Естетичне виховання старшокласників на уроках української літератури під час вивчення лірики

 

ПЛАН

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ  ОСНОВИ  ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ  УЧНІВ У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ УКРАЇНСЬКОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

1. Філософсько-літературознавчі засади естетичного виховання читачів-учнів………………………………………….………………………..….9
2. Психолого-педагогічні передумови естетичного виховання старшокласників під час вивчення лірики……...…………...……......21
3. Проблема естетичного виховання школярів у методиці викладання літератури………………………………………………...…………......33

РОЗДІЛ 2. МОДЕЛЬ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ  ЗАСОБАМИ ЛІТЕРАТУРИ (СТАРША ШКОЛА)

2.1. Концепція  естетичного виховання старшокласників  під час вивчення ліричних  творів………………………………………...…………..…...46

2.2. Навчальна  модель естетичного виховання  учнів старшої школи….60

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...72

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………..76

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність  дослідження. Докорінні зміни у всіх сферах суспільного життя  зумовлюють оновлення сучасної освітньої системи відповідно до принципів демократизації, гуманізації та гуманітаризації, досягнення якісно нового рівня викладання навчальних дисциплін, зокрема, української літератури. Сучасна соціокультурна, економічна та політична ситуація в Україні значно загострила проблему духовної безпеки нації, збереження історико-культурних та художньо-естетичних національних традицій, формування естетичної культури шкільної молоді.

Національна доктрина розвитку освіти, Державна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття), Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа), Національна державна комплексна програма естетичного виховання (1994 р.), а також концепції естетичного виховання  орієнтують школу на здійснення ряду заходів щодо прилучення учнівської молоді до художньо-естетичної культури, до різних видів мистецтва, до слова як засобу духовного самовираження індивіда, до розвитку здібностей естетичного сприйняття та  засвоєння соціокультурного досвіду суспільства.

У філософській літературі проблеми естетичного виховання засобами мистецтва і його ролі в розвитку особистості знайшли чільне місце у працях М. Бахтіна, Ю. Борєва, О. Бурова, А. Зися, І. Зязюна, В. Іванова,                     О. Лосєва,  Ю. Лотмана,  М. Мамардашвілі, Л. Столовича, П. Флоренського   та  ін., у тому числі українських філософів  А.Комарової, С.Кримського,  Л.Левчук,  О.Семашка, та ін.

Психологічні аспекти естетичного виховання учнівської молоді засобами мистецтва відображені в роботах В. Андреєва, І. Беха,                      Л. Виготського, О. Леонтьєва, С. Максименка, Б. Теплова, П. Якобсона та ін.

Проблеми теоретичних основ естетичного виховання розроблялися педагогами-класиками (Я.Коменський, А.Макаренко, Й.Песталоцці, Г.Сковорода, В.Сухомлинський, К.Ушинський)  і  сучасними вченими         (В. Бутенко, І. Зязюн,  Є. Квятковський, Л. Масол, Б. Неменський,                  Г. Падалка, Г. Шевченко та ін.).

Глибоко досліджені загальні питання організації естетичного виховання учнів засобами мистецтва при вивченні всіх предметів і, у першу чергу, гуманітарного й художнього циклів (В. Бутенко, Є. Крупник,              Л. Масол, В. Мирецька, Н.Миропольська, О.Торшилова,  Б.Юсов).  Особливу роль, на наш погляд, відіграють дослідження Г.Шевченко, що реалізують теоретичний і практичний аспекти взаємодії мистецтва в процесі естетичного виховання. Однак конкретні питання естетичного виховання, зокрема проблема естетичного виховання на уроках осягнення ліричних творів залишається малодослідженою.

Останнім часом естетичне виховання учнів в процесі вивчення різних дисциплін стає самостійною галуззю наукових знань. Інтерес учених у цій сфері пов'язаний з різноманітними питаннями, серед яких: сприйняття естетичних цінностей, формування естетичного досвіду старшокласника (В.Бутенко, В.Дряпіка, І.Зязюн,); формування художньої культури засобами мистецтва слова (Н.Миропольська, С. Дитькова); формування естетичної культури особистості окремими видами мистецтва (Л.Гарбузенко, Л.Фірсова) і комплексом мистецтв ( Г.Шевченко, О.Щолокова та ін.), естетичне виховання особистості в процесі осягнення художнього твору (Н. Волошина, Г. Токмань, Є. Пасічник, А. Ситченко, В. Бутенко, Т. Бутенко, А. Лісовський).

