Особливості обшуку в приміщеннях

Рис. 3.1. Можливі  хитрощі при обшуку

 

Успіхові обшуку сприяє знання способів вчинення злочину, засобів злочину, предметів, які мають відношення до злочину і рівень володіння слідчим пошуковими прийомами.

Цілеспрямованість і хороша організаційна  спільність дій оперативної групи, стриманість і наполегливість у  діях кожного учасника цієї групи  – складові успіху при проведенні обшуку⁵¹.

Проведення обшуку передбачає наявність  і виявлення слідчим професійних  знань, навичок та умінь, а також  різноманітних психологічних якостей. Перш за все слідчому необхідно здійснити  мислене виконання завдання знаходження  предметів чи документів, які мають доказове значення для розкриття злочину.

Для цього він повинен побудувати мислену модель дій особи, яку  обшукують, з приводу схову цінностей  чи знарядь злочину, "побачити" можливі мисленні процеси і послідовність  її дій.

Дуже важливо попередньо вивчити особу, яку обшукують (знати її вік, освіту, риси характеру і звички, професію, схильність та інтереси і т. п.), поставити себе на її місце, подумки відтворити поведінку і дії злочинця, коли він вирішував питання про спосіб і місце переховування предметів чи документів.

Цілком зрозуміло, що в процесі  обшуку, як і при огляді місця  події, необхідна професійна спостережливість юриста.

Страх перед вилученням створює  в свідомості обшукуваної особи душевне хвилювання, стан афекту. В основі афекту лежить переживання людиною стану внутрішнього конфлікту, який викликаний протиріччям між вимогами, які до нього ставляться і можливостями виконання цих вимог.

Для стану афекту характерним є  звуження свідомості, при якому увага  людини повністю поглинається обставинами, що викликали стан афекту. Афект дезорганізує нормальну психічну діяльність індивідуума, при цьому у нього самовільно формуються захисні механізми, які мають специфічні форми в залежності від складу особистості обшукуваного, його індивідуально-психологічних особливостей (у одних це може проявлятися у формі мовчання, замкнутості, в інших у формі мовної активності і навіть агресивності і т.д.).

Завдання слідчого полягає в  тому, щоб, впливаючи на особу, яку  обшукують, з одного боку, – посилювати його афективний стан, з іншого боку, – знайти "слабке місце" в його захисних механізмах.

Особливо багато корисної інформації дають спостереження за поведінкою особи, яку обшукують⁵². У зв'язку з цим слідчому необхідно знати основні психологічні закономірності в конфліктній ситуації обшуку:

знаходячись в складній конфліктній  ситуації обшуку, людина прогнозує  своє майбутнє життя в залежності від результатів обшуку, що приводить  її в стан сильного психологічного збудження (це збудження зовні може виявитися в почервонінні обличчя, чи зблідненні, в різко виражених рухах, тремтінні і хрипоті голосу, зміні пози і т. п.);

наближення слідчого або іншого члена оперативної групи до місця  знаходження схованих предметів, цінностей  чи документів приводить до того, що в мозку обшукуваного активізуються осередки, які пов'язані з подією злочину і його наслідками. Ця обставина, як правило, обов'язково міняє поведінку людини, що проявляється в її експреси, зміні голосу.

По справі Г., притягнутого до кримінальної відповідальності за крадіжку, в квартирі обвинуваченого був проведений обшук. В ході обшуку виявили ряд предметів, які являли інтерес для справи. У потайнику, вмонтованому в письмовий стіл (ящик з подвійним дном), були знайдені золоті речі та велика сума грошей. Працівники слідчої групи вирішили на цьому закінчити обшук. Вже виходячи з будинку, один із них почав оглядати сіни. В цей час дружині обвинуваченого, яка до цього була спокійна, раптово стало погано, вона вибігла у двір, втратила свідомість і почала битися в конвульсіях .

Лікар, що приїхав із швидкою допомогою, оглянувши її, висловив припущення, що приступ вона симулює. Це насторожило  працівників оперативної групи. Вони повернулися в будинок і  на цей раз ретельно провели огляд  стін. Розглядаючи стіни, вони звернули увагу на те, що всі стіни поштукатурені, а на одній із них хазяїнами було прикріплено кілька вертикальних дощок, у які були вбиті цвяхи. Вони, очевидно, використовувались в якості вішака для старої одежі і різних предметів. Коли один із співробітників потягнув за один із цвяхів, дошки відійшли, як двері. За ними в потайнику, вмонтованому між двома стінами, знаходився родич Г., що переховувався і якого шукали як вбивцю⁵³.

