук; особа, в якої проведено обшук; дії слідчого і результати обшуку та вся інша інформація про хід і результати проведення слідчої дії, яка має значення для справи.

Щодо кожного предмета, який підлягає вилученню, повинно бути зазначено, в якому саме місці і за яких обставин він був виявлений.

Усі документи і предмети, які  підлягають вилученню, слідчий повинен  показати понятим та іншим присутнім  особам і перерахувати в протоколі із зазначенням їх найменування, кількості, міри, ваги, матеріалу, з якого вони виготовлені, та індивідуальних ознак. У необхідних випадках вилучені предмети і документи мають бути упаковані та опечатані.

У протоколі детально і всебічно фіксуються ознаки предметів і документів, що вилучаються. В необхідних випадках до них кріпляться ідентифікуючі їх ярлики чи вилучені предмети і документи упаковуються, а упаковка обклеюється ярликами з підписами понятих, так щоб потім у кожного з учасників процесу не виникало сумнівів, де, коли і у кого були вилучені відповідні об'єкти.

До протоколу обшуку заносяться всі заяви і зауваження присутніх  під час обшуку або виїмки осіб, зроблені з приводу тих чи інших  дій слідчого. Обидва примірники протоколу  підписують слідчий, особа, в якої проводився обшук, та особи, що були присутні при проведенні слідчої дії.

Другий примірник протоколу  обшуку вручається особі, в якої проведено  обшук, а в разі її відсутності  — повнолітньому членові її сім'ї  або представникові житлово-експлуатаційної організації чи місцевої Ради народних депутатів. При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу й опису вручається представникові підприємства, установи або організації. За наявності в протоколі зауважень на неправильні дії, допущені під час обшуку, слідчий не пізніше двох днів повідомляє про це прокурора, який здійснює нагл-яд за слідством⁴³.

Обшук особи провадиться відповідно до загальних правил обшуку Обшук особи може провадитися тільки особою однієї статі з обшукуваною в присутності понятих тієї ж статі.

Без винесення постанови обшук  особи можна проводити при  затриманні її чи взятті під варту  або за наявності достатніх підстав  вважати, що, перебуваючи в приміщенні чи іншому місці, де проводиться обшук або виїмка, вона ховає при собі предмети чи документи, які мають значення для справи. В останньому випадку обшук особи стає складовою частиною загального обшуку житлового чи іншого приміщення і фіксується в відповідному протоколі обшуку.

При затриманні чи арешті обшук особи являє собою самостійну слідчу дію. Про хід і результати такого обшуку складається окремий протокол з дотриманням вимог ст. 85 та 188 КПК України. Другий примірник протоколу обшуку особи вручається особі, яка була обшукана,

Розділ 3. Тактико-психологічні особливості провадження обшуку в приміщеннях

3.1. Поняття тактико-психологічні  особливості провадження обшуку  в приміщеннях

Що, де і як шукати — одне з головних тактико-психологічних завдань обшуку. Вирішення його обумовлено насамперед видом і предметом обшуку, професійними навиками слідчого і застосовуваними засобами криміналістичної тактики. У цьому зв'язку особливості тактики обшуку доцільно розглядати по видах обшуку⁴⁴.

Обшук у приміщеннях. Обшук у приміщеннях розрізняється по видах обшукуваних приміщень і відношення обшукуваних осіб до цього приміщення. За цією ознакою можливі такі ситуації:

• обшук у приміщеннях індивідуального користування (приміщення становить собою окрему будівлю, що належить окремій особі; у будинку проживає одна родина);
• обшук у приміщеннях загального (колективного) користування.

Розглянемо їх.

1. Обшуку приміщеннях індивідуального користування (котедж, індивідуальна квартира). Обшук починається з підготовчої стадії. Після прибуття на місце слідчо-оперативної групи вирішуються питання охорони, способу раптового проникнення в квартиру. Частіше за все звертаються по допомогу до сусідів, працівників ЖЕК, знайомих обшукуваного. Слідчий повідомляє особі, що обшукується, про наявність постанови судді на обшук і пропонує відкрити двері. Коли відомо, що в приміщенні ховається збройна група злочинців, то проникнення здійснюється раптово без повідомлення про майбутній обшук і наявність постанови. Остання пред'являється після проникнення в приміщення, захоплення і знешкодження злочинців.