На сучасному етапі розвитку педагогічної думки спостерігається певне протиріччя між високим естетичним потенціалом філологічних дисциплін, зокрема літератури, її мистецтвознавчою спрямованістю, здатністю до інтеграції з усіма видами мистецтва й обмеженим  використанням цього потенціалу в навчально-виховному процесі. Специфіка літератури як навчального предмету полягає: в поєднанні емоційного і раціонального, об’єктивного і суб’єктивного в процесі сприйняття художнього твору; в реалізації естетичного та пізнавального впливу мистецтва слова; у формуванні спеціальних навичок в учнів сприймати та осмислювати твір літератури, а також читацьких вмінь.

Основою залучення  учнів-читачів до багатств літератури є естетичне сприймання художніх творів. Глибина цього сприймання зумовлюється розумінням мови мистецтва, вмінням за словом, діями, вчинками і колізіями героїв бачити авторську  естетичну позицію.  Сприймання ліричного твору  найбільше потребує естетичного почуття та емоційної тонкості. Цю думку підкреслюють Г. Токмань, Є. Пасічник, Н. Волошина, А. Лісовський,            Т. Бутенко.  Важливе значення для формування  естетичної та емоційної сфер особистості є те, що ліричний твір передбачає можливість індивідуального, оригінального прочитання. Крім того, як наголошують Н. Миропольська та Н. Волошина, саме під час вивчення лірики найплідніше застосовується  зв'язок з іншими видами мистецтва.

За О. Богдановою, особливістю  уроків лірики є можливість поглиблення   безпосереднього емоційного впливу на учнів-читачів. Питання специфіки аналізу ліричного твору та його значення для формування естетичної культури учнів висвітлювалися у працях таких вчених:                 О. Богданової, О. Бандури, В. Марко, О. Орлової, А. Ситченка, Г. Токмань.  Одним із найголовніших завдань уроку літератури в контексті гуманізації та гуманітаризації освіти є проблема осягнення на уроці літератури певного ліричного твору, формування ставлення до нього як до феномена мистецтва, розвиток в учнів ряду необхідних знань, умінь і навичок аналізу ліричного твору, художній смак, здатність висловлювати судження, давати оцінку, потребу в спілкуванні з мистецтвом, можливість для самостійної художньої творчості.

Сучасна шкільна  практика свідчить про втрату учнями основних естетичних орієнтирів, що зумовлює зниження рівня розвитку їх інтелектуальної та емоційної сфер. Н. Миропольська у своїх працях наголошує на  негативному впливі репродуктивного засвоєння в школі зразків літератури як виду мистецтва, а також гострій необхідності повернути  виховання й освіту в контекст культури, яка є середовищем, що формує особистість. Художнє слово має високий культуротворчий потенціал, однак він недостатньо реалізується в умовах сучасного навчально-виховного процесу.  Недостатня теоретична розробленість питання і практична потреба його вирішення визначили вибір теми нашого дослідження: «Естетичне виховання старшокласників на уроках української літератури під час вивчення лірики» . 

Мета  дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні концепції та практичній розробці моделі естетичного виховання старшокласників на уроках української літератури під час вивчення лірики.

Об’єкт дослідження  – процес естетичного виховання учнів старшої школи;

Предмет дослідження  – зміст, форми і методи естетичного виховання старшокласників на уроках української літератури під час вивчення ліричного твору.

Відповідно  до об’єкта, предмета і мети було визначено  такі завдання дослідження:  

• висвітлити психолого-педагогічні, літературознавчі й методичні передумови естетичного виховання старшокласників під час вивчення лірики;
• обґрунтувати концепцію естетичного виховання учнів засобами літератури;
• розробити навчальну модель естетичного виховання учнів старшої школи.

Для реалізації мети дослідження й вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи: а) теоретичні – аналіз літературознавчої, психолого-педагогічної і методичної літератури з досліджуваної теми; метод комплексного аналізу й синтезу під час визначення об'єкта, предмета, мети, гіпотези і завдань дослідження; теоретичне осмислення та узагальнення педагогічного досвіду організації вивчення ліричних творів; аналіз навчальних програм, підручників, метод системного аналізу під час обґрунтування принципів, закономірностей естетичного виховання учнів-читачів; порівняльно-зіставний аналіз та узагальнення досвіду естетичного виховання старшокласників;

б) практичні: бесіди індивідуальні й групові, спостереження та аналіз результатів естетичної діяльності учнів старшої школи для визначення сучасного стану і перспектив естетичного виховання школярів.

Структура роботи.  Робота складається зі вступу, двох розділів,    висновків, списку використаної літератури, додатків.  Повний обсяг дипломної роботи – 82 сторінок, основний – 75 сторінок; список використаної літератури охоплює 89 найменувань.