Велике значення має поведінка  самого слідчого чи іншої особи, яка  бере участь в обшуку. Його витримка, самовладання, емоційна стійкість, впливають не тільки на власну увагу, зосередженість, але і на поведінку обшукуваної особи.

Навіть у тому випадку, коли довгий час не вдається добитися позитивного  результату, слідчий не повинен допускати  будь-яких емоцій, які можуть негативно вплинути на процес обшуку. Для забезпечення високої пошукової активності доцільно не починати огляд нового об'єкта до повного огляду попереднього, виключити метушню і сторонні розмови, здійснювати при необхідності контакти з обшукуваною особою виховано і стримано, робити перерву для відпочинку при появі ознак втоми.

Корисно також міняти види діяльності: переходити від огляду однієї групи  предметів до огляду іншої, від вивчення дрібних предметів (книжок, листів і  т.п.) до огляду великих предметів (меблів, апаратури і т. п.). Це дозволить слідчому зменшити вплив одноманітних подразників і монотонності дій на стійкість його уваги.

3.2. Ознаки тактико-психологічних  особливостей провадження обшуку  в приміщеннях

У процесі дослідження нам вдалося з’ясувати, що обшук в приміщеннях – це обґрунтована доказами, що є в справі, слідча дія, суть якої полягає в примусовому обслідуванні приміщень, ділянок місцевості, інших об'єктів та окремих громадян, з метою виявлення та вилучення знарядь злочину, речей та цінностей, здобутих злочинним шляхом, а також предметів і документів, які мають значення для встановлення істини в справі. Обшук може бути також проведений для виявлення злочинців, що переховуються⁵⁴.

Від інших слідчих дій обшук  відрізняється передусім своїм пошуковим та примусовим характером.

Пошуковий характер обшуку полягає в тому, що насамперед ця слідча дія спрямована на відшукання матеріалізованої інформації, яка стосується події злочину та має значення для повного, всебічного та об'єктивного розслідування справи. Особливість характеру пошукових дій під час проведення обшуку обумовлюється тим, що слідчий не володіє вичерпною інформацією про об'єкт пошуку та його точне місцезнаходження, тобто слідчий, призначаючи проведення обшуку не завжди може визначити, який саме предмет або річ необхідно відшукати, і де, або у кого знаходиться необхідна річ або предмет. Об'єкти пошуку, як правило, конкретно слідчому невідомі, він має про них уяву у загальних рисах (наприклад, про знаряддя здійснення злочину, цінності тощо), але місцезнаходження їх приблизно відоме.

Примусовий характер проведення цієї слідчої дії полягає в тому, що проведення обшуку, тобто обстеження приміщень, ділянок місцевості, особи та інших об'єктів може бути здійснено і без наявності згоди обшукуваної особи. Під час проведення обшуку слідчий має право розкривати зачинені приміщення і сховища, якщо власник відмовляється їх відчинити .

Обшук має схожість з такою слідчою  дією, як слідчий огляд, але на відміну  від нього, обшуку притаманні певні особливості: більша конкретність стосовно об'єкту пошуку; належність об'єктів пошуку певним особам; примусовий характер обстеження.

Примусовий характер здійснення пошукових  дій під час проведення обшуку неминуче обумовлює вторгнення до сфери особистих інтересів особи, яка обшукується, або інших осіб, що також є однією із характерних рис обшуку. Проведення обшуку пов'язано з певними обмеженнями конституційних прав громадян на недоторканність особи та житла і тому потребує суворого дотримання регламентованого законом порядку проведення цієї слідчої дії⁵⁵.

Підставою для прийняття слідчим рішення про проведення обшуку є наявність достатньої сукупності даних, яка дає підстави слідчому вважати, що у певному місці, або у певної особи знаходиться певна річ або предмет, які мають значення для розслідуваної справи, або переховується особа, яка вчинила злочин.

Під достатніми даними для проведення обшуку розуміються відомості, що містяться  у показаннях свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених, протоколах слідчих дій, заявах та повідомленнях громадян, а також одержані в ході оперативно-розшукової діяльності.

Чинне кримінально-процесуальне законодавство  передбачає, що процесуальною підставою проведення обшуку є постанова слідчого, санкціонована прокурором або його заступником (ч. 2 ст. 177 КПК України). Разом з тим, у статті 30 Конституції України зазначено, що не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення у них обшуку чи виїмки інакше як за вмотивованим рішенням суду. Питання щодо суперечності норми КПК Конституції України вирішується таким чином - згідно до п. 13 Перехідних положень Конституції, протягом 5 років після набрання Конституцією України чинності, зберігається існуючий порядок обшуку, тобто за санкцією прокурора або його заступника .