У першому розділі  – «Наукові основи естетичного виховання  учнів у шкільному курсі української  літератури» – висвітлено літературознавчі та філософські засади естетичного  виховання читачів-учнів, психолого-педагогічні передумови естетичного виховання старшокласників під час вивчення лірики,  естетичного виховання школярів у методиці викладання літератури. У другому розділі – «Модель естетичного виховання учнів засобами  літератури (старша школа)» – розкрита  концепція естетичного виховання старшокласників під час вивчення ліричних творів, описано навчальну модель естетичного виховання учнів старшої школи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

НАУКОВІ ОСНОВИ  ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ  УЧНІВ У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ УКРАЇНСЬКОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Філософсько-літературознавчі засади виховання читачів-учнів

Одним із пріоритетних завдань  сучасної шкільної освіти є виховання  розвиненої, духовно багатої особистості. Школа покликана формувати в учнів уміння творчо мислити, самостійно здобувати знання, виробляти в молоді  здатність до самовдосконалення. У державних нормативних документах (Програма «Освіта . Україна ХХІ століття», Закон України «Про загальну середню освіту») надається велике значення сфері естетичного виховання як фундаменту формування духовності, гуманізму, художньої культури особистості.  У Концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, яка ґрунтується на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) і спрямована на реалізацію Національної доктрини розвитку освіти в Україні, зазначається, що «…мистецтво сприяє формуванню світоглядних уявлень, естетичних оцінок, ідеалів, переконань, що регулюють духовно-творчу активність особистості, зумовлюють її ставлення до  світу: природи, суспільства, людей, самого себе» [40:4]. Як один із видів мистецтв, література має значний культуротворчий потенціал, є основою естетичного виховання молодого покоління. В умовах утвердження державності, коли головним чинником української спільноти є значимість людської особистості, проблема естетичного виховання молодого покоління засобами літератури як мистецтва слова набуває особливої актуальності. Глибоко усвідомлений світ художніх цінностей у співвідношенні з особистим життєвим досвідом дає змогу людині розвивати свої моральні якості й творчі здібності, стверджувати, формувати себе як емоційну і розумову-вольову особистість, підносити гідність людини, зміцнювати в ній віру у свої внутрішні сили, у своє покликання.

У Державних програмах з української літератури звертаєься увага на те, що «…література повинна вивчатися як  мистецтво слова, як поетичне вираження духовного життя народу» [61:2]; «українська література як мистецтво слова є носієм потужного заряду духовної  енергії, здатна передавати загальнолюдські й національні цінності  від покоління до покоління, культивувати їх у людській душі» [75:3]. Глобалізація, як провідна ознака сучасності, та соціокультурні перетворення, пов’язані з процесами світової інтеграції з орієнтацією на загальнолюдські демократичні цінності громадянського суспільства в Україні, зумовлюють необхідність переосмислення концептуальних засад літературної освіти та її значення в процесі естетичного виховання.

В Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) визначається: «загальна мета літературної освіти – ввести учнів у світ прекрасного, прилучаючи до національного і світового мистецтва слова в його взаємозв’язках з мовою, історією, музикою, живописом, архітектурою, до духовних пошуків видатних письменників; виховувати потребу в читанні, інтерес до художнього слова, високі  естетичні смаки» [39:3]. Спираючись на визначення мети літературної освіти, акцентуємо увагу на тому, що у процесі гуманізації та гуманітаризації літературної освіти актуалізується проблема вивчення літератури як мистецтва слова, визначення її естетичного впливу на особистість, її ролі в системі естетичного виховання. Виховний вплив літератури обґрунтовувався ще у працях давньогрецьких філософів та літературознавців. Однак словесне мистецтво, яке сьогодні посідає одне з провідних місць у суспільно-естетичній свідомості людства, не відразу знайшло таке визнання. Видатні мислителі епохи античності надавали перевагу скульптурі та живопису, поезія, як тоді вважалося, програвала в порівнянні з ними через відсутність елементу наочності в її зображеннях. Аристотель надавав великого значення мистецтву загалом і літературі зокрема у процесі вдосконалення духовної сфери особистості. За його концепцією наука і мистецтво належать до галузі теоретичного розуму; філософ чітко розмежовував об'єкти їх дослідження, наголошуючи, що історик осмислює те, що дійсно відбувалося, а поет – що мало б відбутися. Звідси – відомий вислів Аристотеля: «Поезія більш філософічна і серйозніша за історію: поезія говорить про загальне, історія – про одиничне». На думку античного філософа, найефективнішим засобом естетичного виховання є мистецтво, особливо, мистецтво слова – духовна пам'ять людства. Літературну творість Аристотель  вважав тісно пов’язаною з філософією, наголошуючи, що до царини мислення має відношення все, що пов’язане зі словом.