У невідкладних, екстрених випадках обшук може здійснюватися і за постановою слідчого без санкції прокурора на обшук, але з обов'язковим повідомленням прокурора протягом 24-х годин про проведений обшук та його результати (ч. 3 ст. 177 КПК України).

Закон передбачає також випадки, коли проведення обшуку є можливим без  постанови слідчого - особистий обшук у разі затримання або ув'язнення особи під варту, або коли особистий обшук є частиною обшуку у приміщенні (ч. 2 ст. 184 КПК України)⁵⁶.

Основною підставою для класифікації обшуку на види є об'єкт обшуку. Об'єкт обшуку – це те, що підлягає примусовому дослідженню для виявлення матеріалізованої інформації щодо події злочину або інших обставин справи.

Залежно від характеру об'єкта обшуку, обшук поділяють на такі види: 1) обшук жилих та нежилих приміщень (квартири, індивідуальні будинки, службові кабінети, сховища, гаражі, підсобні приміщення і т. ін.); 2) обшук ділянок місцевості (подвір'я, садові ділянки, підсобні господарства, території установи); 3) обшук особи, її тіла та одягу; 4) обшук транспортних засобів.

Крім того, розрізняють такі види обшуку: первинний та повторний, одиночний  та груповий (одночасний). Груповий (одночасний) обшук – це тактична операція з  одночасним здійсненням серії обшуків за єдиним планом у різних осіб у межах однієї розслідуваної кримінальної справи.

Визнавши провадження обшуку у  розслідуваній кримінальній справі необхідним, слідчий виносить відповідну постанову про проведення обшуку та здійснює підготовку до проведення цієї слідчої дії.

Кожний обшук є неповторним  та індивідуальним, так як визначається конкретними обставинами розслідуваної  кримінальної справи, характером об'єктів  пошуку, особливостями особи, яка  обшукується, специфікою об'єкта, що підлягає обшуку та іншими обставинами кримінальної справи. Разом з цим, існує низка загальних рекомендацій, дотримання яких сприяє слідчому в отриманні оптимальних результатів обшуку ⁵⁷.

1. Слідчий повинен чітко визначити мету та місце проведення обшуку.

2. Визначивши місце проведення обшуку, слідчий повинен зібрати детальну інформацію про місце проведення майбутнього обшуку.

Ця інформація допоможе слідчому вирішити питання щодо обсягу пошукових дій, попередньо визначити їх послідовність  та підготувати необхідні технічні засоби. Для отримання такої інформації слідчий може скористатися планами та схемами, особисто оглянути місце майбутнього обшуку, або дати доручення оперативним підрозділам щодо отримання необхідних даних шляхом проведення оперативно-розшукових заходів.

3. Отримати інформацію стосовно особи, яка підлягає обшуку, членів ті родини, способу життя, розпорядку дня і т. ін.

Наявність такої інформації дає  слідчому можливість обрати оптимальний  час для проведення обшуку, визначити  лінію поведінки на місці проведення обшуку та тактику проведення пошукових дій.

4. Одним із головних тактичних правил обшуку є його раптовість. Дотримання слідчим цього правила позбавляє особу, яка вчинила злочин, можливості зникнути, знищити або приховати сліди вчинення злочину або речові докази.

5. Забезпечення конспіративності підготовки обшуку. Раптовість проведення обшуку є неможливою без дотримання даної умови, так як розголошення відомостей про обшук, що готується, значній кількості осіб може призвести до витоку інформації та втрати чинника раптовості обшуку.

6. Для результативного проведення обшуку суттєве значення має правильний та обґрунтований вибір кількісний та персональний склад учасників обшуку.

Якщо обшуку підлягають значні за розміром ділянки місцевості, то слідчий  повинен визначити таку оптимальну кількість учасників, яка могла б забезпечити якісне виконання пошукових дій із врахуванням об'єктів пошуку та місця обшуку⁵⁸.

Слідчий повинен передбачити також  кількісний склад груп, які будуть здійснювати зовнішнє спостереження  за об'єктом обшуку та охорону місця проведення слідчої дії.

Залежно від особливостей об'єктів  пошуку та обсягу пошукових дій до складу слідчої групи можуть бути включені відповідні спеціалісти або  допоміжний персонал.

Бажано, щоб поняті були підібрані  та включені до складу групи ще до виїзду на місце проведення обшуку.

Якщо не виключається можливість проведення особистого обшуку осіб, до складу групи  повинні бути включені оперативні працівники та поняті як чоловічої, так і жіночої  статі.

За наявності даних, що особа, яка може знаходитись на місці обшуку, здатна вчинити збройний опір, слідчий повинен передбачити у складі слідчо-оперативної групи відповідно екіпіровану групу захоплення та вжиття заходів щодо особистої безпеки учасників обшуку.